Ухвала суду № 83278676, 25.07.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/10186/18

Провадження № 2/638/3493/19

У Х В А Л А

іменем України

25 липня 2019 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі

головуючого судді Штих Т.В.,

за участю секретаря Тарасової О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа департамент реєстрації Харківської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та про зняття з реєстраційного обліку в квартирі, -

встановив:

Позивач звернувся до Дзержинського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_2 третя особа департамент реєстрації Харківської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та про зняття з реєстраційного обліку в квартирі .

Через канцелярію суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 треті особи Департамент реєстрації ХМР, відділ приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна ВК ХМР, приватний нотаріус ХМНО Жиляєва Ніна Володимирівна про поновлення порушеного права, визнання свідоцтва про права власності недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння.

Представник відповідача по первинному позову просить вказані позовні заяву об`єднати в одне провадження з первісним позовом.

Представник позивача по первинному позову та сам позивач в судові засідання не зявились, про час та дату судових засідань повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Крім представника відповідача по первинному позову, інші особи в судове засідання не з`явились.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду міста Харкова з позовом ОСОБА_4 третя особа департамент реєстрації Харківської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та про зняття з реєстраційного обліку в квартирі. Вказана цивільна справа перебуває на стадії підготовчого судового засідання. Також з зустрічним позовом звернувся ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 треті особи Департамент реєстрації ХМР, відділ приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна ВК ХМР, приватний нотаріус ХМНО Жиляєва Ніна Володимирівна про поновлення порушеного права, визнання свідоцтва про права власності недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння.

В силу ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин.

Суд ретельно вивчив вказані позовні заяви, та вважає, що первинні та зустрічні позовні вимоги взаємопов`язані та їх спільний розгляд є доцільним.

Крім того, ОСОБА_2 заявив клопотання про забезпечення позову, шляхом відчуження спірної квартири. В судовому засіданні представник відповідача по первинному позову підтримав вказане клопотання.

Відповідно до ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно із п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року за № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч. 1 ст. 152 ЦПК перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову .

У відповідності до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Суд також зазначає, що заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання застосувати заборону відчуження та будь- які правочини зі спірною квартирою. Суд, враховуючи та аналізуючи вищезазначені норми законодавства, підзаконних актів, роз`яснень та діючої судової практики, вважає заяву такою, що підлягає задоволенню, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 149- 153, 193,194 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Клопотання представника відповідача по первинному позову – задовольнити.

Об`єднати в одне провадження первинний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа департамент реєстрації Харківської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та про зняття з реєстраційного обліку в квартирі та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 треті особи Департамент реєстрації ХМР, відділ приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна ВК ХМР, приватний нотаріус ХМНО Жиляєва Ніна Володимирівна про поновлення порушеного права, визнання свідоцтва про права власності недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння.

Надіслати сторонам копії вказаних позовних заяв, надати час для підготовки відзивів.

Оголосити перерву до 10 жовтня 2019 року до 12.00 години.

Заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову – задовольнити.

Заборонити відчуження та будь- які інші правочини з квартирою АДРЕСА_1 до розгляду справи по суті.

Роз`яснити заявнику, що у разі відмови судом в задоволенні його позовних вимог відповідачі мають право звернутися до нього за відшкодуванням збитків, заподіяних в результаті забезпечення позовних вимог згідно даного визначення.

Ухвалу направити компетентним органам, для відповідної реєстрації.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали суду після її виконання направити відповідачам, позивачам у об`єднаній справі.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі до Дзержинського районного суду м. Харкова протягом 15 днів з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Строк пред`явлення ухвали до виконання – один рік.

Ухвала остаточна.

Суддя: Штих Т.В.