Ухвала суду № 83273532, 26.07.2019, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 478/2030/15-к

Провадження № 1-кп/484/86/19

УХВАЛА

про продовження строку дії запобіжного заходу

25.07.2019 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі колегії суддів: головуючого - судді Мельничук О.В.

суддів - Закревського В.І., Максютенко О.А.

запасного судді - Маржиної Т.В.

за участю секретаря судового засідання - Голубкової Н.М.

прокурора - Булаєвої І.Ю.

потерпілого - ОСОБА_1

захисників - Кравченко О.С., Макогоненко Є.О., Голубенко Р.С., Коробкової О.О.

обвинувачених - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську кримінальне провадження №12015150240000371 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 342 КК України, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває кримінальне провадження № 12015150240000371 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 342 КК України, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченим дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, мотивуючи наступним.

Причетність обвинуваченого ОСОБА_2 до вчинення злочинів передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 342 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

29.06.2015 року ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 289 КК України.

30.06.2015 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 289 КК України.

06.07.2015 року Казанківським районним судом Миколаївської області винесено ухвалу про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_2 з метою його приводу.

07.07.2015 року ОСОБА_2 в порядку ст. 281 КПК України оголошено в розшук.

29.09.2015 року ОСОБА_2 затримано на підставі ухвали Казанківського районного суду, та в подальшому повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 342, ч.4 ст. 187 КК України.

Відносно ОСОБА_2 , відповідно до ухвали слідчого судді, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжено, відповідно до ухвал Ленінського та, в подальшому, Заводського районних судів м. Миколаєва.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20.08.2018 року ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також ухвалами від 18.10.2018р., 10.12.2018р., 18.01.2019 р.,11.03.2019 р., 23.04.2019 р. та 13.06.2019 р. ОСОБА_2 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строк якого закінчується 12.08.2019 року.

Беручи до уваги тяжкість скоєних кримінальних правопорушень (тяжкі та особливо тяжкі), загальнонебезпечний спосіб скоєння злочину, особу обвинуваченого (який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не має постійного джерела прибутку), ризики того, що обвинувачений ОСОБА_2 , перебуваючи на свободі, може почати переховуватися від суду, на даний час не зменшились, що підтверджується тим, що останній при затриманні працівниками правоохоронних органів мав намір втекти з місця, де було виявлено речові докази та він здійснював дії по переливанню дизельного палива з викрадених транспортних засобів у власні, а також тим, що після повідомлення йому про підозру 30.06.2015 року, ОСОБА_2 переховувався від органів досудового розслідування і перебував у розшуку. Крім того, знаходячись на свободі, ОСОБА_2 може продовжити злочинну діяльність і вчинити інше корисливе кримінальне правопорушення (оскільки, злочин, у вчиненні якого він підозрюється, є умисним, був вчинений у співучасті з іншими особами, з залученням транспортного засобу, з використанням масок для обличчя та зв`язуванням охоронця, що свідчить про підготовку до вчинення злочину, вжиття заходів до невикриття та уникнення покарання, а також, можливість планування особою вчинення інших кримінальних правопорушень з використанням вказаних речей).

Беручи до уваги, що обвинувачений з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватися від суду та може вчинити новий злочин, враховуючи тяжкість злочинів, які були вчинені з застосуванням насильства відносно потерпілих, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначених ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, застосуванням більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Причетність обвинуваченого ОСОБА_3 до вчинення злочинів передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

29.09.2015 року ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 289 КК України.

30.09.2015 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 289 КК України.

В подальшому, ОСОБА_3 повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263, ч.4 ст. 187 КК України.

Відносно ОСОБА_3 , відповідно до ухвали слідчого судді, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжено, відповідно до ухвал Ленінського та, в подальшому, Заводського районних судів м. Миколаєва.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20.08.2018 року ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також ухвалами від 18.10.2018 р., 10.12.2018 р., 18.01.2019 р., 11.03.2019 р., 23.04.2019 р. та 13.06.2019 р. ОСОБА_3 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строк якого закінчується 12.08.2019 року.

Беручи до уваги тяжкість скоєних кримінальних правопорушень (тяжкі та особливо тяжкі), загальнонебезпечний спосіб скоєння злочину, особу обвинуваченого (який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не має постійного джерела прибутку), ризики того, що обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи на свободі може почати переховуватися від суду, на даний час не зменшились, що підтверджується тим, що після скоєння кримінального правопорушення останній з місця скоєння злочину, та в подальшому, з місця виявлення викрадених речей зник, та в період часу з 29.06.2015 року по 29.09.2015 року переховувався від правоохоронних органів до того моменту, як був затриманий працівниками міліції. Крім того, знаходячись на свободі, ОСОБА_3 може продовжити злочинну діяльність і вчинити інше корисливе кримінальне правопорушення (оскільки, злочин, у вчиненні якого він підозрюється, є умисним, був вчинений у співучасті з іншими особами, з залученням транспортного засобу, з використанням масок для обличчя та зв`язуванням охоронця, що свідчить про підготовку до вчинення злочину, вжиття заходів до невикриття та уникнення покарання, а також, можливість планування особою вчинення інших кримінальних правопорушень з використанням вказаних речей).

Беручи до уваги, що обвинувачений з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватися від суду та може вчинити новий злочин, враховуючи тяжкість злочинів, які були вчинені з застосуванням насильства відносно потерпілих, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначених ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, застосуванням більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Причетність обвинуваченого ОСОБА_4 до вчинення злочинів передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

29.09.2015 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 289 КК України.

30.09.2015 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 289 КК України.

В подальшому, ОСОБА_4 повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263, ч.4 ст. 187 КК України.

Відносно ОСОБА_4 , відповідно до ухвали слідчого судді, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжено, відповідно до ухвал Ленінського та, в подальшому, Заводського районних судів м. Миколаєва.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20.08.2018 року ОСОБА_4 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також ухвалами від 18.10.2018 р., 10.12.2018 р., 18.01.2019 р., 11.03.2019 р., 23.04.2019 р. та 13.06.2019 р. ОСОБА_4 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строк якого закінчується 12.08.2019 року.

Беручи до уваги тяжкість скоєних кримінальних правопорушень (тяжкі та особливо тяжкі), загальнонебезпечний спосіб скоєння злочину, особу обвинуваченого (який не має постійного джерела прибутку), ризики того, що обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі може почати переховуватися від суду, на даний час не зменшились, що підтверджується тим, що після скоєння кримінального правопорушення останній з місця скоєння злочину, та, в подальшому, з місця виявлення викрадених речей зник та в період часу з 29.06.2015 року по 29.09.2015 року переховувався від правоохоронних органів до того моменту, як був затриманий працівниками міліції. Крім того, знаходячись на свободі, ОСОБА_4 може продовжити злочинну діяльність і вчинити інше корисливе кримінальне правопорушення (оскільки, злочин, у вчиненні якого він підозрюється, є умисним, був вчинений у співучасті з іншими особами, з залученням транспортного засобу, з використанням масок для обличчя та зв`язуванням охоронця, що свідчить про підготовку до вчинення злочину, вжиття заходів до невикриття та уникнення покарання, а також, можливість планування особою вчинення інших кримінальних правопорушень з використанням вказаних речей).

Беручи до уваги, що обвинувачений з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватися від суду та може вчинити новий злочин, враховуючи тяжкість злочинів, які були вчинені із застосуванням насильства відносно потерпілих, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначених ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, застосуванням більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Причетність обвинуваченого ОСОБА_5 до вчинення злочинів передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

29.06.2015 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 289 КК України.

30.06.2015 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 289 КК України.

В подальшому, ОСОБА_5 повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263 КК України.

Відносно ОСОБА_5 , відповідно до ухвали слідчого судді, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжено, відповідно до ухвал Ленінського та, в подальшому, Заводського районних судів м. Миколаєва.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20.08.2018 року ОСОБА_5 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також ухвалами від 18.10.2018 р.,10.12.2018 р.,18.01.2019 р., 11.03.2019 р., 23.04.2019 р. та 13.06.2019 р. ОСОБА_5 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строк якого закінчується 12.08.2019 року.

Беручи до уваги тяжкість скоєних кримінальних правопорушень (тяжкі та особливо тяжкі), загальнонебезпечний спосіб скоєння злочину, особу обвинуваченого (який не має постійного джерела прибутку), ризики того, що обвинувачений ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі може почати переховуватися від суду, на даний час не зменшились, що підтверджується тим, що останній при затриманні працівниками правоохоронних органів мав намір втекти з місця, де було виявлено речові докази та він здійснював дії по переливанню дизельного палива з викрадених транспортних засобів у власні. Крім того, знаходячись на свободі, ОСОБА_5 може продовжити злочинну діяльність і вчинити інше корисливе кримінальне правопорушення (оскільки, злочин, у вчиненні якого він підозрюється, є умисним, був вчинений у співучасті з іншими особами, з залученням транспортного засобу, з використанням масок для обличчя та зв`язуванням охоронця, що свідчить про підготовку до вчинення злочину, вжиття заходів до невикриття та уникнення покарання, а також, можливість планування особою вчинення інших кримінальних правопорушень з використанням вказаних речей).

Беручи до уваги, що обвинувачений з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватися від суду та може вчинити новий злочин, враховуючи тяжкість злочинів, які були вчинені із застосуванням насильства відносно потерпілих, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначених ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, застосуванням більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора, як необґрунтованому та недоведеному.

Захисники Макогоненко Є.О., Голубенко Р.С. та Коробкова О.О. просили відмовити в задоволенні клопотання, так як вважають, що зазначені прокурором ризики нічим не підтверджені, а саме клопотання подане з порушенням вимого КПК України і запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може забезпечити виконання обвинуваченими покладених на них обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_5 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора в якому відсутні будь-які підтвердження наявності ризиків, а вина його нічим не підтверджена і заявив клопотання про заміну запобіжного заходу відносно нього з тримання під вартою на більш м`який, оскільки будь-які ризики ухилення його від суду та докази його вини відсутні, а також підтримав клопотання свого захисника.

Захисник Кравченко О.С. просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та заявив клопотання про заміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, посилаючись на те, що його підзахисний перебуває під вартою з 29.06.2015 року і з урахуванням так званого «Закону Савченко » уже відбув покарання передбачене найнижчою санкцією ст. 187 ч.4 КК України, яка передбачає покарання у виді позбавлення волі від 8 до 15 років. Також підтримує клопотання свого підзахисного, тому що зазначені прокурором ризики нічим не підтверджені, а саме клопотання подане з порушенням вимого КПК України і запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження колегія суддів приходить до наступного.

На думку колегії суддів, підозри щодо обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є обґрунтованими зібраними у межах кримінального провадження доказами, що визначено на стадії досудового розслідування. Питання щодо обґрунтованості та доведеності обвинувачення суд зможе вирішити лише за результатами судового розгляду і не вправі оцінювати докази у справі на даній стадії судового розгляду.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини (справа «Харченко проти України») питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Також суд вважає, що ризики, які послужили обранню такого запобіжного заходу, продовжують існувати, з урахуванням того, що через загрозу суворого покарання з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_2 може переховуватись від суду, скоїти нове кримінальне правопорушення, здійснювати вплив на потерпілих та свідків, інших учасників кримінального провадження, які ще не допитані, та з урахуванням того, що інкриміновані йому по даному провадженню правопорушення скоєні в період іспитового строку за попереднім вироком суду, також застосований до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою спливає та зазначеним ризикам неможливо запобігти, застосувавши до обвинуваченого будь-який більш м`який запобіжний захід.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність продовження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів, при цьому суд не знаходить доцільним застосування на даній стадії розгляду кримінального провадження до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, в тому числі і без визначення розміру застави відповідно до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України.

Також суд вважає, що ризики, які послужили обранню такого запобіжного заходу, продовжують існувати, з урахуванням того, що через загрозу суворого покарання з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_3 може переховуватись від суду, скоїти нове кримінальне правопорушення, здійснювати вплив на потерпілих та свідків, які ще не допитані по даному кримінальному провадженню, та з урахуванням того, що інкриміновані йому по даному провадженню правопорушення скоєні в період іспитового строку за попереднім вироком суду.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність продовження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів, при цьому суд не знаходить доцільним застосування на даній стадії розгляду кримінального провадження до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, в тому числі і без визначення розміру застави відповідно до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України.

Також суд вважає, що ризики, які послужили обранню такого запобіжного заходу, продовжують існувати, з урахуванням того, що через загрозу суворого покарання з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_4 може переховуватись від суду, скоїти нове кримінальне правопорушення, здійснювати вплив на потерпілих та свідків, які ще не допитані по даному кримінальному провадженню та з урахуванням того, що обвинувачений не працює, не має постійного заробітку.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність продовження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів, при цьому суд не знаходить доцільним застосування на даній стадії розгляду кримінального провадження до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, в тому числі і без визначення розміру застави відповідно до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України.

Також суд вважає, що ризики, які послужили обранню такого запобіжного заходу, продовжують існувати, з урахуванням того, що через загрозу суворого покарання з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_5 може переховуватись від суду, скоїти нове кримінальне правопорушення, здійснювати вплив на потерпілих та свідків, які ще не допитані по даному кримінальному провадженню, та з урахуванням того, що обвинувачений не працює, не має постійного заробітку та стійких соціальних зв`язків.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність продовження ОСОБА_5 , строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів, при цьому суд не знаходить доцільним застосування на даній стадії розгляду кримінального провадження до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, в тому числі і цілодобового домашнього арешту та без визначення розміру застави відповідно до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 196, 197, 199, 331, 369-372, 395 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 задовольнити.

Продовжити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів терміном до 23.09.2019 року, включно, без визначення застави.

Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів терміном до 23.09.2019 року, включно, без визначення застави.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів терміном до 23.09.2019 року, включно, без визначення застави.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів терміном до 23.09.2019 року, включно, без визначення застави.

В задоволенні клопотань захисника Кравченко О.С. та обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 на цілодобовий домашній арешт - відмовити.

Повний текст ухвали виготовлено 26.07.2019 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

На ухвалу суду протягом 7 днів з дня її оголошення може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.

ГОЛОВУЮЧИЙ: підпис.

СУДДІ: підписи.

Згідно з оригіналом. Суддя: