Вирок № 83262511, 25.07.2019, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/1974/17

№ 1-кп/183/121/19

В И Р О К

іменем України

25 липня 2019 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Лили В.М.,

за участю секретаря Петренко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12017040350000731відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковська Дніпропетровської області, громадянина України,маючого середньо-технічну освіту,не працюючого,не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Балаклейця П.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

встановив:

04 березня 2017 р. приблизно о 21 год.05 хв. ОСОБА_1 , знаходячись в кв. АДРЕСА_2 , реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільнонебезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільнонебезпечних наслідків, з метою викрадення, непомітно для ОСОБА_2 , витягнув з сумки її мобільний телефон марки «Doogee Х5», білого кольору, імей: НОМЕР_1 , вартістю 1440 грн., в якому знаходилася сім-карта мобільного оператора «KYIVSTAR» номер НОМЕР_2 вартістю 35 грн., та поклав його до кишені своєї куртки. Після вчинення крадіжки ОСОБА_1 з місця скоєння злочину з викраденим майном пішов, розпорядившись викраденим майном в подальшому на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1475 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорює та повністю визнає себе винним у пред`явленому йому обвинуваченні. У скоєному щиро кається, готовий нести відповідальність передбачену законом.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, будучи повідомленою про час та місце розгляду справи.

Оскільки учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, не оспорювали в судовому засіданні обставини, при яких скоєно злочин, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і учасники судового процесу проти цього не заперечували. Також в судовому засіданні суд роз`яснив учасникам судового процесу, що у даному випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Судом було з`ясовано, що учасники судового процесу правильно розуміють зміст вищенаведених обставин та наслідки такого порядку дослідження доказів, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Отже, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину встановленою та доведеною, і його дії за пред`явленим обвинуваченням слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин у справі, дані про особу обвинуваченого. Так, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив нетяжкий злочин, раніше не судимий.

Обставиною, яка пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Тому, беручи до уваги вказані вище обставини та особу обвинуваченого, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання виключно у виді позбавлення волі на певний строк, оскільки підстав для застосування положень ст. 69 КК України суд не вбачає.

Між тим, враховуючи наявність пом`якшуючої покарання обставини, щире розкаяння обвинуваченого у вчиненому, а також усі обставини у справі, суд дійшов до переконання, що до обвинуваченого може бути застосовано положення ст. 75 КК України і він може бути звільнений від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Таке покарання, на думку суду, відповідає обставинам справи, тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого, і буде достатнім для його виправлення і запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. ст. 100, 374 КПК України.

Також, згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у зв`язку з ухваленням обвинувального вироку суд стягує з ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. У зв`язку із наведеним витрати на проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 198 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, -

ухвалив :

визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та призначити покарання за ч. 1 ст. 185 КК України один рік позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Речові докази:договір про надання фінансового кредиту під заставу №8.32771/0 від 04.03.2017 року, предметом застави за яким є мобільний телефон марки «Doogee Х5», білого кольору, імей: НОМЕР_1 залишити в матеріалах кримінального провадження, сім-карту мобільного оператора «KYIVSTAR» номер НОМЕР_2 повернути потерпілій ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України витрати на проведення судовоїтоварознавчої експертизи (висновок № 1237-17 від 20.03.2017 року) у розмірі 198 грн.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення лише з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно, після його проголошення.

Суддя Лила В.М.