Ухвала суду № 83262751, 26.07.2019, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Номер провадження 2-в/225/7/2019

Єдиний унікальний номер 225/128/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повна)

22 липня 2019 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Нємиш Н.В.,

за участю секретаря Андрієвої Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань заяву Державної іпотечної установи про відновлення втраченого провадження,

ВСТАНОВИВ

В провадженні Дзержинського міського суду Донецької області перебуває цивільна справа за заявою Державної іпотечної установи про відновлення втраченого провадження в цивільній справі за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит, пені та інфляційних витрат.

Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що 30.05.2011 року Ленінським районним судом міста Донецька ухвалено рішення по цивільній справі № 2-562/11, за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит, пені та інфляційних витрат. Згідно рішення суду з ОСОБА_1 стягнуто на користь Державної іпотечної установи заборгованість за Договором про іпотечний кредит №5/2/980-N/60 від 18.03.2008р., у сумі 545 237,71 грн., а саме по основній сумі боргу – 433 857,89 грн., прострочені відсотки за користування кредитом – 89 855,71 грн., пеня за прострочення сплати кредитних коштів – 14 915,81 грн., інфляційні витрати – 6 608,30 грн.; витрати по сплаті судового збору у сумі 1700,00 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 грн., а всього 547 057,71 грн. На виконання вказаного рішення Ленінським районним судом м.Донецька видано виконавчий лист №2-256/11 від 29.08.2011р. 27.09.2011 року на підставі вказаного виконавчого листа Відділом державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м.Донецьку винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 28942413. Виконавчий лист перебував на виконанні у ВДВС до початку бойових дій у м.Донецьку, до Державної іпотечної установи він не повертався, подальше його місце знаходження не відоме. Таким чином, Державна іпотечна установа позбавлена можливості отримати свої кошти, які присуджено судом, оскільки відповідач добровільно не виконує рішення суду, а примусове стягнення не можливо у зв`язку з втратою виконавчого листа. Враховуючи той факт, що справа №2-562/11 розглядалась Ленінським районним судом м.Донецька, який розташований у м.Донецьк, територія якого непідконтрольна Україні, то судова справа або знищена, або перебуває незаконно у третіх осіб, тому вважають, що дана справа підлягає відновленню з метою подальшої видачі виконавчого листа для примусового виконання рішення суду.

06.06.2019 року від ОСОБА_1 надійшли письмові заперечення на заяву Державної іпотечної установи про відновлення втраченого судового провадження та відновлення змісту рішення Ленінського районного суду м.Донецьк від 30 травня 2011 року №2-562/11, відповідно до яких просить в задоволенні заяви Державної іпотечної установи про відновлення втраченого судового провадження відмовити, посилаючись на те, що заява про відновлення втраченого судового провадження для виконання судового рішення може бути подана до закінчення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Суд може поновити зазначений строк, якщо за клопотанням заявника визнає причини його пропуску поважними. Однак строк пред`явлення виконавчого документа до виконання за рішенням Ленінського районного суду м.Донецька сплив 07 вересня 2015 року, а заявник звернувся до суду з заявою про відновлення втраченого провадження лише 11.01.2018 року, тобто пропустив, передбачений ЦПК України строк для такої процесуальної дії більш ніж на 2 роки. Крім того заявник не вказує жодних причин поважності пропуску цього процесуального строку.

01.07.2019 року від Державної іпотечної установи надійшли письмові пояснення з яких вбачається, що із запереченнями боржника установа не погоджується, посилаючись на те, що Державна іпотечна установа постійно вела переписку з ВДВС, цікавилась інформацією щодо всіх виконавчих проваджень, які були відкриті по боржнику ОСОБА_1 . Також зазначили, що з ВДВС виконавчий лист не повертався, та не було винесено постанову про повернення чи закінчення виконавчого провадження. Оскільки строк пред`явлення виконавчого листа до виконання закінчився, не з вини установи, просять поновити строк відновлення втраченого судового провадження у зв`язку з тим, що сама судова справа перебуває в Ленінському районному суді м.Донецька (її отримання не можливо), а зазначений виконавчий лист перебуває у ВДВС, що розташовані у м.Донецьку, який перебуває на території, що непідконтрольна Україні. Тому необхідно відновити втрачене судове провадження для відновлення рішення суду з метою подальшого отримання виконавчих листів.

В судовому засіданні представник Державної іпотечної установи просила заяву про відновлення втраченого провадження задовольнити.

Заінтересована особа - ОСОБА_1 в судовому засіданні просив в задоволенні заяви відмовити посилаючись на доводи викладені в його письмових запереченнях.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, судом встановлено таке:

Згідно ст. 488 ЦПК України, відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення, або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно ст. 489 ЦПК України, втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Згідно ч.ч.1,2 ст.493 ЦПК України, при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги:

1) частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо);

2) документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів;

3) матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи;

4) будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи;

5) відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень;

6) дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі;

7) будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 494 ЦПК України, на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.

Судом встановлено, що в провадженні Ленінського районного суду м.Донецька перебувала цивільна справа 2-562/11 за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит, пені та інфляційних витрат.

Відповідно до Закону України від 12 серпня 2014 року № 1632-VII «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції» та згідно з розпорядженням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 вересня 2014 року № 27/0/38-14 (зі змінами та доповненнями), від 12 вересня 2014 року № 29/0/38-14, від 08 грудня 2014 року № 56/0/38-14 та від 27 березня 2015 року № 19/0/38-15 «Про визначення територіальної підсудності справ», змінено територіальну підсудність справ Ленінського районного суду м. Донецька визначено територіальну підсудність за Дзержинським міським судом Донецької області.

Якщо місцевий суд знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, то відновлення втраченої справи здійснюється судом за територіальною підсудністю судових справ, визначеною згідно зі ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» або ст.ст. 1,3 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції» (Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.07.2015 р. по справі № 6-13992св15).

Розпорядженням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про визначення територіальної підсудності справ» № 2710/38-14 від 02.09.2014 р. (зі змінами та доповненнями) у зв`язку з проведенням антитерористичної операції розгляд цивільних справ, які підсудні судам Донецької та Луганської області було підпорядковано судам, які знаходяться на підконтрольній території України.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження», УДППЗ «Укрпошта» з 27.11.2014 р. взагалі припинено приймання поштових відправлень на/з територію/ї Донецької та Луганської областей до/з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі повноваження.

Будь-які матеріали судової справи, як і сама судова справа, після розгляду не були передані Ленінським районним судом м. Донецька до Дзержинського міського суду Донецької області.

Відповідно до положень ч.ч. 1-2 ст.3 Закону України від 22 грудня 2005 року № 3262-IV «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень - автоматизованої системи збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Процедуру формування та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень визначає «Порядок ведення Єдиного державного реєстру судових рішень», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 року № 740 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2009 року № 1007).

Згідно з абз. 4 п.3 цього Порядку, електронна копія судового рішення - складений в суді у вигляді електронних даних ідентичний судовому рішенню за документарною інформацією та реквізитами електронний документ, засвідчений електронним цифровим підписом особи, що підписала зазначене рішення, який може бути перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Відповідно до частини першої статті 494 ЦПК України на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

Тлумачення частини першої статті 494 ЦПК України свідчить, що допускається відновлення втраченого провадження в частині, якщо провадження втраченого у відповідній частині. При цьому, не допускається відновлення втраченого провадження в частині, якщо воно втрачене повністю.

Зазначена правова позиція висловлена в ухвалі Верховного Судувід 06 лютого 2019 року (справа № 111/2150/13-ц, провадження № 61-24083сво18);в ухвалі Верховного Судувід 29.05.2019 (справа № 257/2766/13-ц, провадження № 61-23302св18).

При цьому у зв`язку з неможливістю відновити втрачене судове провадження у повному обсязі учасники справи мають право повторно звернутися до суду першої інстанції у загальному порядку.

Разом з цим, судом встановлено, що 30.05.2011 року Ленінським районним судом міста Донецька ухвалено рішення по цивільній справі № 2-562/11, за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит, пені та інфляційних витрат. Згідно рішення суду з ОСОБА_1 стягнуто на користь Державної іпотечної установи заборгованість за Договором про іпотечний кредит №5/2/980-N/60 від 18.03.2008 р., у сумі 545 237,71 грн., а саме по основній сумі боргу – 433 857,89 грн., прострочені відсотки за користування кредитом – 89 855,71 грн., пеня за прострочення сплати кредитних коштів – 14 915,81 грн., інфляційні витрати – 6 608,30 грн.; витрати по сплаті судового збору у сумі 1700,00 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 грн., а всього 547 057,71 грн., що не оспорюється сторонами.

Крім того, суд зазначає, що заява Державної іпотечної установи про відновлення втраченого судового провадження подана з порушенням вимог ч. 5 ст. 491 ЦПК України.

Так, частиною 5 ст. 491 ЦПК України передбачено, що заява про відновлення втраченого судового провадження для виконання судового рішення може бути подана до закінчення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Суд може поновити зазначений строк, якщо за клопотанням заявника визнає причини його пропуску поважними.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Ленінського районного суду м.Донецька від 30.05.2011 по справі № 2-562/11 набрало законної сили 27.07.2011 року.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про виконавче провадження», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання становив 1 рік.

Відповідно до ч.2 ст. 23 ЗУ «Про виконавче провадження», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Як вбачається з матеріалів справи виконавчий лист за рішенням Ленінського районного суду м.Донецька від 30.05.2011 по справі № 2-562/11 було пред`явлено до виконання 27.09.2011 року, що підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.09.2011 року та сторонами не оспорюється.

В своїх письмових поясненнях наданих суду 01.07.2019 року Державна іпотечна установапросить поновити строк відновлення втраченого судового провадження у зв`язку з тим, що сама судова справа перебуває в Ленінському районному суді м.Донецька (її отримання не можливо), а зазначений виконавчий лист перебуває у ВДВС, що розташовані у м.Донецьку, який перебуває на території, що непідконтрольна Україні.

Однак, вказані причини пропуску строку суд вважає неповажними виходячи з наступного.

Відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085, місто Донецьк Донецької області віднесено до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. Крім того, місто Донецьк Донецької області віднесено й до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, який затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р.

Тобто з моменту припинення органами державної влади своїх повноважень в м.Донецьку минуло більше 4 років, а Державна іпотечна установа звернулась до суду з заявою про відновлення втраченого провадження лише 11 січня 2018 року, жодних доказів того, що заявник був позбавлений можливості реалізувати своє право на звернення до суду раніше, заявником не надано. Крім того, заявником не надано жодних доказів того, що виконавче провадження було втрачено, або продовжує виконуватися у відділі ДВС що знаходяться на підконтрольній території України.

За приписами ч. 3 ст. 494 ЦПК України у разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд відмовляє у відновленні втраченого судового провадження і роз`яснює учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

З оглядом на зазначене, суд доходить до висновку про відмову у відновленні втраченого судового провадження.

Керуючись ст. 95, 260, 261, 353, 488, 493, 494 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Відмовити у відновленні втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-562/11 за позовною заявою Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит, пені та інфляційних витрат, яка перебувала в провадженні Ленінського районного суду м.Донецька.

Роз`яснити учасникам справи право на звернення із заявою про відновлення втраченого судового провадження за наявності необхідних документів.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо вона не проголошувалася з дати складання повного її тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.

Суддя: