Ухвала суду № 83285998, 27.07.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/14540/19

Провадження № 1-кс/520/7769/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., за участю прокурора Кологрьової С.А., захисника підозрюваного - адвоката Непотенко Ю.Ю., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Михайловського П.Ю., яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області Драчевським О.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12017150260000283 від 14.04.2017 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Балта, Одеської області, громадянина України, непрацюючого, на території України не зареєстрованого, без постійного місця проживання, раніше судимого: 28.10.1977, Львівським обласним судом, за вчинення злочину передбаченого ч.2 ст.142 КК України (в редакції 1960 року), на строк 10 років позбавлення волі; 18.01.1985, Придніпровським районним судом м.Черкаси, за вчинення злочину передбаченого ч.2 ст.183-3 КК України (в редакції 1960 року), на строк 3 років позбавлення волі, на підставі ст.43 КК України приєднано частково 2 роки 6 місяців, і остаточно визначено покарання у вигляді позбавлення полі строком на 5 років 6 місяців; 10.09.1985, Вольнянським районним судом Запорізької області, за вчинення злочину передбаченого ч.2 ст.206, 43 КК України (в редакції 1960 року), на строк 9 років позбавлення волі; 15.07.1986, Солонянським районним судом Дніпропетровської області, за вчинення злочину передбаченого ч.1 ст.106, 43 КК України (в редакції 1960 року), строком 1 рік позбавлення волі. Приєднано 8 років 2 місяці невідбутної частини покарання; 05.08.1996, Балтським районним судом Одеської області, за вчинення злочину передбаченого ст.ст.94, 140 ч.3, 42 КК України (в редакції 1960 року), на строк 14 років позбавлення волі; 23.12.1997, Приморським р/с м.Одеси, за вчинення злочину передбаченого ст.ст.101 ч.1, 43 КК України (в редакції 1960 року), на строк 15 років позбавлення волі; 05.06.2013, Хмельницьким міськрайонним судом за вчинення злочинів передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.263, ч.2 ст.186 КК України, на строк 4 роки 6 місяців позбавлення волі, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 153, ч. 2 ст. 152, ч. 2 ст. 146, п. п. 1, 9, ч. 2 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, органом досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється у тому, що 20.01.1996, приблизно о 18.00, ОСОБА_1 , знаходячись на залізничному вокзалі м.Актобе Республіки Казахстан, познайомився із неповнолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Дізнавшись, що ОСОБА_1 не місцевий житель і прибув в місто з метою пошуки роботи, неповнолітній ОСОБА_2 запропонував йому тимчасово пожити в будинку його сестри - ОСОБА_3 , яка проживала в с.Каратаусай, Мартукського району, Актюбинської області, Республіки Казахстан, на що ОСОБА_1 погодився.

Далі, неповнолітній ОСОБА_3 разом із ОСОБА_1 , із залізничного вокзалу м.Актобе на пасажирському потягу прибули до станції Мартук Актюбинської області, де о 21.00 на попутному автомобілі «Москвич - 412», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 поїхали до с.Каратаусай, Маркутського району.

Приблизно о 22.00, неповнолітній ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1 прибули до будинку ОСОБА_3 , яка не заперечувала проти тимчасового у них гостювання ОСОБА_1 .

Знаходячись в приміщенні будинку ОСОБА_3 в с.Каратаусай, Мартукського району, Актюбинської області, Республіки Казахстан, приблизно о 22.15, ОСОБА_1 , спільно із неповнолітнім ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , почали вечеряти та розпивати спиртні напої. В цей момент в будинку також знаходилась малолітня донька ОСОБА_3 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після розпивання спиртних напоїв, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вийшов на вулицю та направився в сарай, який знаходився на території домогосподарства. В цей момент у ОСОБА_1 , виник умисел на задоволення із неповнолітнім ОСОБА_2 статевої пристрасті неприроднім способом.

Так, ОСОБА_1 знаходячись в сараї, знайшов там молоток, яким наніс ОСОБА_2 декілька ударів по голові та іншим частинам, заподівяши йому тілесні ушкодження та привівши його в безсвідомий стан.

Після цього, ОСОБА_1 , повалив ОСОБА_2 обличчям до низу на підлогу сараю і використовуючи свою фізичну перевагу вчинив насильницькі дії сексуального характеру, вчинивши із потерпілим статевий акт анально, який закінчив еяколяцією в анальний отвір потерпілого.

Далі, ОСОБА_1 з метою приховання факту вчинення ним насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом із ОСОБА_2 , вирішив вчинити вбивство останнього. З метою реалізації свого злочинного наміру на умисне вбивство потерпілого, ОСОБА_1 взяв шовковий, плетений пояс, який знаходився в приміщенні зазначеного сараю, накинув його на шию ОСОБА_2 і почав здавлювати її, доки потерпілий не перестав подавати ознаки життя. Крім цього, ОСОБА_1 , взяв в сараї штикову лопату, якою наніс ОСОБА_2 удари в область шиї і підборіддя, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді пересіченням м`яких тканин шиї.

В результаті злочинних дій ОСОБА_1 , неповнолітньому ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді механічної асфіксії органів шиї, рублених ран передньої бокової поверхні шиї і області підборіддя, множинних забитих ран обличчя, ссадна і крововиливи, рвано-забійної рани в області внутрішніх поверхонь губ.

Після вчинення умисного вбивства ОСОБА_2 , у ОСОБА_1 виник умисел на вчення зґвалтування і вбивства ОСОБА_3 .

Так, реалізуючи свій злочинний умисел на зґвалтування ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , зайшов до приміщення будинку в с.Каратаусай , Мартукського району, Актюбинської області, Республіки Казахстан, де в спальні на ліжкові спала ОСОБА_3 , та застосовуючи насилля, використовуючи свою значну фізичну перевагу над потерпілою, завдав їй декілька ударів по різним частинам тіла, та подавивши її супротив, вчинив з нею насильницькі статеві зносини - природний (гетеросексуалний) статевий акт.

Далі, ОСОБА_1 з метою приховання фактів вчинених відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , злочинів, вирішив вчинити вбивство ОСОБА_3 . З метою реалізації свого злочинного наміру на умисне вбивство ОСОБА_3 , ОСОБА_1 взяв у приміщенні будинку господарську сокиру, якою завдав потерпілій декілька ударів в область голови і іншим частинам тіла, тим самим спричинив їй не сумісні із життям тяжкі тілесні ушкодження у вигляді руйнування значної ділянки головного мозку в області центральної звилини лівої півкулі, від яких ОСОБА_3 , померла на місці.

Крім цього, в ніч з 20.01.1996 на 21.01.1996, ОСОБА_1 , після вчинення умисного вбивства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , знаходячись в будинку останньої, який розташований в с.Каратаусай , Мартукського району, Актюбинської області, Республіки Казахстан, вчинив викрадення малолітньої ОСОБА_5 .

Так, ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що він незаконно захоплює та переміщає іншу людину, викрав доньку вбитої ним ОСОБА_3 - малолітню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . При цьому він взяв із собою її свідоцтво про народження за №ІІ - БЖ НОМЕР_2 від 12.11.1990 року, видане Мартукським районним РАГС Актюбинської області, а також особисті її речі.

Далі, вранці 21.01.1996, ОСОБА_1 разом з малолітньою ОСОБА_5 на попутному автомобілі «ЗІЛ-130» під керуванням ОСОБА_6 незаконно перемістив потерпілу до с.Мартук, Актюбинської області, Республіки Казахстан. Після цього продовжуючи свій злочинний умисел на викрадення малолітньої ОСОБА_5 , пасажирським залізничним потягом вони разом виїхали на територію Російської Федерації.

В подальшому, 27.01.1996, в одному із будинків с.Ново-Хмелєве, Мічурінського району, Тамбовської області, Російської Федерації, малолітня ОСОБА_5 була виявлена мертвою із ознаками насильницької смерті.

06.02.2017, постановою старшого слідчого з ОВС СУ ДВС Актюбинської області Кумакбаєва М.С., ОСОБА_1 визнано підозрюваним у кримінальній справі за кримінальних правопорушень передбачених ст.ст.121 ч.3, п.3, 99 ч.2 п.1,3,10,14, 120 ч.1, 125 ч.2 п.5 КК Республіки Казахстан.

03.03.2017, постановою старшого слідчого з ОВС СУ ДВС Актюбинської області Кумакбаєва М.С., кримінальна справа №96154303135508 відносно ОСОБА_1 передана за підслідністю компетентним органам України.

14.04.2017, СВ Очаківського Миколаївського ВП ГУНП в Миколаївській області, внесено відомості до ЄРДР за №12017150260000283 від 14.04.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.152, ч.2 ст.153, ч.2 ст.146, п.п.1,2,9 ч.2 ст.115 КК України, за матеріалами кримінальної справи №96154303135508 відносно ОСОБА_1 , яке в порядку ст.595 КПК України перейнято від правоохоронних органів республіки Казахстан.

26.06.2019 року постановою слідчого досудове розслідування в рамках кримінального провадження №12017150260000283 від 14.04.2017 було зупинено.

Постановою слідчого від 27.07.2019 року строки досудового розслідування в рамках кримінального провадження №12017150260000283 від 14.04.2017 були відновлені.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 153, ч. 2 ст. 152, ч. 2 ст. 146, п. п. 1, 9, ч. 2 ст. 115 КК України, з метою запобігання ризикам, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з клопотання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримала у повному обсязі, клопотання просила задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні поклався на розсуд слідчого судді.

Підозрюваний в судовому засіданні з пред`явленою йому підозрою не погодився, зазначивши, що інкриміновані йому кримінальні правопорушення він не вчиняв, оскільки на момент їх вчиненні перебував у зовсім іншому місті. В частині міри запобіжного заходу поклався на розсуд слідчого судді.

Вивчивши клопотання та долучені до нього матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається з клопотання та наданих в його обґрунтування матеріалів, 19.06.2019 року відносно ОСОБА_1 складено письмове повідомлення про підозру за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 153, п. 9 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 152, п. п. 1, 9 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 146 КК України, яке для передачі ОСОБА_1 було вручено його рідному брату ОСОБА_9 .

Зважаючи на дані, які містяться в наданих суду матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні прокурором наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 153, п. 9 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 152, п. п. 1, 9 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 146 КК України.

Беручи до уваги, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 153, п. 9 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 152, п. п. 1, 9 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 146 КК України, відносно останнього було постановлено ухвалу про надання дозволу на його затримання, в зв`язку з його переховування від органів досудового розслідування, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання останнього винним у їх вчиненні, наслідків, які настали в результаті його можливих протиправних дій, особи підозрюваного, який раніше неодноразово судимий, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризиків у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, а також вчинення іншого кримінального правопорушення.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення є обґрунтованим, належним чином вмотивованим, а відповідний запобіжний захід є необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, та унеможливлення настання встановлених в судовому засіданні ризиків, в свою чергу підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного в судовому засіданні встановлено не було.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, який спричинив загибель людини.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги обставини вчинення інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, в результаті яких за обставинами даного кримінального провадження настала смерть трьох осіб, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 без визначення розміру застави.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Михайловського П.Ю., яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області Драчевським О.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12017150260000283 від 14.04.2017 року - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Одеському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області.

Строк дії ухвали припиняє свою дію 19.09.2019 року, в межах строків досудового розслідування.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.