Рішення № 83258087, 18.07.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.07.2019Справа №910/3998/19

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"доТовариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Моторного (транспортного) страхового бюро Українипростягнення 34 965,00 грн., Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М.

Представники учасників справи:

від позивача: Курінна А.В.

від відповідача: не з`явився.

від третьої особи: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2019 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" (надалі - ПрАТ "СК "Провідна") звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (надалі - ТДВ "СТ "Домінанта") про стягнення 34 965,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Провідна" на підставі договору добровільного комплексного автострахування №06/0688104/2306/17 від 30.06.2017 та у зв`язку з настанням страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування за пошкодження автомобіля Subaru Forester, державний номер НОМЕР_1 , а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Subaru Outback, державний номер НОМЕР_2 , водієм якого скоєно дорожньо-транспортну пригоду, станом на дату настання останньої була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/2666149, а тому позивач вказує, що обов`язок з відшкодування спричинених збитків у розмірі 34 965,00 грн. покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.04.2019 відкрито провадження у справі №910/3998/19; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); залучено до участі у справі Моторне (транспортне) страхове бюро України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті спору; запропоновано позивачу надати суду докази направлення відповідачу заяви про регресні вимоги вих. №853ПР/АГ від 31.10.2018.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.06.2019 повторно зобов`язано Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" надати докази направлення відповідачу заяви про регресні вимоги вих. №853ПР/АГ від 31.10.2018 та витребувано у Моторного (транспортного) страхового бюро України інформацію щодо особи, яка є страховиком за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (полісом) АМ/2666149 із обов`язковим зазначенням розміру франшизи та ліміту відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб.

21.06.2019 від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" надійшло клопотання про долучення доказів, а саме, доказів направлення відповідачу заяви про регресні вимоги.

01.07.2019 від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація з єдиної централізованої бази даних МТСБУ щодо договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (полісом) АМ/2666149.

Під час розгляду справи по суті судом було встановлено, що відповідачем після відкриття провадження у даній справі змінено адресу місцезнаходження (з м. Києва на м. Дніпро), у зв`язку з чим з метою належного повідомлення відповідача та надання йому можливості реалізувати своє право на доступ до правосуддя, суд постановив ухвалу господарського суду міста Києва від 08.07.2019, якою за власною ініціативою призначив у справі судове засідання з викликом сторін на 18.07.2019 та встановив строк на подання відзиву на позов.

В судове засідання 18.07.2019 з`явився представник позивача, надав пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач та третя особа своїх повноважних представників в судове засідання 18.07.2019 не направили, про причини неявки в судове засідання не повідомили.

Ухвала господарського суду міста Києва про призначення судового засідання від 08.07.2019 разом із ухвалою про відкриття провадження у справі від 03.04.2019 були направлені відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці таких ухвал, на адресу вказану Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Амур-Нижньодніпровський район, вул. Василя Макухи, буд. 1), та були повернуті до суду 16.07.2019, у зв`язку з закінченням встановленого строку зберігання, що підтверджується довідкою відділення поштового зв`язку від 12.07.2019.

Суд зазначає, що вказані ухвали надсилалися рекомендованим листом з поміткою "судова повістка".

Відповідно до п. 116 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

З пунктів 99 та 116 вказаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з зазначенням причини "за закінченням терміну зберігання" можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.

Враховуючи наведене, суд вважає, що неотримання судової повістки (листа з ухвалою суду) відповідачем та повернення її до суду з поміткою "повернута відправнику за закінченням терміну зберігання" є наслідками волевої поведінки відповідача у формі бездіяльності щодо її належного отримання.

За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, враховуючи, що ухвали суду направлялася відповідачу на зазначену в відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження (реєстрації) останнього, то керуючись приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що ухвала суду по даній справі є такою, що була вручена відповідачу.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

Про розгляд господарським судом міста Києва справи №910/3998/19 третя особа повідомлялася належним чином за адресою вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103051123704, з якого вбачається, що ухвала господарського суду міста Києва про призначення судового засідання від 08.07.2019 була отримана третьою особою 11.07.2019.

Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на наведене та керуючись вказаними приписами господарського процесуального закону, приймаючи до уваги відсутність будь-яких повідомлень відповідача та третьої особи про причини неявки їх представників в судове засідання 18.07.2019, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників ТДВ "СТ "Домінанта" та Моторного (транспортного) страхового бюро України.

В судовому засіданні 18.07.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.06.2017 між ПАТ "СК "Провідна" (страховик) та ПрАТ "Славутський солодовий завод" (страхувальник, вигодонабувач) укладено Договір добровільного комплексного автострахування №06/0688104/2306/17 (надалі - Договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом Subaru Forester, державний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 25 Договору строк його дії встановлено з 00:00 год. 02.07.2017 по 24:00 год. 01.07.2018.

02.03.2018 о 11:45 год. по просп. Перемоги, 9А, у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю застрахованого автомобіля Subaru Forester, державний номер НОМЕР_1 , та автомобіля Subaru Outback, державний номер НОМЕР_2 , а саме: ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Subaru Outback, не дотримався безпечної дистанції в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом Subaru Forester, у зв`язку з чим обидва автомобілі зазнали механічних пошкоджень.

Факт скоєння ДТП підтверджується довідкою №3018071460822563 про дорожньо-транспортну пригоду від 25.04.2018.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 22.05.2018 у справі №761/9380/18, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі страхового акту №2300209427 від 20.03.2018, в якому також міститься розрахунок страхового відшкодування, виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євромоторс" (СТО) рахунку №СЕК-8463 від 15.03.2018 та на підставі заяви страхувальника №2300209427 про виплату страхового відшкодування від 02.03.2018, позивач, виконуючи свої зобов`язання за Договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом виплати коштів (на рахунок ТОВ "Торговий дім "Євромоторс") у сумі 34 965,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №0015454 від 30.03.2018.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 22.05.2018 у справі №761/9380/18 вбачається, що транспортний засіб - автомобіль Subaru Outback, державний номер НОМЕР_2 , яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Subaru Forester, державний номер НОМЕР_1 , знаходився під керуванням ОСОБА_1 .

Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Subaru Outback, державний номер НОМЕР_2 , - ОСОБА_1 , встановлена у судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи (з наданої МТСБУ інформації щодо полісу №АМ/2666149) цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Subaru Outback, державний номер НОМЕР_2 , станом на дату настання спірної ДТП була застрахована ТДВ "СТ "Домінанта" на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/2666149.

Наведеним договором (поліс №АМ/2666149) передбачено, що франшиза становить 0, а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 100 000,00 грн.

Суд відзначає, що в силу приписів ч. 3 ст. 5 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин підлягають застосуванню Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в редакції, чинній на момент страхового випадку (ДТП), тобто, станом на 02.03.2018.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

На підтвердження розміру витрат, завданих спірною ДТП автомобілю страхувальника за Договором, позивачем було надано суду страховий акт №2300209427 від 20.03.2018, в якому також міститься розрахунок страхового відшкодування, виставлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євромоторс" рахунок №СЕК-8463 від 15.03.2018 та платіжне доручення №0015454 від 30.03.2018 на суму 34 965,00 грн. з призначенням платежу - оплата страхового відшкодування за договором №06/0688104/2306/17, згідно акту №2300209427 для ПрАТ " Славутський солодовий завод ", згідно рахунку №СЕК-8463 від 15.03.2018 без ПДВ.

З аналізу ч. 1 ст. 990 Цивільного кодексу України та ст.ст. 25, 26 Закону України "Про страхування" вбачається, що сама по собі відсутність звіту про оцінку витрат, пов`язаних з відновленням транспортного засобу, не є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування за умови підтвердження розміру оціненої шкоди іншими доказами по справі.

Пунктом 7.38. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003, передбачено, що значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.

Відповідно до Свідоцтва №САТ456539 про державну реєстрацію транспортного засобу автомобіля Subaru Forester, державний номер НОМЕР_1 , рік випуску - 2013 і на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував 7 - ми років, а тому коефіцієнт фізичного зносу дорівнював нулю.

Суд відзначає, що в матеріалах справи відсутні докази наявності у автомобіля Subaru Forester, державний номер НОМЕР_1 , коефіцієнта фізичного зносу, який має враховуватись при визначенні вартості відновлювального ремонту.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи належним чином підтверджується вартість відновлювального ремонту автомобіля Subaru Forester, державний номер НОМЕР_1 , за наслідками його пошкодження у спірній ДТП, у розмірі 34 965,00 грн.

З наявного в матеріалах справи платіжного доручення №0015454 від 30.03.2018, вбачається, що позивачем було перераховано страхувальнику (на рахунок СТО) кошти у розмірі 34 965,00 грн., а відтак в межах вказаної суми до позивача перейшло право вимоги страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Положеннями полісу №АМ/2666149 було передбачено франшизу у розмірі 0, а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 100 000,00 грн.

З метою отримання страхового відшкодування позивач на підставі ст.ст. 11, 509, 530 Цивільного кодексу України та ст.ст. 35, 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" звернувся до відповідача із заявою вих. №853 ПР/АГ від 31.10.2018.

На підтвердження звернення із вказаною заявою №853 ПР/АГ від 31.10.2018, позивачем подано до суду реєстр листів на відправку від 01.11.2018 та фіскальний чек від 01.11.2018, відповідно до яких відповідну заяву відповідачу було направлено 01.11.2018.

У п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зазначено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

З огляду на дату направлення відповідачу заяви №853 ПР/АГ від 31.10.2018, суд дійшов висновку, що строк виконання Товариством з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" зобов`язання з виплати страхового відшкодування за полісом №АМ/2666149 є таким, що настав.

За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, визначені полісом № АМ/2666149 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену у визначеному законодавством порядку вартість відновлювального ремонту автомобіля Subaru Forester, державний номер НОМЕР_1 , відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 34 965,00 грн.

Відповідач належними та допустимими доказами доводи позивача не спростував, а матеріали справи їх не містять.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" страхового відшкодування у розмірі 34 965,00 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача з огляду на задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Василя Макухи, буд. 1; ідентифікаційний код 35265086) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 25; ідентифікаційний код 23510137) суму страхового відшкодування у розмірі 34 965 (тридцять чотири тисячі дев`ятсот шістдесят п`ять) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Суддя Р.В. Бойко