Рішення № 83258862, 26.07.2019, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.19 Справа № 917/847/19

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Отюгова О.І., розглянувши справу № 917/847/19

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОУ СІДС" вул. Хмельницьке шосе,2, офіс 706, м. Вінниця, Вінницька область,21036

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Доля Агро" вул. Польова, 2, м. Зіньків, Полтавська область,38100

про стягнення 240 767,89 грн. заборгованості

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

27.05.2019 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОУ СІДС" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Доля Агро" про стягнення 240 767,89 грн. заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області суду від 28.05.2019 року cуд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 917/847/19 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Сторони були належним чином та завчасно повідомлені за місцем їх реєстрації про покладені на них обов`язки, про що свідчать матеріали справи.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 28.05.2019 року була надіслана відповідачу 29.05.2019 року рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Станом на час постановляння рішення у даній справі відповідач зареєстрований на адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстра юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зробленого судом.

Однак дана ухвала повернулася до суду без вручення відповідачу з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, ухвала суду у даній справі була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Отже, відповідач був належним чином повідомлений судом про розгляд даної справи та не своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення ( ч. 5 ст. 240 ГПК України)

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

01 лютого 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРОУ СІДС" (позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Доля Агро" (відповідач, покупець) було укладено договір № 01/02-6 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу з додатком (арк. с. 11-14).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- предметом даного договору є товар, який належить продавцю на момент укладення договору або буде набутий продавцем у майбутньому (п.1.1. договору);

- загальна сума договору визначається сукупністю додатків та /або накладних документах на відпуск товару (видаткових накладних) які підписані у період дії даного договору (п. 2.3. договору);

- товар вважається переданим покупцю з моменту підписання видаткових накладних (п.3.2. договору);

- покупець здійснює оплату товару за ціною, вказаною в додатках та/або накладних документах на відпуск товару (видаткових накладних), що є невід`ємною частиною цього договору і з врахуванням положень п. 2.4. договору та розділу 5 даного договору ( п. 5.1. договору);

- сторони визначили та погодили, що оплата товару згідно даного договору проводиться наступним чином: 58750,40 грн. оплачується покупцем в строк до 09 лютого 2018 року; 58750,00 грн. оплачується а покупцем в строк до 01 вересня 2018 року (п. 5.5. договору);

- за прострочення виконання зобов`язання покупець зобов`язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (діючої в період прострочення), від вартості несплаченого товару за кожен день прострочки (п. 8.2. договору);

- сторони відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій становить п`ять років з моменту підписання даного договору. Крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань за даним договором здійснюється протягом п`яти років з моменту підписання даного договору (п. 8.3. договору);

- покупець, у випадку порушення умов оплати вартості товару, сплачує на користь продавця штраф в розмірі 20% вартості неоплаченого товару (п. 8.4. договору);

- у разі невиконання чи неналежного виконання покупцем грошових зобов`язань щодо сплати вартості отриманого товару, покупець, відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, сплачує на користь продавця тридцять відсотків річних від простроченої суми основної заборгованості (п. 8.6. договору).

01.02.2018 року між сторонами також підписано підписано додаток до договору №1 (арк. с. 14) яким сторони погодили найменування товару, одиниці виміру, кількість товару, ціну товару.

На виконання умов договору № 01/02-6 купівлі-продажу позивачем було передано відповідачу товару на загальну суму 117 500,40 грн. Дана обставина підтверджується підписаною між сторонами видатковою накладною №221 від 18.05.2018 року та довіреністю №14 від 14.05.2018 року виданою відповідачем на отримання від відповідача цінностей (акр. с. 16-17).

Як вказує позивач, відповідач взяті на себе зобов`язання щодо оплати отриманого за договором № 01/02-6 купівлі-продажу виконав з порушенням строків визначених в п. 5.5. договору.

Відповідачем здійснено оплату отриманого від позивача товару 09.02.2018 року в сумі 58750,20 грн. та 25.02.2019 року в сумі 58750,20 грн.

Крім того, 16 березня 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРОУ СІДС" (позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Доля Агро" (відповідач, покупець) було укладено договір № 16/03 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу з додатком (арк. с. 20-22).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- предметом даного договору є товар, який належить продавцю на момент укладення договору або буде набутий продавцем у майбутньому (п.1.1. договору);

- загальна сума договору визначається сукупністю додатків та /або накладних документах на відпуск товару (видаткових накладних) які підписані у період дії даного договору (п. 2.3. договору);

- товар вважається переданим покупцю з моменту підписання видаткових накладних (п.3.2. договору);

- покупець здійснює оплату товару за ціною, вказаною в додатках та/або накладних документах на відпуск товару (видаткових накладних), що є невід`ємною частиною цього договору і з врахуванням положень п. 2.4. договору та розділу 5 даного договору ( п. 5.1. договору);

- сторони визначили та погодили, що оплата товару згідно даного договору проводиться наступним чином: 120 906,25 грн. оплачується покупцем в строк до 30 березня 2018 року; 120 906,25 грн. оплачується а покупцем в строк до 01 жовтня 2018 року (п. 5.5. договору);

- за прострочення виконання зобов`язання покупець зобов`язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (діючої в період прострочення), від вартості несплаченого товару за кожен день прострочки (п. 8.2. договору);

- сторони відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій становить п`ять років з моменту підписання даного договору. Крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань за даним договором здійснюється протягом п`яти років з моменту підписання даного договору (п. 8.3. договору);

- покупець, у випадку порушення умов оплати вартості товару, сплачує на користь продавця штраф в розмірі 20% вартості неоплаченого товару (п. 8.4. договору);

- у разі невиконання чи неналежного виконання покупцем грошових зобов`язань щодо сплати вартості отриманого товару, покупець, відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, сплачує на користь продавця тридцять відсотків річних від простроченої суми основної заборгованості (п. 8.6. договору).

01.02.2018 року між сторонами також підписано підписано додаток до договору №1 (арк. с. 23) яким сторони погодили найменування товару, одиниці виміру, кількість товару, ціну товару.

На виконання умов договору № 16/03 купівлі-продажу позивачем було передано відповідачу товару на загальну суму 241 812,60 грн. Дана обставина підтверджується підписаною між сторонами видатковою накладною №212 від 18.05.2018 року та довіреністю №13 від 14.05.2018 року виданою відповідачем на отримання від відповідача цінностей (акр. с. 25-26).

Як вказує позивач, відповідач взяті на себе зобов`язання щодо оплати отриманого за договором № 16/03 купівлі-продажу виконав частково та з порушенням строків визначених в п. 5.5. договору. Відповідачем здійснено часткову оплату отриманого від позивача товару 21.03.2018 року в сумі 50 000,00 грн. та 23.03.2018 року в сумі 70 000,00 грн. і за відповідачем рахується неоплачена заборгованість за отриманий товар в сумі 121 478,17 грн.

З огляду на неналежне виконання відповідачем умов укладених між сторонами договорів купівлі-продажу № 01/02-6 від 01.02.2018 року та №16/03 від 16.03.2018 року, позивачем 01.02.2019 р. було направлено відповідачу претензію згідно якої позивач вимагав від останнього сплатити заборгованість (арк. с. 36-39).

Як стверджує позивач, відповідач заборгованість не сплатив, відповіді на вимогу підприємства не надав і у відповідача перед позивачем рахується заборгованість за договорами купівлі-продажу № 01/02-6 від 01.02.2018 року та №16/03 від 16.03.2018 року.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача:

- 34 962,10 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 01/02-6 від 01.02.2018 року, яка складається з: 10 248, 29 грн., пені за період з 02.09.2018 року - 25.02.2019 року; 11 750,04 грн. штрафу; 8 546,95 грн., 30% річних за період з 02.09.2018 року - 25.02.2019 року та 4 416,82 грн. інфляційних за період з вересня 2018 року - лютий 2019 року (розрахунок арк. с. 18-19).

- 205 805,79 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 16/03від 16.03.2018 року, яка складається з: 121 812,50 грн. основного боргу; 27 478,17 грн. пені за період з 31.03.2018 року - 01.10.2018 року; 02.10.2018 року - 17.05.2019 року ; 24 362,50 грн. штрафу; 22 965,13 грн. 30% річних за період з 31.03.2018 року - 01.10.2018 року; 02.10.2018 року - 17.05.2019 року ; 9 187,49 грн. інфляційних за період з 31.03.20118 року - 01.10.2018 року; з 02.10.2018 року - 17.05.2019 року (розрахунок арк. с. 27-29).

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з купівлі-продажу.

Відповідно ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Якщо продавець зобов`язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (п. 1 та п. 5 ст. 692 Цивільного Кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував свої зобов`язання за вищезазначеними договорами щодо передання товару, що підтверджується підписаними між сторонами видатковими накладними №221 від 18.05.2018 року, № №212 від 18.05.2018 року та довіреностями №13 від 14.05.2018 року, № 14 від 14.05.2018 року виданими відповідачем на отримання від відповідача цінностей.

Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаними договорами та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України оплатив отриманий товар частково та з порушенням встановлених у договорах строків на їх оплату. Дана обставина відповідачем не спростована та не заперечується.

На момент звернення з позовом до суду за відповідачем рахується часткова заборгованість в сумі 121 812,50 грн. за договором №16/03.

За викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 121 812,50 грн. заборгованості, є обґрунтованими як поданими доказами, так і нормами права, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Відповідно до положень ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань": платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Пунктом 8.2. договорів купівлі-продажу № 01/02-6 від 01.02.2018 року та №16/03 від 16.03.2018 року сторони погодили, що за прострочення виконання зобов`язання покупець зобов`язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (діючої в період прострочення), від вартості несплаченого товару за кожен день прострочки.

Відповідно п. 8.4. договорів купівлі-продажу № 01/02-6 від 01.02.2018 року та №16/03 від 16.03.2018 року покупець, у випадку порушення умов оплати вартості товару, сплачує на користь продавця штраф в розмірі 20% вартості неоплаченого товару.

У п. 8.3. договорів купівлі-продажу № 01/02-6 від 01.02.2018 року та №16/03 від 16.03.2018 року сторони відповідно до ст. 259 ЦК України домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій становить п`ять років з моменту підписання даного договору. Крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань за даним договором здійснюється протягом п`яти років з моменту підписання даного договору.

У разі невиконання чи неналежного виконання покупцем грошових зобов`язань щодо сплати вартості отриманого товару, покупець, відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, сплачує на користь продавця тридцять відсотків річних від простроченої суми основної заборгованості (п. 8.6. договорів купівлі-продажу № 01/02-6 від 01.02.2018 року та №16/03 від 16.03.2018 року).

Отже, при укладені договорів сторони дійшли згоди щодо стягнення одночасно штрафу та пені у разі невиконання відповідачем умов договору, тому їх одночасне застосування не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам укладеного між сторонами договору. Також сторони в умовах договору погодили про можливість нарахування пені протягом п`яти років та про стягнення 30% річних.

Положеннями ст. ст. 627, 628, 629 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На підставі вищевикладеного позивачем заявлено до стягнення з відповідача:

1) за договором купівлі-продажу № 01/02-6 від 01.02.2018 року: 10 248, 29 грн., пені; 11 750,04 грн. штрафу; 8 546,95 грн., 30% річних та 4 416,82 грн. інфляційних (розрахунок арк. с. 18-19);

2) за договором купівлі-продажу № 16/03від 16.03.2018 року: 27 478,17 грн. пені; 24 362,50 грн. штрафу; 22 965,13 грн. 30% річних; 9 187,49 грн. інфляційних (розрахунок арк. с. 27-29).

Заявлені позивачем вимоги про стягнення пені, штрафу, 30% річних та інфляційних суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню в межах заявлених сум, оскільки при перевірці їх розміру судом не було виявлено їх завищення з боку позивача.

Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача: 1) 34 962,10 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 01/02-6 від 01.02.2018 року, яка складається з: 10 248, 29 грн., пені; 11 750,04 грн. штрафу; 8 546,95 грн., 30% річних та 4 416,82 грн. інфляційних та 2) 205805,79 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 16/03від 16.03.2018 року, яка складається з: 121 812,50 грн. основного боргу; 27 478,17 грн. пені; 24 362,50 грн. штрафу; 22 965,13 грн. 30% річних; 9 187,49 грн. інфляційних підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232-233,237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Доля Агро" (вул. Польова, 2, м. Зіньків, Полтавська область,38100, ідентифікаційний код 40461087) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОУ СІДС" (вул. Хмельницьке шосе,2, офіс 706, м. Вінниця, Вінницька область,21036, ідентифікаційний код 40884934) 34 962,10 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 01/02-6 від 01.02.2018 року, яка складається з: 10 248, 29 грн., пені; 11 750,04 грн. штрафу; 8 546,95 грн., 30% річних та 4 416,82 грн. інфляційних та 205 805,79 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 16/03 від 16.03.2018 року, яка складається з: 121 812,50 грн. основного боргу; 27 478,17 грн. пені; 24 362,50 грн. штрафу; 22 965,13 грн. 30% річних; 9 187,49 грн. інфляційних та 3611,52 грн. витрат по сплаті судового збору

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.07.2019 року

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.М.Тимощенко