Рішення № 83266901, 25.07.2019, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/3374/19

2-а/357/134/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25 липня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Орєхова О.І.,

за участю секретаря - Сокур О.В.,

позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2в м.Біла Церква в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

В березні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з адміністративними позовами до адміністративної комісії Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області про скасування постанови, посилаючись на наступні обставини.

02 березня, зранку, біля свого будинку він виявив сліди автомобільної аварії: невідомий вантажний автомобіль, виконуючи лівій поворот з вулиці Базарної на АДРЕСА_1 в`їхав в зону тротуару та здійснив дотичне зіткнення з парканом. Винуватець зіткнення з місця пригоди зник, на паркані залишилися характерні пошкодження.

3 метою попередження водіїв і запобігання повторення аналогічної події він вкопав в зоні тротуару перед пошкодженим парканом тимчасову попереджувальну дерев`яну вішку з червоним прапорцем, а для того, щоб винайти спосіб захисту паркану в майбутньому він підготовив заяву на ім`я голови міськвиконкому з проханням дати дозвіл на встановлення стаціонарного обмежувача.

Через деякий час до нього прибув наряд поліції і не дивлячись на його пояснення, не дивлячись на сліди аварії, капітан поліції Пономаренко С.М. склав протокол про порушення, який і був направлений на розгляд адміністративної комісії виконавчого комітету міськради.

Згідно рішенню комісії його обвинувачують в тому, що він, нібито, «на тротуарі поблизу власного домоволодіння ... самовільно проводив земляні роботи ....».

В своєму рішенні комісія ігнорувала те, що для встановлення тимчасового сигнального обмежувача в зоні аварії правилами встановлення тимчасових обмежувальних знаків не вимагається брати дозвіл міськвиконкому і проводити узгодження, які можуть займати багато часу.

При обговоренні питання в комісії виникла дискусія: які роботи вважати «земляними роботами»? Оскільки в п. 15.2.3 «Правил благоустрою територій м.Біла Церква» немає роз`яснення які роботи вважаються «земляними роботами», то комісія вирішила дотримуватись думки, що земляними роботами вважаються всі роботи, які виконуються з використанням лопати. Така трактовка виглядає дуже дивною, оскільки в такому випадку під заборону підпадають навіть видалення бур`янів з тротуару за допомогою лопати чи сапкі. Крім того, така трактовка протирічить ст. 26-1 п. 2 Закону Україні «Про благоустрій населених пунктів» та Типовому порядку № 870-2013-п, Додаток 3, затвердженому Кабінетом Міністрів України, де дається чіткий перелік робіт, на які треба брати дозвіл (Копія Переліку земляних робіт, на які треба отримувати дозвіл, додається). Робота по встановленню попереджувальної вішки на тротуарі в цей перелік не входить і ніякої загрози інфраструктурі м. Біла Церква не несе.

Отже, комісія помилково віднесла роботу, яка не потребує дозволу к переліку земляних робіт, що потребують отримання дозволу згідно ст. 26-1 п.2 Закону Україні «Про благоустрійнаселених пунктів» та Типовому порядку №870-2013-п, Додаток 3, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Просив суд встановити невідповідність Постанови № 125 від 22.03.2019 р. адміністративної комісії виконавчого комітету міської ради Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та Постанові № 780 КМ від 30.10.2013 р., скасувати Постанову № 125 від 22.03.2019 р. адміністративної комісії виконавчого комітету міської ради в частині накладення на мене штрафу в розмірі 340 грн. та закрити провадження по справі про адміністративне порушення (а.с. 2).

Ухвалою судді від 02.04.2019 року позовна заява ОСОБА_1 залишалася без руху для усунення недоліків (а.с. 6-7).

Ухвалою судді від 22 травня 2019 року постановлено відрити провадження у вищевказаній адміністративній справі (а.с. 12-13).

12 червня 2019 року судом за вх. № 21299 отримано відзив на позовну заяву про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому відповідач вважає адміністративний позов безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних нижче підстав.

02 березня 2019 року ОСОБА_4 було викликано наряд поліції. Того ж дня інспектором СРПП № 2 Білоцерківського ВП капітаном поліції відібрано пояснення у ОСОБА_4 в якому зазначено, що по сусідству проживає чоловік похилого віку, який на проїжджій частині викопав яму. Також 02.03.2019 року ОСОБА_4 написала заяву з проханням прийняти міри до сусіда, який 02.03.2019 року близько 10 год. 45 хв. на проїжджій частині поряд зі своїм будинком намагався викопати яму через дорогу.

02 березня 2019 року інспектором СРПП № 2 Білоцерківського ВП к-н поліції Пономаренком С. М. складено протокол про адміністративне правопорушення, серії ГР № 378132 за ст.152 КУпАП.

3 протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 02 березня 2019 року близько 10 год. 45 хв. поряд з домоволодінням АДРЕСА_1 , на території міста, ОСОБА_1 здійснював земельні роботи без дозволу на те Білоцерківської міської ради, чим порушив правила благоустрою м. Біла Церква.

02.03.2019 року інспектором СРПП № 2 Білоцерківського ВП капітаном поліції Пономаренком С.М. було відібрано письмові пояснення у ОСОБА_1 , який зазначив, що дійсно викопав біля свого паркану яму на відстані менше одного метра та закопав в ній металеву трубу.

22.03.2019 року адміністративною комісією виконавчого комітету міської ради м. Біла Церква розглянуто матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 та винесено постанову № 125 про накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до ст.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

У статті 5 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначено, що сільські, селищні, міські ради встановлюють відповідно до законодавства правило, за порушення яких адміністративну відповідальність передбачено статтями 152, 159 і 182 цього Кодексу.

11. 07.2008 року Білоцерківською міською радою було прийнято рішення про затвердження «Правил благоустрою території м. Біла Церква», п. 15.2.3 даних правилах зазначено, що на об`єктах благоустрою юридичним особам (їх філіям, представництвам, відділенням), фізичним особам-підприємцям, а також громадянам забороняється проводити земляні, будівельні монтажні та інші роботи без дозволу, виданого в установленому порядку.

Статтею 152 КУпАП визначено, що порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи викладене вище і те, що гр. ОСОБА_1 порушив вимоги «Правил благоустрою території міста Біла Церква» про що свідчить інформація з протоколу від 02.03.2019 року, заяви гр. ОСОБА_4 від 02.03.2019 року, пояснення гр. ОСОБА_1 від 02.03.2019 року, адміністративною комісією при виконавчому комітеті Білоцерківської міської ради постановлено визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.152 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.

Тому, виходячи з факту порушення гр. ОСОБА_1 вимог ст. 152 КУпАП, а саме порушення пункт 15.2.3 «Правил благоустрою території міста Біла Церква», постанова адміністративної комісії при виконавчому комітеті Білоцерківської міської ради прийнята в межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства України.

Враховуючи викладене вище, вважають, що адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки мотиви та підстави, зазначені в даному позові є безпідставними та не обґрунтованими (а.с. 18-20).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним в адміністративному позові та просив скасувати постанову № 125 від 22.03.2019 року, яка була постановлена адміністративною комісією виконавчого комітету та закрити провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи свідчить розписка.

09.07.2019 року за вх. № 24563 судом отримано клопотання від представника позивача ОСОБА_9 про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні, яке відбувалося 08.07.2019 року (а.с. 35-38) представник відповідача ОСОБА_9 заперечував проти вимог позивача, просив відмовити позивачу в їх задоволенні та вважає, що прийняте рішення адміністративною комісією виконавчого комітету міської ради щодо притягнення останнього до адміністративної відповідальності цілком та накладення штрафу, комісія діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Враховуючи викладене, положення ст. 286 КАС України, ст. 289 КУпАП, суд приходить до висновку, що позивач при зверненні до суду з адміністративним позовом 28.03.2019 рокущодо оскарження постанови від 22.03.2019 року не порушив передбачений 10-денний строк для захисту своїх прав в судовому порядку.

Суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 02.03.2019 року відносно позивача ОСОБА_1 інспектором СРПП № 2 Білоцерківського ВП капітаном поліції Пономаренко С.М. складено протокол про адміністративне правопорушення, якому зазначено, що 02.03.2019 року близько 10 години 45 хвилин біля домоволодіння АДРЕСА_1 , на території міста ОСОБА_1 здійснював земельні роботи без дозволу на те Білоцерківської міської ради, чим порушив правила благоустрою м. Біла Церква, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП.

В зазначеному протоколі зазначено, що потерпілі відсутні, правопорушенням матеріальної шкоди не заподіяно. Та роз`яснено, що розгляд адміністративної справи відбудеться за викликом у Білоцерківському міськвиконкомі (а.с. 34).

Встановлено, що поліція була викликана ОСОБА_4 , з наявної в матеріалах справи заяви вбачається, що остання просила прийняти міри до її сусіда, який 02.03.2019 року близько 10 години 45 хвилин на проїжджій частині біля свого будинку намагався викопати яму через дорогу (а.с. 31).

Вказані обставини зазначені останньою і в поясненнях, які були відібрані інспектором СРПП № 2 Білоцерківського ВП капітаном поліції Пономаренко С.М., в яких ОСОБА_4 зазначила, що вона дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_2 тривалий час, де по сусідству з нею проживає чоловік похилого віку, прізвища якого вона не знає, який 02.03.2019 року близько о 10 годині 45 хвилин на проїжджій частині почав капати яму через дорогу (а.с. 32).

З пояснень наявних в матеріалах справи ОСОБА_1 вбачається, що останній дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_1 та зазначив, що на протязі тривалого часу по вулиці де він проживає багатотонними вантажівками довжиною близько 10 метрів та під час повороту на АДРЕСА_1 де він проживає постійно пошкоджують йому його паркан. У зв`язку з чим, 02.03.2019 року він вирішив викопати біля свого паркану на відстані менше одного метру яму та закопати в ній металеву трубу, яка слугувала б обмеженням повороту даних автомобілів та в подальшому йому не пошкоджували паркан (а.с. 33).

Постановою № 125 про накладення адміністративного стягнення від 22.03.2019 року адміністративною комісією виконавчого комітету міської ради м. Біла Церква визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке визначена ст. 152 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

Вказаній постанові зазначено, що адміністративне правопорушення ОСОБА_1 полягає в тому, що 02 березня 2019 року близько 10 години 45 хвилин на тротуарі (пішохідній зоні) поблизу власного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 самовільно проводив земляні роботи, чим порушив вимоги «Правил благоустрою території міста Біла Церква», пункт 15.2.3. (а.с. 3).

Звертаючись до суду з адміністративним позовом ОСОБА_1 вважає, що комісія помилково віднесла роботу, яка не потребує дозволу к переліку земляних робіт, що потребують дозволу, згідно ст. 26-1 п. 2 Закону України «Про благоустрій населених пунктів та Типовому порядку № 870-2013-п, Додаток 3, затвердженому КМУ.

Відповідно до ч. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Зі змісту ст. 9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності ( ст. 7 КУпАП).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладеннястягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Як передбачено ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно п.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У статті 5 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначено, що сільські, селищні, міські ради встановлюють відповідно до законодавства правило, за порушення яких адміністративну відповідальність передбачено статтями 152,159 і 182 цього Кодексу.

11. 07.2008 року Білоцерківською міською радою було прийнято рішення про затвердження «Правил благоустрою території м. Біла Церква», п. 15.2.3 даних правилах зазначено, що на об`єктах благоустрою юридичним особам (їх філіям, представництвам, відділенням), фізичним особам-підприємцям, а також громадянам забороняється проводити земляні, будівельні монтажні та інші роботи без дозволу, виданого в установленому порядку.

Статтею 152 КУпАП визначено, що порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Земляні роботи - це комплекс робіт (заходів), пов`язаних з вийманням (розробленням), переміщенням і укладанням (за потреби - з розрівнюванням та ущільнюванням) ґрунту у відвал або інше визначене місце; один з видів будівельних робіт.

Розрізняють земляні роботи:підготовчі - полягають у розчищенні майданчиків від чагарів, лісу, викорчовуванні пнів, зниженні рівня ґрунтових вод, осушуванні ділянки, розпушуванні твердих, мерзлих і скельних ґрунтів; основні - будування постійних (наприклад, земляних гребель, дамб, каналів, земляного полотна шляхів) і тимчасових (котлованів, траншей, перемичок та інших) земляних споруд, планування будівельних майданчиків, підготовка основ будинків і споруд (наприклад, закріплення і/або ущільнення ґрунтів), а також видалення земляних мас при розкритті родовищ корисних копалин.

З листа міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.03.2012 N 7/14-3872 «Щодо визначення поняття "земляні роботи" і порядкупроведення підготовчих робіт під час будівництва» вбачається, що усталеною практикою до земляних робіт відносять комплекс робіт, пов`язаних з розробкою, переміщенням, укладанням та ущільненням ґрунту.

Так, дійсно 11.07.2008 року Білоцерківською міською радою було прийнято рішення про затвердження «Правил благоустрою території м. Біла Церква», п. 15.2.3 даних правилах зазначено, що на об`єктах благоустрою юридичним особам (їх філіям, представництвам, відділенням), фізичним особам-підприємцям, а також громадянам забороняється проводити земляні, будівельні, монтажні та інші роботи без дозволу, виданого в установленому порядку.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснив, що неподалік свого паркану він дійсно викапав ямку невеликої глибини, в яку вставив дерев`яну вішку з попереджувальним червоним прапорцем.

В спростування зазначеному з боку відповідача не було надано жодного належного та допустимого доказу.

Як і не знайшло свого підтвердження того факту, що позивач викопав яму через дорогу, тобто на проїжджій частині, як зазначено у заві ОСОБА_4 , що стало підставою для виклику поліції.

Встановлено, що така необхідність у позивача виникла у зв`язку з тим, що на протязі тривалого часу по вулиці де він проживає багатотонними вантажівками під час повороту на АДРЕСА_1 де останній проживає, постійно пошкоджують йому його паркан, тобто завдається шкода майну.

Отже, в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження того, що позивачем ОСОБА_1 вчинено комплекс робіт (заходів), пов`язаних з вийманням (розробленням), переміщенням і укладанням (за потреби - з розрівнюванням та ущільнюванням) ґрунту у відвал або інше визначене місце.

Крім того, в судовому засіданні не спростовано, як сторонами так і документами, які наявні в матеріалах справи, що позивачем не було заподіяно жодної шкоди своїми діями.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Отже, як з боку відповідача та так і в судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи не знайшло своє підтвердження того факту, що позивач виконував земельні роботи, на проведення яких необхідний дозвіл.

Тому, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 є цілком обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 7, 9, 20, 33, 96, 183, 245, 247, 251, 252, 256, 280, 283 КУпАП, ст.ст. 77, 90, 122, 139, 159, 242-246, 263 КАС України, Конституцією України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до адміністративної комісії Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області про скасування постанови, - задовольнити.

Скасувати постанову № 125 від 22.03.2019 року адміністративної комісії виконавчого комітету Білоцерківської міської ради щодо накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 340 гривень, а провадження про накладання адміністративного стягнення закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ) ;

Відповідач: адміністративна комісія Виконавчого комітет Білоцерківської міської ради Київської області (адреса місцезнаходження: 09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 15, ЄДРПОУ: 04055009).

Повний текст рішення суду виготовлено 25.07.2019 року.

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяО. І. Орєхов