Ухвала суду № 83264527, 24.07.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

24 липня 2019 р. Справа № 160/4702/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В. за участі секретаря судового засіданняСтогній К.В., за участі: представника позивача: представника відповідача: Сидоренка В.В. Кравченка П.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро питання щодо закриття провадження у справі за позовною заявою Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» до Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання укласти угоду, -

ВСТАНОВИВ:

23 травня 2019 року ППС «Правозахисники країни» звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ГУ НП в Дніпропетровській області, в якій просила суд:

визнати дії ГУ НП в Дніпропетровській області по відмові ППС «Правозахисники країни» в укладені угоди про безготівкове утриманні та перерахунок членських внесків до Первинної професійної спілки «Правозахисники країни», яка була направлена листом від 21 березня 2019 року за вих. № 281 протиправними;

зобов`язати ГУ НП в Дніпропетровській області укласти з ППС «Правозахисники країни» угоду про безготівкове утримання та перерахунок членських внесків до ППС «Правозахисники країни», проект якої був направлений листом від 21 березня 2019 року за вих. № 281.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що до складу ППС «Правозахисники країни» входить численна кількість членів, які є діючими поліцейськими ГУ НП в Дніпропетровській області. Зазначені поліцейські при вступі до Профспілки, а саме поданні заяви про вступ також подавали оригінал згоди на обробку персональних даних, оригінал заяви/окремої угоди про безготівкове утримання з грошового забезпечення членських профспілкових внесків. Після прийняття рішення про прийняття до членів Профспілки зазначені документи направлялись до ГУ НП в Дніпропетровській області, яке кожного місяця утримувало з грошового забезпечення членів Профспілки та перераховувало на рахунки Профспілки членські профспілкові внески згідно заяви/окремої угоди про безготівкове утримання з грошового забезпечення членських профспілкових внесків. Листом від 01.04.2019 року за вих.№ 1859/103/05-2019 ГУ НП в Дніпропетровській області повідомило про те, що у зв`язку з відсутністю між ППС «Правозахисники країни» та ГУ НП в Дніпропетровській області колективного договору або окремої угоди з 01.03.2019 року припиняється утримання членських профспілкових внесків із грошового забезпечення (заробітної плати) поліцейських та цивільних працівників ГУ НП, які є членами Профспілки. Численними листами ГУ НП в Дніпропетровській області повідомило членів Профспілки про те, що між ГУ НП та Профспілкою не укладено колективний договір чи окрема угода положеннями, якої ГУ НП як роботодавця зобов`язано щомісячно утримувати із їхнього грошового забезпечення членські внески та перераховувати їх Профспілці, а тому відсутні правові підстави для задоволення рапортів. ППС «Правозахисники країни» листом від 21.03.2019 року за вих. № 281 на адресу ГУ НП в Дніпропетровській області було направлено проект угоди про безготівкове утримання та перерахунок членських внесків. Листом від 19.04.2019 року за вих. № 2754/103/05-2019 ГУ НП в Дніпропетровській області відмовило ППС «Правозахисники країни» в укладені з нею угоди про безготівкове утримання та перерахунок членських внесків, оскільки як було зазначено, ГУ НП здійснює перерахунок членських внесків лише одній профспілці з якою укладено колективний договір. 15.09.2016р. на адресу Національної поліції України було направлено повідомлення від 15.09.2016 року за вих. № 128, якою повідомлялось про створення Профспілки, а також прохали узгодити всі трудові та соціально-економічні питання з Профспілкою, вирішити всі інші питання відносно членів Профспілки, в тому числі за письмовими заявами працівників, які є членами Профспілки помісячно утримувати із заробітної плати (грошового забезпечення) на рахунок профспілки, який додавався до повідомлення членські профспілкові внески. Зазначене повідомлення отримано Національною поліцією 19.09.2016 року. Таким чином, ГУ НП в Дніпропетровській області відмовивши ППС «Правозахисники краяни» в укладенні угоди про безготівкове утримання та перерахунок членських внесків на підставі того, що ГУ НП здійснює перерахунок членських внесків лише одній профспілці з якою укладено колективний договір, застосувало принцип дискримінації, що є недопустимим та порушує права ППС «Правозахисники країни» та її членів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2019 року позовну заяву Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: уточненої позовної заяви із копією для вручення відповідачу, та відповідними доказами-додатками, а саме: надано доказів з приводу того, що до складу Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» входить численна кількість членів, які є діючими поліцейськими ГУ НП в Дніпропетровській області, листа ГУ НП в Дніпропетровській області від 01.04.2019 року за № 1859/103/05-2019, листа від 08.04.2019р. за № 1/Я-1757р/103/05-2019, листа від 21.03.2019 р. за № 281, листа від 19.04.2019р. за № 2754/103/05-2019, повідомлення від 15.09.2016р. за № 128; доказів того, що саме ОСОБА_2 займає посаду головою первинної професійної спілки «Правозахисники країни», а також повноважень, визначених законодавством (належним чином засвідчених копій таких документів як: статут Профспілки, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наказ про призначення, наказ про покладення обов`язків, тощо); наданням до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1921 грн.

24.06.2019 року на виконання вимог ухвали суду від ППС «Правозахисники країни» надійшов уточнений адміністративний позов із додатками, докази, що саме ОСОБА_2 займає посаду голови ППС «Правозахисники країни», статут, виписку з ЄДРПОУ, свідоцтво про легалізацію Профспілки, оригінал документа що підтверджує сплату судового збору у сумі 1921 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/4702/19 та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

24 липня 2019 року представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги не визнає, просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на доводи, наведені у письмовому відзиві на позов. Вказаний відзив вмотивований тим, що жодна з норм законодавства, на яку посилається ППС «Правозахисники країни» у своїй позовній заяві, не містить обов`язку ГУ НП укладати із позивачем угоду щодо безготівково утримання та перерахунку членських внесків. Укладення угоди є наслідком вираження вільного волевиявлення всіх сторін цієї угоди щодо виникнення відповідних взаємних прав та обов`язків. На даний час згідно вимог ч. 3 ст. 42 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" та п. 7.1.7 Колективного договору, укладеного між ГУНП та Дніпропетровською обласною організацією Професійна спілка атестованих працівників органів внутрішніх справ України, ГУНП здійснюється перерахунок членських внесків лише зазначеній профспілковій організації. Крім того, зі Статуту позивача не вбачається належності ППС «Правозахисники країни» до ГУНП. Відтак, ППС «Правозахисники країни» не є професійною спілкою працівників поліції у розумінні приписів ч. 11 ст. 62 та ч. 1, ч .2 ст. 104 Закону України «Про Національну поліцію», шо утворюється в органах (закладах, установах) поліції з метою захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів поліцейських.

У судове засідання 24 липня 2019 року прибули представник позивача та представник відповідача.

Під час розгляду справи, в судовому засіданні на обговорення поставлено питання про закриття провадження у даній справі, оскільки взаємодія профспілкової організації з організацією - работодавцем грунтується на трудових відносинах, які випливають із взаємовідносин членів профспілкової організації, які одночасно є працівниками організації - роботодавця із таким работодавцем та профспілкою, а також із взаємодії профспілкової організації з работодавцем щодо свого функціонування з метою захисту прав своїх членів, то й захист прав ППС "Правозахисники країни" повинен здійснюватися у порядку, визначеному ЦПК України.

Представник позивача у вирішенні означеного питання послався на розсуд суду. Представник відповідача щодо закриття провадження у даній справі не заперечував, не вбачав обставин порушення чиїх-небудь прав, свобод та інтересів.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає, що провадження по справі слід закрити з огляду на наступне.

Правове становище професійних спілок, їх статус та повноваження регулюються Кодексом законів про працю України, Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Працівники мають право, зокрема, на об`єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку. Первинні профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси. Первинні профспілкові організації здійснюють свої повноваження через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не утворюються, - через профспілкового представника, уповноваженого згідно із статутом на представництво інтересів членів професійної спілки, який діє в межах прав, наданих Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та статутом професійної спілки. (ст. 2, ч. 1, 2 ст. 246 КЗпП України ).

Права професійних спілок, їх об`єднань визначаються Конституцією України, Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами (ст. 244 КЗпП України).

За змістом статей 1, 2 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об`єднує громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання). Первинна організація профспілки - добровільне об`єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі. Професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

Судом встановлено, що відповідно до виписки Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 06.06.2014 року до внесено запис 1 203 102 0000 029076 про державну реєстрацію Первинної професійної спілки «Правозахисники країни».

Відповідно до ч. 2 ст. 12 КЗпП України, якщо на підприємстві створено кілька первинних профспілкових організацій, вони повинні на засадах пропорційного представництва (згідно з кількістю членів кожної первинної профспілкової організації) утворити об`єднаний представницький орган для укладення колективного договору. Аналогічна норма міститься у ч. 3 ст. 246 КЗпП України, відповідно до якої, якщо на підприємстві діє декілька первинних профспілкових організацій, представництво колективних інтересів працівників підприємства щодо укладення колективного договору здійснюється об`єднаний представницьким органом у порядку, визначеному ч. 2 ст. 12 КЗпП України.

З матеріалів справи убачається, що листом від 01.04.2019 року за вих.№ 1859/103/05-2019 ГУ НП в Дніпропетровській області повідомило про те, що у зв`язку з відсутністю між ППС «Правозахисники країни» та ГУ НП в Дніпропетровській області колективного договору або окремої угоди з 01.03.2019 року припиняється утримання членських профспілкових внесків із грошового забезпечення (заробітної плати) поліцейських та цивільних працівників ГУ НП, які є членами Профспілки. Численними листами ГУ НП в Дніпропетровській області повідомило членів Профспілки про те, що між ГУ НП та Профспілкою не укладено колективний договір чи окрема угода положеннями, якої ГУ НП як роботодавця зобов`язано щомісячно утримувати із їхнього грошового забезпечення членські внески та перераховувати їх Профспілці, а тому відсутні правові підстави для задоволення рапортів. ППС «Правозахисники країни» листом від 21.03.2019 року за вих. № 281 на адресу ГУ НП в Дніпропетровській області було направлено проект угоди про безготівкове утримання та перерахунок членських внесків. Листом від 19.04.2019 року за вих. № 2754/103/05-2019 ГУ НП в Дніпропетровській області відмовило ППС «Правозахисники країни» в укладені з нею угоди про безготівкове утримання та перерахунок членських внесків, оскільки як було зазначено, ГУ НП здійснює перерахунок членських внесків лише одній профспілці з якою укладено колективний договір.

Відсутність позитивної відповіді на означені пропозиції, небажання відповідача йти на соціальний діалог вимусили ППС «Правозахисники країни» звернутися до суду з цим позовом.

Правові й організаційні засади функціонування системи заходів з вирішення колективних трудових спорів (конфліктів), здійснення взаємодії сторін соціально-трудових відносин у процесі врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів), що виникли між ними врегульовано Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».

Встановлені цим Законом норми поширюються на найманих працівників та організації, утворені ними відповідно до законодавства для представництва і захисту їх інтересів, і на роботодавців, організації роботодавців та їх об`єднання.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» колективний трудовий спір (конфлікт) - це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо: встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; укладення чи зміни колективного договору, угоди; виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; невиконання вимог законодавства про працю.

Сторонами колективного трудового спору на виробничому рівні є наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів або первинна профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація та роботодавець (ст. 3 вказаного Закону).

Судовий порядок розгляду колективних трудових спорів (конфліктів) процесуальним законодавством та Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» передбачена у таких випадках: розгляд заяви власника або уповноваженого ним органу про визнання страйку незаконним (стаття 23 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)»); розгляд заяви Національної служби посередництва і примирення про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) у випадках, передбачених статтею 24 цього Закону, і коли сторонами не враховано рекомендації Національної служби посередництва і примирення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) (стаття 25 вказаного Закону); оскарження профспілками неправомірних дій або бездіяльності посадових осіб, винних у порушенні умов колективного договору чи угоди (частина п`ята статті 20 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»); невиконання роботодавцем обов`язку щодо створення умов діяльності профспілок, регламентованих колективним договором (частини друга, четверта статті 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»).

Судом встановлено, що сторонами цього спору є первинна профспілкова організація та роботодавець, а спір виник у зв`язку з невиконанням роботодавцем вимог законодавства про працю щодо забезпечення діяльності професійної спілки з питань, віднесених до її повноважень.

З огляду на викладені положення законодавства при вирішенні питання, чи можна вважати правовідносини і відповідний спір адміністративним, слід керуватися ознаками, наведеними в статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Тобто, з контексту вищенаведених норм видно, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Натомість колективні трудові спори - це спори між найманими працівниками, трудовим колективом (профспілкою) і власником чи уповноваженим ним органом, в яких йдеться про зіткнення інтересів сторін трудових правовідносин і порядок вирішення таких спорів визначено Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Аналогічна норма закріплена в частині 1 статті19 Цивільного процесуального кодексу України.

Суд зазначає, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

При вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі недостатньо застосування виключно формального критерію визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, із яких виник спір.

Враховуючи викладене, помилковим є намагання поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідач у справі є суб`єктом владних повноважень.

Суд відзначає, що у розглядуваних правовідносинах Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області не виступає по відношенню до Первинної профспілкової спілки "Правозахисники країни" суб`єктом владних повноважень.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що Первинна профспілкова спілка "Правозахисники країни" помилково звернулася із позовною заявою в порядку адміністративного судочинства, оскільки її права не порушуються у сфері публічних -правових відносин та підлягають захисту за правилами цивільного судочинства. Спірні правовідносини, які виникли між Первинною профспілковою спілкою "Правозахисники країни" та Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області не містять ознак публічності, оскільки грунтуються на трудових відносинах, а захист таких прав в силу приписів ч. 1 ст. 19 ЦПК України віднесений до компетенції місцевого суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція щодо розгляду даної категорії справ в порядку цивільного судочинства зазначена в постанові Великої Палати Верховного суду від 17 травня 2018 року у справі №910/11188/17 .

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У п. 24 рішення в справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у справі «Занд проти Австрії» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Ураховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад її учасників, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 ст. 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ. Тобто, у даному конкретному випадку суд зобов`язаний роз`яснити, що розгляд даної категорії справ віднесено до юрисдикції загальних судів, цей позов належить розглядати в порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом за правилами підсудності, визначеними статтями 26-30 ЦПК України.

На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 24 липня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Виготовлення рішення у повному обсязі здійснено 26 липня 2019 року.

Керуючись ст. ст. 19, 238, 241, 242, 243 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження в адміністративній справі №160/4702/19 за позовною заявою Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» до Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання укласти угоду- закрити.

У відповідності до вимог ст. 239 Кодексу адміністративного судочинства України, роз`яснити позивачеві, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції загального місцевого суду за правилами цивільного судочинства.

При цьому, також роз`яснити, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали, або протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали (у разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини ухвали) відповідно до вимог ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали суду складено 26 липня 2019 року.

Суддя С. В. Прудник