Рішення № 83281900, 24.07.2019, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/832/19

Справа №754/7042/17

РІШЕННЯ

Іменем України

24 липня 2019 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Панченко О.М.

за участю секретарів судового засідання - Полярної М.В., Моторенко К.О., Табачука Д.О., Дмітрієвої А.В.

представників позивача - Замкова М.О., Вейси О.О., Лось О.А.

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовними вимогами Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, -

ВСТАНОВИВ:

29.05.2017 року позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Києва із позовом до відповідача в якому просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за послуги з газопостачання за період з 01.01.2015 року по 30.06.2015 року включно в сумі 759 грн. 94 коп., 711 грн. 20 коп. інфляційні витрати, 68 грн. 16 коп. три проценти річних та 1 600 грн. понесених судових витрат.

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що 18.01.2017 року ПАТ «Чернігівгаз» звернулося до Деснянського районного суду м. Києва із заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідача на користь ПАТ «Чернігівгаз» заборгованості за спожитий природний газ за період з 01.01.2015 року по 30.06.2015 року включно в сумі 759.94 грн., 711.20 грн., інфляційні витрати, 68.16 грн. три проценти річних та 800 грн. понесених судових витрат. За заявою відповідача ухвалою суду від 13.04.2017 року судовий наказ було скасовано. 16.12.2013 року між відповідачем та позивачем було укладено договір про надання населенню послуг з газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до умов даного договору відповідач зобов`язалася під час користування природним газом виконувати всі вимоги правил надання населенню послуг з газопостачання, Правил безпеки систем газопостачання, а також взяла на себе обов`язок вносити своєчасно та в повному розмірі плату за надані послуги. Відповідно до обсягів споживання природного газу за 2013 рік «2145» м. куб. - у 2014 році за споживання природного газу було встановлено для оплати ціну відповідно до 1 категорії споживання. За результатами проведеного перерахунку станом на 01.01.2015 року на підставі використаного обсягу спожитого природного газу за 2014 рік - «2689» м. куб. (згідно квитанцій самого споживача грудень 2013 року кінцеві 26879 м. куб. - грудень 2014 року кінцеві 29568 м. куб. різниця 2689 м. куб. було нараховано різницю вартості спожитого природного газу у зв`язку з перевищенням річних обсягів споживання у сумі 1421.02 грн. та встановлено ціну 1.788 грн. за 1 м. куб. для оплати з 01.01.2015 року відповідно до 2 категорії. Оскільки відповідач умови договору не виконує, не сплачує за спожитий природний газ у повному обсязі, в зв`язку з чим утворилася заборгованість за період з 01.01.2015 року по 30 червня 2015 року в сумі 759.94 коп., тому позивач вимушений звернутися з вимогою про її стягнення до суду. Тому, просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за послуги з газопостачання за період з 01.01.2015 року по 30.06.2015 року включно в сумі 759 грн. 94 коп., 711 грн. 20 коп. інфляційні витрати, 68 грн. 16 коп. три проценти річних та 1 600 грн. понесених судових витрат.

Ухвалою суду від 27.06.2017 року відкрито провадження у даній цивільній справі.

28.08.2017 року представником відповідача у справі до суду подано заперечення на позовну заяву.

06.12.2017 року представником позивача до суду подано заяву про збільшення позовних вимог та додаткові письмові пояснення по справі.

23.01.2018 року представником позивача до суду подано клопотання про відмову від частини позовних вимог та закриття провадження у цивільній справі в частині стягнення з відповідача боргу за спожитий природний газ у сумі 623.06 грн., інфляційних витрат в сумі 852.30 грн., та трьох процентів річних в сумі 73.66 грн.

Ухвалою суду від 24.07.2019 року провадження у даній цивільній справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача боргу за спожитий природний газ у сумі 623.06 грн., інфляційних витрат в сумі 852.30 грн., та трьох процентів річних в сумі 73.66 грн., - закрито.

Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального Кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В судовому засіданні представник позивача просив суд про задоволення позовних вимог, стягнення з відповідача на користь позивача суму боргу за спожитий природний газ за червень 2015 року в сумі 287.18 грн., інфляційні витрати у сумі 79.26 грн., три проценти річних у сумі 19.92 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що в матеріалах справи є відповідна квитанція, яка підтверджує сплату її довірителькою 498 грн. 42 коп. в рахунок спожитого природного газу за червень 2015 року.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд в межах заявлених позовних вимог (стаття 13 ЦПК України) та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.

16.12.2013 року між відповідачем та позивачем було укладено договір про надання населенню послуг з газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до умов даного договору відповідач зобов`язалася під час користування природним газом виконувати всі вимоги правил надання населенню послуг з газопостачання, Правил безпеки систем газопостачання, а також взяла на себе обов`язок вносити своєчасно та в повному розмірі плату за надані послуги.

18.01.2017 року ПАТ «Чернігівгаз» звернулося до Деснянського районного суду м. Києва із заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідача на користь ПАТ «Чернігівгаз» заборгованості за спожитий природний газ за період з 01.01.2015 року по 30.06.2015 року включно в сумі 759.94 грн., 711.20 грн., інфляційні витрати, 68.16 грн. три проценти річних та 800 грн. понесених судових витрат.

За заявою відповідача ухвалою суду від 13.04.2017 року судовий наказ було скасовано.

Таким чином, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.

Як посилався в судовому засіданні представник позивача, згідно акту звіряння взаєморозрахунків за спожитий природний газ між ПАТ «Чернігівгаз» та відповідачем ОСОБА_2 за період з 01.01.2015 року по 01.07.2015 року відповідач має сум боргу за спожитий природний газ за червень 2015 року в сумі 287.18 грн., а тому просив стягнути з неї розмір боргу, інфляційні витрати у сумі 79.26 грн., три проценти річних у сумі 19.92 грн. Такий акт звіряння міститься в матеріалах справи (а.с. 93).

Згідно із ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Разом з тим, відповідно до завіреної представником позивача належним чином копії квитанції (а.с. 68) відповідачем у справі було сплачено 498 грн. 42 коп. в рахунок спожитого природного газу за червень 2015 року.

Отже, вбачається, що відповідачем в рахунок спожитого нею в червні 2015 року природного газу було сплачено 498 грн. 42 коп., тому у позивача не має права вимагати виконання відповідачем зобов`язання за договором за цей період.

Таким чином, враховуючи, що на час звернення позивача до суду відповідач не має заборгованості за спірний період перед позивачем за спожитий природний газ, а розрахунок заборгованості наданий суду не відповідає іншим наданим стороною позивача доказам по справі, які спростовують такий розрахунок та нормам ЦК України, суд приходить до висновку про не обґрунтованість позовних вимог.

У відповідності до вимог ст. ст. 76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог ч.ч.1, 5, 6, 7 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність боргових правовідносин між сторонами. Об`єктивних і переконливих доказів, які спростовували би заперечення відповідача на позов позивач не надав, а судом їх здобуто не було, що вказує на не обґрунтованість позову. Матеріали справи свідчать, що у боржника відсутня заборгованість за спожитий природний газ.

Таким чином, позов є безпідставний і не підлягає до задоволення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1-13, 76-83, 141, 209-211, 247,258-259, 263-265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 26.07. 2019 року.

Головуючий