Рішення № 83264556, 18.04.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2019 року Справа № 160/2360/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

13 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:

рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсії №13 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 22.12.2018 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах визнати протиправним;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах, відповідно до п. «б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дати подання заяви, тобто з 22 березня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 22.03.2018 р. він звернувся до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, однак 13.04.2018 р. рішенням №669 відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №13 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачу було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах. Не погодившись із вказаним рішенням ОСОБА_1 оскаржив його до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2018р. визнано протиправним та скасовано Рішення Пенсійного органу від 13.04.2018 р. №669 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах від 22.03.2018 р. Вказує, що 24.01.2019 р. ОСОБА_1 було видано рішення Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №13 ГУПФУ в Дніпропетровській області від 22.12.2018 року, яким було відмовлено позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах. Позивач вважає рішення від 22.12.2018 р. протиправним, що стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/2360/19. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

15.04.2019р. представником відповідача подано до канцелярії суду відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що 22.03.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійно го фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку № 2. Розглянувши заяву та додані до неї документи в призначенні пенсії було відмовлено. Вказує, що в наданій довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 01.03.2017 р. № 148, виданої ПАТ Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", підтверджується період роботи ОСОБА_1 електрогазозварювальником за Списком № 2 з 26.03.1979 р. по 26.04.1979 р. та складає 1 місяць 1 день. Оскільки для визначення права на пільгову пенсію за Списком № 2 зараховано період з 26.03.1979 по 26.04.1979, який складає 1 місяць 1 день, то і час навчання в ПТУ та період строкової військової служби (разом) не повинні перевищувати наявного стажу роботи, які зараховуються до пільгового стажу. Окрім цього зазначає, що ПРАТ "Дніпропетровськ-Авто" не може підтвердити наявність у ОСОБА_1 трудового стажу, що дає право на пільгову пенсію через шкідливі умови праці за період з 16.07.1986 р. по 31.03.1997 р. Вказує, що пільговий стаж ОСОБА_1 , який можливо згідно законодавства зарахувати для визначення права на пенсію згідно статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» складає 2 місяці 2 дні (навчання за фахом та військова служба - 1 місяць 1 день + період роботи на пільгових умовах за Списком № 2 - 1 місяць 1 день), що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Загальний стаж позивача складає 32 роки 3 місяці 11 днів.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 22.03.2018р. звернувся до Марганецького відділу обслуговування громадян управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням від 13.04.2018 р. №669 відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №13 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах.

Не погодившись із вказаним рішенням Пенсійного органу, ОСОБА_1 оскаржив його до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2018р. в справі № 804/4145/18 визнано протиправним та скасовано рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №13 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 13.04.2018 р. №669 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах від 22 березня 2018 року.

На виконання рішення суду від 18.10.2018 р. №804/4145/18 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про призначення йому пенсії на пільгових умовах за Списком №2.

За результатами розгляду заяви позивача відділом з питань призначення та перерахунку пенсій № 13 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 22.12.2018 р. винесено рішення № 494/03-17/27 про відмову в призначенні пільгової пенсії за Списком №2.

З тексту вказаного оспорюваного рішення вбачається, що Пенсійним органом не враховано до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи позивача з 06.07.1981р. по 21.04.1984р., з 16.07.1986р. по 31.03.1997р. з підстави відсутності необхідної інформації в трудовій книжці та відсутності уточнюючих довідок. Також, вказано, що Пенсійним органом зараховано період з 26.03.1979р. по 26.04.1979р., який складає 1 місяць 1 день, а оскільки час навчання в ПТУ та період строкової військової служби (разом) не повинні перевищувати наявного стажу роботи, які зараховуються до пільгового, то до спеціального стажу було зараховано 2 місяці 2 дні (навчання за фахом та військова служба - 1 місяць 1 день + період роботи на пільгових умовах за Списком № 2 - 1 місяць 1 день).

ОСОБА_1 рішення відділу з питань призначення та перерахунку пенсій №13 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 22.12.2018р. № 494/03-17/27 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що й стало підставою для звернення до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з вимогами ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Підпунктом 2 п.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що право на пенсію на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу, зокрема, з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок.

Відповідно до п. б ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", право на пенсію на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10 Порядку "Про затвердження Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за № 1451/11731, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно п. 20 вказаної Постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Аналіз наведених норм права дає підстави суду для висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Крім того, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Як встановлено судом, згідно відомостей в трудовій книжці ОСОБА_1 у період з 01.09.1977 року по 20.03.1979 року проходив навчання у ПТУ м. Запоріжжя, у період з 26.03.1979 року по 26.04.1979 року прийнятий у ремонтно-будівельний цех металургійного заводу "Запоріжсталь" електрогазозварювальником 4 розряду, у період з 25.04.1979 року по 05.05.1981 року проходив службу в армії, у період з 06.07.1981 року по 21.04.1984 року працював електрогазозварювальником 4 розряду у Марганецькій філії Дніпропетровського обласного виробничого об`єднання "Дніпропетровськавтотехобслуговування", з 11.05.1984 року по 31.10.1984 року працював у житлово-експлуатаційному відділі Марганецького ГЗК слюсарем сантехніком 3 розряду, з 11.11.1984 року по 21.01.1986 року у будівельному управлінні №1 Тресті «Марганецьрудбуд» на посаді ектрослюсаря 6 розряду, у період з 22.01.1986 року по 07.07.1986 року працював на Томаківському райпобуткомбінаті на посаді електрогазозварювальника та рихтувальника автомобілів, у період з 16.07.1986 року по 31.03.1997 року працював у Обласному виробничому об`єднанні "Дніпропетровськавтотехобслуговування" електрогазозварювальником 4 розряду, з 03.06.2002 року по 22.11.2002 року на СТО-5 ДАС на посаді рихтувальника, з 26.11.2002 року по 19.06.2003 року на ПП СТО Вістен на посаді електрогазозварювальника 5 розряду, з 01.11.2005 року по 03.08.2009 року на ТОВ Зигфрид ЛТД автослюсарем, з 22.12.2009 року по 02.04.2012 року на Марганецькій птахофабриці робочим по охороні, з 04.04.2012 року на ДП Марганецький лісгосп сторожем центральної садиби.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем були надані документи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме: трудова книжка НОМЕР_1 дата заповнення 22.03.1979 року; довідка про період навчання від 20.03.1979 року №5786; довідка про проходження військової служби від 05.01.2018 року №4/5.

При цьому, суд не погоджується із доводами відповідача про відсутність підстав для врахування стажу роботи у період з 06.07.1981 року по 21.04.1984 року та з 16.07.1986 року по 31.03.1997 року на підприємстві ПРАТ "Дніпропетровськ-Авто" на посаді газоелектрозварника при призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутності інформації щодо проведення атестації робочих місць ПРАТ "Дніпропетровськ-Авто", інформації про зайнятість повний робочий день, оскільки відсутність інших підтверджуючих документів у роботодавця не може виключати право позивача на врахування такого стажу. Також позивач не наділений обов`язком по збереженню документації підприємства, установи, організації та передачі таких даних до архівів.

Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються за результатами атестації робочих місць, яка також надає інші пільги і компенсації, передбачені законодавством, а саме надбавка за роботу в зазначених умовах, право на скорочений робочий день, додаткову відпустку й одержання лікувально-профілактичного лікування. Атестація повинна проводитися на підприємстві не рідше одного разу на п`ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Контроль за проведенням атестації, правильністю застосування Списків покладено на Держпраці.

Отже, своєчасність та проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівника і не може обмежувати його право на отримання пенсії.

Таким чином, посилання відповідача на відсутність атестації робочого місця та надання даних працівником про зайнятість повний робочий день позивача є необґрунтованими.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи ОСОБА_1 , є трудова книжка в якій наявні записи, що підтверджують стаж його роботи.

При цьому професія позивача газоелектрозварювальник передбачена Списком №2, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, вказаний факт сторонами не заперечується та не оспорюється.

Також, згідно ст. ст. 17-18 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" заклад професійної (професійно-технічної) освіти - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійній (професійно-технічній) освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я.

До закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать, зокрема, професійно-технічне училище відповідного профілю.

У відповідності до ч.1 ст. 38 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Згідно записів у трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 22.03.1979 року у період з 01.09.1977 року по 20.03.1979 року проходив навчання у ПУ м. Запоріжжя.

Таким чином, оскільки перерва між днем закінчення навчання позивача та днем зарахування на роботу відсутня, суд вважає, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі позивача повинен зараховуватись до його трудового стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників. Крім того, період проходження позивачем військової служби також повинен бути врахований у пільговий стаж.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про те, що рішення відповідача від 22.12.2018 р. №494/03-17/27 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах є протиправним та, задля належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «б» ч.1 ст.13 Закону України «При пенсійне забезпечення» з дати подання заяви, тобто з 22 березня 2018 року.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі ст. 139 КАС України суд вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у сумі 768,4 грн.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсії №13 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 22.12.2018 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дати подання заяви - з 22 березня 2018 року, врахувавши до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи з 06.07.1981 року по 21.04.1984 року та з 16.07.1986 року по 31.03.1997 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) В.М. Олійник

Рішення не набрало законної сили

18 квітня 2019 року.

Суддя В.М. Олійник

Згідно з оригіналом.

Суддя В.М. Олійник