Рішення № 83257850, 16.07.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2019м. ДніпроСправа № 904/5800/18за позовом Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води, Дніпропетровська область

до Комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради, м. Жовті Води, Дніпропетровська область

про визнання недійсними акту відбору проб стічної води, результату хімічного аналізу, розрахунку плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням, рахунку на оплату на додаткову обробку стоків

Суддя Суховаров А.В.

За участю секретаря судового засідання Сулими Д.В.

Представники:

від позивача - Гуменна Ю.Г., дов.18/418 від 18.01.2019;

від відповідача - Стецюра Т.М., дов. № 236 від 15.01.2019;

- Михайлов Д.В., дов. № 2882 від 29.08.2018, адвокат.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради (далі - відповідач), у якому просить суд визнати недійсними:

- акт відбору проб стічної води, яка скидається підприємством в комунальну систему каналізації м. Жовті Води від 10.09.2018 №204/18;

- результати хімічного аналізу складу стічної води, яка скидається підприємством в комунальну систему каналізації м. Жовті Води (дата проведення 10.09.2018 - 13.09.2018);

- розрахунок плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями від об`єкту управління ДП "Східний ГЗК" в каналізаційну мережу КП "ЖВК "ДОР" від 12.09.2018;

- рахунок від 18.09.2018 №7788.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що дії відповідача щодо відбору проб стічних вод є такими, що вчинені з порушенням норм чинного законодавства, у зв`язку з чим

позивач вважає недійсними результати хімічного аналізу складу стічної води, яка скидається підприємством в комунальну систему каналізації м. Жовті Води (дата проведення 10.09.2018 - 13.09.2018), на підставі яких відповідачем здійснено розрахунок плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями від об`єкту управління ДП "Східний ГЗК" в каналізаційну мережу КП "ЖВК "ДОР" від 12.09.2018 та виставлений на оплату позивачу рахунок від 18.09.2018 №7788. Крім того, на підтвердження заявлених вимог, позивач посилається на акт відбору зразків (проб) від 12.09.2018 №48, за змістом якого перевищення ГДК у азоті амонійному, фосфатах та АПАР не виявлено.

Ухвалою суду від 16.01.2019 (суддя Юзіков С.Г.) позовну заяву Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 12.02.2019 о 11-00 год.

08.02.2019 відповідач надав відзив на позов, згідно якого заперечує проти позову, вказує, що процедура відібрання проб стічних вод, проведення аналізів та доведення до відома їх результатів відбувалася зі сторони КП «ЖВК» ДОР» у відповідності вимогам чинного законодавства. Також, відповідач вказує, що в акті розмежування балансової належності 2003 року колодязь КК1 був визначений межею розділу мереж, він же і фактично відображений в акті балансової належності 2009 року без позначення назви даного колодязя, що і зумовило відсутність зазначення в акті відбору, форма якого затверджена Місцевими правилами і не передбачає зазначення номеру колодязя. Разом з тим, відповідач вказує, що стічні води відводяться від споживача через каналізаційні труби круглого поперечного перерізу, каналізаційні колодязі прохідні та поворотні, тому підстави вважати, що потік не має турбулентності, відсутні.

В підготовчому засіданні 12.02.2019 оголошено перерву до 13.03.2019.

21.02.2019 відповідач надав пояснення, за змістом яких вказує, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскільки відповідачем обрано невірний спосіб захисту.

11.03.2019 позивач надав відповідь на відзив, за змістом якої наполягає на задоволенні позовних вимог, вказує, що відбір стічних вод виконано з порушенням вимог чинного законодавства. Разом з тим, позивач зазначає про відсутність підстав вважати достовірним проведений хімічний аналіз лабораторією КП «ЖВК «ДОР», оскільки скидання стічних вод від об`єкту управління ДП «Східний ГЗК» здійснюється у мінімальних об`ємах, а отже відбір проб здійснено за відсутності турбулентності, що є недотриманням вимог ДСТУ ІSО 5667-10:2005. Крім того, позивач наполягає на факті правомірності заявленого позивачем періоду нарахування плати за скид стічних вод з понаднормовим забрудненням - з 24.07.2018 по 10.09.2018. Також, позивач вказує, що здійснений відповідачем розрахунок не передбачає розподілу плати за додаткову обробку стоків, а отже не відповідає методології проведення таких розрахунків, тому, на думку позивача, є таким, що суперечить нормам чинного законодавства. До того ж, позивач вважає безпідставними твердження відповідача щодо застосування позивачем неналежного способу захисту порушеного права.

У зв`язку перебуванням судді Юзікова С.Г. на лікарняному, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2019 справу №904/5800/18 передано на розгляд судді Суховарова А.В.

Ухвалою суду від 15.04.2019 справу №904/5800/18 прийнято до провадження суддею Суховаровим А.В., призначено підготовче засідання на 24.04.2019.

03.05.2019 відповідач надав заперечення на відповідь на відзив, за змістом яких наполягає на відсутності підстав для задоволення позовних вимог, вказує, що водоканал не перешкоджав позивачу здійснити паралельний відбір проби стічної води. Разом з тим, відповідач зазначає, що стічні води відводяться від споживача через каналізаційні труби круглого поперечного перерізу, каналізаційні колодязі прохідні та поворотні, тому вважати, що потік не має турбулентності, не має підстав. До того ж, відповідач вважає необґрунтованим застосування позивачем терміну «мінімальний проток води», оскільки наявність або відсутність протоку води залежить від водоспоживання та розподілення його у розрізі часу в межах доби, а за відсутності або недостатності протоку води, водоканал не виконує відбір проб. Крім того, відповідач наполягає на правомірності дій позивача щодо визначення періоду, за яки розраховано плату за скид стічних вод з понаднормовим забрудненням – з 13.06.2018 по 10.09.2018. Разом з тим, відповідач заперечує проти обраного позивачем способу захисту.

В підготовчому засіданні 24.04.2019 оголошено перерву до 30.05.2019.

Ухвалою суду від 30.05.2019 продовжено строк підготовчого провадження до 14.07.2019, оголошено перерву до 09.07.2019.

Ухвалою суду від 09.07.2019 закрито підготовче провадження, розпочато судовий розгляд справи по суті.

В судовому засіданні 09.07.2019 оголошено перерву до 16.07.2019.

15.07.2019 позивач надав додаткові пояснення, за змістом яких наполягає на задоволенні позовних вимог, вказує, що відповідач неправомірно керувався п.8.9 Правил прийому стічних вод, оскільки момент порушення був зафіксований відбором усередненої проби, а не разової, що відображено у супровідному документі від 10.09.2018 №204 до акта відбору проб стічної води від 10.09.2018 №204/18. Крім того, відповідач з посиланням на положення ч.ч.1. 2 ст. 7 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» зазначає про відсутність в акті відбору проб стічної води будь-якої інформації щодо похибки. Разом з тим, позивач зазначає, що методики, на які посилається відповідач не залучені КП «ЖВК «ДОР» до матеріалів справи та є з обмеженим доступом, що виключає можливість упевнитись у наявності чи відсутності даної похибки. До того ж, позивач вказує, що відповідачем не зазначено про посилання на нормативно-правовові акти на дані методики.

15.07.2019 відповідач надав письмові пояснення, за змістом яких наполягає на правомірності дій КП «ЖВК «ДОР» щодо відбору проб та порядку нарахування плати за скид стічних вод з понаднормовим забрудненням.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

16.01.2018 року між Комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради (відповідачем/виробником) та Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (позивачем/споживачем) укладено договір №10-1/1962/67ЕПП (далі - Договір), за умовами якого споживач бере на себе зобов`язання своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, належно експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, пристрої та прилади на них, які перебувають у нього на балансі, відповідно до цього Договору та вимог діючих нормативних документів у сфері водопостачання та водовідведення (п.1.2 Договору)

Відповідно до п.5.5.10 Договору позивач зобов`язаний скидати води, якісні показники яких не повинні перевищувати встановлених допустимих величин показників забруднень (ДК). У разі скидання споживачем стічних вод з перевищенням ДК, оплата за них здійснюється за підвищеним тарифом згідно з п.8.5 «Правил прийому стічних вод підприємств і організацій у комунальну систему каналізації м. Жовті Води». Перелік гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах споживача (мг/дм.куб або г/м.куб) приведені в таблиці № 4 Договору.

10.09.2017 відповідачем за участю представника позивача відібрана проба стічних вод, на підставі чого складений супровідний документ від 10.09.2018 №204 та акт відбору проб стічної води від 10.09.2018 № 204/18.

Листом від 18.09.2018 №3077 відповідачем повідомлено позивача про результати хімічного аналізу складу стічних вод, виконаних лабораторією відповідача за відбором проби стоків від будівлі управлінні ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" 10.09.2018 року, яким виявлено перевищення фактично допустимої концентрації у наступних речовинах:

- азот амонійний у розмірі 338, 18 мг/дм. куб, при ГДК-19,77 мг/дм.куб при ГДК - 0,383мг/дм.куб.

- фосфати - 24, 93 мг/дм. куб, при ГДК - 6,97 мг/дм. куб.

- АПАР -1,759 мг/дм.куб, при ГДК - 1, 040 мг/дм.куб.

За результатами аналізу відповідачем здійснено розрахунок плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненнями та виставлено на оплату рахунок №7788 від 18.09.2018 на суму 30 077, 76 грн.

Позивач заперечує проти здійсненого відповідачем розрахунку плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненнями, вважає дії відповідача щодо відбору проб стічних вод такими, що вчинені з порушенням норм чинного законодавства, у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом про визнання недійсним акту відбору проб стічної води, яка скидається підприємством в комунальну систему каналізації м. Жовті Води від 10.09.2018 №204/18, результатів хімічного аналізу складу стічної води, яка скидається підприємством в комунальну систему каналізації м. Жовті Води (дата проведення 10.09.2018 - 13.09.2018), визнання недійсним розрахунку плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями від об`єкту управління ДП "Східний ГЗК" в каналізаційну мережу КП "ЖВК "ДОР" від 12.09.2018, визнання недійсним рахунку від 18.09.2018 №7788. При цьому, позивач посилається на акт відбору зразків (проб) від 12.09.2018 №48, яким зафіксовано вісдсутність перевищень ГДК у азоті амонійному, фосфатах та АПАР.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільного виконання вимог, заявлених позивачем до відповідача при зверненні з даним позовом до суду.

Суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог з настпних підстав.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно положень ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.7.9 Правил прийому стічних вод підприємств і організацій у комунальну систему каналізації м. Жовті Води, затверджених 27.03.2008 року рішенням виконавчого комітету Жовтоводської міської ради за №181 (далі - Правила прийому стічних вод), з метою контролю якості стічних вод підприємств, водоканал здійснює відбір разових проб. Виявлені в цих пробах перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скидання наднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод підприємств виконується уповноваженими представниками водоканалу, що фіксується в спеціальному журналі або акті, який підписують як представники водоканалу, так і представники підприємства-абонента.

За змістом пункту 8.9 Правил прийому стічних вод період, за який стягується плата за скидання підприємством стічних вод з перевищенням припустимих концентрацій, установлених разовим аналізом, визначається від моменту попереднього аналізу, проведеного лабораторією водоканалу або іншою незалежною лабораторією, атестованою на цей вид діяльності, до моменту зафіксованого порушення, але не більше трьох календарних місяців.

Дослідивши матеріали справи, суд вбачає обґрунтованими дії відповідача щодо відбору проб стічних вод з понаднормативними забрудненнями від об`єкту управління ДП "Східний ГЗК" в каналізаційну мережу КП "ЖВК "ДОР", зафіксованого актом відбору проб стічної води від 10.09.2018, складення відповідного хімічного аналізу складу стічної води, що скидається підприємством в комунальну систему каналізації м. Жовті Води (дата проведення 10.09.2018 - 13.09.2018), на підставі якого розраховано плату за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями від об`єкту управління ДП "Східний ГЗК" в каналізаційну мережу КП "ЖВК "ДОР" від 12.09.2018 та виставлено на оплату відповідний рахунок від 18.09.2018 №7788.

Між тим, в процесі розгляду справи між учасниками справи постало ряд спірних питань щодо правомірності дій відповідача в частині відібрання проб стічних вод та здійснення розрахунку відповідної плати за скидання підприємством стічних вод з перевищенням припустимих концентрацій.

Так, позивач заперечує дії відповідача щодо відібрання проб стічних вод у мінімальних об`ємах від об`єкту управління ДП "Східний ГЗК" за відсутності турбулентності в порушення вимог ДСТУ ISO 5667-10:2005.

Суд зазначає, що за умовами пункту 5.1.2 Національного стандарту України, Якість води, частина.10.Настанови щодо відбирання проб стічних вод (ІSО 5667-10:1992,1DT) ДСТУ 180 5667-10:2005 потрібно обирати місця із сильною турбулентною течією, що забезпечить добре перемішування.

У разі, коли спостерігається розшарування забруднень в потоці стічних вод, в зв`язку з різним типом забруднення стічних вод, та відбувається неповне змішування:

- суспендовані речовини, що можуть осідати за низьких об`ємних швидкостей потоку;

- речовини, які не змішуються з водою, олія, мастило чи нафтопродукти, які утворюють поверхневу плівку забруднення;

- важкорозчинні речовини.

Таким чином, у разі змішування кардинально різних типів стічних вод, різних об`ємів за типом і часом скиду, виникає необхідність вживання заходів для додаткового, примусового перемішування.

Науково обґрунтовано існування двох принципово різних режимів течії рідини: ламінарного (від лат. lamina - шар) і турбулентного (від лат. turbulentus - безладний).

Ламінарний режим характеризується шаруватою течією рідини без перемішування окремих її шарів і без пульсацій швидкості і тиску. Ламінарний режим може установлюватися в капілярних трубах при малих швидкостях руху води, а також при русі рідин з великою в`язкістю (нафта, масла, гліцерин тощо).

При турбулентному режимі течія рідини супроводжується інтенсивним перемішуванням - окремих її частинок і пульсаціями швидкостей і тиску. Цей режим характерний при русі води в системах водопостачання і інших рідин при відносно великих швидкостях руху.

Позивач вказує, що спірний акт відбору проб містить зауваження представника ДП "Східний ГЗК" щодо відсутності великого протоку води, проте стічні води відводяться від споживача через каналізаційні труби круглого поперечного перерізу, каналізаційні колодязі прохідні та поворотні, проти чого не заперечують представник обох сторін, тому твердження позивача щодо відсутності турбулентності в потоці, відхиляються судом.

Разом з тим, в обгрунування позовних вимог, позивач зазначає, що акт відбору проб від 10.09.2018 та супровідний лист від 10.09.2018 не містять даних щодо колодязя для відбору проб стічної води.

З цього приводу суд зазначає, що вказаний акт відбору проб та супровідний лист не містять даних щодо колодязя для відбору проб стічної води, проте за змістом двостороннього акту від 10.09.2018 при здійсненні відбору проб та складанні вказаного акту представником ДП "Східний ГЗК" не нанадно зауважень щодо місця відбору проб, колодязя тощо, отже такі твердження позивача відхиляються судом.

Крім того, позивач зауважує на тому, що 24.07.2018 лабораторією водоканалу здійснювався відбір проб стічної води від об`єкту управління ДП "Східний ГЗК", тому розрахунок плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненнями має бути здійснено за період з 24.07.2018 по 10.09.2018, в той час як водоканалом здійснено відповідний розрахунок за період з 13.06.2018 по 10.09.2018, що суперечить положенням пункту 8.9 Правил прийому стічних вод.

За умовами пп. пп. 5.1.14 - 5.1.17 Договору виробник має право:

- контролювати якість, кількість та режим скидання стічних вод споживача;

- встановлювати споживачу кількісні та якісні показники приймання стічних вод до комунальної каналізації, а також вимоги щодо додержання певного режиму скидання стічних вод з урахуванням діючих вимог дозволу на скид стічних вод;

- пред`являти споживачу у встановленому порядку рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень;

- здійснювати раптовий (у будь-яку годину доби), не погоджений зі споживачем заздалегідь, відбір проб стічних вод, які скидаються споживачем до комунальної системи каналізації, для контролю за їх якістю. Споживач може залучити представника незалежної лабораторії, з якою у нього укладений договір про відбирання та проведення аналізу стічних вод.

За змістом пункту 8.9 Правил прийому стічних вод період, за який стягується плата за скидання підприємством стічних вод з перевищенням припустимих концентрацій, установлених разовим аналізом, визначається від моменту попереднього аналізу, проведеного лабораторією водоканалу або іншою незалежною лабораторією, атестованою на цей вид діяльності, до моменту зафіксованого порушення, але не більше трьох календарних місяців.

Відповідно до абзацу 8 частини 2 Додатку 6 Правил прийому стічних вод з ініціативи підприємства, при відборі проб водоканалом, може здійснюватися паралельний відбір контрольної проби для досліджень у лабораторії підприємства. Дана проба може направлятися в іншу незалежну акредитовану лабораторію. При цьому, проба пломбується (опечатується) представником водоканалу, що фіксується в акті відбору проби, а також складається акт передачі проби незалежною лабораторією.

При цьому, пунктом 1 частин 3 Додатку 6 Правил прийому стічних вод передбачено проведення відбору стічних вод в присутності представника підприємства та складення при цьому акту з підписами обох сторін.

Таким чином, фіксація відбору проб шляхом підписання двостороннього акту є обов`язковою.

В ході листування між споживачем та виробником (а.с.44-47) не досягнуто згоди щодо проведення спільного відбору проб, при цьому Правилами прийому стічних вод споживача не обмежено у правах здійснення паралельного відбору.

Суд зазначає, що в обґрунтування вищенаведених тверджень щодо невірно обраного відповідачем періоду розрахунку плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненнями позивачем не надано доказів складання двостороннього акту, яким зафіксовано відбір проб 24.07.2018 року згідно Додатку 6 Правил, натомість Комунальним підприємством "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради документально підтверджено підстави здійснення розрахунку саме за період з 13.06.2018 по 10.09.2018 відповідним двостороннім актом відбору зразків (проб) №204/18 від 10.09.2018, тому суд визнає обґрунтованим розрахунок плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями, здійснений відповідачем за період з 13.06.2018 по 10.09.2018.

Також, з огляду на положення вищєвикладеного абзацу 8 частини 2 Додатку 6 Правил прийому стічних вод відбор проб, суд відхиляє твердження позивача щодо наявності акту відбору зразків (проб) від 12.09.2018 №48, оскільки вказаний акт є односторннім, тому підстави вважати його належним доказом викладених в ньому обставин, відсутні.

Разом з тим, обґрунтовуючи свою правову позицію, позивач зазначає, що відповідач неправомірно керувався п. 8.9 Правил прийому стічних вод, так як момент порушення був зафіксований відбором усередненої проби, а не разової, що відображено у супровідному документі від 10.09.2018 № 204 до акта відбору проб стічної води від 10.09.2018 № 204/18.

Такі твердження позивача відхиляються судом, оскільки положення пункту 8.9 Правил прийому стічних вод не визначать залежність методу відбору проб (разового чи усередненого) від стягнення плати за скидання підприємством стічних вод з перевищенням припустимих концентрацій, натомість вказаний пункт Правил прийому стічних вод констатує необхідність проведення разового аналізу проведеного лабораторією водоканалу або іншою незалежною лабораторією, атестованою на цей вид діяльності, та строк нарахування відповідної плати.

Крім того, стосовно тверджень позивача щодо відсутності в акті відбору проб інформації про наявність похибки та відсутності можливості встановлення її наявності або відсутності у розрахунку, з огляду на обмежений доступ до такої інформації, суд зазначає, що результат хімічного аналізу та розрахунок водоканалу містить вихідні дані та посилання на методику розрахунку, згідно яких відповідачем здійснено розрахунок, натомість матеріали справи не містять належних та допустимих доказів наявності або відсутності похибки у розрахунку відповідача, про яку зазначає позивач, в той час як за відсутності можливості самостійного отримання необхідних для розгляду справи доказів, останній не обмежений у правах витребування таких доказів в порядку ст.ст. 80, 81 ГПК України.

За викладених обставин, такі твердження позивача не знаходять свого документального підтвердження в матеріалах справи, а отже відхиляються судом.

Щодо заперечень відповідача в частині невірно обраного позивачем способу захисту, суд зазначає наступне.

Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

За змістом положень статей 13, 15, 16 Цивільного кодексу України, право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Частиною 2 статті 16 ЦК України передбачено перелік способів захисту цивільних прав, які мають універсальний характер та можуть застосовуватися до всіх чи більшості суб`єктивних прав. Разом з тим, законодавцем передбачено, що такий перелік не є вичерпним та надано право суду захистити цивільне право або інтерес особи іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (частина 3 статті 16). Особа, законне право або інтерес якої порушено, може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту. Якщо спеціальні норми права визначають конкретні заходи з урахуванням специфіки порушеного права та характеру правопорушення, особа вправі скористатися такими способами захисту. Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання даної норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Як роз`яснив Конституційний Суд України у Рішенні від 01.12.2004 №18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" має один і той же зміст.

У цьому Рішенні Конституційного Суду України надано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто інтерес особи має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного Рішення Конституційного Суду України.

При цьому суд зазначає, що захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Тобто вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Лише у разі встановлення наявності порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу позивача та відповідності обраного останнім способу захисту такому порушенню або оспоренню суд може прийняти рішення про задоволення позову.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, або компенсація витрати, що виникли у зв`язку з порушенням прав, чи в інший спосіб нівелює негативні наслідки такого порушення.

Відповідно до приписів статті 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

У пункті 145 Рішення ЄСПЛ від 15.11.1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного королівства" суд зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, її суть зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 Рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2015 року).

Отже, суд вправі застосовувати способи захисту цивільних прав, які випливають із характеру правопорушень, визначених спеціальними нормами права, а також повинен враховувати критерії "ефективності" таких засобів захисту та вимоги частин 2-5 статті 13 ЦК України щодо недопущення зловживання свободою при здійсненні цивільних прав особою.

Здійснений водоканалом розрахунок плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями від об`єкту управління ДП "Східний ГЗК" в каналізаційну мережу КП "ЖВК "ДОР" від 12.09.2018, є документом, що містить посилання на методику розрахунку та вихідні дані, за результатом обчислення яких визначено суму, що підлягає оплаті позивачем згідно рахунка від 18.09.2018 №7788, який, є лише розрахунково-платіжним документом, що містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти.

Таким чином, вимога позивача про визнання недійсним розрахунку плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями від об`єкту управління ДП "Східний ГЗК" в каналізаційну мережу КП "ЖВК "ДОР" від 12.09.2018 та рахунку від 18.09.2018 №7788 не відповідає способам захисту прав, встановленим чинним законодавством, не приводить до оновлення порушеного права позивача, а отже не відповідає критерію "ефективності" засобів захисту прав та інтересів позивача.

За викладених обставин, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявленого позивачем способу захисту своїх прав та інтересів в частині визнання недійсним акту відбору проб стічної води, яка скидається підприємством в комунальну систему каналізації м. Жовті Води від 10.09.2018 №204/18 та результатів хімічного аналізу складу стічної води, яка скидається підприємством в комунальну систему каналізації м. Жовті Води (дата проведення 10.09.2018 - 13.09.2018, в той час як решта вимог позивача не відповідає визначеним законодавством способам захисту з порушених прав та інтересів позивача.

Згідно ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що відповідачем доведено належними та допустимими доказами відповідність дій водоканалу щодо відбору проб стічних вод та здійснення розрахунку плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями положенням Правил прийому стічних вод та умовам Договору, натомість твердження позивача щодо обґрунтованості позовних вимог не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог відмовляється судом.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м.Жовті Води, вул. Горького, 2; ідентифікаційний код юридичної особи 14309787) до Комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради (52204, Дніпропетровська область, м.Жовті Води, вул. 8 Березня, 40а; ідентифікаційний код юридичної особи 32182594) про визнання недійсними акту відбору проб стічної води, результату хімічного аналізу, розрахунку плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням, рахунку на оплату на додаткову обробку стоків відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ ГПК України

Повне рішення складено -26.07.2019

Суддя А.В. Суховаров