Рішення № 83265256, 22.07.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

22 липня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1872/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Басової Н.М.

при секретарі судового засідання: Поповій Н.І.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_8 ,

представника відповідача: Прокопенкова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_2 ) до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач), в якому позивач після уточнення позовних вимог просив суд визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення-рішення №0001634001 від 21.05.2018 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності 17 000,00 грн за платежем Адмін. штрафи та штрафні санкції за порушення закон, у сфері виробництва обігу алк. напоїв та тютюну, підписаного Керівником (заступником керівника) ГУ ДФС у Луганській області ОСОБА_3 (а.с.28-32).

В обґрунтування уточненої позовної заяви зазначив наступне.

07 березня 2018 року старшим оперуповноваженим з ОВС управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО ГУ ДФС у Луганській області ОСОБА_4 під час несення служби на території обслуговування встановлено факт реалізації алкогольних напоїв громадянкою ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ). ОСОБА_2 , є фізичною особою - підприємцем, зареєстрована і діє відповідно до норм діючого законодавства. Основним видом економічної діяльності є 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Продажем алкогольних напоїв позивач не займається, ліцензії на виготовлення та реалізацію алкогольних напоїв - відсутні. Господарську діяльність ОСОБА_2 веде за адресою свого мешкання: АДРЕСА_1 .

Позивач вважає, що за результатами незаконної перевірки старшим оперуповноваженим з ОВС управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО ГУ ДФС у Луганській області ОСОБА_4 було складено Протокол №41 від 07.03.2018, на підставі якого ГУ ДФС у Луганській області 21.05.2018 було винесено Податкове повідомлення-рішення №0001634001 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій(штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності 17 000,00 грн за платежем Адмін. штрафи та штрафні санкції за порушення закон, у сфері виробництва обігу алк. напоїв та тютюну, підписаного Керівником (заступником керівника) ГУ ДФС у Луганській області ОСОБА_3

Податкове повідомлення-рішення позивачем не отримувалось. При цьому окрім вищезазначеного Протоколу № 41, жодного іншого документу, який відповідно до ПК України мав бути підставою для винесення оспорюваного повідомлення-рішення, представником Відповідача складено не було.

Позивач із такими документами ознайомлений не був, можливість надати заперечення позивачу надано не було. Протокол №41 від 07.03.2018 також був підписаний позивачем під загрозою. Проте по даному факту позивач не звертатись до відділу через побоювання помсти. Примірник Протоколу№41 від 07.03.2018 із додатками та поясненнями свідків у позивача відсутній, оскільки ОСОБА_4 чи відповідачем позивачу не надавався. Оспорюване податкове повідомлення-рішення (оригінал) у позивача також відсутній, оскільки отриманий не був. Копії даних документів позивач отримала під час розгляду адміністративної справи №360/1231/19, що розглядається Луганським окружним адміністративним судом, при цьому копії Протоколу №41 від 07.03.2018 та доданих до нього матеріалів, що позивачем додаються до цієї заяви, є майже нечитаємими. Адміністративний матеріал відповідача, щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності 27.06.2018 було розглянути Біловодським районним судом Луганської області, справа №408/1230/18-п, постановою якого, провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП відносно ФОП ОСОБА_2 було закрито в порядку ч. 2 ст. 38 КУпАП. За наявною у позивача інформацією будь-якими адміністративними комісіями адміністративний матеріал щодо позивача не розглядався.

Позивач категорично не згоден з перевіркою, що незаконно була проведена в її магазині, та винесеним повідомленням-рішенням, вважає, що воно прийнято не об`єктивно, а перевірка проведена незаконно, з використанням недостовірної інформації, під психологічним та фізичним тиском, з порушенням норм діючого податкового та іншого законодавства.

Позивач вважає, що відсутні докази продажу позивачем алкогольних напоїв, а саме фіскального чеку реєстратора розрахункових операцій ФОП ОСОБА_2 , пояснень і взагалі будь-які дані особи, якій позивач нібито продала алкогольні напої. Тобто відсутній сам факт здійснення продажу.

Окрім того, відповідно п. 86.8. Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків. З урахуванням того, що дана норма почала діяти з 01.01.2019, станом на дату винесення Податкового повідомлення-рішення - 21.05.2018, даний строк дорівнював 10 робочих днів. Оспорюване повідомлення-рішення мало б бути винесене відповідачем не пізніше 22.03.2018. Проте з незрозумілих причин дата його винесення відповідачем - 21.05.2018.

З огляду на вищевказане, позивач вважає, що відповідачем незаконно та необґрунтовано винесене оспорювано податкове повідомлення-рішення, яке до того ж не було вручене позивачу належним чином.

На підставі викладеного, відповідач звернувся до суду за захистом своїх прав, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, до відділу діловодства та обліку звернення громадян 22.05.2019 за вхідним реєстраційним номером 27952/2019 надав відзив на позовну заяву (а.с.42-43), в якому заперечував проти задоволення позову. В обґрунтування відзиву зазначив, що ФОП ОСОБА_2 перебуває на податковому обліку в Станично-Луганському управлінні Головного управління ДФС у Луганській області з 13.02.2002, як платник податків за основним місцем обліку.

Співробітниками управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО Головного управління ДФС у Луганській області 07.03.2018 в торгівельному приміщенні ФОП ОСОБА_2 виявлено факт зберігання та реалізації підакцизних товарів, а саме алкогольних напоїв, без відповідної ліцензії, з метою отримання прибутку, чим було вчинено адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За даним фактом складено протокол про адміністративне правопорушення № 41 від 07.03.2018, який направлено на розгляд Біловодського районного суду Луганської області.

ГУ ДФС у Луганській області на підставі матеріалів про адміністративне правопорушення № 41 від 07.03.2018 встановлено порушення ст.15 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та на підставі п.п.54.3.3. п.54.3. ст.54 Податкового кодексу України і абз.5 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» прийнято податкове повідомлення- рішення від 21.05.2018 року № 0001634001, яким застосовано до ФОП ОСОБА_2 штрафні санкції у сумі 17000,00 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 21.05.2018 № 0001634001 було направлено ФОП ОСОБА_2 рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручено їй особисто під підпис 25.05.2018. Тому твердження позивача, про те що вона не отримувала вищезазначеного податкового повідомлення-рішення не відповідають дійсності. Відповідач зазначив, що позивач хибно вважає, що для винесення рішення про застосування штрафних санкцій повинні бути додаткові документи, оскільки податкове повідомлення-рішення від 21.05.2018 року № 0001634001 було винесено на підставі п.п.54.3.3. п.54.3. ст.54 та п.58.1. ст.58 Податкового кодексу України і абз.5 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Також позивач зазначає, що не здійснював діяльності пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів оскільки не мав на це ліцензії, однак відповідач вказує, що до ОСОБА_2 були застосовані штрафні санкції за продаж алкогольних напоїв без наявної ліцензій, у відповідності до абз.5 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Щодо посилання позивача на п.86.8 ст.86 ПКУ, що складання податкового повідомлення-рішення у строк 10 робочих днів з дня наступного за днем вручення платнику податків акту перевірки відповідач зазначає, що норми ст.86 ПКУ не розповсюджується на податкове повідомлення-рішення від 21.05.2018 року № 0001634001, так як оскаржуване ППР було прийняте ГУ ДФС у Луганській області у відповідності до норм Закону № 481 та на підставі матеріалів про адміністративне правопорушення складених працівниками податкової міліції за порушення ФОП ОСОБА_2 . Закону № 481.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 21.05.2018 року №0001634001, яким застосовано до ФОП ОСОБА_2 штрафні санкції у сумі 17000,00 грн., прийняте ГУ ДФС у Луганській області у відповідності до норм чинного законодавства. Просив відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою суду від 08.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с.1-2).

Ухвалою суду від 24.06.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду (а.с.85).

В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просила суд задовольнити позов. Пояснила суду, що 07.03.2019 під час нібито виявлення ОСОБА_4 факту незаконного продажу алкогольних напоїв, її взагалі не було в магазині, через погане самопочуття, вона знаходилась в житловому будинку. В магазині, знаходилась її рідна сестра - ОСОБА_5 , яка допомагала у господарських справах. Магазин є самостійною будівлею на території її присадибної ділянки. Співробітники відповідача примусили її сестру відкрити сейф зовсім в іншому підсобному приміщенні, яке не прилягає до магазину і є відокремленим - кочегарка. У цьому сейфі дійсно знаходились алкогольні напої, які в подальшому співробітники податкової міліції перенесли до її магазину та описали. З того ж сейфу була взята пляшка горілки, яку нібито позивач продала.

При цьому, співробітник відповідача буквально вивів її зі свого помешкання за допомогою погроз вже коли алкогольні напої були перенесені до магазину.

Позивач пояснила суду, що вона не заперечує наявність в неї цих алкогольних напоїв, проте повністю заперечує факт продажу нею алкоголю, оскільки це були запаси для майбутніх родинних свят (8 березня, її день народження та Великдень), які не знаходились у магазині, а перебували на території її присадибної ділянки в іншому відокремленому приміщенні, зачинені у сейфі.

Співробітники, шляхом погроз, змусили її підписати протокол №41 про адміністративне правопорушення від 07.03.2019 та письмові пояснення, які вона власноручно не писала. І навіть фразу «з моїх слів записано вірно, мною прочитано, зауважень та доповнень не маю» вона не писала. Все, що неї було зроблено, це поставлено підписи в тих місцях, де вказував ОСОБА_4 .

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення аналогічні адміністративному позову, просив суд задовольнити позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні у якості свідка була допитана ОСОБА_6 , яка пояснила суду, що вона є сусідкою позивача і 07.03.2019 прийшла до ОСОБА_2 для того, щоб купити домашнє молоко. В цей час на присадибній ділянці позивача вже були три чоловіка у військовій формі з автоматами. На її очах ці особи зайшли до кочегарки разом з сестрою позивача - ОСОБА_7 та змусили її відкрити сейф. З цього сейфу була взята спочатку одна пляшка горілки, а потім вони почали переносити все інше до магазину й описувати. При цьому самої ОСОБА_2 в цей час там не було, її вже потім вивили із житлового будинку. Також пояснила, що при ній ані ОСОБА_7 , ані ОСОБА_2 нікому не продавали горілку. З приводу адміністративного протоколу №41 про адміністративне правопорушення від 07.03.2019 пояснила, що підпис дійсно її, проте, що саме вона підписує, військові їй не дали прочитати. На її запитання, що наразі відбувається, їй сказали, що пояснювати нічого не будуть, оскільки вона цього не зрозуміє.

Вислухавши пояснення позивача, представників сторін, покази свідка, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79,90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем з 12.02.2002, зареєстрований Станично-Луганською районною державною адміністрацією Луганської області, видом діяльності є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, в стані припинення не перебуває (а.с.22-22).

Позивач є платником єдиного податку та перебуває на спрощеній системі оподаткування з 01.01.2012 (а.с.112).

Згідно технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду від 07.04.1988 вбачається, що позивачу та її чоловіку належить на праві власності житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 (а.с.105-108). Домоволодіння в цілому складається з одного житлового будинку та інших службових споруд.

Також на території домоволодіння за цією ж адресою розташований торгівельний павільйон, загальною площею 30, 0 квадратних метрів, який відокремлений від житлового будинку, має свій вхід та до нього ще побудовані тамбур, навіс та котельня (а.с.109-111,113-118).

07.03.2018 співробітниками управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО Головного управління ДФС у Луганській області в присутності свідків складено протокол №41 про адміністративне правопорушення відносно ФОП ОСОБА_2 . В протоколі зазначено, що ОСОБА_2 о 12.00 год 07.03.2019 в магазині за адресою АДРЕСА_1 , в порушення ст.7 Закону України «Про ліцензування деяких видів діяльності» здійснила зберігання та реалізацію підакцизних товарів, а саме алкогольних напоїв з метою отримання прибутку без відповідної ліцензії, чим вчинила правопорушення ч.1 ст.164 КУпАП України. Співробітниками управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО Головного управління ДФС у Луганській області також був проведений особистий огляд та огляд речей у ОСОБА_2 та виявлені та вилучені для тимчасового зберігання алкогольні напої згідно з додатком до протоколу про адміністративне правопорушення від 07.03.2019 (а.с.66-68,69-70).

В письмових пояснення відібраних у ОСОБА_2 07.03.2019, складених старшим оперуповноваженим з ОВС управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон проведення АТО Головного управління ДФС у Луганській області ОСОБА_4 , зазначено, що у вказаному магазині зберігала та здійснювала продаж підакцизних товарів, а саме алкогольних напоїв. Ліцензії на продаж алкогольних напоїв немає, алкогольні напої придбала в м.Сєвєродонецьку для подальшої реалізації. В поясненнях значиться, що з її слів записано вірно, нею прочитано, зауважень, доповнень немає та стоїть підпис ОСОБА_2 (а.с.71).

На підставі матеріалів про адміністративне правопорушення №41 від 07.03.2018, складеного співробітниками управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон проведення АТО Головного управління ДФС у Луганській області, відповідачем встановлено порушення ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВП від 19.12.1995 та на підставі підпункту 53.3.3 пункту 54.3 ст.54 Податкового кодексу України і абз.5 ч.2 ст.17 Закону України Закону України №481/95-ВП від 19.12.1995 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та 21.05.2018 винесено податкове повідомлення-рішення №0001634001 форми «С», яким застосовано до ФОП ОСОБА_2 штрафні (фінансові) санкції у сумі 17000 грн (а.с.49).

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення направлено до позивача листом від 22.05.2018 №ФОП-823/12-32-40-01-10 (а.с.48).

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням №0001634001 від 21.05.2018 позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу вимог підпункту 19-1.1.14 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів.

Згідно з підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР).

Згідно ч. 12 ст. 15 розділу IV Закону №481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Приписами ч. 1 ст. 16 розділу V Закону №481/95-ВР передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до ст. 17 розділу V Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

З матеріалів справи слідує, що податковим органом притягнуто позивача до відповідальності саме за реалізацію алкогольного напою без наявності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

При цьому позивач заперечує факт реалізації у день фактичної перевірки алкогольного напою, а відповідач наполягає на встановленні ним такого факту.

Отже, для правильного вирішення справи слід встановити, чи підтверджується належними і достатніми доказами факт реалізації позивачем у день фактичної перевірки алкогольного напою без відповідної ліцензії.

Обґрунтовуючи висновки, покладені в основу оскаржуваного рішення, відповідач посилається на протокол №41 від 07.03.2018 про адміністративне правопорушення та матеріали фотофіксації.

Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 72 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Дослідивши докази, на які посилається відповідач, оглянувши оригінал матеріалу про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 164 КУпАП відносно ОСОБА_2 , вилухавши свідка ОСОБА_6 , суд приходить до висновку, що вони у своїй сукупності не дають змогу дійти висновку про наявність факту порушення позивачем вимог закону.

Так, протокол №41 від 07.03.2018 про адміністративне правопорушення не містить посилання на будь-які докази, що підтверджують викладені у них обставини окрім власних тверджень посадових осіб податкового органу, а матеріали фотофіксації не дають можливості встановити факт продажу алкогольного напою невідомому чоловіку.

При цьому суд враховує як пояснення самої ОСОБА_2 , так і свідка ОСОБА_6 , яка була присутня під час складання співробітниками управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон проведення АТО Головного управління ДФС у Луганській області протоколу про адміністративне правопорушення.

На підставі показань свідка та наданих письмових доказів позивачем щодо житлового будинку та торгівельного павільйону, суд встановив, що при проведенні перевірки позивач взагалі не була присутня, а її вивели з будівлі вже після проведення дій щодо виявлення алкогольних напоїв в іншому приміщенні, а не в торгівельному павільйоні. Враховуючи те, що торгівельний павільйон перебуває на одній присадибній ділянці позивача, на якій розташовані й інші будівельні споруди, а також того, що свідок у судовому засіданні не підтвердив факту продажу алкогольного напою позивачем, суд дійшов висновку про те, що адміністративний протокол №41 не може слугувати доказом факту продажу та факту зберігання в магазині позивачем алкогольних напоїв.

Вказане дає дійти висновку, що відповідачем не доведено факту реалізації позивачем алкогольного напою без відповідної ліцензії.

Крім того, постановою Біловодського районного суду Луганської області від 27.06.2018 у справі №408/1230-18-п, яка набрала законної сили, закрито провадження в адміністративній справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП відносно ОСОБА_2 на підставі ч.2 ст.38 КУпАП (а.с.9-10).

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування правомірності свого рішення.

Єдиним доказом вказаного порушення, на який покликається відповідач, є викладені в протоколі від 07.03.2018 №41 про адміністративне правопорушення висновки співробітника управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон проведення АТО Головного управління ДФС у Луганській області щодо реалізації позивачем алкогольного напою. Інших належних, допустимих та достовірних доказів, які б підтверджували факт продажу алкогольних напоїв в матеріалах справи немає.

Підсумовуючи викладене, на підставі наявних матеріалів справи, суд дійшов висновку, що факт вчинення порушення, за яке до позивача було застосовано штрафні санкції не підтверджується належними доказами, а відтак позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001634001 від 21.05.2018 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності 17000,00 грн підлягають задоволенню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено судовий збір у загальному розмірі 768,00 грн, що квитанцією (а.с.3).

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 296, пунктом 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області №0001634001 від 21.05.2018 про застосування до ОСОБА_2 штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності за платежем адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області (код ЄДРПОУ: 39591445, місцезнаходження: 93400, м.Сєвєродонецьк, Луганської області, вул.Енергетиків,72) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст повного судового рішення складено 26 липня 2019 року.

Суддя Н.М. Басова