Рішення № 83276631, 26.07.2019, Борівський районний суд Харківської області

Борівський районний суд Харківської області

справа: № 640/6384/19

провадження: 2/614/120/19

категорія: 48

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

26.07.2019 року

Справа №640/6384/19

смт. Борова Борівського району Харківської області

Борівський районний суд Харківської області в складі судді Гуляєвої Г.М.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про розірвання шлюбу

за участю учасників справи:

позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явилася

В С Т А Н О В И В :

1. Короткий зміст позовних вимог

24.05.2019 року до Борівського районного суду Харківської області від Київського районного суду м. Харкова за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позивач просить розірвати шлюб між сторонами по справі з наступних підстав.

22.07.2000 р. сторони по справі зареєстрували шлюб у Відділі реєстрації актів громадянського стану Борівського районного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 15.

Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Протягом останніх декількох років стосунки між сторонами по справі погіршилися, зникло взаєморозуміння та взаємоповага, часто трапляються сварки. Вже тривалий час кожен з подружжя живе окремим життям та своїми інтересами. Фактично сім?я припинила своє існування.

На даний час, з 06.09.2018 р. позивач та відповідач проживають окремо, сімейного життя не ведуть, шлюбних стосунків не підтримують.

Діти фактично проживають з відповідачем, спір про поділ майна відсутній.

Подальше продовження шлюбних стосунків суперечить інтересам позивача, а тому подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливі.

У зв?язку із зазначеними обставинами позивач на примирення не згодний та бажає розірвати шлюб у найкоротший строк.

2. Позиції учасників справи

Ухвалою судді від 24.05.2019 року у справі відкрито провадження і справа призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження.

Ухвалою суду від 27.06.2019 року підготовче провадження закрито, справа призначена до розгляду.

В судове засідання позивач не з`явився, просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги задовольнити, строк для прмирення не надавати, про що надав відповідну заяву.

Відповідач в судове засідання повторно не з?явилася з невідомих суду причин, про дату, час і місце судового засідання повідомлена у встановленому законом порядку, шляхом направлення судової повістки за місцем її реєстрації та шляхом направлення СМС-повідомлення про виклик до суду на номер її мобільного телефону.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, ч.2 ст. 247 ЦПК України.

3. Встановлені в судовому засіданні обставини справи

Судом встановлено, що 22 липня 2000 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у Відділі реєстрації актів громадянського стану Борівського районного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 15, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 (а.с.4).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с.7-8).

4. Релевантні джерела права та акти їх застосування

Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст.110 цього Кодексу.

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р., згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст.110 СК України).

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

5. Мотиви, з яких суд виходить при ухваленні рішення

На теперішній час подружні відносини між сторонами припинені, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, позивач не бажає зберегти шлюб, відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує, тому шлюб між ними має бути розірваний.

Добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.

6. Висновки суду за результатами розгляду справи

Приймаючи до уваги, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, та інтересам їхніх дітей, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Таким чином, суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.

Вимог щодо стягнення судового збору не заявлено.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 197, 200, 206, 211, ч. 2 ст. 247, 264, 265, 273, 280-282, п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, на підставі ст.ст.104,105,110,112,114,160,161 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити в повному обсязі.

Шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) і ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) зареєстрований 22.07.2000 р. у Відділі реєстрації актів громадянського стану Борівського районного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 15 - розірвати.

Після розірвання шлюбу відповідачу залишити прізвище - « ОСОБА_2 ».

Неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - залишити на виховання відповідачу ОСОБА_2 .

Рішення суду, після набрання ним законної сили, направити до Борівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про розірвання шлюбу, відповідно до вимог ст.115 СК України.

Заочне рішення може бути переглянуте Борівським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через Борівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги через Борівський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Гуляєва Г. М.