Ухвала суду № 83266297, 23.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

23 липня 2019 року м. Київ № 826/12830/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Чемериса М.С. (за дорученням судді), розглянувши у порядку письмового провадження заяву б/н від 25.06.2019 «Про відвід судді», з урахуванням додаткових пояснень б/н від 09.07.2019, ОСОБА_1 у адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Кабінету Міністрів України,

Управління праці та соціального захисту

населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації

про визнання протиправним та скасування рішення в частині, визнання протиправними дій та бездіяльності, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі альтернативно - позивачка або ОСОБА_1 ) подала на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов, у якому, з урахуванням заяви про зміну предмета спору від 06.06.2019, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення у частині відмови в призначенні субсидії на житлово-комунальні послуги ОСОБА_1 вказане у листах Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 18.05.2018, оформлене протоколом від 14.05.2018 № 10, від 10.09.2018, оформлене протоколом від 16.08.2018 № 15, від 30.11.2018 оформлене протоколом від 16.11.2018 № 20;

- визнати протиправною тривалу бездіяльність Кабінету Міністрів України у вирішенні питання про призначення субсидії на житлово-комунальні послуги для власників житла з відсутністю реєстрації;

- визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 житлової субсидії протиправними;

- зобов`язати Управління прані та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації призначити ОСОБА_1 житлову субсидію у встановленому діючим законодавством розмірі;

- визнати весь борг по квартирі позивача за житлово-комунальні послуги таким, що утворився з вини Кабінету Міністрів України, Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації та стягнути цей борг з відповідачів в розмірі суми боргу по субсидії, яка буде визначена до моменту призначення субсидії;

- стягнути з Кабінету Міністрів України та Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації на користь позивача моральну шкоду в розмірі суми боргу по субсидії, яка буде визначена до моменту призначення субсидії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2018 відкрито провадження у даній адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду колегією суддів.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів, для розгляду справи № 826/12830/18 визначено наступний склад колегії суддів: Донець В.А. (головуючий суддя), судді: Костенко Д.А., Шрамко Ю.Т.

25.06.2019 через канцелярію до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Шрамко Ю.Т., відповідно до пунктів 2, 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту скорочено - КАС України).

09.07.2019 до суду позивачкою подані додаткові пояснення до заяви про відвід судді.

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 акцентується на упередженості судді Шрамко Ю.Т. при розгляді адміністративної справи № 2а-11250/11/2670 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації. Позивач вважає, що суддя Шрамко Ю.Т. є упередженою, оскільки під час розгляду справи остання розглядала справу № 2а-11250/11/2670 в інтересах відповідача, ігноруючи докази позивача. Крім того, суддею Шрамко Т.Ю. було постановлено ухвалу від 17.09.2012 про відмову в роз`ясненні рішення суду від 12.04.2012 у справі № 2а-11250/11/2670.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.2019 визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Шрамко Юлії Теодорівни.

Передано адміністративну справу № 826/12830/18 для визначення судді з метою вирішення питання про відвід.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 17.07.2019, вирішення питання про відвід судді Шрамко Ю.Т. здійснюється суддею Пащенком К.С., який не входить до складу суду, що розглядає справу № 826/12830/18, і визначений у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.

За приписами ч. 8 ст. 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви б/н від 25.06.2019 «Про відвід судді», з урахуванням додаткових пояснень б/н від 09.07.2019, ОСОБА_1 у письмовому провадженні.

Розглянувши відповідну заяву, суд звертає увагу на наступне.

Частиною третьою статті 39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Поряд з цим, частини четверта статті 36 КАС України встановлює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

При цьому, суд, який розглядає справу має бути "безстороннім" і "незалежним" (стаття 6 частина 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).

Поняття незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою.

З суб`єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.

Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ, у т.ч. подібних.

Відповідно до статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Газета Україна-центр" проти України" від 15 липня 2010 року зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб`єктивного і об`єктивного критеріїв. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, "правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться". На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість.

Також, щодо об`єктивної неупередженості зазначено у справі "Фей проти Австрії". Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Відповідно до статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 КАС України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Слід зауважити, що посилання в заяві на незгоду з прийнятими процесуальними рішеннями у справі № 2а-11250/11/2670, через ті обставини, що, як зазначає ОСОБА_1 , суддею Шрамко Ю.Т. залишено поза увагою подані позивачкою докази, і не здійснено роз`яснення рішення суду, що, як наслідок, призвело до прийняття рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, а також прийняття ухвали про відмову у роз`ясненні означеного судового рішення, а відтак у ОСОБА_1 відсутніми є підстави довіряти судді Шрамко Ю.Т., судом визнаються невмотивованими, адже незгода сторони з процесуальними рішеннями судді в іншій справі, в силу ч. 4 ст. 36 КАС України, не може бути підставою для відводу.

Таким чином, з урахуванням того, що беззаперечних доказів, які б підтверджували наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Шрамко Ю.Т. при розгляді даної справи, зі змісту відповідної заяви про відвід не вбачається, суд вважає, що твердження ОСОБА_1 про сумніви в об`єктивності та неупередженості судді Шрамко Ю.Т. є необґрунтованими та не підтверджуються належними і допустимими доказами.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

На підставі викладеного та керуючись статтями 36, 39, 40, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви б/н від 25.06.2019 «Про відвід судді», з урахуванням додаткових пояснень б/н від 09.07.2019, ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 КАС України, та оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Пащенко