Ухвала суду № 83284222, 19.07.2019, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/3138/19

Провадження № 2/589/1638/19

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19 липня 2019 року

Суддя Шосткинського міськрайонного суду Сумської області Курбанова А.Р., отримавши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Карго пром» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року позивач звернувся до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_1 , з метою погашення заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором № 0466/18/17-CLNv від 20.08.2008р.

Ознайомившись з даною позовною заявою, вважаю, що остання підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Право на звернення в суд не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. І за таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна його (цього порядку) дотримуватися (рішення «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року).

Проте, у порушення п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить: зазначення ціни позову.

За змістом самого позову ТОВ «Карго пром» зазначає, що такий є немайновим.

Відповідно до ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців; у позовах про строкові платежі і видачі - сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки; у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі - сукупністю платежів або видач за три роки; у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік; у позовах про припинення платежів або видач - сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік; у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Таким чином, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.

Вказані висновки суду узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду висловленою у постанові від 26 лютого 2019 року по справі № 907/9/17.

Згідно з ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивач, звертаючись з даним позовом до суду, визначив, що до грошових вимог, які підлягають задоволенню за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки, належить сума боргу за кредитним договором в розмірі 428115 грн. 00 коп.

Отже, сума судового збору, яка підлягала сплаті при поданні даної позовної заяви, мала становити 6421 грн. 73 коп. (1,5 % ).

Разом з тим, з платіжного доручення №501 від 16.07.2019р. вбачається, що позивачем при подачі даного позову до суду, був сплачений судовий збір в розмірі 1921 грн. 00 коп. замість необхідного 6421 грн. 73 коп., тобто не в повному обсязі.

Отже, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 4500 грн. 73 коп.

Крім того, відповідно до п.п. 5 п. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява має містити виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, в обгрунтування даного позову позивач посилається на наявність у відповідача перед ним заборгованості у розмірі 428115 грн. 00 коп. за кредитним договором № 0466/18/17-CLNv від 20.08.2008р., виконання зобов`язань за яким було забезпечено іпотечним договором від 20.08.2008р., предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .

Однак всупереч приписам п.п. 5 п. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не обгрунтовано заявлений розмір заборгованості, зокрема, відсутній відповідний розрахунок, та не надано доказів на його підтвердження.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, наявність вказаних недоліків, за переконанням суду, перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження, та тягне за собою правові наслідки, передбачені ч. 1 ст. 185 ЦПК України, а відтак вказану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 185 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Карго пром» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення вказаних недоліків протягом чотирьох днів з дня отримання копії ухвали.

У разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, заява буде вважатися неподаною і повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області А.Р.Курбанова