Рішення № 83265173, 25.07.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2019 року м. Кропивницький Справа № 1140/3197/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , національний паспорт серії НОМЕР_1 виданий Світловодським МРВ УМВС України у Кіровоградській області 14.11.2000 р., ідентифікаційний код НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 )

до відповідача - управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області (адреса: вул. Дворцова, 28, м. Кропивницький, 25022),

про визнання протиправним та скасування припису, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточнення підстав позову, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати припис управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградської області від 25.09.2018 року №113/2018-Свр "Про усунення порушення містобудівного законодавства шляхом знесення споруди до 25.11.2018 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами проведеної позапланової перевірки на території Світловодського яхт-клубу «Кристал», землі Павлівської сільської ради, Цибульниківська затока, 2, Світловодський район, Кіровоградська область, виявлено збудовану двоповерхову споруду розміром 9,00 х 6,00 з терасою без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), що є порушенням вимог п.1 ч.1 ст. 34, ч. 1 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що стало підставою винесення припису №113/2018-Свр. Позивач вважає незаконними та неправомірними вимоги відповідача щодо виконання вимог припису від 25.09.2018 року, оскільки жодних порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності ним вчинено не було, у зв`язку з чим він був змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.

В судовому засіданні представником позивачем підтримано позовні вимоги.

Відповідач скористався своїм правом на надання письмового відзиву, в якому висловив свою позицію щодо вищевказаних позовних вимог, які не визнаються у повному обсязі, оскільки наголошує на тому, що управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області в результаті проведеної перевірки виявлено ряд порушень чинного законодавства. З метою усунення виявлених порушень чинного законодавства і винесено спірний припис (а.с.114-115).

В судовому засіданні представником відповідача позицію викладену у відзиві підтримано та наголошено на відмові в задоволенні позовних вимог.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

18.07.2019 року відповідною ухвалою суду керуючись приписами статті 183 КАС України подальший розгляд справи судом вирішено здійснити у порядку письмового провадження на підставі відповідного клопотання сторін.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (пункт 10 частини першої статті 4 КАС України).

Дослідивши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Предметом спору в даній справі є встановлення правомірності дії посадових осіб управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області при винесенні припису від 25.09.2018 року №113/2018-Свр "Про усунення порушення містобудівного законодавства шляхом знесення споруди до 25.11.2018 року.

При вирішенні даного спору суд враховує наступні фактичні обставини справи.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , національний паспорт серії НОМЕР_1 виданий Світловодським МРВ УМВС України у Кіровоградській області 14.11.2000 р., ідентифікаційний код НОМЕР_2 ; проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.21).

Згідно до договору №07-12-1/11-1 від 19.05.2011 року укладеного між постійним лісокористувачем - Державним підприємством «Світловодське лісогосподарство» та тимчасового лісокористувача - громадської організації «Світловодський крейсерський яхт-клуб «Кристал» на підставі розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації «Про виділення для довгострокового тимчасового користування лісової ділянки громадській організації «Світловодський крейсерський яхт-клуб «Кристал» №420-р та розпорядження обласної державної адміністрації №858-р «Про затвердження нормативів плати за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення», виділено та передано постійним лісокористувачем, а тимчасовим лісокористувачем прийнято в строкове платне користування лісову ділянку для використання в культурно-оздоровчих цілях (а.с.51-52).

Громадська організація «Світловодський крейсерський яхт-клуб «Кристал» діє відповідно до статуту як добровільне об`єднання фізичних осіб для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних потреб, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів (а.с.53-58).

Відповідно розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 12.05.2011 року №420-р, на підставі заяви громадської організації «Світловодський яхт-клуб «Кристал» (м. Світловодськ), керуючись статтями 18, 31, 77 Лісового кодексу України, розпорядження голови обласної державної адміністрації від 27.11.2007 року №858-р «Про затвердження нормативів плати за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення» зареєстрованого в Головному управлінні юстиції у Кіровоградській області 29.11.2007 року за №49/1433, виділено громадській організації «Світловодський крейсерський яхт-клуб «Кристал» (м. Світловодськ) лісову ділянку площею 0,7 га, розташовану у виділі 6 кварталу 1 урочища «Ревовський ліс» Ново-Георгіївського лісництва державного підприємства «Світловодське лісове господарство» у тимчасове довгострокове користування терміном 20 років для використання у культурно-оздоровчих цілях (а.с.40).

Відповідно до протоколу від 11.06.2012 року ради Крейсерського яхт-клубу «Кристал» на засіданні було розглянуто заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про дозвіл на розміщення на території яхт-клубу тимчасових споруд для обслуговування яхт та постановлено дозволити розміщення тимчасових споруд ОСОБА_2 ОСОБА_1 при умові сплати добровільних внесків в яхт-клуб в розмірі 10 тисяч гривень (а.с.41).

Відповідно до виписки з рішення засідання ради громадської організації «Світловодський крейсерський яхт-клуб «Кристал», що зафіксована в протоколі №4 від 04.07.2012 року, дозволено судновласникам ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розмістити на території яхт-клубу по одному зведенні малої архітектурної форми на кожного судновласника для потреб екіпажу належних ним яхт (а.с.39).

У свою чергу, директором яхт-клубу «Кристал» 03.08.2012 року на ім`я голови райдержадміністрації Світловодського району Кіровоградської області було надіслано лист в якому повідомлено, що ГО Світловодський крейсерський яхт-клуб «Кристал» не заперечує, щодо розміщення ОСОБА_5 тимчасової споруди з літнім майданчиком на території водної бази яхт-клубу «Кристал», також повідомлено, що тимчасову споруду планується використовувати для потреб екіпажу яхти (а.с.42).

28.09.2012 року Світловодська районна державна адміністрація Кіровоградської області надіслала ОСОБА_1 лист №В-1008, яким погоджено місце розміщення блока тимчасових споруд з літнім майданчиком на території громадського об`єднання яхт-клубу «Кристал» за адресою: Цибульниківська затока, 2, Павлівська сільська рада, Світловодський район, Кіровоградська область, за межами населеного пункту згідно схеми розташування яхт-клубу «Кристал» (а.с.43).

Листом від 29.08.2012 року №429 Державне підприємство «Світловодське лісове господарство» повідомило директора Світловодського крейсерського яхт-клубу «Кристал», що відповідно до статті 20 Лісового кодексу України не заперечують проти зведення тимчасових споруд для ведення господарської діяльності, обумовленої метою використання лісової ділянки згідно договору №11 від 19.05.2011 року та згідно схеми розташування наданої до лісгоспу (а.с.45).

В матеріалах справи наявний акт-здачі прийняття робіт замовлених ОСОБА_1 та представником ТОВ «Дніпроенергоінвест», про виконання прив`язки блоку тимчасових споруд з літнім майданчиком на території Світловодського яхт-клубу «Кристал»(а.с.46).

Відділом регіонального розвитку, містобудування архітектури та житлово-комунального господарства Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області 09.10.2014 року видана довідка №26 про те, що на території громадського об`єднання яхт-клуб «Кристал» за адресою: Цибульниківська затока, 2, Павлівська сільська рада, Світловодський район, Кіровоградська область, розміщено блок тимчасових споруд з літнім майданчиком, які належать ОСОБА_6 та ОСОБА_1 .. Блок тимчасових споруд використовується для потреб екіпажів спортивних яхт (а.с.49).

В матеріалах наявний паспорт на розміщення блоку тимчасових споруд з літнім майданчиком для сезонного перебування на території яхт-клубу «Кристал», Кіровоградської області, Світловодського району, Павлівської сільської ради, Цибулинківська затока, 2 (а.с.101-102).

08.09.2015 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано наказ №976 «Про удосконалення роботи із здійсненням заходів державного архітектурно-будівельного контролю», яким на підставі закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про центральні органи виконавчої влади», Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 року №294, Типового положення про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 року №563, з метою належної реалізації державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю наказано уповноважити керівників (їх заступників) територіальних органів - структурних підрозділів апарату Держахбудінспекції - департаментів Державної архітектурно-будівельної інспекції у областях, в тому числі і Кіровоградській, направляти головних інспекторів будівельного нагляду на проведення планових та позапланових перевірок на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також підписувати направлення на проведення планових та позапланових перевірок, на період до утворення (визначення) відповідних структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад і затвердження акта спільної комісії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю до удосконалення містобудівного законодавства (а.с.32).

05.09.2018 року ОСОБА_1 начальником управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області надіслано лист №1011-1.30/2/1.18/1610 про з`ясування обставин, яким управлінням повідомлено, що розглядається питання щодо законності будівництва об`єктів, які перебувають у користуванні громадської організації «Світловодський крейсерський яхт-клуб «Кристал» на підставі листів управління захисту економіки в Кіровоградській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 04.07.2018 року №5402/39/110/01-18 та від 10.07.2018 року №5576/39/110/03-18. Також вказаним листом повідомлено, що 13.09.2018 року об 11-00 годині буде здійснено виїзд головного інспектора будівельного нагляду для проведення позапланової перевірки (а.с.23).

05.09.2018 року начальником управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області видано направлення №316 на здійснення позапланової перевірки виконання будівельних робіт з будівництва одноповерхової споруди на території Світловодського яхт-клубу «Кристал» щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм. Стандартів, правил на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2015 року №976 (а.с.22).

Так, у період з 13.09.2018 року по 25.09.2018 року проведено перевірку дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: виконання будівельних робіт з будівництва одноповерхової споруди на території Світловодського яхт-клубу «Кристал», землі Павлівської сільської ради, Цибульниківська затока, 2, Світловодський район, Кіровоградська область, результати проведеної перевірки зафіксовані з детальним описом виявлених порушень у Акті №296/2018-Свр (а.с.24-27).

Позивач був присутній під час проведення контролюючого заходу, та ознайомлений із актом, що засвідчено його особистим підписом (а.с.27).

Перевіркою виявлені наступні порушення чинного законодавства, а саме:

-порушення вимог п. 1, ч.1, ст. 34 та ч.1 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», на розміщення блоку тимчасових споруд з літнім майданчиком для сезонного перебування на території Світловодського яхт-клубу «Кристал», землі Павлівської сільської ради, Цибульниківська затока, 2, Світловодський район, Кіровоградська область громадянином ОСОБА_1 у відділі регіонального розвитку, містобудування, архітектури Світловодської РДА було отримано паспорт прив`язки (термін дії до 28.09.2027 року). Під час перевірки виявлено, що збудована двоповерхова споруда розміром 6,00 х 9,00 м з терасою не є тимчасовою у розумінні статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (тимчасова одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій). Виходячи із вищевикладеного, двоповерхову споруду з терасою збудовано без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1). Вказані порушення також зафіксовані на відповідних фотокопіях.

Наслідком такої перевірки стало винесення 25.09.2018 року управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області протоколу про адміністративне правопорушення №98/2018-Свр та припису №113/2018-Свр, за змістом якого в термін до 25.11.2018 року усунути порушення містобудівного законодавства шляхом знесення споруди (а.с.28-29).

Вказаний припис позивачем отримано 25.09.2018 року (а.с.28 зворот.).

При цьому, 08.10.2018 року управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області винесено постанову про адміністративне правопорушення №97/2018-Свр, якою на позивача накладено штраф за виявлене порушення у розмірі 9010,00 грн. (а.с.30)

Вважаючи спірний припис протиправним та таким, що винесено з порушенням чинного законодавства позивач звернувся із даним позовом до суду.

Вирішуючи спір та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

За змістом положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права в зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав. Порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч.1 ст. 5 КАС України).

Тобто, виходячи з аналізу вищезазначеної правової норми, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цією дією.

Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти повинні відповідати їй (ст. 8). На ці обставини неодноразово вказував Конституційний Суд України у своїх рішеннях, зокрема, рішенні №7-рп/2003 від 10.04.2003 року, рішенні №9-рп/2004 від 07.04.2004 року, рішенні №1-рп/2007, рішенні №19-рп/2008 від 02.10.2008 року.

При прийнятті рішення по цій справі суд керується принципами адміністративного судочинства, зокрема, принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого суд не обмежується тільки документами та заявами про докази, які внесені сторонами, а також здійснює дослідження обставин у справі за власною ініціативою, у т. ч. з метою реалізації завдань адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 6 та частини 2 статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності державний» архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт; державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 2 п. 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.

Згідно з пункту 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 7 вказаного Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Згідно з пунктом 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до пункту 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з пунктом 13 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Відповідно до п.п.16-22 зазначеного Порядку за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України. Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням. Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Постановою Кабінету міністрів України від 13.04.2011 р. №466 «Про деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» зазначено, що будівельні роботи - це роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Пунктом 1 частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено підстави після настання яких замовник має право виконувати будівельні роботи, зокрема, серед іншого, подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

За приписами статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» врегульовано питання набуття права на початок виконання будівельних робіт. Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України. У разі якщо право на будівництво об`єкта передано іншому замовнику або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, а також у разі коригування проектної документації на виконання будівельних робіт в установленому законодавством порядку, замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю.

Право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1)подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт;

2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;

3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Відомості про скасування права на виконання будівельних робіт вносяться до реєстру.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що у разі встановлення порушення суб`єктом містобудівної діяльності здійснення самочинного будівництва об`єктів нерухомого майна без відповідного дозволу, відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування наділений повноваженнями на звернення з позовом до суду щодо знесення самочинно збудованого об`єкта нерухомого майна, як крайній захід, і лише тоді, коли використані всі передбачені законодавством України заходи реагування за чотирьох умов, а саме:

- за умови складання припису щодо усунення порушень вимог містобудівного законодавства шляхом надання можливості відповідачеві для проведення відповідної перебудови;

- за умови, що вказане будівництво суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб;

- за умови відсутності можливості проведення перебудови самочинно збудованого нерухомого майна;

- за умови, якщо особа, яка здійснила самочинне будівництво відмовляється від проведення такої перебудови, при цьому, відмовою забудовника від перебудови слід вважати як його заяву про це, так і його дії чи бездіяльність щодо цього, вчинені до або після ухвалення рішення суду про зобов`язання здійснити перебудову.

Спірним приписом зобов`язано позивача знести одноповерхову споруду на території Світловодського яхт-клубу «Кристал», землі Павлівської сільської ради, Цибульниківська затока, 2, Світловодський район, Кіровоградська область у строк до 25.11.2018 року.

В матеріалах справи міститься лист Кременчуцької міжрайонної прокуратури від 22.07.2014 року №1143 адресований директору ГО «Світловодський крейсерський яхт-клуб «Кристал» з змістом якого, екологічною прокуратурою проведено перевірку по матеріалам Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства щодо можливих порушень при використанні земель лісогосподарського призначення ДП «Світловодський лісгосп» в межах ПЗС р.Дніпро на території Світловодського району Кіровоградської області - ГО «Світловодський крейсерський яхт-клуб «Кристал» та встановлено по матеріалам звернення, що всупереч вимогам договору на право довгострокового користування лісами та погодження ДП «Світловодський лісгосп» на зведення тимчасових споруд фактично у період часу з 2012-2013 рр. збудовано два капітальних будинки з бетонним фундаментом. Прокуратурою з метою з`ясування всіх необхідних обставин, було здійснено виїзд та під час огляду споруд встановлено, що вказані будівлі розташовані на азбестових сваях (без фундаменту), корпус дерев`яний, стіни з швидкомонтуючих каркасних панелей, тому будинки є тимчасовими спорудами (а.с.35).

Поряд з тим, за результатами комісійного обстеження Світловодською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, проведеного 12.06.2018року з виїздом на територію яхт-клубу «Кристал» складено акт перевірки фактів, викладених у зверненні директора ГО «Світловодський крейсерський яхт-клуб «Кристал», за змістом якого, комісія дійшла висновку, що органами державного архітектурно-будівельного контролю здійснено вибірковий підхід до проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (акт ДАБІ №51/2018-СВР) та не враховані факти наявності правових документів на існуючі будівлі і споруди (а.с.36-38).

Відповідно до ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Так, в обґрунтування своєї позиції позивачем подано до суду висновок судового експерта Маківського М.В. №59-18 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження блоку тимчасових споруд з літнім майданчиком для сезонного перебування, розташованого на території яхт-клубу «Кристал», за висновком якого, блок тимчасових споруд з літнім майданчиком для сезонного перебування, розташований на території яхт-клубу «Кристал», Кіровоградська область, Світловодський район, Павлівська сільська рада, Цибулинівська затока, 2, не відноситься до об`єктів нерухомого майна. Блок тимчасових споруд з літнім майданчиком для сезонного перебування, розташований на території яхт-клубу АДРЕСА_2, відноситься до тимчасових споруд (а.с.95-100).

Представником відповідача подано письмові заперечення на висновок експерта, в яких вказав, що його висновки не відповідають дійсним обставинам справи (а.с.125).

Суд зауважує, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством (ч.1 ст. 101 КАС України).

За змістом статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази наперед не мають для суду встановленої сили.

Відповідно до статті 113 КАС України висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду. Суд може посилатись в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.

Відповідно до статті 58 Земельного кодексу України, до земель водного фонду належать землі, зайняті:

а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами;

б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами;

в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;

г) береговими смугами водних шляхів;

ґ) штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів.

Для створення сприятливого режиму водних об`єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.

За змістом статті 59 Земельного кодексу України, землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми. Землі водного фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування:

а) державним водогосподарським організаціям для догляду за водними об`єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами, а також ведення аквакультури тощо;

б) державним підприємствам для розміщення та догляду за державними об`єктами портової інфраструктури;

в) державним рибогосподарським підприємствам, установам і організаціям для ведення аквакультури.

Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і річкового транспорту в порядку, встановленому законом.

Використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.

Відповідно до статті 60 Земельного кодексу України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів;

б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;

в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Поряд з тим, статтею 61 Земельного кодексу України визначені обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг уздовж річок, навколо водойм та на островах.

У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється:

а) розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;

б) зберігання та застосування пестицидів і добрив;

в) влаштування літніх таборів для худоби;

г)будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;

ґ) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо;

д) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки.

Об`єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватися, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

Режим господарської діяльності на земельних ділянках прибережних захисних смуг уздовж річок, навколо водойм та на островах встановлюється законом.

Судом встановлено, з схеми розташування яхт-клубу «Кристал» вбачається, що місце розташування зведених споруд позивачем зведені по межі укріплення берегової лінії (а.с.44).

Пунктом 10 частини 3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, у тому числі, здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо та відеофіксацію.

При цьому, згідно фотокопій долучених контролюючим органом до акту перевірки вбачається, що на території яхт-клубу «Кристал» побудований двоповерховий будинок з терасою (літнім майданчиком) (а.с.121-122).

Поряд з тим, відповідно до рішення засідання ради громадської організації «Світловодський крейсерський яхт-клуб «Кристал» дозволено судновласнику ОСОБА_4 розмістити на території яхт-клубу по одній тимчасовій споруді малої архітектурної форми на кожного судновласника для потреб екіпажу яхт (а.с.118).

Отже, виходячи із встановлених судом обставин справи, що підтверджуються фотофіксацією об`єкту, що став предметом перевірки, належного позивачеві, на земельній ділянці розташованій за адресою на території яхт-клубу «Кристал» Кіровоградська область, Світловодський район, Павлівська сільська рада, Цибулинківська затока, 2, знаходиться побудована двоповерхова будівля з терасою, а не як тимчасова споруда..

Суд зауважує, що на момент перевірки будівельно-монтажні роботи завершені, об`єкт експлуатується.

Отже, під час розгляду справи позивач не надав належних та допустимих доказів, які спростовують виявлені під час перевірки порушення.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що висновки відповідача про виявлені під час перевірки порушення є правомірними.

Відтак, з огляду на встановлені фактичні обставини та вказані чинні законодавчі приписи у системному їх зв`язку, суд приходить до висновку, що припис головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області Колесникової Г.В. №113/2018-Свр від 25.06.2018 року про усунення ОСОБА_1 порушення містобудівного законодавства шляхом виконання будівельних робіт з будівництва споруди на території Світловодського яхт-клубу «Кристал», відповідає критеріям законності і обґрунтованості.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень при вчиненні спірних дій, діяв з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дій (прийняття рішення), з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та з дотримання принципу верховенства права.

Оцінка поданих особами, які беруть участь в адміністративній справі та самостійно зібраних судом в порядку доказів в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України в порядку, що встановлений законодавчими приписами цього кодексу.

На думку суду, позивачем не надано достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а відповідач довів, що діяв з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та вимог законодавства України.

За сукупністю наведених обставин, з огляду на вказане, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Відтак, судові витрати, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розподілу не підлягають.

При цьому, ухвалою суду від 23.11.2018 року судом відповідною ухвалою суду заяву позивача про забезпечення позову - задоволено. Зупинено дію припису від 25.09.2018 року №113/2018 «Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил» до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

З огляду на винесення рішення у даній справі заходи забезпечення позову застосовані ухвалою від 23.11.2018 року у даній справі підлягають скасуванню.

Керуючись ст. ст. 90, 139, 242 - 246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , національний паспорт серії НОМЕР_1 виданий Світловодським МРВ УМВС України у Кіровоградській області 14.11.2000 р., ідентифікаційний код НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області (адреса: вул. Дворцова, 28, м. Кропивницький, 25022) про визнання протиправним та скасування припису від 25.09.2018 року №113/2018-Свр "Про усунення порушення містобудівного законодавства шляхом знесення споруди до 25.11.2018 року - відмовити повністю.

Після набрання законної сили судовим рішенням у справі №1140/3197/18 скасувати заходи забезпечення позову, встановлених ухвалою суду від 23.11.2018 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько