Ухвала суду № 83257606, 25.07.2019, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

"25" липня 2019 р. Справа № 903/545/19 Суддя Господарського суду Волинської області Костюк С. В., розглянувши подання №13568 від 24.07.2019 року головного державного виконавця Луцького районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України директора боржника – ТзОВ «НІМБ-7» ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа,

без участі головного державного виконавця Луцького районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області,

в с т а н о в и в:

рішенням Господарського суду Волинської області від 11.04.2013р. у справі № 903/232/13-г позов Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “НІМБ - 7” штраф в розмірі 12000,00 грн. та пеню за прострочення сплати штрафу у розмірі 12000,00 грн.; на виконання даного рішення видано наказ № 903/232/13-г-1 від 15.04.2013 року.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 25.10.2016р. у справі № 903/704/16 позов заступника керівника Маневицької місцевої прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Рожищенської районної державної адміністрації задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Німб-7” на користь Луківської сільської ради Рожищенського району Волинської області 169 267,57 грн. заборгованості по орендній платі за землю згідно договору оренди землі від 05 травня 2010 року, з яких: 163 469,88 грн. - основного боргу та 5 797,69 грн.; на виконання даного рішення видано накази № 903/704/16-2, № 903/704/16-3 від 09.11.2016 року.

05.09.2018 року Луцьким об`єднаним управлінням ПФУ у Волинській області винесено вимогу № 016 про сплату боргу зі сплати страхових внесків (збору) з ТзОВ «НІМБ-7».

24.07.2019 року на адресу суду від головного державного виконавця Луцького районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області поступило подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України директора боржника: ТзОВ “НІМБ-7” ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 без вилучення паспорта громадянина України, до виконання зобов`язань покладених на нього виконавчими документами.

В обґрунтування подання №13568 від 24.07.2019р. зазначає, що на виконанні Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області знаходиться зведене виконавче провадження №58013109 з виконання: вимоги про сплату боргу № 016 від 05.09.2018 року Луцького об`єднаного управління ПФУ у Волинській області; наказ № 903/704/16-3 від 09.11.2016 року Господарського суду Волинської обл.; наказ № 903/232/13-г-1 від 15.04.2013 року Господарського суду Волинської обл.; наказ № 903/704/16-2 від 09.11.2016 року Господарського суду Волинської обл., всього про стягнення з ТзОВ "Німб-7" 200217,41 грн.

За вказаним виконавчим провадженням боржником є ТзОВ «НІМБ-7». Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником, кінцевим бенефіціарним власником, підписантом, керівником, директором товариства є ОСОБА_1 , місцезнаходження якого: АДРЕСА_2 .

Під час виконання зведеного виконавчого провадження №58013109 виконавцями встановлено, що згідно інформації наданої на численні запити в органи реєстрації майнового стану - майно належне боржнику на праві власності відсутнє.

Згідно інформації з ДРРП на нерухоме майно та реєстру обтяжень рухомого майна у боржника відсутнє будь яке рухоме і нерухоме майно.

Згідно відповіді з ОДНІ у боржника наявні відкриті рахунки в банківських установах, на яких є кошти, в сумі: 18,08 грн., 72,13 грн., 140,11 грн.

Оскільки, існує значна кількість попередньо не виконаних постанов державних виконавців, у тому числі й інших органів ДВС, звернути стягнення на дані кошти в рахунок погашення боргів по ЗВП неможливо. Так, як заборгованість по ЗВП становить: 200217,41 грн.

Виконавцем 21.12.2017 року та 23.04.2019 року на адресу керівника боржника надсилалися виклики з`явитись для надання пояснень щодо причин невиконання рішень суду, однак керівник ТзОВ "НІМБ-7" не з`явився, про причини неявки не повідомив виконавця.

04.01.2019 надіслано запит виконавця в Державну прикордонну службу України, щодо перетину керівником боржника ОСОБА_1 державного кордону України, однак, відповіді від даної установи не отримана. Відповідно до актів державних виконавців від 27.06.2017 та 08.04.2019р. за адресою зазначеною у виконавчих документах, а саме: АДРЕСА_1 ТзОВ "НІМБ-7" майно відсутнє. За даною адресою у житловому будинку проживають фізичні особи, що підтверджується інформацією, яка надана сільською радою.

Суд, розглянувши подання №13568 від 24.07.2019р. головного державного виконавця Луцького районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України директора боржника – ТзОВ “НІМБ-7” зазначає наступне.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

Закон України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Зазначеним законом не передбачено за ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника до виконання рішення суду.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.02.2013 "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України", однією з підстав для відмови у задоволенні подань, що складає основну частину розглянутих справ, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

На підставі наведеного вище можна зробити висновок, що поняття "ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Поряд з цим, відповідно правил ст. 337 Господарського процесуального кодексу України, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи може мати місце виключно у випадку:

- коли ця особа є боржником;

- у випадку невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

І цей захід забезпечення виконання судового рішення є виключним.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України" громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов`язання до виконання зобов`язань або розв`язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках.

Таким чином, наявність в особи невиконаних зобов`язань, покладених на неї, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.

Разом з тим вимоги вище названого закону розповсюджуються тільки на громадян України.

Аналіз наведеного закону дає підстави для висновку про те, що ним (законом) передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково. Адже, ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), позначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків, у зв`язку з чим і здійснюється примусове виконання. Саме це і є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Зважаючи на таке, доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України. Окремо слід зауважити, що на момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Обов`язок щодо підтвердження цих обставин належними доказами покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Поряд з цим, подані заявником матеріали не містять доказів факту зловживання боржником процесуальними правами чи невиконання обов`язків, передбачених в судовому документі.

Суд також звертає увагу головного державного виконавця Луцького районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області на ту обставину, що згідно ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов`язанням усім належним їй майном.

Боржником у зведеному виконавчому провадженні є юридична особа – Товариство з обмеженою відповідальністю “НІМБ-7”, а не директор цього підприємства відносно якого заявлено подання.

Так, у поданні державний виконавець просить обмежити у праві виїзду за межі України директора боржника - юридичної особи ОСОБА_1 до виконання боржником - юридичною особою виконавчих документів, посилаючись на ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України".

Однак, у зазначеній статті визначено, що громадянину України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, якщо він (громадянин) ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, до виконання зобов`язань.

Водночас, рішеннями Господарського суду Волинської області у справах № 903/704/16, № 903/232/16 та вимогою Луцького ОУ ПФУ у Волинській області зобов`язання сплатити борг покладено на юридичну особу ТзОВ “НІМБ-7”, а не на громадянина - керівника юридичної особи.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Отже, виходячи з вищевикладеного, у даному випадку задоволення подання з підстав, викладених державним виконавцем, могло призвести до безпідставного обмеження права фізичної особи на свободу пересування, яке передбачено Конституцією України.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 Господарського процесуального кодексу України, тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 337 Господарського процесуального кодексу України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Статтею 338 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Враховуючи викладене та те, що наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження керівника боржника у праві виїзду за кордон, а також те, що боржником у зведеному виконавчому провадженні є юридична особа, а не керівник боржника, подання головного державного виконавця Луцького районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівнику боржника: ТзОВ “НІМБ-7” ОСОБА_1 без вилучення паспорта громадянина України, до виконання зобов`язань покладених на нього виконавчими документами, задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 232, 234, 235, 337, 338 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні подання № 13568 від 24.07.2019р. головного державного виконавця Луцького районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівнику ТзОВ “НІМБ-7” ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення (ст.256 ГПК України).

Ухвала підписана 25.07.2019 року.

Суддя С. В. Костюк