Рішення № 83277457, 01.07.2019, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/5758/17

н/п 2/766/2488/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2019 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого - судді Прохоренко В.В.,

секретар Литвиненко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Херсоні в загальному позовному провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Херсонської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_2 , після його смерті відкрилась спадщина на належне йому нерухоме майно, у тому числі на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

В межах строку прийняття спадщини вона звернулася із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Сперчуна О.О., на підставі її заяви зареєстровано спадкову справу, вона є єдиним спадкоємцем померлого.

Однак, у видачі їй свідоцтва про на спадщину постановою приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Сперчуна О.О., відмовлено, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно, а саме цілої частини будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

За таких обставин, вона змушена в судовому порядку визнавати право власності на будинок в порядку спадкування.

Спадкодавцю - ОСОБА_2 належало право власності на 90/100 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності №22 від 17.01.1994року, виданого Виконавчим комітетом Комсомольської районної ради.

За життя, ОСОБА_2 звернувся до суду і ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 09.02.2015року у справі № 667/4783/14-ц було установлено, що згідно до інвентарної справи на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , якому на підставі свідоцтва №16 про право особистої власності, виданого виконавчим комітетом Комсомольської районної ради депутатів трудящих від 29.03.1978року належав житловий будинок, продав ОСОБА_2 12\25 частки житлового будинку позначеного на плані під літ. «А», з надвірними будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 600,0кв.м., що підтверджується нотаріального посвідченим договором купівлі-продажу, укладеним ОСОБА_4 з ОСОБА_2 19.10.1990року. За цим договором ОСОБА_2 набув у власність в житловому будинку літ. «А», жиле приміщення 1-3, літню кухню «Б», споруди, огорожу та туалет загального користування.

Рішенням Комсомольської районної ради №310 від 12.11.1990року ОСОБА_2 був наданий дозвіл на будівництво на цій земельній ділянці двоповерхового жилого будинку розміром 8,92?12,64м.. Жилий будинок літ. «В» був зданий ОСОБА_2 в експлуатацію 08.10.1993року, що стало підставою для перерахунку часток у праві спільної часткової власності Херсонським бюро технічної інвентаризації та видачі виконавчим комітетом Комсомольської районної Ради народних депутатів 17.10.1994року ОСОБА_2 свідоцтва №22 про право особистої власності на 90/100 частки домоволодіння, яке складається в цілому з двох житлових будинків літ. «А», та літ. «В» та двох літніх кухонь, розташованого в АДРЕСА_1 .

Свідоцтво про право власності на 10/100 частки цього домоволодіння ОСОБА_3 не видавалось.

З матеріалів інвентарної справи, зокрема, наряду - заказу 97315, виконаного техніком Херсонського бюро технічної інвентаризації вбачається, що станом на 29.05.2004року жилого будинку літ. «А» на земельній ділянці по АДРЕСА_1 уже немає, тобто взагалі не існує.

Відповідно до проведеної технічної інвентаризації та виготовленого технічного паспорту житловий будинок загальною площею 200,8кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , разом з господарчими спорудами, розташований на земельній ділянці площею 665,0кв.м., що і, є спадковим майном.

З огляду на викладене, норми ст.ст.328, 1216,1218 1261 ЦК України позивач з урахуванням уточнених в ході розгляду справи позовних вимог просила визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно, а саме: житловий будинок літ. «В» загальною площею 200,8кв.м., кухню літ. «Г» площею 20,0кв.м, туалет літ. «Д», душ літ.»Е», навіс літ. «Ж», «З», «И», «К», огорожа та споруди №1,2,4,6-9, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник Херсонської міської ради за дорученням Зеленіна С.М., надала письмові заперечення проти позову, зазначивши що позивач просить визнати за нею право власності на все домоволодіння, у той час, як спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на домоволодіння, виданого Комсомольською районною радою народних депутатів 17.01.1994року за №22, належало 90/100 частки домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Дане свідоцтво виданого на підставі рішення виконкому № 3 від 14.01.1994року без визначення розподілу майна в натурі.

Крім того, ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 09.02.2015року по справі № 22-ц/ 791/195/2015 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання за ним права власності в порядку набувальної власності на майно ОСОБА_3 , що складається з 10/100 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04.02.2019року прийнято до розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

В судове засідання позивач не з`явилась, надала повноваження представнику.

В останнє судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, на задоволенні позову наполягає.

В останнє судове засідання представник відповідача не з`явилася, надала заяву про розгляд справи в її відсутність, наполягає на ухваленні рішення з урахуванням наданих письмових заперечень.

Враховуючи подані учасниками справи заяви, суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.

Дослідивши матеріали справи суд установив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст.ст.1216, 1217, 1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла(спадкодавця) до інших осіб( спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, відповідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи. визначені у заповіті, спадкування за законом відбувається у разі відсутності заповіту, або визнання його недійсним тощо. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Умовою для переходу в порядку спадкування прав власності на об`єкти нерухомості, в тому числі на житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

З огляду на наведені норми права правове значення при вирішення спору має встановлення факту набуття спадкодавцем ОСОБА_2 права на спірне нерухоме майно..

Згідно до свідоцтва №22 про право особистої власності на домоволодіння від 17 січня 1994року, виданого виконкомом Комсомольської районної Ради депутатів трудящих 90/100 частки домоволодіння, що розташоване у АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 на праві особистої власності. Домоволодіння складається із двох жилих будинків та 2-х літніх кухонь. Свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Комсомольської районної ради народних депутатів №3 від 14.01.1994року у зв`язку зі зміною ідеальних часток у спільній власності, замість договору купівлі-продажу від 19.10.1990 року (а.с.10).

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 09.02.2015року постановленою в справі за позовом ОСОБА_2 до Херсонської міської ради про визнання права власності в порядку набувальної давності залишено без змін рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 20 листопада 2014року, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання права власності за набувальною давністю.

Судом апеляційної інстанції установлено, що згідно до інвентарної справи на домоволодіння АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , якому на підставі свідоцтва №16 про право особистої власності, виданого виконавчим комітетом Комсомольської районної ради депутатів трудящих від 29.03.1978року належав житловий будинок, продав ОСОБА_2 12\25 частки житлового будинку, позначеного на плані під літ. «А», з надвірними будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 600,0кв.м., що підтверджується договором купівлі - продажу, укладеним ОСОБА_4 з ОСОБА_2 19.10.1990 року, посвідченого Третьою Державною нотаріальною конторою, зареєстрованого в реєстрі за №2-3857.

За цим договором ОСОБА_2 набув у власність в житловому будинку літ. «А», жиле приміщення 1-3, літню кухню «Б», споруди, огорожу та туалет загального користування.

Рішенням Комсомольської районної ради №310 від 12.11.1990року ОСОБА_2 був наданий дозвіл на будівництво на цій земельній ділянці двоповерхового жилого будинку розміром 8,92?12,64м.

Жилий будинок літ. «В» був зданий ОСОБА_2 в експлуатацію 08.10.1993року, що стало підставою для перерахунку часток у праві спільної часткової власності Херсонським бюро технічної інвентаризації та видачі виконавчим комітетом Комсомольської районної Ради народних депутатів 17.01.1994року ОСОБА_2 свідоцтва №22 про право особистої власності на 90/100 частки домоволодіння, яке складається в цілому з двох житлових будинків літ. «А», та літ. «В» та двох літніх кухонь, розташованого в АДРЕСА_1 .

Свідоцтво про право власності на 10/100 частки цього домоволодіння ОСОБА_3 не видавалось.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер.

З матеріалів інвентарної справи, зокрема, наряду - заказу 97315, виконаного техніком Херсонського бюро технічної інвентаризації вбачається, що станом на 29.05.2004року жилого будинку літ. «А» на земельній ділянці по АДРЕСА_1 уже немає, тобто взагалі не існує. Про те, що житловий будинок літ. «А», в якому ОСОБА_3 належало 10/100 частки, знищено визнали і представники позивача в суді як першої, так і в апеляційної інстанції.

Крім того, як пояснив представник позивача в суді апеляційної інстанції на місці будинку літ. «А» побудоване нежиле приміщення, тобто існує інший об`єкт, який не є предметом зазначеного спору.

Оскільки, житловий будинок, що є предметом спору внаслідок його знищення перестав існувати, то відповідно ОСОБА_2 не міг володіти нерухомим майном, що знищене та використовувати його за цільовим призначенням (а.с.14-15).

Відповідно до приписів ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, матеріалами справи підтверджено належність спадкодавцеві ОСОБА_2 90/100 частиН домоволодіння, яке складається в цілому з двох житлових будинків літ. «А», та літ. «В» та двох літніх кухонь, розташованого в АДРЕСА_1 .

Згідно до довідки складеної техніком Херсонського бюро технічної інвентаризації 30.06.2016року, двом житловим будинкам, зазначеним в документах, відповідають житловий будинок літ. «А» та літ. «В», а двом літнім кухням - кухня літ. «Б» та літ. «Г». Житловий будинок літ. «А» та літня кухня літ.«Б» знесені. (інвентарна справа а.с.87).

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною першою ст.319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За змістом частин 1,2 ст.319 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 346 ЦК України передбачені підстави припинення права власності на майно, яке припиняється у разі: зокрема; знищення майна; припинення юридичної особи чи смерті власника.

Згідно з положеннями статті 349 ЦК України право власності на майно припиняється в разі його знищення. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

Аналіз зазначених норми дає підстави дійти висновку про те, що умовами для припинення права власності на знищене нерухоме майно згідно вимог ст. 349 ЦК України, є наявність встановленого факту знищення майна, а також відповідної заяви власника майна про внесення змін до державного реєстру.

Документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту знищення житлового будинку літ. «А», а також звернення співвласника ОСОБА_2 чи Херсонської міської ради із заявою щодо припинення права власності ОСОБА_3 на 10/100 частки домоволодіння через знищення нерухомого майна, а тому підстав вважати житловий будинок літ. «А» фактично знищеним немає, відсутні також підстави для задоволення позову про визнання за спадкодавцем права власності на житловий будинок літ. «В» загальною площею 200,8кв.м., кухню літ. «Г» площею 20кв.м, туалет літ. «Д», душ літ.»Е», навіс літ. «Ж», «З», «И», «К», огорожа та споруди №1,2,4,6-9, що не позбавляє спадкоємців права вирішення питання про визнання житлового будинку літ. «А» знищеним у передбаченому законом порядку та внесення до правовстановлюючих документів відповідних змін, у тому числі, щодо реконструкції літньої кухні «Г» та надвірних будівель і споруд.

Матеріалами справи, у тому числі спадковою справою № 58074170 підтверджено, що спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодавця - ОСОБА_2 , прийняла його дружина - ОСОБА_1 , інші спадкоємці: мати - ОСОБА_5 ; син - ОСОБА_6 , у визначений законом строк подали заяви про відмову від спадщини на користь дружини померлого ОСОБА_1

23.06.2016року Приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Маковецькою О.А. видано дружині померлого - ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.60-93).

Згідно до ч.1ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права спадщину.

Згідно до ст.67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкодавців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 3 постанови № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач позбавлена можливості реалізувати своє право на спадкування домоволодіння, оскільки постановою приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Сперчуна О.О. від 28.02.2017року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, які б підтверджували право власності спадкодавця у 1/1 частині на належний йому житловий будинок літ. «В» загальною площею 200,8кв.м., кухню літ. «Г» площею 20,0кв.м, туалет літ. «Д», душ літ.»Е», навіс літ. «Ж», «З», «И», «К», огорожа та споруди №1,2,4,6-9, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,

З урахування викладеного, ненадання нотаріусу позивачем правовстановлюючих документів на домоволодіння позбавляє можливості видати спадкоємцю ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на спірне майно, проте не позбавляє позивача права на спадщину, оскільки сумнів відносно того, що 90/100 частки домоволодіння, яке складається в цілому з двох житлових будинків літ. «А», та літ. «В» та двох літніх кухонь, розташованого в АДРЕСА_1 , що належали спадкодавцеві ОСОБА_2 не має, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наведених вище підстав.

На підставі викладеного, ст. 41 Конституції України, ст.ст.319,321, 346, 349, 1216-1218, 1233,1261, 1296 ЦК України, керуючись ст. ст. 4-13,76-78, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 90/100 частки домоволодіння, що в цілому складається з двох житлових будинків літ. «А» та літ. «В» та двох літніх кухонь, розташованого у АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 600,0кв.м., в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Суддя В.В.Прохоренко