Ухвала суду № 83275353, 26.07.2019, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/8840/16-к

Провадження №1-кс/524/3241/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2019 слідчий суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука - Андрієць Д.Д., за участю секретаря Воблікової І.О., прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури Лукаша М.М., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника - Косова С.О., розглянувши в судовому засіданні в м.Кременчуці клопотання слідчого СВ Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області капітана поліції Фролова І.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12015170090004148, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 24.11.2015 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука, Полтавської області, українця, громадянина України, освіта вища, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,-

підозрюваного у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області капітан поліції Фролов І.А., звернувся до слідчого судді із клопотанням, погодженим з прокурором Кременчуцької місцевої прокуратури Лукашем М.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 ..

На обґрунтування клопотання слідчий вказав, що в період часу з червня 2014 року до грудня 2015 року ОСОБА_1 маючи прямий злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами осіб, які звертались щодо купівлі, доставки, монтажу метало - пластикових конструкцій, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом укладання договорів виготовлення, доставки та встановлення метало - пластикових конструкцій, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливими мотивами заволодів грошовими коштами ОСОБА_2 в сумі 3600 грн, ОСОБА_3 в сумі 2400 грн, ОСОБА_4 в сумі 8000 грн, ОСОБА_5 в сумі 2600 грн, ОСОБА_6 , в сумі 3100 грн, ОСОБА_7 , в сумі 3800 грн, ОСОБА_8 в сумі 5100 грн, ОСОБА_9 в сумі 2200 грн, ОСОБА_10 в сумі 1450 грн, ОСОБА_11 в сумі 1800 грн, ОСОБА_12 в сумі 3200 грн, ОСОБА_13 в сумі 6000 грн, ОСОБА_14 в сумі 2050 грн, ОСОБА_15 в сумі 2400 грн, ОСОБА_16 в сумі 3181 грн, ОСОБА_17 в сумі 2500 грн, ОСОБА_18 в сумі 9500 грн, ОСОБА_19 в сумі 3800 грн, ОСОБА_20 в сумі 3700 грн, ОСОБА_21 в сумі 2000 грн, ОСОБА_22 , ОСОБА_23 в сумі 4550 грн, ОСОБА_24 в сумі 3000 грн, ОСОБА_25 в сумі 8000 грн, ОСОБА_26 в сумі 3400 грн, ОСОБА_27 в сумі 9672 грн, ОСОБА_28 в сумі 2300 грн, ОСОБА_29 в сумі 900 грн, ОСОБА_30 в сумі 1840 грн, ОСОБА_31 в сумі 10900 грн, ОСОБА_32 в сумі 1000 грн, ОСОБА_33 в сумі 5800 грн, ОСОБА_34 в сумі 2550 грн, ОСОБА_35 в сумі 2900 грн, ОСОБА_36 в сумі 7000 грн, ОСОБА_37 в сумі 1000 грн, ОСОБА_38 в сумі 8200 грн.

Своїми умисними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 190 КК України.

За вказаними фактами відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України які були об`єднані в одне кримінальне провадження якому присвоєно основний номер №12015170090004148 від 24.11.2015.

22.01.2016 ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12015170090004148 від 24.11.2015, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України.

30.11.2015 відносно ОСОБА_1 обвинувальний акт за ч. 1, 2 ст. 190 КК України, у кримінальному провадженні №12015170090002166 скеровано до Автозаводського районного суду м. Кременчука для розгляду по суті. 12.02.2016 в рамках вказаного кримінального провадження ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області у зв`язку з переховуванням від суду надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оголошено в розшук та зупинено судове провадження до його розшуку.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України у кримінальному провадженні №12015170090004148, підтверджується: Витягом з ЄРДР, Протоколом допиту потерпілих, Протоколами допитів свідків, Іншими матеріалами і доказами у своїй сукупності.

Так, підозрюваний ОСОБА_1 , до оголошення його у розшук та перебування на території України був приватним підприємцем, до слідчого на проведення слідчих дій не з`являвся, у зв`язку з чим переховувався від органів досудового розслідування та суду, що унеможливлює запобігання ризику в подальшому здійснювати ним таких дій.

09.02.2016 ОСОБА_1 , було оголошено в розшук в рамках досудового розслідування та кримінальне провадження №12015170090004148 від 24.12.2015 та досудове розслідування зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.

09.01.2017 кримінальне провадження №12015170090004148 від 24.12.2015 відновлене на підставі ч. 1 ст. 282 КПК України для проведення слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а саме з метою звернення до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

05.09.2016 відповідно до обліків Генерального секретаріату Інтерполу унесено клопотання про публікацію червоного повідомлення щодо міжнародного розшуку та оголошено у міжнародний розшук громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою його арешту та подальшої екстрадиції в Україну для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

16.02.2017 ухвалою Апеляційного суду Полтавської області обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідно до ст. 177 КПК України існують ризики, а саме: ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілих та свідків вчинення кримінального правопорушення, так як перебуває на волі в одному місті з потерпілими та безпосередніми свідками вчинення кримінального правопорушення; існує ризик спробам підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду і вчинити інше кримінальне правопорушення.

Посилаючись на вказані обставини, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам надалі переховуватися від органів досудового розслідування, суду а також запобіганню вчиненню підозрюваним нових злочинів, слідчий просив застосувати обраний до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, просили застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом(ст.177 КПК України).

В ст.178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно ч.1, п.3 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

В ч.1 ст.194 КПК України зазначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В рішенні по справі «Малик проти України» (case of Malyk v. Ukraine) (Заява № 37198/10), Страсбург, 29 січня 2015 року, остаточне, 29/04/2015, §24-26), Європейський Суд з прав людини зазначив, що відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції особу може бути затримано у контексті кримінального провадження лише з метою допровадження її до компетентного судового органу за обґрунтованою підозрою у вчиненні нею злочину. «Обґрунтована підозра» у вчиненні злочину означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що зазначена особа могла вчинити правопорушення (див. рішення у справі «Влох проти Польщі» (Wіoch v. Poland), заява № 27785/95, п. 108, ECHR 2000?XI). Слово «законний» і словосполучення «відповідно до процедури, встановленої законом» у пункті 1 статті 5 Конвенції за своєю суттю відсилають до національного законодавства та встановлюють зобов`язання забезпечувати дотримання його матеріально-правових і процесуальних норм. Хоча саме національні органи, передовсім суди, повинні тлумачити і застосовувати національний закон, згідно з пунктом 1 статті 5 Конвенції недотримання національного законодавства призводить до порушення Конвенції, а Суд може та повинен перевіряти, чи було дотримано положень національного законодавства (див. серед багатьох інших джерел рішення у справах «Бенем проти Сполученого Королівства» (Benham v. the United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 41, Reports of Judgments and Decisions 1996-III, та «Ассанідзе проти Грузії» (Assanidze v. Georgia) [ВП], заява № 71503/01, п. 171, ECHR 2004-II). «Законність» тримання під вартою за національним законом є важливим, але не завжди вирішальним чинником. Суд також має переконатися, що тримання під вартою протягом періоду, який розглядається, відповідало меті пункту 1 статті 5 Конвенції, яка полягає в недопущенні свавільного позбавлення свободи (див. рішення від 24 червня 2010 року у справі «Олексій Михайлович Захаркін проти України» (Oleksiy Mykhaylovych Zakharkin v. Ukraine), заява № 1727/04, § 84). Для того, щоб позбавлення свободи можна було вважати не свавільним у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції, відповідності цього заходу вимогам національного закону недостатньо. Застосування такого заходу має також бути необхідним за конкретних обставин (див. рішення у справах «Нештяк проти Словаччини» (Neљќбk v. Slovakia), заява №65559/01, п. 74, від 27 лютого 2007 року, «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), заява № 38717/04, п. 27, від 14 жовтня 2010 року, та «Корнейкова проти України» (Korneykova v. Ukraine), заява № 39884/05, п. 34, від 19 січня 2012 року).

Вирішуючи питання щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

Питання виправданості втручання у права, передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод Європейський суд з прав людини розглядає в трьох аспектах, а саме: чи було втручання здійснено «згідно із законом», чи мало втручання «легітимну мету» та чи було воно «необхідним в демократичному суспільстві».

Так, для визначення чи буде в даному випадку обмеження свободи підозрюваного відповідати закону, на думку слідчого судді, необхідним є встановлення факту обґрунтованості підозри.

На підтвердження обґрунтованості підозри до клопотання слідчим було долучено копії: заяв про вчинення кримінального правопорушення, протоколів допиту потерпілих, договорів підряду і чеків.

На переконання слідчого судді, вказані докази підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України.

Крім того, відповідно до національного законодавства, для законного застосування до підозрюваного запобіжного заходу, необхідним є доведення факту переховування його від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджання кримінальному провадженню або повідомлення про підозру у вчиненні іншого злочину.

Так, на підтвердження вказаних обставин до клопотання було долучено звіт щодо особи, який підтверджує оголошення ОСОБА_1 у міжнародний розшук, копії постанов про зупинення досудового розслідування у зв`язку із розшуком підозрюваного, а також копію ухвали Апеляційного суду Полтавської області про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу та листи, пов`язані з екстрадицією.

Отже, на думку слідчого судді, в судовому засіданні прокурором було доведено те, що підозрюваний ОСОБА_1 переховувався від органів досудового розслідування.

Відтак, слідчий суддя дійшов висновку про те, що в даному випадку втручання в права підозрюваного у випадку задоволення клопотання будуть здійснені «згідно із законом».

Крім того, слідчий суддя вважає, що втручання у права підозрюваного мають легітимну мету, а саме запобігання спробам підозрюваного продовжити переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя приймає до уваги те, що ОСОБА_1 раніше не судимим та відсутність відомостей про офіційне працевлаштування. Разом з тим, слідчим суддею прийнято до уваги тяжкість злочину у вчиненні якого ОСОБА_1 підозрюється, а також кількість, час протягом якого були вчинені кримінальні правопорушення та обставини їх вчинення, які на даний час встановлені органом досудового розслідування. Також, слідчий суддя враховує поведінку підозрюваного, а саме те, що останній тривалий час переховувався від органів досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя критично оцінює надані стороною захисту розписки, оскільки будь-яких інших об`єктивних даних, які б підтверджували відшкодування підозрюваним шкоди, матеріали клопотання не містять.

Наведені вище обставини, на думку слідчого судді, свідчать про те, що застосування запобіжних заходів не пов`язаних з обмеженням свободи не зможуть забезпечити належну поведінку підозрюваного, а тому слідчий суддя приходить до висновку про те, що застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою буде відповідати ознаці необхідності в демократичному суспільстві.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.4,5 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи встановленні слідчим суддею обставини та приймаючи до уваги матеріальний і сімейний стан ОСОБА_1 , та ризики, передбачені ст.177 КПК України, слідчий суддя визначає заставу у виді двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 38420 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 184, 193, 194, 196, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області капітана поліції Фролова І.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12015170090004148, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 24.11.2015 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк запобіжного заходу рахувати з часу фактичного затримання ОСОБА_1 - з 00:00 год. 25.07.2019.

Строк дії ухвали, відповідно до ч.1,2 ст.197 КПК України визначити строком на шістдесят днів, тобто до 00:00 год. 22.09.2019.

Визначити суму застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 38420 грн.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали, як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ)26304855Банк отримувачаДКСУ, м.КиївКод банку отримувача (МФО)820172Рахунок отримувача37314008015950Призначення платежуАвтозаводський районний суд м. Кременчука; ухвала слідчого судді від_____ по справі №___; прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи "Полтавська установа виконання покарань(№23)"

Після отримання та перевірки протягом одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи "Полтавська установа виконання покарань(№23)" негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити письмово слідчого СВ Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області Фролова І. А., прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури та слідчого суддю Автозаводського районного суду м. Кременчука.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_1 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Уповноважена службова особа Державної установи "Полтавська установа виконання покарань(№23)" при звільненні ОСОБА_1 зобов`язана роз`ясняти його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1. не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2. повідомляти, слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3. утримуватися від спілкування із свідками та потерпілими по даному кримінальному провадженню.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 на строк не більше двох місяців.

В разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Слідчий суддя Д.Д.Андрієць