Ухвала суду № 83276644, 24.07.2019, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/1088/19

Провадження № 1-кс/615/518/19

У Х В А Л А

24 липня 2019 року м. Валки

Слідчий суддя Валківського районного суду Харківської області Товстолужський О.В., при секретареві Неділько І.О., за участю прокурора Адамова Ф.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника СВ Валківського відділу поліції ГУ НП в Харківській області про накладення арешту, поданого в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220240000249 від 21.07.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

23.07.2019 року до Валківського районного суду Харківської області надійшло клопотання слідчого СВ Валківського відділу поліції ГУ НП в Харківській області про арешт майна.

В клопотанні зазначено, що 21.07.2019 року до чергової частини Валківського відділу поліції ГУ НП в Харківській області надійшло повідомлення про те, що невстановлені особи, використовують підроблений документ, а саме договір позики грошових коштів, який було посвідчено нотаріусом Київського міського нотаріального округу. За даним фактом 23.07.2019 року слідчим відділом Валківського відділу поліції ГУ НП в Харківській області розпочате кримінальне провадження за ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України за №12019220240000249.

Як зазначено в клопотанні, з метою збереження майна підприємства та захисту прав потерпілого у кримінального провадження, слідчий прохає накласти арешт на корпоративні права приватного сільськогосподарського підприємства «МАЯК», код ЄДРПОУ: 14063932 в розмірі 100% статутного капіталу із забороною їх відчуження, здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо цих прав, у тому числі із забороною внесення цих прав до статутного капіталу інших підприємств.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та пояснив, що оскільки власник ПСП «Маяк» незаконно був змінений, а тому останній буде мати змогу відчужити корпоративні права на них необхідно накласти арешт.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду клопотання був належним чином повідомлений, що підтверджується телефонограмою секретаря судових засідань.

Слідчий суддя, вислухавши прокурора, дослідивши матеріали клопотання, прийшов до висновку, що воно задоволенню не підлягає.

Так, згідно витягу з кримінального провадження №12019220240000249, інформація досудового розслідування була внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.07.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, а 23.07.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Зазначена інформація внесена на підставі заяви ОСОБА_2 від 21.07.2019 року, в якій зазначено, що відносно його майна вчинено шахрайство через підробку документів померлого ОСОБА_3 . На його адресу надійшов лист з вимогами від громадянина ОСОБА_4 , більше 100 мільйонів гривень. Зазначена особа у співучасті з нотаріусом ОСОБА_6 23.05.2018 року підробили документи та зробили борг більше 100 мільйонів гривень. Заявник також зазначає, що зі змісту вищезазначеної вимоги було встановлено, що нібито 23.05.2018 року між ОСОБА_3 та невідомою особою - ОСОБА_4 укладено договір позики грошових коштів у сумі 78 540 000 гривень, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - ОСОБА_6. У вимозі ОСОБА_4 зазначає своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . З відкритих державних реєстрів відомо, що за цією ж адресою зареєстровано ТОВ «Дл-Добрі Люди» засновником та кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_4 . Станом на 23.05.2018 року ОСОБА_3 хворів на онкологічне захворювання та далі ніж на 50-60 км. не від`їжджав з дому та контори, бо відчував болі та був достатньо слабким, а отже не був та не міг бути у місті Києві. Всі останні сили ОСОБА_3 були спрямовані на керування підприємством. Отже, ОСОБА_4 та нотаріус ОСОБА_6 . ймовірно разом з іншими невстановленими особами підробили договір позики грошових коштів від 23.05.2018 року з метою заволодіння майном Приватним сільськогосподарським підприємством «Маяк». Заявник також зазначає, що підроблення ОСОБА_4 та нотаріусом ОСОБА_7. договору позики грошових коштів від 23.05.2018 року спричинило негативні наслідки правового характеру у вигляді порушення права на реалізацію його права власності на спадкове майно та реалізацію права власності ПСП «Маяк». Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, 23.07.2019 року державним реєстратором Заїчинської сільської ради внесено зміни до відомостей, що стосуються ПСП «Маяк», а саме змінено керівника юридичної особи, змінено склад підписантів, змінено склад та інформацію про засновників. Згідно даних реєстру станом на 22.07.2019 року засновником ПСП «Маяк» являвся ОСОБА_3 . Станом на 23.07.2019 року засновником ПСП «Маяк» являється ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Ініціатор клопотання, як на підставу необхідності накладення арешту посилається на п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто необхідність збереження речових доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Зазначена в клопотанні мета накладення арешту не відповідає визначеним ч. 2 ст. 170 КПК України критеріям, адже, як пояснив прокурор, речові докази не вилучені, цивільний позов не заявлений.

На підтвердження зазначених в заяві обставин, крім витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, в судове засідання жодного доказу не надано.

За відсутності зазначених доказів, слідчий суддя позбавлений можливості визначити необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Керуючись ст. ст. 170-173, 376 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання заступника начальника слідчого відділу Валківського відділу поліції ГУ НП в Харківській області Пелешенко Андрія Васильовича про накладення арешту на корпоративні права приватного сільськогосподарського підприємства «МАЯК», код ЄДРПОУ: 14063932 в розмірі 100% статутного капіталу із забороною їх відчуження, здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо цих прав, у тому числі із забороною внесення цих прав до статутного капіталу інших підприємств, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя О.В. Товстолужський