Рішення № 83266261, 26.07.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2019 року Чернігів Справа № 620/1444/19

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 12.02.2019 № 390-18/VII; зобов`язати відповідача прийняти рішення про надання позивачу у порядку норм статті 118 Земельного кодексу України дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га на території Плисківської сільської ради (Плисківської об`єднаної територіальної громади) Борзнянського району Чернігівської області у відповідності до графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідачем безпідставно відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, тим самим створивши перешкоди на шляху реалізації права на отримання земельної ділянки у власність.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки відповідно до доданих до заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки графічних матеріалів, бажана земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту, що автоматично унеможливлює вчинення відповідачем будь-яких дій щодо передачі її безоплатно у власність позивачу. Стверджує, що місце розташування бажаної для позивача земельної не відповідає вимогам чинного законодавства, тому відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу є цілковито обґрунтованою, мотивованою та правомірною.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

05.02.2019 позивач звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в приватну власність орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель комунальної власності, розташованої в межах села Сиволож на території Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області для ведення особистого селянського господарства (а.с. 9).

До вказаної заяви позивачем було додано обґрунтування необхідності відведення земельної ділянки, графічні матеріали, на яких зазначено місце розташування земельної ділянки, копію паспорта та ідентифікаційного коду громадянина України (а.с. 10-14).

Плисківською сільською радою Борзнянського району Чернігівської області рішенням від 12.02.2019 № 390-18/VII «Про відмову у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Плисківської сільської ради» позивачу відмовлено у наданні вказаного дозволу з підстави, що Плисківська сільська рада перебуває в процесі державної реєстрації права власності на земельні ділянки, які передані на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» № 25-10008/14-18-сг від 21.12.2018 та акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність від 21.12.2018 (а.с. 15).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України, статтями 26, 33, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

У відповідності до вимог частини п`ятої статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Водночас, частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України встановлено місячний строк розгляду клопотання особи щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

З огляду на правовий зміст та аналіз наведених норм, не передбачено право суб`єкта владних повноважень змінювати встановлений законом режим (періодичність) проведення сесій рад не менше одного разу на місяць у випадку надходження на розгляд до ради документів з питань відведення земельних ділянок (зокрема, клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки). Оскільки останні являються частинами єдиного процесу відведення земельних ділянок, а тому охоплюються терміном «питання відведення земельних ділянок».

Положеннями частини шостої статті 118 Земельного кодексу України передбачено відповідний перелік документів, що має бути поданий до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, а саме: клопотання, в якому зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри; графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Тобто, якщо особою, яка звернулася до відповідного суб`єкта владних повноважень виконані всі передумови для отримання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, підстави для відмови у наданні такого дозволу відсутні.

Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз цієї норми дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З іншого боку, подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення у документах, поданих замовником, недостовірних відомостей об`єктивно перешкоджають розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу/вмотивованої відмови на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Водночас, позивачем при зверненні до Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в приватну власність орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель комунальної власності, розташованої в межах села Сиволож на території Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області для ведення особистого селянського господарства, були подані всі необхідні документи, передбачені нормами Земельного кодексу України.

Відповідач, як на підставу для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, у оскаржуваній відмові послався на той факт, що Плисківська сільська рада перебуває в процесі державної реєстрації права власності на земельні ділянки, які передані на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» № 25-10008/14-18-сг від 21.12.2018 та акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність від 21.12.2018.

Проте суд зазначає, що відповідач, відмовляючи позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельних ділянок у власність, не навів жодних обґрунтованих підстав відмови у наданні такого дозволу, передбачених нормами Земельного кодексу України. Крім того, такої підстави для відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою статтею 118 Земельного кодексу України не передбачено.

Таким чином відповідач протиправно та необґрунтовано відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з підстав, що не передбачені законодавством.

При цьому, в силу вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що бажана земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту, що автоматично унеможливлює вчинення відповідачем будь-яких дій щодо передачі її безоплатно у власність позивачу, зважаючи на те, що наведені у відзиві обставини не були підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, викладеної у відповідному рішенні.

Крім того, не підлягає задоволенню позовна вимога про зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання позивачу у порядку норм статті 118 Земельного кодексу України дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га на території Плисківської сільської ради (Плисківської об`єднаної територіальної громади) Борзнянського району Чернігівської області у відповідності до графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, з огляду на наступне.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо надання дозволів на розроблення проектів землеустрою є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Як вже було зазначено, передумовою надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є певний алгоритм дій уповноваженого органу щодо перевірки розташування земельної ділянки на відповідність вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів тощо.

Крім того, як судом вже було зазначено, передумовою надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є певний алгоритм дій уповноваженого органу щодо перевірки розташування земельної ділянки на відповідність вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, вказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 21.08.2018 у справі № 810/3393/17.

Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина друга статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

З урахуванням зазначеного, з метою повного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом визнання протиправним та скасування рішення вісімнадцятої сесії сьомого скликання Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області «Про відмову в наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Плисківської сільської ради» в частині відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Плисківської сільської ради; зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в приватну власність орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель комунальної власності, розташованої в межах села Сиволож на території Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області для ведення особистого селянського господарства.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 384,20 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області (вул. Незалежності, буд. 33, с. Плиски, Борзнянський район, Чернігівська область, 16453, код ЄДРПОУ 04414885) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнання протиправним та скасування рішення вісімнадцятої сесії сьомого скликання Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області «Про відмову в наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Плисківської сільської ради» в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Плисківської сільської ради.

Зобов`язати Плисківську сільську раду Борзнянського району Чернігівської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в приватну власність орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель комунальної власності, розташованої в межах села Сиволож на території Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області для ведення особистого селянського господарства.

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області (вул. Незалежності, буд. 33, с. Плиски, Борзнянський район, Чернігівська область, 16453, код ЄДРПОУ 04414885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 384,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 липня 2019 року.

Суддя В.О. Непочатих