Рішення № 83266851, 26.07.2019, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/796/19

Провадження № 2/355/345/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2019 року Баришівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Коваленка К.В.

за участі секретаря судового засідання Старенької С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,-

ВСТАНОВИВ:

1. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача

1.1. 29 травня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з травня 2019 року і на період досягнення дитиною повноліття на її, ОСОБА_1 користь.

1.2. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що дитина проживає з нею та знаходиться на її утриманні.

1.3. Відповідач своїх зобов`язань щодо належного утримання дитини не виконує, матеріальної допомоги не надає, що ставить її в надзвичайно скрутне матеріальне становище.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

2.1. Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Сергієнко В.К. в судове засідання не з`явились, про день, час та місце судового засідання належним чином повідомлені.

Представник позивачки подав через канцелярію суду заяву про розгляд справи за їх відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується копією врученого йому повідомлення про розгляд справи. До суду надійшла заява відповідача в якій він просить справу розглянути в його відсутність, заявлені вимоги визнає частково. Просить стягнути аліменти в розмірі 1500 грн., так як за станом здоров`я більшої суми сплачувати не в змозі.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи, що від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, а також відповідач, який належним чином повідомлений не з`явився в судове засідання суд вважає за можливе розглянути справу по суті на підставі наявних в ній даних чи доказів (постановити рішення).

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільно процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

3.1. Ухвалою судді від 11.06 2019 року було відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження справи за правилами ЦПК в редакції 15 грудня 2017 року та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

04.07.19 проведено підготовче судове засідання та справа призначена до розгляду, про що постановлено відповідну ухвалу.

ІV. Фактичні обставини, встановлені cудом та зміст спірних правовідносин.

4.1. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 з 16 липня 2013 року по ЗО грудня 2018 року проживали в цивільному шлюбі.

Від шлюбу сторони мають спільну дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якої є ОСОБА_2 .

З 30 грудня 2018 року сторони фактично припинили шлюбні відносини, проживають окремо, спільного господарства не ведуть.

V. Мотивація позиції суду.

У відповідності до статті 3 «Конвенції про права дитини» від 20 листопада 1989 року (далі Конвенція), яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 18 Конвенції передбачено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із статтею 180 Сімейного кодексу України (далі СК) батьки зобов`язанні утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Виходячи із змісту статті 181 СК за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів.

Разом з тим позивач, на думку суду жодним чином не довела суду необхідність стягнення на її користь саме такої суми, яку вона зазначила в позові, 3000 грн.. Позивач не надала суду доказів того, що відповідач має достатній рівень доходів для сплати аліментів в такому розмірі.

В свою чергу, відповідач надав в судове засідання докази, захворювання обох кістей рук з порушенням їх функцій, що слугує перешкодою для повноціного працевлаштування відповідача.

Визначаючи розмір аліментів, відповідно до статті 182 СК Суд враховує:

- стан здоров`я та матеріальне становище дітей;

- стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

- відсутність у платника непрацездатних батьків та наявність іншої дитини від першого шлюбу;

- відсутність в матеріалах справи доказів про наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

- відсутність в матеріалах справи доказів про витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

- також враховуються інші обставини, що мають істотне значення.

Законом України «Про державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 р. №2629-VIII (далі - Закон № 2629) встановлено розміри прожиткового мінімуму для різних груп населення та розмір мінімальної заробітної плати.

Для основних соціальних і демографічних груп населення з 1 липня 2019 року встановлено такі показники прожиткового мінімуму на одну особу на місяць:

для дітей віком до 6 років ? 1699 грн.;

Таким чином сума, яку погоджується сплачувати відповідач майже повністю покриває відповідний мінімум встановлений державою, а враховуючи ту обставину, що витрати на утримання дитини покладаються на обох батьків, то сума на утримання дитини майже вдвічі перевищить розмін встановлений державою.

Сукупність приведених доказів, їх оцінка переконують суд про наявність підстав для стягнення з відповідача коштів на утримання неповнолітньої доньки, проте розмір даних стягнень повинен бути встановлений з урахуванням всіх зазначених факторів.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З 1 січня 2019 встановлений прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розмірі 1921 грн., згідно з абзацом 4 статті 7 Закону України « Про Державний бюджет України на 2019 рік».

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в перерахунку становить 768,40 грн.

Враховуючи ту обставину, що позивачка звільнена від сплати судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 768 грн.40 коп. за розгляд справи в суді.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 18,141, 258-259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 180-183 СК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 29 травня 2019 року і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 судовий збір в розмірі 768 ( сімсот шістдесят вісім грн) 40 коп. за розгляд справи в суді.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів Бариш. УК/смт. Баришівка/22030101 код 37862784 МФО 899998 Казначейство України (ЕАП) р/р 31217206010016 отримувач коштів ГКУ у м. Києві/м. Київ/ 22030101 .

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Баришівський районний суд Київської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Баришівського

районного суду К. В. Коваленко