Ухвала суду № 83257935, 26.07.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/110/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.07.2019 Справа № 908/1843/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Каблекс-Україна" за вих. б/н від 16.07.19 про застосування заходів забезпечення позову у справі

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю "Каблекс-Україна", 02232, м. Київ, проспект Маяковського, буд. 68, офіс 233

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Електротехніка", 69123, м. Запоріжжя, вул. В. Стуса, буд. 10

про стягнення 200 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

24.07.19 до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Каблекс-Україна" (надалі ТОВ "Каблекс-Україна") з позовною заявою за вих. б/н від 16.07.19 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Електротехніка" (надалі ТОВ "ВП "Електротехніка") 200 000,00 грн. авансового платежу за договором поставки від 23.02.17 №11 та заявою з вих. б/н від 16.07.19 про застосування заходів забезпечення позову.

24.07.19 за наслідками проведеного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа № 908/1843/19 (зазначена позовна заява та заява про вжиття заходів забезпечення позову) передана для розгляду судді Корсуну В.Л.

У заяві про вжиття заходів забезпечення позову ТОВ "Каблекс-Україна" просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти у розмірі 200 000,00 грн., що розміщені, зокрема, але не виключно, на поточному рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ "Мегабанк", м. Запоріжжя (МФО 351629) відкритому на ім`я ТОВ "ВП "Електротехніка".

Наведену заяву обґрунтовано тим, що одним із менеджерів відповідача в телефонному режимі було повідомлено позивача про знаходження товариства (відповідача) у незадовільному стані, що останнім господарська діяльність не ведеться, отримуються листи від інших контрагентів з подібними з позивачем вимогами. Також вказується, що ТОВ "Каблекс-Україна" стало відомо про нещодавнє пошкодження нерухомого майна одного з учасників ТОВ "ВП "Електротехніка" в результаті протиправних дій третіх осіб. Позивач вважає, що такими діями відповідач створює умови для виведення ліквідних активів товариства з власності та освоєння грошових коштів на рахунках товариства довіреними особами відповідача з метою унеможливлення подальшого стягнення грошових коштів контрагентами та списання заборгованості шляхом ініціювання процедури банкрутства після виведення найбільш ліквідних активів. У випадку реалізації вказаного сценарію, як зазначається в заяві, виконання судового рішення, не забезпеченого відповідними заходами, буде фактично неможливим або істотно складнішим та не у повному обсязі.

Розглянувши заяву ТОВ "Каблекс-Україна" від 16.07.19 про вжиття заходів забезпечення позову суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення позову (крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги), мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (ч.ч.1,2 ст. 20 Господарського кодексу України).

Згідно з ч.2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, за приписами чинного законодавства, основною метою здійснення правосуддя є захист та відновлення порушеного права відповідної особи, яка звернулась до суду із відповідною позовною заявою.

В той же час, захист порушеного права або охоронюваного законом інтересу здійснюється судом із дотримання основних засад судочинства, за наявності достатніх правових підстав та відповідних належних доказів, які підтверджують ту чи іншу обставину.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що передбачено ч. 1 ст. 74 ГПК України.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

ТОВ "Каблекс-Україна" не наданого жодного належного та допустимого доказу (в розумінні ст. ст. 76-77 ГПК України) з яким діюче законодавство пов`язує застосування заходів щодо забезпечення позову. Зокрема, доказів вчинення відповідачем дій спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання по поверненню передоплати, як то реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем тощо, як до заяви про вжиття заходів забезпечення позову від 16.07.19, так і до матеріалів позовної заяви вих.б/н від 16.07.19.

Натомість, заява про застосування заходів забезпечення позову, за своїм змістом, фактично зводиться лише до припущень як то … наявності у відповідача незадовільного стану діяльності та не здійснення ним господарської діяльності.

З огляду на викладене, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а також приймаючи до уваги те, що підставою для задоволення заяви про забезпечення позову є її обґрунтованість, що заява ТОВ "Каблекс-Україна" від 16.07.19 про застосування заходів забезпечення позову не підтверджена жодними належними та допустимими доказами,

суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача від 15.02.19 про забезпечення позову (у наданому вигляді).

Керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 86, 136, 137, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволені заяви ТОВ "Каблекс-Україна" від 16.07.19 про застосування заходів забезпечення позову відмовити.

Копію цієї ухвали надіслати на адресу учасників справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 26.07.19.

Відповідно до ч. 8 ст. 140 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно з вимогами ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 цього Кодексу.

Суддя В.Л. Корсун