Вирок № 83275734, 26.07.2019, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 1-кп/537/179/2019

Справа № 534/907/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.07.2019 року Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді Маханькова О.В.,

за участі секретаря судового засідання Скічко Н.В.,

за участю прокурора Скрипка А.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Крюківського районного суду в м. Кременчуці Полтавської області кримінальне провадження №12019170080000352 від 21.04.2019року по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянину України, уродженця м.Комсомольск, Полтавської області,проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 ,раніше судимого:

- 24.03.2003 Кременчуцьким районним судом Полтавської області за ст. 309 ч. 1 КК України до 1 року позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

- 20.01.2004 Крюковським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ст. 309 ч. 2, ст. 185 ч. 2, ст. 185 ч. 3, ст. 357 ч. 3, ст. 70 ч. 1 КК України до 3 років позбавлення волі; на підставі ст. 70 ч. 4 ст. 71 КК України приєднано 6 місяців позбавлення волі за вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області від 24.03.2003 та заключним вважається засудженим до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 09.11.2007 Автозаводським районним судом с. Кременчука, Полтавської області за ст. 186 ч. 2, ст. 187 ч. 2, ст. 190 ч. 2, ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна; відповідно до ст. 71 КК України приєднано 6 місяців позбавлення волі за вироком Крюковського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20.01.2004 та заключним вважається засудженим до 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 29.01.2015 Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі; 15.10.2015 Апеляційним судом Полтавської області за ст. 263 ч. 1 КК України направлено на новий розгляд;

- 06.03.2015 Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі; на підставі ст. 70 ч. 4 КК України приєднано 3 місяців позбавлення волі за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29.01.2015 та остаточним вважати засудженим до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 14.05.2015 Крюковським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років 4 місяців позбавлення волі; на підставі ст. 70 ч. 4 КК України приєднано 8 місяців позбавлення волі за вироком Автозаводського районного суду Полтавської області від 06.03.2015 та остаточно вважати засудженим до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 21.07.2015 Полтавським районним судом Полтавської області за ст. 263 ч. 1 КК України до 3 років позбавлення волі; на підставі ст. 70 ч. 4 КК України приєднано 1 рік 1 місяць позбавлення волі за вироком Крюковського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14.05.2015 та остаточно вважається засудженим до 4 років 1 місяця позбавлення волі; за рішенням Апеляційного суду Полтавської області від - 15.10.2015 вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 21.07.2015 відмінено, а справу направлено на новий розгляд в Полтавський районний суд Полтавської області; 07.12.2015 Полтавським районним судом Полтавської області за ст. 263 ч. 1 КК України до 3 років позбавлення волі; на підставі ст. 70 ч. 4 КК України приєднано 1 рік 1 місяць позбавлення волі за вироком Крюковського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14.05.2015 остаточно вражається засудженим до 4 років 1 місяці позбавлення волі;

- 07.12.2015 р. Полтавським районним судом Полтавської області за ст. 263 ч. 1 КК України до 3 років позбавлення волі; на підставі ст. 70 ч. 4 КК України частково приєднано невідбута частина покарання за вироком Крюковського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14.05.2015 та остаточним вважати 4 роки 1 місяць позбавлення волі;

у вчиненні злочину, передбаченого ст.121 ч.1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин за наступних обставин:

21.04.2019 року, близько 03 год. 40 хв., в той час коли ОСОБА_2 перебував поблизу магазину «Формула Смаку», що знаходиться за адресою: м. Горішні Плавні, вул. Портова 1а, між ним та ОСОБА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, виникла сварка, під час якої ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебігли на територію скверу «Першопроходців», що знаходиться по вул. Строни в м. Горішні Плавні Полтавської області, де у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , діючи умисно, тримаючи у правій руці кухонний ніж, наніс ним один удар в область живота ОСОБА_2 , спричинивши останньому, відповідно до висновку експерта №244 від 15.05.2019 р. тілесні ушкодження у вигляді: одиночне, проникаюче поранення живота зліва із ушкодженням сигмоподібної кишки по ходу раньового каналу, яке за ступенем тяжкості визначається як, ТЯЖКЕ тілесне ушкодження, за критерієм небезпеки для життя.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав повністю та пояснив, що вчинив злочин за обставин та по мотивам, що вказані в описовій частині вироку, а саме що дійсно під час сварки наніс удар ножем в область живота потерпілому ОСОБА_2 .

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини, його вина у вчиненні встановленого судом злочину повністю доведена наступними доказами, що безпосередньо досліджені судом, а саме:

-протоколом огляду місця події від 21.04.2019 року, яким зазначено місце вчинення злочину;

-протоколом огляду предметів від 21.04.2019 року, яким оглянуті речі потерпілого;

-протоколом огляду предметів від 21.04.2019 року, яким оглянуті знаряддя злочину та речі обвинуваченого; - висновком експерта № 244 від 15.05.2019 року, яким встановлені тілесні ушкодження, що отримав потерпілий ОСОБА_2 ;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 21.05.2019 року, відповідно до якого потерпілий повідомив про обставини вчинення злочину;

- висновком експерта № 272 від 24.05.2019 року, відповідно до якого покази потерпілого ОСОБА_2 не суперечать характеру, локалізації, кількості травмуючи дій та механізму утворення тілесних ушкоджень;

- висновком експерта № 97-МК від 03.06.2019 року, відповідно до якого на речах потерпілого виявлені колото-різані пошкодження;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 10.06.2019 року відповідно до якого обвинувачений ОСОБА_1 пояснив про вчинення злочину, які безпосередньо досліджені судом в судовому засіданні та які ніким з учасників процесу не оспорюються, є належними і допустимими.

Також вина обвинуваченого у вчиненні встановленого судом злочину підтверджується належними та допустимими доказами, які, відповідно до вимог ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, судом не досліджувались.

Обвинувачений ОСОБА_1 вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.

Приймаючи до уваги пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 , оцінюючи всі зібрані по справі та безпосередньо досліджені судом докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує:

за ст. 121 ч.1 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь та характер суспільної небезпеки діяння, вчиненого обвинуваченим, всі обставини по справі в їх сукупності, особу обвинуваченого, який щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, вину визнав повністю і визнає ці обставини пом`якшуючими покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання згідно ст. 67 КК України, є рецидив злочину.

В ст. 50 КК України встановлено, що покарання є заходом примусу, яке застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Згідно до ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права». У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Відповідно до ст.65 КК України, реалізуючі принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд при призначенні покарання враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_1 злочину який є тяжкий.

Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 « Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначення покарання суди мають суворо додержувати вимог ст.65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до правового висновку Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, висловленого в ухвалі від 24.11.2015 року, підставами для судового розсуду (судової дискреції) при призначенні покарання виступають: кримінально-правові відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючи норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК), при визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст.75 КК тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду й розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину та його суб`єкта.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у рішенні в справі «Довженко проти України» зазначає про необхідність визначення законності, обсягу, способів та меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи з відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду тощо.

Призначаючи ОСОБА_1 зазначене вище покарання за ч.1 ст.121 КК України, суд виходить із того, що воно є достатнім для виправлення обвинуваченого, для запобігання вчиненню ним нових злочинів, таким, що відповідає його особі, справедливим, а також є достатнім для досягнення передбачених ч.2 ст.50 КК України цілей покарання, та відповідає принципу верховенства права.

Щодо особи обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує зокрема те, що обвинувачений раніше неодноразово судимий, не працює, має постійне місце проживання,стан його здоров`я, думку потерпілого, ставлення обвинуваченого до вчиненого та приходить до переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства з призначенням покарання в межах санкцій статті, якої йому інкримінують.

Підстав для застосування ст.ст.75,76 КК України суд не вбачає. Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.

До набрання вироком законної сили обрати запобіжний захід - тримання під вартою.

Строк відбування покарання рахувати з 26.07.2019 року.

Речові докази по справі відповідно до ст.100 КПК України, а саме:

-кухонний ніж довжиною 19 см. (лезо 10 см. Рукоятка 9 см.) - передані на зберігання до камери зберігання речових доказів при ВП№2 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області;

-спортивні штани чорного кольору зі шнурком марки «Vingvas», розміру 36, футболку білого кольору з надписом марки «Armani Jeans», розмір XXL, кросівки чорного кольору марки «Tommy Hilfiger» - передано до камери зберігання речових доказів при ВП № 2 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області;

-светру коричневого кольору марки «SV Moda», розміром XL, майки сірого кольору та джинсах синього кольору марки «Genuine crafted» з ременем темно коричневого кольору ОСОБА_2 - передано до камери зберігання речових доказів при ВП № 2 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області - знищити.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 373,374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винним та призначити покарання:

- за ст. 121 ч.1 КК України у виді позбавлення волі строком на 5/п*ять/ років ;

До набрання вироком законної сили обрати ОСОБА_1 запобіжний захід - тримання під вартою.

Строк відбування покарання рахувати з 26.07.2019 року.

Речові докази по справі відповідно до ст.100КПК України, а саме:

-кухонний ніж довжиною 19 см. (лезо 10 см. Рукоятка 9 см.) - передані на зберігання до камери зберігання речових доказів при ВП№2 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області;

- спортивні штани чорного кольору зі шнурком марки «Vingvas», розміру 36, футболку білого

кольору з надписом марки «Armani Jeans», розмір XXL, кросівки чорного кольору марки «Tommy

Hilfiger» - передано до камери зберігання речових доказів при ВП № 2 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області;

-светру коричневого кольору марки «SV Moda», розміром XL, майки сірого кольору та джинсах синього кольору марки «Genuine crafted» з ременем темно коричневого кольору ОСОБА_2 - передано до камери зберігання речових доказів при ВП № 2 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області - знищити.

Зразки крові ОСОБА_2 на трьох марлевих серветках - знищити.

Цивільний позов прокурора - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Фінансового управління виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради (р/р 31411544016006 КБК 24060300, Банк одержувача - УК у Полтавській області м. Горішні Плавні МФО 899998, ЄДРПОУ 37802029) кошти витрачені на стаціонарне лікування в сумі 3150 (три тисячі сто п`ятдесят) грн. 02 коп.

Арешт, накладений слідчим суддею Комсомольстого міського суду від 23 квітня 2019 року на майно кухонний ніж довжиною 19 см. (лезо 10 см. Рукоятка 9 см.); спортивні штани чорного кольору зі шнурком марки «Vingvas», розміру 36, футболку білого кольору з надписом марки «Armani Jeans», розмір XXL, кросівки чорного кольору марки «Tommy Hilfiger»; светру коричневого кольору марки «SV Moda», розміром XL, майки сірого кольору та джинсах синього кольору марки «Genuine crafted» з ременем темно коричневого кольору ОСОБА_2 - скасувати .

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом 30 діб з дня його проголошення.

Головуючий суддя: Маханьков О.В.