Ухвала суду № 83282800, 04.07.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/27061/17

Провадження № 2-з/761/412/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2019 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Юзькова О.Л., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири. Ціна позову з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог становить - 354 785,57 грн.

На адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , громадянину Республіки Білорусь, адреса: АДРЕСА_2 ).

Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги майнового характеру, а розмір заявленої до відшкодування шкоди становить значну суму. Відповідачем ОСОБА_3 (через своїх представників у справі) заперечує проти задоволення позову, хоч і факт залиття квартири позивача і визнається стороною. Заперечуючи проти задоволення позову із формальних підстав, сторона відповідача демонструє небажання відшкодовувати будь-яку нанесену залиттям шкоду. За спостереженнями позивача, у квартиру ОСОБА_3 відбуваються візити осіб у супроводі його довірених осіб, що викликає обґрунтовану підозру про намір відповідача продати належну йому квартиру за адресою: АДРЕСА_3 . Оскільки, відповідач ОСОБА_3 є громадянином Республіки Білорусь та постійно в м. Києві не проживає, продаж ним квартири з метою уникнення майнової відповідальності за нанесену шкоду (або з іншою метою) виглядає цілком вірогідним. Із наявної у матеріалах справи інформації щодо перетину кордону України відповідачем ОСОБА_3 (лист Адміністрації Держприкордонслужби України № 0.184-49355/0/15-18-Вих від 05.12.2018 р.), його візити до міста Києва носять виключно короткотерміновий характер (1-2 дні на місяць, приблизно через місяць). В Україні відповідач ОСОБА_3 є засновником та власником 30% статутного капіталу ТОВ «МАГ-2000». В даний час діяльність ТОВ «МАГ-2000» перебуває під увагою правоохоронних органів, що підтверджується наявними в Єдиному реєстрі судових рішень документами. Основну діяльність відповідач здійснює в Республіці Білорусь. Вищевказане в сукупності дає підстави вважати, що існує ризик того, що відповідач ОСОБА_3 може припинити будь-яку економічну діяльність в Україні та позбавиться активів у вигляді нерухомого майна, що унеможливить виконання рішення суду у справі, що розглядається. З огляду на відсутність інформації про володіння ОСОБА_3 іншими суттєвими активами в Україні, сторона позивача вважає, що арешт квартири відповідача є найбільш ефективним видом забезпечення заявленого позову, який є повною мірою співвідносним як і предмету позову так і розміру заявлених вимог. Зважаючи на обраний вид забезпечення позову, він не може спричинити збитків відповідачу ОСОБА_3 при його добросовісній процесуальній поведінці та повазі до обов`язковості виконання рішення українського суду, тому зустрічне забезпечення просить не застосовувати.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії ; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Згідно з п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. А п. 4 даної постанови визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, позовними вимогами ОСОБА_2 є відшкодування матеріальної шкоди, що була нанесена майну позивача внаслідок залиття її квартири в розмірі 354 785,57 грн.

За приписами ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Проте, заявником не надано належних та допустимих доказів, які б надали суду можливість оцінити вартість майна, арешт якого вимагається, а отже і зробити висновок щодо співмірності засобу забезпечення заявленим вимогам.

У зв`язку з чим, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Зважаючи на викладене та керуючись ст.ст. 149, 151, 153, 259-261, 353 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до вказаного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 04 липня 2019 року.

Суддя: