Рішення № 83265940, 17.07.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар`їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код за ЄДРПОУ 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2019 р. справа № 520/4210/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., за участі секретаря судового засідання Блудової А.І.,

представника позивача - Межерицького А.А.,

представника відповідача - Нікішиної Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39779919) про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області, в якому з урахуванням уточненого адміністративного позову просить суд:

- скасувати винесену Головним управління Держпраці у Харківській області Постанову про накладання штрафу уповноваженими особами № ХК 4811/299/2НД/АВ/П/ТД-ФС від 02.04.2019, якою накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 125190,00 грн;

- скасувати винесений Головним управління Держпраці у Харківській області Припис № ХК 4811/299/2НД/АВ/П від 12.03.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що результати інспекційного відвідування та винесена Головним управлінням Держпраці у Харківській області постанова про накладення штрафу є необґрунтованими, підстави для визнання порушень у ФОП ОСОБА_1 в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудових договорів відсутні, у зв`язку із відсутністю будь-яких трудових відносин між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_7 .

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що вважає позов безпідставним, у зв`язку з чим заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки під час інспекційного відвідування інспекторами праці виявлено порушення законодавства про працю, а саме частини 1 та 3 статті 24 КЗпП України - працівників фактично було допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у зв`язку з чим винесено постанову про накладення штрафу уповноваженому особами № ХК 4811/299/2НД/АВ/П/ТД-ФС від 02.04.2019 у розмірі 125190,00 грн.

Представники сторін не скористались правом на подання відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований як суб`єкт господарської діяльності з 24.11.2017 та є платником єдиного податку.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру основним видом діяльності за КВЕД є 46.31 «Оптова торгівля фруктами та овочами».

Головним управлінням Держпраці у Харківській області за адресою АДРЕСА_2, проведене інспекційне відвідування Фізичнної особи-підприємця ОСОБА_1 за наслідками якого складено акт інспекційного відвідування № ХК 4811/299/2НД/АВ від 12.03.2019.

12 березня 2019 року головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Штепою Павлом Олександровичем винесено припис про усунення виявлених порушень № ХК 4811/299/2НД/АВ/П, відповідно до якого зобов`язано позивача усунути порушення. Зміст виявленого порушення: працівників фактично було допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі вказаного акту інспекційного відвідування від 12.03.2019 винесено Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 4811/299/2НД/АВ/П/ТД-ФС від 02.04.2019, якою накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 125190,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними постановою та приписом відповідача, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Відповідальність за порушення законодавства про працю передбачена статтею 265 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України).

За змістом ч. 2 с. 265 КЗпП України фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) є підставою для притягнення юридичних та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, до відповідальності у вигляді штрафу.

З аналізу ст. 265 КЗпП України слідує висновок, що відповідальність у вигляді штрафу може застосована для роботодавця виключно у випадку фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, який з врахуванням положень ч. 1 ст. 21 та ч. 1 ст. 24 КЗпП України укладається (оформляється) в спосіб надання працівником заяви про прийняття на роботу та задоволення цієї заяви роботодавцем шляхом видання відповідного наказу або укладення трудового договору (контракту). Таким чином, є суттєвим і беззаперечним, що фінансова санкція, передбачена ч. 1 ст. 265 КЗпП України, може бути застосована до роботодавця виключно у разі відсутності наказу про прийняття працівника на роботу або укладення трудового договору (контракту).

Відповідно до акту інспекційного відвідування під час здійснення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування 21.02.2019 за фактичним місцем здійснення діяльності ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 у приміщені складу-магазину знаходилась 1 особа, а саме ОСОБА_7 , яка усно зазначила, що стажується у ФОП ОСОБА_1 По суті постановлених питань відмовилась, посилаючись на ст.63 Конституції України. Щодо отримуваної заробітної плати за місяць не зазначила. Надала усні пояснення, персональні дані, ознайомлена з написаним. Від підпису пояснень відмовилась, посилаючись на ст.63 Конституції України.

Також судом встановлено, що відповідно до п.11 Порядку № 295 інспекторами праці здійснено під час інспекційного відвідування фіксацію засобами відеотехніки. Вказані відеоматеріали надано представником відповідача разом відзивом на позовну заяву.

Постановою Кабінету Міністрів України № 413 від 17.06.2015 року (далі - Постанова № 413) затверджено Порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу.

У вказаній Постанові № 413 зазначено, що відповідно до частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України Кабінет Міністрів України постановляє установити, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: - засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; - на паперових носіях разом з копією в електронній формі; - на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами. Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

З аналізу наведеної норми слід дійти висновку, що повідомлення про прийняття працівника на роботу роботодавець зобов`язаний подати до початку роботи працівника, а не до укладання трудового договору.

Виникнення обов`язку роботодавця з подання вищевказаного повідомлення пов`язане з моментом початку роботи працівника і подання повідомлення повинно передувати моменту початку роботи.

Таким чином, роботодавець не зобов`язаний подавати до органів Державної фіскальної служби повідомлення, якщо працівник не почав роботу.

Відповідно до нотаріально засвідченої заяви, яка знаходиться в матеріалах справи, ОСОБА_7 повідомлено, що вона ніколи не перебувала у трудових відносинах із ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ). ФОП ОСОБА_1 не допускав ОСОБА_7 до роботи без укладення договору. Протягом лютого-березня 2019 року ОСОБА_7 знаходилась у пошуку роботи, в день відвідуючи декілька потенційних роботодавців. 21.02.2019 ОСОБА_7 знаходилась у приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 у ОСОБА_1 з метою можливого працевлаштування у майбутньому, оглядаючи можливе майбутнє місце роботи та оцінюючи обсяг моєї майбутньої роботи. Саме в цей момент і з`явились представники ГУ Держпраці у Харківській області. Повідомлено, що ні 21.02.2019, ніколи раніше, ніколи пізніше ОСОБА_7 не виконувала жодної роботи у приміщенні АДРЕСА_2 , ніколи не виконувала трудової функції та не перебувала у трудових відносинах із ФОП ОСОБА_1 Повідомлено, що ніколи не отримувала жодних грошових коштів в будь-якому вигляді від ФОП ОСОБА_1 Повідомлено, що жодних пояснень інспекторам ГУ Держпраці у Харківській області ОСОБА_7 не надавала, в тому числі і з приводу наявності/відсутності трудових відносин між ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_1 , зокрема, керуючись статтею 63 Конституції України.

Суд також зазначає, що дослідивши під час судового засідання відеоматеріали інспекційного відвідування, надані представником відповідача, судом не встановлено допущення позивачем до роботи ОСОБА_7 без укладання трудового договору. Твердження представника відповідача стосовно виконання ОСОБА_7 роботи з фасування продукції на складі, в якому здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , суд вважає неприйнятними, з огляду на встановлені під час судового розгляду обставини справи.

Суд також зазначає, що наданий відповідачем електронний доказ (відеоматеріали інспекційного відвідування) не відповідає вимогам ч.2 ст.99 КАС України.

Таким чином, висновки акту інспекційного відвідування щодо виявлених порушень законодавства про працю, а саме частини 1 та 3 статті 24 КЗпП України, а саме працівників фактично було допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України суд вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, а тому припис Головного управління Держпраці у Харківській області № ХК 4811/299/2НД/АВ/П від 12.03.2019 та постанова про накладання штрафу уповноваженими особами № ХК 4811/299/2НД/АВ/П/ТД-ФС від 02.04.2019, якою накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 125190,00 грн, що стали наслідком, виявлених під час інспекційного відвідування порушень, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Оцінюючи аргументи учасників справи та надані ними докази, суд зазначає, що відповідно до п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" (Заява N 4909/04, 10 лютого 2010 року) Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. ) від 9 грудня 1994 року, серія A, 303-A, п. 29).

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. ), 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Аргументи сторін щодо наявності у відповідача правових підстав для здійснення відеофіксації інспекційного відвідування, строків складення припису, тощо, судом у рішенні не обґрунтовуються з огляду на достатність встановлених обставин щодо відсутності підстав для винесення оскаржуваних актів індивідуальної дії та, як наслідок, їх скасування.

При цьому під час судового розгляду відповідачем не доведено правомірності своїх висновків інспекційного відвідування, що слугували підставою для винесення оскаржуваних рішень, у той час як факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах знайшов підтвердження проведеним судовим розглядом.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39779919) про скасування постанови - задовольнити.

Скасувати Постанову про накладання штрафу уповноваженими особами № ХК 4811/299/2НД/АВ/П/ТД-ФС від 02.04.2019, винесену Головним управління Держпраці у Харківській області.

Скасувати Припис № ХК 4811/299/2НД/АВ/П від 12.03.2019, винесений Головним управління Держпраці у Харківській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39779919) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 2020 (дві тисячі двадцять) грн 30 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 26 липня 2019 року.

Суддя О.Г. Котеньов