Рішення № 83265027, 26.07.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 липня 2019 року Справа № 280/1967/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0002314001 від 01.04.2019 на суму 6 800 грн.

Ухвалою судді від 18.06.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні на 16.07.2019. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Позивач про дату, час та місце судового засіданні повідомлений належним чином. В обґрунтування позовних вимог зокрема зазначив, що наявність ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями автоматично надає право реалізовувати алкогольні напої на розлив для споживання на місці без реєстрації потужностей з виробництва та/або обігу харчових продуктів, на які не вимагається отримання експлуатаційного дозволу. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування відзиву на позовну зазначив, що позивач реалізує алкогольні напої на розлив за відсутності документу про реєстрацію потужностей з виробництва та/або обігу харчових продуктів, на які не вимагається отримання експлуатаційного дозволу. За таких обставин, в задоволенні позовної заяви просить відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), як платник податків перебуває на податковому обліку в Запорізькій об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області у Вознесенівському управлінні у м. Запоріжжі.

Основним видом діяльності є код КВЕД 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

25.01.2019 року Державною Фіскальною службою України Головним управлінням ДФС у Запорізькій області був складений Наказ № 277 про проведення фактичної перевірки. Головному державному ревізору- інспектору відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС у Запорізькій області Смолі Ларисі Вікторівні та головному державному ревізору- інспектору відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткування підакцизних товарів Головного управління ДФС у Запорізькій області Іващенку Сергію Вікторовичу з 29 січня 2019 року протягом 10 діб наказано провести фактичну перевірку кафе за адресою: АДРЕСА_2 , в якому здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , щодо дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій на право проведення оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами; виявлення порушень установлених правил торгівлі підакцизними товарами; наявності супровідних документів ( прибуткових, видаткових та податкових накладних); дотримання стандартів; маркування підакцизних товарів, дотримання мінімальних цін на алкогольні напої; дотримання максимальних цін на тютюнові вироби, а також інших питань, що регулюють обіг алкогольних напоїв та тютюнових виробів в Україні.

29 січня 2019 року Головним управлінням ДФС у Запорізькій області була проведена перевірка кафе, що розташоване у м. Запоріжжі, ФОП ОСОБА_1 .

Направлення та посвідчення на перевірку були вручені особисто позивачу, про що свідчить особисти підпис позивача на направленні.

За результатами перевірки 07.02.2019 було складено відповідний Акт про результати фактичної перевірки. Відповідно до Акту(довідки) про результати фактичної перевірки кафе за адресою: АДРЕСА_2 , в якому здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , встановлено порушення вимог ч.б ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, конечного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР, а саме: продаж суб`єктом господарювання, який не має статусу закладу ресторанного господарства (громадського харчування) алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці.

Зокрема, 29.01.2019 року, при проведенні фактичної перевірки встановлено продаж у кафе ФОП ОСОБА_1 100 гр. коньяку «ШАБО VSOP», вміст спирту 40% за ціною 60,00 грн в скляному стакані на розлив для споживання на місці.

Судом встановлено, що Ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями отримана позивачем 05.12.2019 та сплачено за період до 06.09.2019.

02 квітня 2019 року позивачем було отримано податкове повідомлення - рішення від 01 квітня 2019 року № 0002314001 на суму 6800 грн. - порушення вимог частини 6 ст.15-3 Закону України від 19 грудня 1955 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі- Закон № 481), а саме: продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб`єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб`єктів господарювання громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Заперечень з приводу порушення порядку проведення перевірки позивачем не надавалося.

Позивач не погоджується з порушенням так як вважає, що наявність ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями автоматично надає право реалізовувати алкогольні напої на розлив для споживання на місці без реєстрації потужностей з виробництва та/або обігу харчових продуктів, на які не вимагається отримання експлуатаційного дозволу.

Надаючи оцінку правовідносинам які виникли, суд виходив з наступного.

Статтею 16 Закону № 481 визначено, що контроль за дотриманням цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до пп.19-1.1 13. пп 19-1.1 ст 19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи здійснюють ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами та контроль за таким виробництвом.

Згідно ч. 6 ст. 15-3 Закону №481 продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб`єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб`єктів господарювання громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Відповідно до п. 22 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року № 854 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки підприємствам громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус підприємств громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Визначення терміну підприємство громадського харчування містилося в Правилах роботи закладів (підприємств) громадського харчування, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 219 від 24 липня 2002 року. Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 309 від 09 жовтня 2006 року поняття підприємство громадського харчування було змінено на поняття підприємство ресторанного господарства

Відповідно до п. 1.3 Правил роботи закладів (підприємств) громадського харчування, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 219 від 24 липня 2002 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), закладом ресторанного господарства є організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів.

Згідно пунктів 1.5, 1.6 Правил роботи закладів (підприємств) громадського харчування, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 219 від 24 липня 2002 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), заклади (підприємства) ресторанного господарства поділяються за типами: фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, ресторани, бари, кафе, їдальні, закусочні, буфети, магазини кулінарних виробів, кафетерії, а ресторани та бари - також на класи (перший, вищий, люкс). Вибір типу закладу (підприємства) ресторанного господарства та класу ресторану або бару здійснюється суб`єктом господарської діяльності самостійно з урахуванням вимог законодавства України.

Відносини між органами виконавчої влади, операторами ринку харчових продуктів та споживачами харчових продуктів і визначає порядок забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, що виробляються, перебувають в обігу, ввозяться (пересилаються) на митну територію України та/або вивозяться (пересилаються) з неї, регулює Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» 23 грудня 1997 року N 771/97-ВР (далі-Закон №771)

У Законі №771 терміни вживаються в такому значенні:

заклад громадського харчування - ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна, піцерія, кулінарія, кіоск чи інший заклад, що забезпечує харчуванням невизначену кількість фізичних осіб. Віднесення до закладів громадського харчування не залежить від територіальних ознак (місця) провадження господарської діяльності з громадського харчування та ступеня доступності харчування будь-яким особам (п.27 ч.І ст.1 Закону №771);

обіг - реалізація та/або зберігання харчових продуктів для цілей реалізації, включаючи пропонування до реалізації та/або іншої форми передачі, реалізації, розповсюдження або будь- яку іншу форму передачі незалежно від її здійснення на платній чи безоплатній основі. Дії, пов`язані з направленням на переробку (зміну призначеного використання), вилучення та/або відкликання, та/або утилізацію харчових продуктів, не вважаються обігом (п.51 ч. 1 ст.1 №Закону);

Державній реєстрації, відповідно до статті 25 Закону №771, підлягають потужності з виробництва та/або обігу харчових продуктів, на які не вимагається отримання експлуатаційного дозволу.

Державна реєстрація потужностей здійснюється компетентним органом шляхом внесення відповідної інформації до реєстру на безоплатній основі. Потужностям у реєстрі присвоюється особистий реєстраційний номер (ч. 2 ст.25 Закону №771)

Не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку роботи потужності оператор ринку зобов`язаний подати (надіслати) до територіального органу компетентного органу заяву про державну реєстрацію потужності, в якій зазначаються найменування, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження або прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), місце проживання оператора ринку, назва (опис) потужності, її адреса, заплановані види діяльності та перелік харчових продуктів, виробництво та/або обіг яких планується здійснювати, вид оператора ринку за класифікацією суб`єктів господарювання, визначеною Господарським кодексом України (суб`єкт мікро-, малого, середнього або великого підприємництва) (ч.3 ст.25).

Рішення про державну реєстрацію потужності або про відмову у такій реєстрації приймається протягом 10 календарних днів після отримання відповідної заяви оператора ринку Копія рішення про державну реєстрацію потужності або про відмову у такій реєстрації надається (надсилається) оператору ринку протягом трьох робочих днів з дня його прийняття (ч.6 ст.25 Закону №771).

Оператор ринку має право розпочати експлуатацію потужності за принципом мовчазної згоди, якщо протягом 15 робочих днів після подання ним заяви про державну реєстрацію потужності територіальний орган компетентного органу не прийняв рішення про відмову у державній реєстрації потужності або не надав копії такого рішення оператору ринку (ч.7 ст.25 Закону №771).

Процедуру державної реєстрації потужностей визначає Порядок проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб`єктам, затверджений Наказом Міністерством аграрно політики та продовольства України №39 від 10.02 2016 року, зареєстрований Мінюстом 12 березня 2016 року за № 382/28512 (далі - Порядок)

З аналізу доданих до матеріалів справи доказів, судом встановлений факт продажу в кафе Позивача алкогольних напоїв на розлив для споживання в приміщення, в якому здійснює діяльність Позивач, яке спеціально обладнано диванами та столами.

Крім того, в своїх поясненнях від 04.02.2019, які долучені до матеріалів справи, позивач зазначає (відповідно до тексту): «У меня отсутствует какой-либо документ, подтверждающий статус общественного питания. В ближайшее время обязуюсь обратиться в инстанцию для его получения» - що свідчить про розуміння Позивачем факту, що діяльність його кафе безпосередньо пов`язана з продажем продукції для споживання на місці і потребує набуття статусу громадського харчування (ресторанного господарства) та відповідного дозволу.

Також, продаж 100 гр. коньяку у скляному бокалі, є визначальною ознакою «продажу на розлив для споживання на місці».

Суд погоджується з доводами відповідача, що особливістю продажу харчового продукту, розлитого у «відкриту ємність», є те, що такий харчовий продукт безпосередньо контактує із зовнішнім середовищем і потребує відповідних санітарних умов, що і викликає необхідність реєстрації статусу підприємства ресторанного господарства, тобто, державної реєстрації потужностей згідно Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23 грудня 1997 року N771/97-ВР, що забезпечує контроль з боку держави за дотриманням підприємцем певних санітарних норм.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене вище, Позивачем не було надано доказів, що могли б спростувати факт порушення, тобто суд виходячи з системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.9, 139, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146)- відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі протягом тридцяти днів, з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 26.07.2019.

Суддя О.В. Конишева