Рішення № 83257801, 22.07.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2019м. ДніпроСправа № 904/1991/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Клевець К.В., розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Київ

до ОСОБА_1 , м. Нікополь Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування в розмірі 185 238,83 грн.

Представники:

Від позивача Гринь К.А. - представник

Від відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування б/н від 12.04.2011 в розмірі 185 238,83 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 28 848,84 грн., заборгованості за відсотками - 81 090,88 грн., заборгованості по комісії - 10 846,56 грн., пені - 64 452,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем порушені зобов`язання за договором банківського обслуговування б/н від 12.04.2011 щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів та сплати в повному обсязі процентів у вигляді щомісячної комісії.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про захист персональних даних" 16.05.2019 надано запити до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС у Дніпропетровській області, ВАДР управління паспортної роботи громадянства та реєстрації фізичних осіб ГУ ДМС у Дніпропетровській області та Головного управління ДМС у Дніпропетровській області, щодо доступу до персональних даних, що містяться в картотеці реєстраційного обліку стосовно Відповідача.

03.06.2019 на адресу суду від Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС у Дніпропетровській області надійшла відповідь на запит, згідно якої ОСОБА_2 була знята з реєстрації ( АДРЕСА_1 ) за рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.12.2017 у справі № 182/6224/17.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2019, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання призначено на 18.06.2019.

Ухвалою суду від 18.06.2019, оголошено перерву в судовому засіданні до 22.07.2019.

Ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду направлялась відповідачу за адресою зазначеною в позовній заяві: АДРЕСА_1 .

Проте, конверт разом з ухвалою повернуто до суду поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з п. 3 ст. 212 Цивільного кодексу України якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

З огляду на викладене, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Крім того, відповідно до ч. 10 ст. 176 ГПК України судом здійснено оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (а.с. 145, 151).

Відповідач вимог ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Позивач у судовому засіданні 22.07.2019 підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 22.07.2019 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.04.2011 між Публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк") та Фізичною особою - підприємцем Підлужною Яною Юріївною підписано заяву про відкриття поточного рахунку та картку зі зразками підписів та відбитку печатки.

Вказана заява є двохстороннім правочином, оскільки містить підписи обох сторін, а також взаємні права та обов`язки.

Згідно вказаної заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 12.04.2011 та взяв на себе зобов`язання виконувати умови договору.

Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

В порушення своїх зобов`язань, відповідачем, належним чином умови договору банківського обслуговування від 12.04.2011 року не виконано, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість зі сплати кредиту станом на 16.04.2019 року у сумі 28 848,84 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 81 090,88 грн. за період з 08.04.2014р. по 31.03.2019р.; 64 452,55 грн. грн. пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за договором за період з 08.04.2014р. по 31.03.2017р та 10 846,56 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом за період з 01.05.2014р. по 02.03.2018р.

Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем умов договору банківського обслуговування від 12.04.2011 року в частині своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, комісії та пені за прострочення виконання зобов`язань.

Доказів виконання за договором банківського обслуговування від 12.04.2011, в частині повного та своєчасного погашення заборгованості на момент розгляду спору відповідач до суду не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Сторони є суб`єктами господарювання, тому відповідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 ГК України до прав і обов`язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору і є господарськими зобов`язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частинами 1 та 2 статті 639 Цивільного кодексу передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

У відповідності до п. 3.1.2.1.16. Умов, при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі). Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронного цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладанні договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банка та Клієнта.

У відповідності до п. 3.2.1.1.3. Умов, кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Згідно 3.2.1.1.8 Умов, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкритті поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - «Угода»). При порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених «Умовами та правилами надання банківських послуг», Банк по свій розсуд, має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту. При належному виконанні Клієнтом зобов`язань, передбачених «Умовами та правилами надання банківських послуг», при відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування Ліміту, проведення платежів Клієнта в порядку обслуговування Ліміту може бути продовжено Банком на той самий строк. Термін також може бути змінений Банком згідно п. 3.2.1.2.3.4 цього розділу «Умов і правил надання банківських послуг». Згідно ст. 212, 651 ЦКУ при порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань по кредиту, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов`язань має право встановити інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет-банку Приват24, мобільний додаток «Приват24», SMS-повідомлення чи інших). У разі непогашення заборгованості в термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної в повідомленні вважається простроченою.

Згідно абз. З п. 3.2.1.1.11 Умов та Правил: Періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Початком періоду безперервного користування кредитом перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом в цей період не впливають на зміну дати закінчення періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксовано нульове сальдо. Період безперервного користування "Кредитним лімітом на поточному рахунку" - не більше 35 днів.

Відповідно п. 3.2.1.2.2.3 Умов та Правил: Клієнт зобов`язаний здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах встановленого Ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п. 3.2.1.1.11.

За приписами п. 3.2.1.4.1.3 Умов та правил: у разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо на позиковому рахунку підлягало обнулення, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулення, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними.

Відповідно п.п.3.2.1.4.1.4 Умов та Правил: під "непогашенням кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового сальдо при закритті банківського дня.

Тобто строк повернення кредитного ліміту - 90 днів з моменту утворення дебетового сальдо.

В п. 3.2.1.1.6. Умов зазначається, що ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, смс - повідомлення або інших).

Розділом 3.2.1.4 Умов встановлений порядок розрахунків за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує відсотки, виходячи з відсоткової ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована відсоткова ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилась з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінця числа поточного місяця, розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

У випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24 (двадцять чотири) % річних, починаючи з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню. (п.3.2.1.4.1.2 Умов).

У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів* з дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го* дня після дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 48 (сорок вісім) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань, (п.3.2.1.4.1.3 Умов).

Згідно п. 3.2.1.4.9 Умов розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Відповідно п. 3.2.1.4.3 Умов та Правил: проценти, неоплачені по збігу строку непреривного користування кредитом, вважаються простроченими. Строк уплати процентів протягом 90 днів з моменту утворення дебетового сальдо.

Клієнт сплачує Банку комісію за використання Ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа коленого місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг. Банк може на свій розсуд не стягувати зазначену комісію в разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень.(п. 3.2.1.4.4)

За п. 3.2.1.4.5. Умов та Правил нарахування комісії здійснюється в день сплати.

Відповідно до п. 3.2.1.5.1. Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.2.1.2.2.2, 3.2.^1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3,, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п.3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Умов, Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3 Умов від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до 3.2.1.5.4 Умов - нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань, передбаченої п. 3.2.1.0.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3, здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано Клієнтом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідач, підписавши заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, прийняв пропозицію позивача та приєднався до договору згідно з умовами та правилами надання банківських послуг на умовах, викладених у вищезазначеній заяві.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 10561 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

За змістом положень ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом ст.ст. 611, 549, 551 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Свої зобов`язання за договором Позивач виконав в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитний ліміт.

У порушення зазначених норм закону та умов Договору Відповідач зобов`язання за вказаним Договором належним чином не виконав.

Невиконання відповідачем зобов`язань, щодо своєчасного та повного повернення кредиту за договором банківського обслуговування від 12.04.2011 призвело до виникнення заборгованості у сумі: заборгованість за кредитом - 28 848,84 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 81 090,88 грн. за період з 08.04.2014р. по 31.03.2019р.; 64 452,55 грн. грн. пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за договором за період з 08.04.2014р. по 31.03.2017р та 10 846,56 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом за період з 01.05.2014р. по 02.03.2018р.

Відповідачем доказів погашення заборгованості суду не надано.

Таким чином, Позивачем правомірно заявлені вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості у розмірі за кредитом - 28 848,84 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 81 090,88 грн. за період з 08.04.2014р. по 31.03.2019р.; 64 452,55 грн. грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за договором за період з 08.04.2014р. по 31.03.2017р та 10 846,56 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом за період з 01.05.2014р. по 02.03.2018р.

При цьому, як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських станом на 16.04.2019, за реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_2 стан суб`єкта Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є припиненим 30.07.2014р. за власним рішенням.

Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 , не як до підприємця, а як до фізичної особи.

За положеннями статті 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до статті 52 ЦК України ФОП відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном."

Таким чином, позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як фізичної особи-підприємця не припинились.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування б/н від 12.04.2011 в розмірі 185 238,83 грн. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний податковий номер платника податків НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитом - 28 848,84 грн. (двадцять вісім тисяч вісімсот сорок вісім грн. 84 коп.), заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 81 090,88 грн. (вісімдесят одна тисяча дев`яносто грн. 88 коп.); 64 452,55 грн. грн. (шістдесят чотири тисячі чотириста п`ятдесят дві грн. 55 коп.) пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за договором, 10 846,56 грн. (десять тисяч вісімсот сорок шість грн. 56 коп.) заборгованості по комісії за користування кредитом та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 778,58 грн. (дві тисячі сімсот сімдесят вісім грн. 58 коп.), про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26.07.2019

Суддя Н.Г. Назаренко