
Справа № 234/11897/19
Провадження № 1-кс/234/5723/19
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про арешт майна
23 липня 2019 року м. Краматорськ
Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області Чернобай А.О.,
секретар судового засідання Ястребов А.О.,
за участю слідчого Кононенко В.Ю.,
власника майна ОСОБА_1 ,
адвоката Петренко А.В.,
розглянувши у судовому засіданні у м. Краматорську Донецької області клопотання слідчогоз ОВС Другого ВРКП СУФР ГУДФС у Донецькій області Кононенко В.Ю., яке погоджено з прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області Черевко М.І., про арешт майна у кримінальному провадженні № 32019050000000002 від 08.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Слідчий з ОВС Другого ВРКП СУФР ГУ ДФС у Донецькій області Кононенко В.Ю.звернувся до слідчого судді з клопотанням, яке погоджено з прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області Черевко М.І., про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 32019050000000002 від 08.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначив, що другим ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Донецькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32019050000000002 від 08.01.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що невстановлені особи,що діють від імені громадян ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , посадових осіб ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , м. Донецьк, Маріупольська ОДПІ), ПП «Інфобуд» (ЄДРПОУ 31735958, м. Кривий Ріг), ТОВ «Інтерлок ТТ» (ЄДРПОУ 38658828, м. Кривий Ріг) та інших осіб, внаслідок часткового приховування ввезених імплантів для остеосинтезу від митного контролю, приховування від оподаткування фактичних доходів, отриманих від реалізації медичних виробів пацієнтам травматологічних відділень обласних, міських та районних лікарень, незаконного використання спрощеної системи оподаткування, в порушення п. 177.1, п. 177.2, ст.177, п.п. 2 п. 291.4 ст. 291, п. 293.4 ст. 293, п.п. 298.2.3, п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, за період з жовтня 2016 р. по жовтень 2018 р умисно ухилилися від сплати податків і зборів, що входять до системи оподаткування, на загальну суму 5 047 075 грн., що є особливо великим розміром коштів.
Вищезазначені дії попередньо кваліфіковані за ч. 3 ст. 212 КК України, а саме: умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов`язана їх сплачувати, що призвело до фактичного не надходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах.
Так, 04.07.2019 року на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполь в приміщенні, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Паркова,60/194 було проведено обшук, в ході якого було виявлено та вилучено наступне:
1)Чорнові записи в картонній білій папці;
2)Документи фінансово-господарської діяльності в білій картонній папці;
3)Документи фінансово-господарської діяльності в сигригаторі синього кольору;
4)Документи фінансово-господарської діяльності в прозорих поліетиленових файлах, які знаходяться в білій картонній папці;
5)Документи фінансово-господарської діяльності в сигригаторі синього кольору;
6)Печатка на ім`я ОСОБА_2 ;
7)Документи фінансово-господарської діяльності в сигригаторі зеленого кольору;
8)Експрес накладні в кількості 170 шт.;
9)Ноутбук «Lenovo» model 80T7 чорного кольору.
10)Грошові кошти номіналом 5,10, 20 ЄВРО у загальній сумі 140 ЄВРО;
11)Грошові кошти номіналом 1, 100 дол. США у загальній сумі 10909 дол. США;
12)Грошові кошти номіналом 50,100,200,500 грн. у загальній сумі 15500 грн.;
тобто на даних речах та документах містяться відомості про вчинення кримінального правопорушення.
Грошові кошти вилучались згідно ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполь.
05.07.2019 року слідчим було винесено постанову про визнання речовими доказами вище зазначених речей, документів, чорнових записів та грошових коштів.
Приймаючи до уваги, що вище зазначені речі, документи, чорнові записи та грошові кошти мають значення речового доказу, керуючись п. 8, ч.2 ст. 40, ст. 94, ч. 1 ст. 98, ст. 99, ч. 2 ст. 100, ч. 3 ст. 110 КПК України, вказані документи та майно визнано та приєднано до матеріалів кримінального провадження № 32019050000000002 в якості речових доказів.
Беручи до уваги вищевикладене, з метою встановлення істини по кримінальному провадженню та враховуючи, що є достатні підстави вважати, що вилучені речі, документи та чорнові записи можуть бути використанні у якості доказів по кримінальному провадженню, то просить клопотання задовольнити на накласти арешт на вилучені в ході обшуку в приміщенні, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2:
1)Чорнові записи в картонній білій папці;
2)Документи фінансово-господарської діяльності в білій картонній папці;
3)Документи фінансово-господарської діяльності в сигригаторі синього кольору;
4)Документи фінансово-господарської діяльності в прозорих поліетиленових файлах, які знаходяться в білій картонній папці;
5)Документи фінансово-господарської діяльності в сигригаторі синього кольору;
6)Печатка на ім`я ОСОБА_2 ;
7)Документи фінансово-господарської діяльності в сигригаторі зеленого кольору;
8)Експрес накладні в кількості 170 шт.;
9)Ноутбук «Lenovo» model 80T7 чорного кольору.
У судовому засіданні слідчий підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Адвокат Петренко А.В. та Яхно О.В. у судовому засіданні частково заперечували проти задоволення клопотання, оскільки ОСОБА_1 не має жодного відношення до даного кримінального провадження. В ході обшуку було вилучено її особистий ноутбук, тому вона бажає, щоб їй його повернули. ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою та наймає житло у АДРЕСА_1 . Квартиру вона наймає разом з ОСОБА_4 .
Слідчий суддя, перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подане клопотання, об`єктивно, повно та всебічно дослідивши докази по даних матеріалах, дійшов таких висновків.
10.07.2019 року судом отримано поштове відправлення з клопотанням про накладення арешту на вищезазначене майно, яке було направлено слідчим 05.07.2019 року, що підтверджується відстеженням відправлення Укрпошти (а.с. 22). Ухвалою слідчого судді10.07.2019 року було повернуто прокурору для усунення недоліків протягом 72 години.
12.07.2019 року слідчим отримано примірник ухвали про усунення недоліків (а.с. 18).
Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без дотримання вимог ст. 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. При повторному зверненні з клопотанням про арешт майна слідчому необхідно усунути вказані недоліки, та навести необхідне обґрунтування такого арешту.
15.07.2019 року слідчий повторно звернувся до суду з клопотанням, що підтверджується відстеженням відправлення Укрпошти (а.с. 16).
Тобто у зв`язку з тим, що попередні недоліки були усунуті, слідчий суддя вважає, що строк на подання клопотання пропущено не було.
У судовому засіданні встановлено, що другим ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Донецькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32019050000000002 від 08.01.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
26.06.2019 року слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області надано дозвіл на обшукприміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .
04.07.2019 року за результатами проведення обшуку приміщення за адресою: АДРЕСА_2 було вилучено наступне:
1)Чорнові записи в картонній білій папці;
2)Документи фінансово-господарської діяльності в білій картонній папці;
3)Документи фінансово-господарської діяльності в сигригаторі синього кольору;
4)Документи фінансово-господарської діяльності в прозорих поліетиленових файлах, які знаходяться в білій картонній папці;
5)Документи фінансово-господарської діяльності в сигригаторі синього кольору;
6)Печатка на ім`я ОСОБА_2 ;
7)Документи фінансово-господарської діяльності в сигригаторі зеленого кольору;
8)Експрес накладні в кількості 170 шт.;
9)Ноутбук «Lenovo» model 80T7 чорного кольору.
10)Грошові кошти номіналом 5,10, 20 ЄВРО у загальній сумі 140 ЄВРО;
11)Грошові кошти номіналом 1, 100 дол. США у загальній сумі 10909 дол. США;
12)Грошові кошти номіналом 50,100,200,500 грн. у загальній сумі 15500 грн.;
05.07.2019 року зазначені речі та документи були визнані речовим доказом у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право власності є непорушним (ч. 3 ст. 41 Конституції України).
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Тобто, з вищевказаної норми вбачається, що арешт майна може полягати у забороні його відчуження, розпорядження та/або користування ним.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів ( п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98цього Кодексу.
Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).
Частиною 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Клопотання про арешт майна слідчим обґрунтовано тим, що вилучене майно є речовими доказами, які відповідають вимогам ст. 98 КПК України.
Арешт майна відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України є заходом забезпечення кримінального провадження.
Виходячи зі змісту правової природи вищевказаного поняття вбачається, що метою арешту майна є в подальшому забезпечення реалізації завдань кримінального процесуального права.
Таким чином, в даному випадку метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів, запобігання їх зникнення, перетворення, втрати.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про арешт майна в частині накладення арешту на майно, а саме:
1)Чорнові записи в картонній білій папці;
2)Документи фінансово-господарської діяльності в білій картонній папці;
3)Документи фінансово-господарської діяльності в сигригаторі синього кольору;
4)Документи фінансово-господарської діяльності в прозорих поліетиленових файлах, які знаходяться в білій картонній папці;
5)Документи фінансово-господарської діяльності в сигригаторі синього кольору;
6)Печатка на ім`я ОСОБА_2 ;
7)Документи фінансово-господарської діяльності в сигригаторі зеленого кольору;
8)Експрес накладні в кількості 170 шт.;
підлягає задоволенню, оскільки є достатні підстави вважати, що документи, які були вилучені під час обшуку 04.07.2019 року, можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, незастосування арешту майна може призвести до його втрати, пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Разом з тим, в судовому засіданні прокуроромта слідчим не доведено, що вилучений у ході проведення обшуку ноутбук «Lenovo» model 80T7 чорного кольору- відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, тому підстави для накладення арешту на зазначене майно відсутні.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
У судовому засіданні слідчий не зміг пояснити з якою метою, та яке значення для даного кримінального провадження має зазначений ноутбук, який належать ОСОБА_1 , тому відсутні правові підстави для задоволення клопотання в цій частині.
Частиною 11 статті 170 КПК України передбачено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В матеріалах кримінального провадження відсутні докази, що ноутбук є предметом злочинного посягання, або є набутими в результаті вчинення кримінального правопорушення, тазберіг на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Як вбачається з матеріалів клопотання, воно не містить переліку наявних ризиків, що доводять необхідність такого арешту, у клопотанні слідчого відсутні доводи про те, що незастосування заборони у вигляді арешту майна може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, оскільки дане твердження належним чином необґрунтовано та немотивоване, а є тільки звичайним посиланням на відповідну норму закону.
Ноутбук не відповідає критеріям, передбаченим ст.98 КПК України, тому підстави для накладення арешту на зазначене майно відсутні.
Крім того, у разі накладенню арешту на зазначене майно, це буде перешкоджати власнику користуватися та розпоряджатися цим майном.
За змістом положень КПК України обов`язок надання доказів необхідності арешту покладений на особу, яка подає клопотання про арешт майна, а слідчий суддя зобов`язаний відмовляти у задоволенні цього клопотання в разі, якщо доказів про необхідність арешту майна не буде надано особою, що подала клопотання.
Відповідно ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
З врахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання слідчого в частинінакладання арешту на ноутбук, як такого, що не доводить необхідність арешту майна, з метою вказаною у клопотанні, та яке явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України, відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 131, 132, 170-175, 309, 395КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчого з ОВС Другого ВРКП СУФР ГУДФС у Донецькій області Кононенко В.Ю., яке погоджено з прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області Черевко М.І., про арешт майна у кримінальному провадженні № 32019050000000002 від 08.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України- задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, яке було вилучене 04.07.2019 року під ч ас проведення обшуку приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, а саме на:
1)Чорнові записи в картонній білій папці;
2)Документи фінансово-господарської діяльності в білій картонній папці;
3)Документи фінансово-господарської діяльності в сигригаторі синього кольору;
4)Документи фінансово-господарської діяльності в прозорих поліетиленових файлах, які знаходяться в білій картонній папці;
5)Документи фінансово-господарської діяльності в сигригаторі синього кольору;
6)Печатка на ім`я ОСОБА_2 ;
7)Документи фінансово-господарської діяльності в сигригаторі зеленого кольору;
8)Експрес накладні в кількості 170 шт.
В іншій частині клопотання відмовити.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити слідчому, прокурору, а також присутнім під час оголошення ухвали підозрюваному, обвинуваченому, їх захиснику, законному представнику, іншому власнику або володільцю майна, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копію ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Роз`яснити, що згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Донецького апеляційного суду.
Повний текст ухвали суду виготовлений 23.07.2019 року.
Слідчий суддя
Судове рішення № 83263672, Краматорський міський суд Донецької області було прийнято 23.07.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 234/11897/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: