Рішення № 83265455, 25.07.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6879/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови, ОСОБА_1 , в проведенні призначення, обчислення та перерахунку пенсії з урахуванням сум місячної надбавки згідно Указу Президента України від 23 лютого 2002 року № 173/2002, надбавки за безперервну службу згідно Указу Президента України від 05 травня 2003 року № 389/2003, одноразових грошових винагород та премій, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової винагороди за тривалу безперервну службу, індексації грошового забезпечення - у вигляді надання відповіді від 10.04.2018 року № 920/К-11 та відмови від 12.12.2018 року № 20922/03;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести (виходячи з 50 відсотків грошового забезпечення та зі збереженням підвищень які відбулися на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року № 355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відбулося підвищення пенсії позивача з 1 вересня 2012 р. до 23 відсотків та з 1 січня 2013 р. до 35 відсотків) обчислення та перерахунок призначеної, ОСОБА_1 , пенсії з урахуванням до складу грошового забезпечення, додатково до врахованих при призначенні пенсії видів грошового забезпечення, сум місячної надбавки згідно Указу Президента України від 23 лютого 2002 року № 173/2002, надбавки за безперервну службу згідно Указу Президента України від 05 травня 2003 року № 389/2003, одноразових грошових винагород та премій, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової винагороди за тривалу безперервну службу, індексації грошового забезпечення, з виплатою різниці в пенсії за минулий час з 19 листопада 2007 року і по день проведення перерахунку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 23.04.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій щодо відмови у проведенні призначення, обчислення та перерахунку пенсії з урахуванням сум місячної надбавки згідно Указу Президента України №173/2002 від 23.02.2002р., надбавки за безперервну службу згідно Указу Президента України №389/2003 від 05.05.2003р., одноразових грошових винагород та премій, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги за тривалу безперервну службу, індексації грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні, а також щодо заниження розміру премії; зобов`язання провести (виходячи з 80 відсотків грошового забезпечення та зі забезпечення та зі збереженням підвищень які відбулися на підставі постанови Кабінету Міністрів України №355 від 23.04.2012р. «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно Закону України «Про забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відбулося підвищення пенсії з 1 вересня 2012 року до 23 відсотків та з 1 січня 2013 року до 35 відсотків) обчислення та перерахунок призначеної пенсії, з урахуванням до складу грошового забезпечення, додатково до врахованих при призначенні пенсії видів грошового забезпечення, сум місячної надбавки згідно Указу Президента України №173/2002 від 23 лютого 2002 року, надбавки за безперервну службу згідно Указу Президента України №389/2003 від 05 травня 2003 року, одноразових грошових винагород та премій, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової винагороди за тривалу безперервну службу, індексації грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні, а також щодо збільшення розміру премії, з виплатою різниці в пенсії за минулий час з 19 листопада 2007 року по день проведення перерахунку.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 року позов задоволено частково (справа № 815/1854/18).

Вказаним рішенням визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови у проведенні призначення, обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням сум місячної надбавки згідно Указу Президента України №173/2002 від 23.02.2002р., надбавки за безперервну службу згідно Указу Президента України №389/2003 від 05.05.2003р., одноразових грошових винагород та премій, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги за тривалу безперервну службу, індексації грошового забезпечення; зобов`язано відповідача провести виходячи з 80 відсотків грошового забезпечення та зі забезпечення та зі збереженням підвищень які відбулися на підставі постанови Кабінету Міністрів України №355 від 23.04.2012р. «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно Закону України «Про забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відбулося підвищення пенсії з 1 вересня 2012 року до 23 відсотків та з 1 січня 2013 року до 35 відсотків) обчислення та перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням до складу грошового забезпечення, додатково до врахованих при призначенні пенсії видів грошового забезпечення, сум місячної надбавки згідно Указу Президента України №173/2002 від 23 лютого 2002 року, надбавки за безперервну службу згідно Указу Президента України №389/2003 від 05 травня 2003 року, одноразових грошових винагород та премій, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової винагороди за тривалу безперервну службу, індексації грошового забезпечення. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2018 року та ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року скасовано; прийнято по справі нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не розгляду та неприйняття у встановлений законом строк рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 28 березня 2018 року про перерахунок пенсії з доданими до неї документами та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 28 березня 2018 року разом з доданими до неї документами та прийняти відповідне рішення; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання Постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення оформлене листом від 12.12.2018 року № 20922/03 про відмову позивачу у перерахунку пенсії за його заявою від 28.03.2018 року.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою від 25.02.2019 р. Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

14.03.2019 року (вх. № 9219/19) від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому зазначено про необґрунтованість позовних вимог, оскільки Головним управлінням правомірно повідомлено позивача відповідями від 10.04.2018 № 920/К-11 та від 12.12.2018 № 20922/03 про відсутність підстав для проведення перерахунку його пенсії, оскільки ініціювати таке питання має саме уповноважений структурний підрозділ - Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (Одеський обласний військовий комісаріат).

14.03.2019 року (вх. № 9220/19) від представника відповідача надійшла копія пенсійної справи позивача.

01.04.2019 року (вх. № 11665/19) від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив про не спростування доводів позивача, зазначених у позові.

Разом з тим, до суду не надходили заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

З огляду на викладене, враховуючи важливе значення справи для сторін, а також необхідність встановити відповідні факти та обставини із дослідженням думки та правової позиції учасників справи, суд дійшов висновку, що дана адміністративна справа має бути розглянута за правилами загального позовного провадження, про що 08 квітня 2019 року прийнято відповідне рішення.

У підготовче засідання 14.05.2019 року прибув представник відповідача надав до суду клопотання про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про зобов`язання провести обчислення та перерахунок пенсії за період з 19.11.2007 року по 27.06.2018 рік.

Ухвалою суду від 14.05.2019 року у задоволені клопотання представника відповідача про залишення без розгляду адміністративного позову відмовлено та продовжено термін підготовчого провадження по справі на 30 днів.

У судовому засіданні 14.05.2019 року ухвалою суду, яку занесено до протоколу судового засідання, закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання 05.07.2019 року сторони не прибули, представник відповідача 05.07.2019 року надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. 24.06.2019 року позивач надав до суду письмові пояснення по справі, в яких фактично заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно із ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, у зв`язку із неприбуттям у судове засідання всіх учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, а також за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, судом встановлені наступні обставини.

Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером Збройних Сил України та знаходиться на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області. Основний розмір пенсії позивача призначений з розрахунку 50 відсотків грошового забезпечення (вислуга років 20) у розмірі 1466,33 грн. з 19 листопада 2007 року.

Згідно довідки автоматизованої системи розрахунку пенсії від 06 лютого 2018 року за пенсійною справою № 1501001538 при обчисленні пенсії ОСОБА_1 враховані наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад 1 200 грн., оклад за військовим званням 130 грн., процентна надбавка за вислугу років 465 грн., надбавка за роботу з таємними документами 15% - 120 грн., надбавка за виконання особливо важливих завдань 50% - 897,75 грн. та премія 10% -120 грн.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України №355 від 23.04.2012 року «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відбулося підвищення пенсії з 1 вересня 2012 року до 23 відсотків та з 1 січня 2013 року до 35 відсотків, у зв`язку з чим Головним управлінням здійснений відповідний перерахунок.

28.03.2018р. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з клопотанням провести перерахунок раніше призначеної пенсії. До вказаного клопотання позивач подав додаткові документи, а саме: архівну довідку Галузевого державного архіву Міністерства оборони України №179/1/3042 від 14.03.2018р. Позивач просив здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії з включенням до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, відповідних сум місячної надбавки згідно Указу Президента України №173/2002 від 23 лютого 2002 року, надбавки за безперервну службу згідно Указу Президента України №389/2003 від 05 травня 2003 року, одноразових грошових винагород та премій, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової винагороди за тривалу безперервну службу, індексації грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні.

Листом №920/К-11 від 10.04.2018р. Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовило позивачу у перерахунку пенсії з посиланням на те, що відповідно до Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міністра оборони України №937 від 31.12.2014р., визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами, що призначають пенсії, відповідно до Закону України №2262 від 09.04.1992р. «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992р. «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (зі змінами) та №45 від 13.02.2008р. «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України N393 від 17 липня 1992 року (зі змінами) і Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 30.01.2007р., покладено на обласні військові комісаріати.

Відповідач зазначив, що у разі наявності у позивача права на проведення перерахунку пенсії з відповідним питанням йому необхідно звертатися до Одеського обласного військового комісаріату.

Не погоджуючись з правомірністю вказаної відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 23.04.2018 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій щодо відмови у проведенні призначення, обчислення та перерахунку пенсії з урахуванням сум місячної надбавки згідно Указу Президента України №173/2002 від 23.02.2002р., надбавки за безперервну службу згідно Указу Президента України №389/2003 від 05.05.2003р., одноразових грошових винагород та премій, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги за тривалу безперервну службу, індексації грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні, а також щодо заниження розміру премії; зобов`язання провести (виходячи з 80 відсотків грошового забезпечення та зі забезпечення та зі збереженням підвищень які відбулися на підставі постанови Кабінету Міністрів України №355 від 23.04.2012р. «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно Закону України «Про забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відбулося підвищення пенсії з 1 вересня 2012 року до 23 відсотків та з 1 січня 2013 року до 35 відсотків) обчислення та перерахунок призначеної пенсії, з урахуванням до складу грошового забезпечення, додатково до врахованих при призначенні пенсії видів грошового забезпечення, сум місячної надбавки згідно Указу Президента України №173/2002 від 23 лютого 2002 року, надбавки за безперервну службу згідно Указу Президента України №389/2003 від 05 травня 2003 року, одноразових грошових винагород та премій, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової винагороди за тривалу безперервну службу, індексації грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні, а також щодо збільшення розміру премії, з виплатою різниці в пенсії за минулий час з 19 листопада 2007 року по день проведення перерахунку.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 року позов задоволено частково (справа № 815/1854/18).

Вказаним рішенням визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови у проведенні призначення, обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням сум місячної надбавки згідно Указу Президента України №173/2002 від 23.02.2002р., надбавки за безперервну службу згідно Указу Президента України №389/2003 від 05.05.2003р., одноразових грошових винагород та премій, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги за тривалу безперервну службу, індексації грошового забезпечення. Зобов`язано відповідача провести виходячи з 80 відсотків грошового забезпечення та зі забезпечення та зі збереженням підвищень які відбулися на підставі постанови Кабінету Міністрів України №355 від 23.04.2012р. «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно Закону України «Про забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відбулося підвищення пенсії з 1 вересня 2012 року до 23 відсотків та з 1 січня 2013 року до 35 відсотків) обчислення та перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням до складу грошового забезпечення, додатково до врахованих при призначенні пенсії видів грошового забезпечення, сум місячної надбавки згідно Указу Президента України №173/2002 від 23 лютого 2002 року, надбавки за безперервну службу згідно Указу Президента України №389/2003 від 05 травня 2003 року, одноразових грошових винагород та премій, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової винагороди за тривалу безперервну службу, індексації грошового забезпечення. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2018 року та ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року скасовано; прийнято по справі нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не розгляду та неприйняття у встановлений законом строк рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 28 березня 2018 року про перерахунок пенсії з доданими до неї документами та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 28 березня 2018 року разом з доданими до неї документами та прийняти відповідне рішення; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання Постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення оформлене листом від 12.12.2018 року № 20922/03 про відмову позивачу у перерахунку пенсії за його заявою від 28.03.2018 року.

У вказаному листі зазначено, що підставою для відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивачу стало те, що архівна довідка Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 14.03.2018 року № 179/1/3042 надана відповідачу саме позивачем, а не уповноваженим на те органом.

Вказані обставини не заперечувались сторонами під час розгляду адміністративної справи.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення", «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Згідно з п.11 ч.1 ст.11 цього Закону загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), поліцейські, особи рядового і начальницького складу, у тому числі ті, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов`язок і військову службу».

Частиною 5 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

В свою чергу, умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Стаття 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає, що законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до статті 49 Закону № 2262-ХІІ пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України.

Документи про призначення пенсії розглядає орган Пенсійного фонду України і не пізніше ніж у 10-денний строк з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії.

Документом, який підтверджує призначення пенсії, є пенсійне посвідчення, що видається органом Пенсійного фонду України.

Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причини орган Пенсійного фонду України видає (надсилає) заявникові не пізніше ніж протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.

Відповідно до частини 1 статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону (ч.2 ст.63 Закону № 2262-ХІІ).

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45.

Цим нормативно-правовим актом визначено процедуру перерахунку пенсії та належні для цього підстави.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 N 1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до зазначеного вище Закону, затверджений постановою правління ПФУ від 30 січня 2001 року №3-1 (далі - Порядок №3-1).

Згідно пункту 4 Порядку №3-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.

Відповідно до п. 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Тобто, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку, повідомляють органи ПФУ.

Такий висновок відповідає також правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2014 року (справа № 21-484а13) та у постанові Верховного суду від 06.03.2018 року (справа №753/12809/14, адміністративне провадження №К/9901/1578/18).

Таким чином, доводи відповідача про те, що надання довідок для перерахунку пенсій особисто пенсіонером до органів Пенсійного фонду законодавством не передбачено, оскільки відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30.01.2007 року, обов`язок по підготовці та поданню документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії покладений на уповноважені структурні підрозділи міністерств та інших державних органів, не відповідають висновкам Верховного Суду України, викладеним у вказаних вище постановах.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач приймаючи рішення, оформлене листом від 12.12.2018 року№ 20922/03 щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 за заявою про здійснення перерахунку пенсії від 27.03.2018 року згідно архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 14.03.2018 року № 179/1/3042 діяв не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України та не обґрунтовано.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що у зв`язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

При зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який міг би відновити його становище та захистити порушене, на його думку, право.

Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Судовий захист не може розповсюджуватися на майбутнє можливе порушення прав, оскільки спрямований на захист конкретних уже порушених прав особи, яка звертається до суду.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Отже, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення саме порушеного права.

Суд зазначає, що належним поновленням порушеного права позивача, є саме зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі заяви про здійснення перерахунку пенсії від 27.03.2018 року згідно архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 14.03.2018 року № 179/1/3042, оскільки питання щодо визначення відсотків грошового забезпечення, складу грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, а також вирішення питання щодо виплати різниці в пенсії за минулий час і по день проведення перерахунку, як і фактично дата з якої має здійснюватися перерахунок пенсії позивача відноситься до виключної компетенції відповідача.

Також суд зазначає, що рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії позивача прийнято саме з підстав подання архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 14.03.2018 року № 179/1/3042 позивачем, а не відповідним органом, тобто при прийнятті рішення відповідачем не було надано оцінку та вирішено питання щодо наявності чи відсутності у позивача права на перерахунок пенсії позивача виходячи з 50 відсотків грошового забезпечення та зі збереженням підвищень які відбулися на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року № 355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відбулося підвищення пенсії позивача з 1 вересня 2012 р. до 23 відсотків та з 1 січня 2013 р. до 35 відсотків, обчислення та перерахунок призначеної, ОСОБА_1 , пенсії з урахуванням до складу грошового забезпечення, додатково до врахованих при призначенні пенсії видів грошового забезпечення, сум місячної надбавки згідно Указу Президента України від 23 лютого 2002 року № 173/2002, надбавки за безперервну службу згідно Указу Президента України від 05 травня 2003 року № 389/2003, одноразових грошових винагород та премій, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової винагороди за тривалу безперервну службу, індексації грошового забезпечення.

В свою чергу зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача саме у зазначений останнім спосіб фактично буде рішенням суду прийнятим із втручанням в дискреційні повноваження відповідача, що є неприпустимим та не відповідає принципам адміністративного судочинства, оскільки на теперішній час відсутнє рішення відповідача щодо відмови у проведені перерахунку пенсії позивача виходячи з 50 відсотків грошового забезпечення та зі збереженням підвищень, які відбулися на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року № 355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою відбулося підвищення пенсії позивача з 1 вересня 2012 р. до 23 відсотків та з 1 січня 2013 р. до 35 відсотків, щодо відмови у обчисленні та перерахунку призначеної, ОСОБА_1 , пенсії з урахуванням до складу грошового забезпечення, додатково до врахованих при призначенні пенсії видів грошового забезпечення, сум місячної надбавки згідно Указу Президента України від 23 лютого 2002 року № 173/2002, надбавки за безперервну службу згідно Указу Президента України від 05 травня 2003 року № 389/2003, одноразових грошових винагород та премій, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової винагороди за тривалу безперервну службу, індексації грошового забезпечення, відмови щодо виплати різниці в пенсії за минулий час з 19 листопада 2007 року і по день проведення перерахунку.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року №18-рп/2004 дав визначення поняттю "охоронюваний законом інтерес", який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "право" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "право" має один і той же зміст.

При тлумаченні вищезгаданих норм права, Верховний Суд України в постанові від 15 грудня 2015 року (справа № 800/206/15) вказав на те, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Тобто, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявники вважають начебто, що певні положення норм законодавства впливають на їх правове становище.

Аналіз вищезгаданих норм права дає підстави вважати, що судовому захисту підлягають порушені права, свободи та інтереси, належні безпосередньо заявнику.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України, щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 за заявою про здійснення перерахунку пенсії від 27.03.2018 року згідно архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 14.03.2018 року № 179/1/3042.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі заяви про здійснення перерахунку пенсії від 27.03.2018 року згідно архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 14.03.2018 року № 179/1/3042.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 );

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385).

Суддя С.М. Корой

.