Ухвала суду № 83266288, 23.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

23 липня 2019 року м. Київ № 0640/4388/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Чемериса М.С. (за дорученням судді), розглянувши у порядку письмового провадження заяву б/н від 23.10.2018 «Про поновлення процесуального строку» Гнатюка Б.Й. у адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1 до третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державної екологічної інспекції України Державна екологічна інспекція у Житомирській області провизнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення коштів за час вимушеного прогулупредставники позивача - не з`явилися;

учасників справи: відповідача - Бодня В.А.;

третьої особи - не з`явилися,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) подав на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Державної екологічної інспекції України (надалі - відповідач), третя особа: Державна екологічна інспекція у Житомирській області, у якому просить суд:

- поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом для звернення до адміністративного суду для оскарження наказу В.о. голови Державної екологічної інспекція України від 13.10.2017 № 386-о «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 »;

- визнати протиправним і скасувати наказ В.о. голови Державної екологічної інспекції України від 12.10.2017 № 384-о «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 »;

- визнати протиправним і скасувати наказ В.о. голови Державної екологічної інспекції України від 12.10.2017 № 660 «Про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 »;

- визнати протиправним і скасувати наказ В.о. голови Державної екологічної інспекція України від 13.10.2017 № 386-о «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 »;

- визнати протиправним і скасувати наказ В.о. голови Державної екологічної інспекції України від 13.10.2017 № 387-о «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновити його на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Житомирській області - головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області, стягнувши кошти за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 відкрито провадження у адміністративній справі № 0640/4388/18.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 справу № 0640/4388/18 за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, третя особа: Державна екологічна інспекція у Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення коштів за час вимушеного прогулу передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2018 (суддя Пащенко К.С.) справу № 0640/4388/18 прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у підготовче засідання на 12.02.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.02.2019 витребувано у Державної екологічної інспекції у Житомирській області належним чином завірену копію звернення народного депутата України ОСОБА_2 № 270/17-543 від 09.02.2017; копії наказів В.о. голови Державної екологічної інспекції України від 12.10.2017 № 384-О, від 12.10.2017 № 660, від 13.10.2017 № 386-О, від 13.10.2017 № 387-О; матеріалів перевірок щодо службового розслідування відносно ОСОБА_1 ; копію припису № 10/15; акту розслідування № 4 від 26.02.2016; відомостей про балансову вартість автомобіля ВАЗ (номер НОМЕР_1 ).

У судовому засіданні 12.02.2019 судом оголошено перерву до 14.03.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.03.2019 закрито підготовче провадження у адміністративній справі, витребувано повторно у Державної екологічної інспекції у Житомирській області належним чином завірену копію звернення народного депутата України ОСОБА_2 № 270/17-543 від 09.02.2017; матеріалів перевірок щодо службового розслідування відносно ОСОБА_1 ; копію припису № 10/15; відомостей про балансову вартість автомобіля ВАЗ (номер НОМЕР_1 ), призначено справу до розгляду по суті на 18.04.2019.

18.04.2019 судове засідання відкладено на 26.04.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2019 витребувано втретє у Державної екологічної інспекції у Житомирській області належним чином завірену копію звернення народного депутата України ОСОБА_2 № 270/17-543 від 09.02.2017; матеріалів перевірок щодо службового розслідування відносно ОСОБА_1 ; копію припису № 10/15; відомостей про балансову вартість автомобіля ВАЗ (номер НОМЕР_1 ).

В судовому засіданні 26.04.2019 судом оголошено перерву до 06.06.2019.

06.06.2019 фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, з технічних причин, не здійснювалось, розгляд адміністративної справи відкладено на 19.06.2019.

У судовому засіданні 19.06.2019 представник відповідача проти позову заперечував та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі з огляду на допущення ОСОБА_1 проступку, несумісного з подальшим проходженням служби, що зафіксовано в акті перевірки, вся викладена інформація в якому, на думку відповідача, є достовірною.

Окрім того, представник відповідача не заперечував проти розгляду справи в порядку письмового провадження.

Також, матеріали справи містять заяву/клопотання представника позивача адвоката Якименка М. від 11.06.2019, в який останній просить здійснювати розгляд справи без участі позивача та/або представника останнього, підтримує позовні вимоги у повному обсязі з викладених у позові підстав. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач наголошує на застосуванні наказом відповідача від 12.10.2017 № 384-о дисциплінарного стягнення поза межами законодавчо встановленого строку, а саме: стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення. Вказує на протиправність наказів від 12.10.2017 № 660, від 13.10.2017 № 386-о та № 387-о з огляду на непроведення відповідачем обов`язкового службового розслідування. Зазначає, що в наказі відповідача від 13.10.2017 № 387-о відсутня дата звільнення, в зв`язку з чим неможливо ідентифікувати дату припинення трудових відносин. Наведене, на думку позивача, є підставою для скасування оскаржуваних наказів відповідача та поновлення ОСОБА_1 на на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Житомирській області - головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області, а також стягнення коштів за час вимушеного прогулу.

Третя особа - Державна екологічна інспекція у Житомирській області заперечує проти позову в повному обсязі та просить справу розглядати без участі останньої.

Зважаючи на викладене, адміністративна справа, відповідно до частини третьої статті 194 та частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (нижче альтернативно - КАС України), розглядається у порядку письмового провадження.

В обґрунтування поданої заяви про поновлення строку на оскарження наказу від 13.10.2017 № 386-о позивач вказує, що останні кілька років перебуває в критичному болісному стані, зумовленому наявністю захворювання, через загострення якого ОСОБА_1 в 2017 році був госпіталізований разом із проведенням оперативного втручання, наслідком чого є встановлення 2-ї групи інвалідності. Через наведені обставини позивач змушений був займатись власним здоров`ям та життям. Також повідомляє про відсутність іншої людини, яка б на рівні, достатньому для оскарження згаданого наказу, орієнтувалася у відносинах між позивачем та відповідачем.

Розглянувши заявлену позивачем заяву, суд вказує таке.

У відповідності до частини першої та другої статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Судом також враховується, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантується право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію є практика Європейського суду з прав людини, яку він викладає у своїх рішеннях.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення ст. 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У справі Bellet v. France Європейський суд зазначив, що ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

При цьому, як випливає з рішення Європейського суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Відповідно до частини першої та другої статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Проаналізувавши у сукупності наведені позивачем доводи та наявні у матеріалах справи докази, з огляду на погіршення стану здоров`я позивача, що в свою чергу мало наслідком проведення оперативного втручання разом із подальшим присвоєнням 2-ї групи інвалідності та підтверджується пенсійним посвідченням від 31.01.2018 № НОМЕР_2 , довідкою Пенсійного фонду України в м. Києві від 26.02.2018 № 1828, направленням районної державної адміністрації Подільського району від 06.08.2018, копії яких містяться в матеріалах справи, враховуючи визнання відповідачем у відзиві від 31.01.2019 № 6-17-668 тимчасової непрацездатності позивача, з метою забезпечення можливості позивача звернутись до суду для вирішення спору, суд вважає заяву про поновлення строку обґрунтованою, а відтак такою, що підлягає задоволенню, у зв`язку з чим пропущений позивачем строк звернення до суду підлягає поновленню.

Додатково, суд відзначає, що твердження відповідача щодо пропущення позивачем строку на звернення до суду не заслуговують на увагу та спростовуються наступним.

Строки звернення до суду регламентовано статтею 122 КАС України.

Так, частиною першою вказаної статті визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як встановлено судом, позивач оскаржував накази відповідача від 12.10.2017 № 384-о та № 660, від 13.10.2017 № 387-О, за результатами якого постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2018 у справі № 806/1723/17 відповідні позовні вимоги залишені без розгляду. Так, відповідно до вказаного судового рішення судом першої інстанції не було враховано, що поданою заявою позивач змінив предмет та підставу позову, а суд першої інстанції розглянув справу, не прийнявши таку заяву до розгляду шляхом ухвалення відповідного процесуального документу.

В подальшому, 07.09.2018, позивач звернувся із позовом щодо оскарження, в тому числі, перелічених наказів, а тому строки звернення до суду з даним позовом в частині оскарження наказів відповідача від 12.10.2017 № 384-о та № 660, від 13.10.2017 № 387-О ОСОБА_1 , за висновками суду, не пропущено.

Керуючись ст.ст. 123, 240, 241-243, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву б/н від 23.10.2018 «Про поновлення процесуального строку» ОСОБА_1 - задовольнити.

2. Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду.

Ухвала, відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України, набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Пащенко