Ухвала суду № 83264618, 26.07.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

26 липня 2019 р.Справа №160/7080/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажспецконструкція» про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажспецконструкція» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення штрафу, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтажспецконструкція» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 16.05.2019р. №ДН2047/261/АВ/МГ-ФС/477, яка прийнята на підставі акта №ДН2047/261/АВ від 25.04.2018 року, складеного за результатами інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажспецконструкція» з питань повноти, своєчасності нарахування та виплати заробітної плати, яким встановлено, що підприємством порушено ст.51, ч.1 ст.106 КЗпП (працівникам, зайнятим на роботах з шкідливими умовами праці, не встановлена скорочена тривалість робочого часу), ст.61 КЗпП (відсутній підсумований облік робочого часу), ч.1 ст.106 КЗпП (за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час не оплачується в подвійному розмірі годинної ставки), ч.1,2 ст.115 КЗпП, ч.1 ст.24 ЗУ «Про оплату праці» (несвоєчасна виплата заробітної плати), ч.1 ст.116 КЗпП (при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи,ю організації, провадиться в день звільнення), ч.1 ст.117 КЗпП (не нараховується і не виплачується середній заробіток за весь час затримки виплати коштів по день фактичного розрахунку зі звільненими працівниками).

Разом із позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю «Монтажспецконструкція» подано заяву про вжиття заходів забезпечення цього позову, в якій заявник просить:

- зупинити дію постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 16.05.2019р. №ДН2047/261/АВ/МГ-ФС/477 у сумі 1418820,00 грн. до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажспецконструкція» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення штрафу від 16.05.2019р. №ДН2047/261/АВ/МГ-ФС/477;

- зупинити стягнення на підставі постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 16.05.2019р. №ДН2047/261/АВ/МГ-ФС/477 (виконавче провадження №59629975) до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажспецконструкція» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення штрафу від 16.05.2019р. №ДН2047/261/АВ/МГ-ФС/477.

В обґрунтування поданої заяви заявником зазначалося, що оскаржуваною постановою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 16.05.2019р. №ДН2047/261/АВ/МГ-ФС/47 до ТОВ «Монтажспецконструкція» застосовано штраф у сумі 1418820,00 грн. При цьому, відповідач направив означену постанову на виконання до Довгинцівського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, яким в подальшому відкрито виконавче провадження №59629975 з примусового виконання постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 16.05.2019р. №ДН2047/261/АВ/МГ-ФС/47. Враховуючи, що оскарження постанови відповідача не зупиняє її виконання, а для відновлення наслідків, до яких призведе звернення цієї постанови до примусового виконання, буде необхідно докласти значних сил та витрат, заявник просить вжити вказані у його заяві заходи забезпечення позову.

Відповідно до приписів ч.1 ст.154 КАС України суд розглянув заяву про забезпечення позову в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи та подану заяву про забезпечення позову, суд доходить висновку про наявність підстав для її задоволенні у повному обсязі, з огляду на таке.

Так, відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною першою ст.151 КАС України встановлено, що позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому відповідно до ч.2 ст.151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

З аналізу наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що забезпечення позову здійснюється з метою гарантування виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог та спрямоване на те, щоб не допустити настання незворотних наслідків щодо відновлення порушеного права.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (зупинення оскаржуваного рішення). Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

З огляду на приписи статті 150 КАС України, небезпека істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В силу ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд зазначає, що обов`язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, аргументованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка заявляє клопотання.

Судом встановлено, що ТОВ «Монтажспецконструкція» оскаржується постанова Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу від 16.05.2019р. №ДН2047/261/АВ/МГ-ФС/477, згідно з якою до заявника застосовано штраф у розмірі 1418820,00 грн., який ТОВ «Монтажспецконструкція» мало сплатити у місячний термін з дня прийняття постанови.

Вищевказана постанова прийнята Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області згідно з Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (далі – Порядок №509).

Так, п.8 Порядку №509, зокрема, встановлено, що за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення. Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітитки, один з яких залишається у Держпраці або її територіальному органі, другий - надсилається протягом трьох днів суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Відповідно до п.9 Порядку №509 штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб`єкт господарювання або роботодавець повідомляють Держпраці чи її територіальний орган.

Згідно з п.10 Порядку №509 постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

Водночас, приписами п.11 Порядку №509 встановлено, що не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються:

- у судовому порядку регіональними центрами зайнятості на підставі матеріалів справи, що передаються їм територіальними органами Держпраці (щодо штрафів, передбачених частинами другою, п`ятою і шостою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення»);

- у судовому порядку територіальними органами Держпраці (щодо штрафів, передбачених частинами третьою, четвертою і сьомою статті 53 зазначеного Закону );

- органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України ).

Як слідує з оскаржуваної постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу від 16.05.2019р. №ДН2047/261/АВ/МГ-ФС/477, вона прийнята на підставі абз.4 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України, отже, є виконавчим документом і пред`являється до виконання органам державної виконавчої служби в порядку встановленому законом.

Судом також встановлено, що Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області реалізувало свої повноваження, передбачені п.11 Порядку №509, та подало постанову про накладення штрафу від 16.05.2019р. №ДН2047/261/АВ/МГ-ФС/477 на примусове виконання до Довгинцівського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Постановою державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Серженко Л.К. від 24.07.2019р. відкрито виконавче провадження №59629975 з примусового виконання постанови про накладення штрафу від 16.05.2019р. №ДН2047/261/АВ/МГ-ФС/477 про стягнення з ТОВ «Монтажспецконструкція» на користь ГУ Держпраці у Дніпропетровській області штрафу у сумі 1418820,00грн.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016р. заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Підстави зупинення вчинення виконавчих дій визначені ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016р.

Так, згідно з ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016р. виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі:

1) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу;

2) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа;

3) зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення;

4) порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій за рішеннями про виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, авторської винагороди, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, рішеннями немайнового характеру, у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника);

5) звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону;

6) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення;

7) включення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, яка виникла внаслідок розрахунків за енергоносії з урахуванням дати заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", крім рішень, передбачених абзацом шостим пункту 3.7 статті 3 зазначеного Закону;

8) затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство;

9) надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

10) включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем);

11) встановлення мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов`язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;

12) включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації;

13) наявності підстав, передбачених статтею 2-1 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку";

14) наявності підстав, передбачених статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств".

З аналізу наведених законодавчих норм слідує, що ні Порядком №509, ні ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016р. не передбачено зупинення дії та виконання постанов органів Держпраці про накладення штрафів у разі оскарження останніх у судовому порядку.

Водночас, як зазначалося вище, відповідно до п.1 ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.4 ст.150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Зважаючи на те, що позивач не погоджується з постановою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу від 16.05.2019р. №ДН2047/261/АВ/МГ-ФС/477 і не має намір сплачувати у добровільному порядку накладений на нього цією постановою штраф, на даний час існує реальна можливість початку державним виконавцем примусового виконання постанови відповідача, оскарження якої, згідно з чинним законодавством, не зупиняє її виконання. Тим більше, що, як зазначалося вище, 24.07.2019р. державним виконавцем вже винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59629975 з виконання постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 16.05.2019р. №ДН2047/261/АВ/МГ-ФС/477. Наведене свідчить про наявність очевидної небезпеки істотного ускладнення поновлення порушених (оспорюваних) прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, у разі задоволення позову ТОВ «Монтажспецконструкція» за наслідками розгляду цієї справи.

Так, сума в розмірі 1418820,00 грн. є значною для підприємства (копія звіту про фінансові результати за 2018 рік, що підтверджує сукупний дохід підприємства за 2018 рік у розімірі 159900,00 грн. додається) і накладення арешту на рахунки, рухоме та нерухоме майно Позивача призведе до паралізації фінасово-господарської діяльності підприємства, адже позбавить його можливості здійснювати оплату податків та інших обов`язкових платежів, виплату заробітної плати, виконання фінансових зобов`язань перед контрагентами на невизначений період часу, що призведе до нарахування нені, штрафних санкцій та значних збитків для підприємства.

Крім того, враховуючи напрям господарської діяльності визначеної статутом підприємства (виконання будівельно-монтажних робіт, виробництво будівельних металевих конструкцій) , що потребує використання власних та орендованих машин та механізмів, господарська діяльність ТОВ «Монтажспецконструкція» буде зупинена, підприємство буде позбавлено можливості участі в тендерних торгах. Таким чином, не застосування заходів забезпечення позову майже унеможливить відновлення фінансово-господарської діяльності підприємства у подальшому.

Оскільки правомірність (неправомірність) прийняття оскаржуваної постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області буде встановлена лише судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду цієї справи, стверджувати на даний час про це неможливо, тому у разі встановлення протиправності оскаржуваної постанови і задоволення позовних вимог ТОВ «Монтажспецконструкція» про її скасування, позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке може бути звернено стягнення у разі примусового виконання цієї постанови.

Таким чином, слід зупинити дію оскаржуваної постанови та зупинити стягнення на підставі цієї постанови, яка є виконавчим документом, до набрання законної сили судовим рішенням у справі, що розглядається.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 156, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажспецконструкція» про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажспецконструкція» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення штрафу – задовольнити у повному обсязі.

Зупинити дію постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 16.05.2019р. №ДН2047/261/АВ/МГ-ФС/477 у сумі 1418820,00 грн. до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №160/7080/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажспецконструкція» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення штрафу від 16.05.2019р. №ДН2047/261/АВ/МГ-ФС/477;

- зупинити стягнення на підставі постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 16.05.2019р. №ДН2047/261/АВ/МГ-ФС/477 (виконавче провадження №59629975) до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №160/7080/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажспецконструкція» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення штрафу від 16.05.2019р. №ДН2047/261/АВ/МГ-ФС/477.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала підлягає негайному виконанню відповідно до ч.1 ст.156 КАС України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи згідно з ч.8 ст.154 КАС України.

Суддя О.М. Турова