Рішення № 83287142, 29.07.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2019 р.

м. Київ

Справа № 911/1179/19

Суддя Черногуз А.Ф., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами

позов Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, код ЄДРПОУ 00100227) в особі Відокремленого підрозділу "Південно-Західна електроенергетична система" державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (21010, Вінницька обл., м. Вінниця, Ленінський район, вул. Івана Богуна, буд. 5, код ЄДРПОУ 21725012)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнобез" (08133, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 1А, код ЄДРПОУ 39299695)

про стягнення пені та штрафу,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява №06/15368 від 26.04.2019 Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі Відокремленого підрозділу "Південно-Західна електроенергетична система" державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнобез" про стягнення пені та штрафу згідно договору виконання робіт №70-4/0620-18 від 12.04.2018.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.05.2019 вказану позовну заяву залишено без руху.

24.05.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла заява позивача № 06/18253 від 22.05.2019 про усунення недоліків. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою від 29.05.2019 відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін, встановлено строки для подання: відповідачу - відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали; позивачу - відповіді на відзив до 22.06.2019; відповідачу - заперечень до 28.06.2019.

Позов обґрунтований наступним:

- 12.04.2018 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі Відокремленого підрозділу "Південно-Західна електроенергетична система" державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртехнобез" (підрядник) укладено договір на виконання робіт № 70-4/0620-18;

- підряник своєчасно обумовлені роботи не виконав, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 14738,40 грн пені, 3738,00 штрафу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у встановлений строк відзив на позов не подав, про причини неподання суд не повідомив.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судом перевірено та встановлено, що відповідач повідомлявся про розгляд даної справи судом. Вказаний факт підтверджується конвертами з ухвалами суду, що надсилались на адресу місцезнаходження відповідача та повернулись на адресу суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання» (вх. № 19072/19 від 28.05.2019, вх. № 20772/19 від 13.06.2019).

Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17).

Оскільки судом було надіслано ухвали суду на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інша адреса суду повідомлена не була, останній вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

12.04.2018 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі Відокремленого підрозділу "Південно-Західна електроенергетична система" державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртехнобез" (підрядник) укладено договір на виконання робіт № 70-4/0620-18, відповідно до п. 1.1. якого підрядник зобов`язується відповідно до завдання замовника, та на інших умовах договору (щодо порядку, строків, якості виконання тощо), власними силами, ресурсами та згідно з вимогами чинного законодавства України виконати роботи за предметом закупівлі: «ДБН А.2.2-3:2014 Вогнезахист дерев`яних елементів горищ будівлі ГЩУ ПС-330кВ «Вінницька» Інв. № 000572 45200000-9 Роботи, пов`язані з об`єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об`єктів цивільного будівництва» і передати у власність замовнику результат роботи, визначений завдання замовника, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити підряднику належно виконану роботу (результат роботи).

Склад, обсяги роботи, інші показники (характеристики, параметри робіт, вимоги до ресурсів, якості, звітності, результату) визначено в Технічному завданні «ДБН А.2.2-3:2014 Вогнезахист дерев`яних елементів горищ будівлі ГЩУ ПС-330кВ «Вінницька» Інв. № 000572 45200000-9 Роботи, пов`язані з об`єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об`єктів цивільного будівництва» (Додаток 1 до Договору), договірною ціною та кошторисних розрахунках (Додаток 2 до Договору). Завдання, договірна ціна, кошториси є невід`ємною частиною договору. Обсяги закупівлі роботи можуть бути зменшені замовником, зокрема, залежно від реального фінансування видатків замовника. Строк виконання робіт - 50 календарних днів з дати перерахування авансу та письмової заявки замовника. Підрядник, за погодженням з замовником, може забезпечити достроково завершення виконання робіт і здачу їх замовнику. Строки виконання робіт можуть змінюватись із внесенням відповідних змін у договір у разі виникнення обставин, передбачених цим договором (п. 1.2. договору).

Ціна договору (сума, визначена в договорі) станом на дату укладення договору становить 53400,00 грн, в тому числі ПДВ 8900,00 грн. Ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін, а у разі зменшення обсягу закупівлі ціна договору зменшується (п.п. 2.2., 2.3. договору).

Розмір попередньої оплати становить 30% від загальної ціни договору, та становить: 13350,00 грн, крім того ПДВ 2670,00 грн, разом з ПДВ 16020,00 грн. Погашення підрядником авансових платежів проводить поетапно шляхом пропорційного зменшення коштів (згідно з відсотком отриманого авансу), в актах виконаних робіт, що підлягають оплаті у поточному місяці (п. 3.2.2. договору).

Подальша оплата за виконані роботи здійснюється в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів через банк протягом 25 банківських днів з дати підписання замовником актів про приймання виконаних робіт, за наданим підрядником (після підписання зазначеного акту) рахунком. Оплата здійснюється після реєстрації податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України (п. 3.2.4. договору).

Передача виконаних робіт підрядником ї приймання її замовником оформлюється відповідним актом приймання виконаних робіт (п. 5.2. договору).

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом

Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, тож відносини, що з нього виникають, регулюються відповідними положеннями Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 321 Господарського кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Статтею 846 Цивільного кодексу України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Сторонами складено та погоджено технічне завдання до договору (додаток № 1 до договору). Також сторонами складено та підписано локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1, договірну ціну, згідно якої вартість робіт складає 53400,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 309 від 08.05.2018 позивач перерахував відповідачу 16012,65 грн авансу (копія міститься в матеріалах справи).

Відповідач звернувся до позивача з листом від 30.05.2018 про надання дозволу на заїзд для проведення робіт вогнезахист дерев`яних елементів горищ будівлі ГЩУ ПС-330кВ «Вінницька» згідно договору № 70-4/0620-18 від 12.04.2018.

Виконання робіт відповідач розпочав 01.06.2018, що підтверджується записами в журналі обліку робіт за нарядами та розпорядженнями ПС-330 Вінницька.

Пунктом 1.2. договору встановлено строк виконання робіт 50 календарних днів з дати перерахування авансу та письмової заявки замовника.

Позивач зазначає, що відповідач протягом встановленого договором строку обумовлені роботи не виконав, чим порушив умови договору, у зв`язку з чим позивачем нараховано відповідачу 14738,40 грн пені та 3738,00 штрафу.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов, доказів виконання робіт у встановлений строк не скористався, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи судом.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 06/3502 від 31.01.2019, в якій просив сплатити пеню та штраф (докази надсилання містяться в матеріалах справи). Відповідач залишив вказану претензію без відповіді та задоволення.

Отже, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання за договором в частині виконання робіт. Доказів протилежного суду не надано.

За змістом положень ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, зокрема, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до Переліку підприємств державного сектору економіки, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 березня 2005 № 64-р, позивач відноситься до підприємства державного сектору економіки, відповідно до правовідносин між сторонами застосовуються положення ст. 231 Господарського кодексу України.

За порушення строків виконання роботи підрядник сплачує замовнику пеню згідно з ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у розмірі 0,1% вартості роботи, строк виконання якої порушений, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів підрядник повинен додатково сплатити замовнику штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (п. 7.4. договору).

За прострочення виконання підрядником зобов`язань за договором нарахування штрафних санкцій припиняється через рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (п. 7.12. договору).

Позивачем розраховано пеню у сумі 14738,40 грн за період з 21.07.2018 по 21.07.2019. Суд зазначає, що позивачем неправильно визначено період нарахування пені, позаяк датою початку періоду прострочення є 28.06.2018 (08.05.2018 (дата сплати авансу) + 50 днів (п. 1.2. договору), а датою закінчення, відповідно, 28.06.2019. Суд здійснивши розрахунок пені за період з 21.07.2018 (дата з якої розрахунок починає позивач) по 28.06.2019 (останній день нарахування за умовами договору) встановив, що розмір пені є більшим ніж заявлено позивачем. Оскільки суд не може з власної ініціативи виходити за межі позовних вимог вимога про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню повністю у сумі 14738,40 грн.

Щодо розрахунку штрафу, то він є арифметично вірним, тож вимога про стягнення з відповідача штрафу за прострочення виконання робіт підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнобез" (08133, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 1А, код ЄДРПОУ 39299695) на користь Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, код ЄДРПОУ 00100227) в особі Відокремленого підрозділу "Південно-Західна електроенергетична система" державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (21010, Вінницька обл., м. Вінниця, Ленінський район, вул. Івана Богуна, буд. 5, код ЄДРПОУ 21725012) 14738,40 грн пені, 3738,00 штрафу, а також 1921,00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення складено та підписано 29.07.2019.

Суддя А.Ф. Черногуз