Рішення № 8325399, 14.09.2009, Ставищенський районний суд Київської області

Справа № 2-304, 2009 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

14 вересня 2009 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючої – судді: Марущак Н. М.,

при секретарі: Карабань З. І.,

з участю позивача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного комерційного банку „Трансбанк” про стягнення коштів по депозиту,

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаною позовною заявою звернулася ОСОБА_2, посилаючись на те, що 9 квітня 2008 року між нею та відповідачем був укладений депозитний договір № 477-7, згідно якого Банк відкрив вкладний (депозитний) рахунок № 263541504030477.978 на її ім'я, на який нею було внесено 10 000 євро. Строк дії вкладу становив до 14.04.2009 року, процентна ставка становила 9 %.

9 квітня 2008 року вона внесла на вказаний депозитний рахунок грошові кошти в сумі 10000 євро.

04.02.2009 року вона звернулася з письмовою заявою до відповідача з вимогою достроково видати Депозит. Відповідач ОСОБА_3 вклад їй так і не повернув, нараховані проценти не сплатив, письмової відповіді не надав.

У відповідь на її заяву від 6 квітня 2009 року про надання роз’яснень підстав невиконання зобов’язань відповідач надав лист від 6 квітня 2009 року, яким відмовив у видачі коштів та запропонував продовжити дію депозитного договору.

Строк повернення ОСОБА_3 вкладу та нарахованих процентів сплив 14.04.2009 року.

14, 15 та 16 квітня 2009 року вона зверталася до відповідача для отримання у відповідності з п. п. 2.8.1 Договору суми владу та нарахованих процентів готівкою з каси Банку, проте, на порушення Договору кошти їй виплачені не були Як видно з історії по рахунку, наданої на її вимогу 16 квітня 2009 року на рахунку № 26351504030477.978 знаходилося 10000 євро, а на рахунку № 26384504030477.978 - 873, 56 євро.

Як вбачається з довідки № 36/02-224 від 22 травня 2009 року АКБ “Трансбанк” залишок коштів з рахунку № 26351504030477.978 перенесено на рахунок” вкладу на вимогу” № 26209504030477 і залишок на ньому складає 10000 євро, сума нарахованих відсотків станом на 22.05.2009 року на рахунку № 26384504030477 складає 905,61 євро. Ц им також були порушені її права, оскільки згідно п.п. 2.9 Договору строк вкладу вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого п.1.2 Договору. Вона ж вимагала розірвати Договір достроково, зверталася особисто за отриманням коштів із каси банку.

За захистом своїх прав вона змушена була звернутися до Національного Банку України, листом від 27.07.2009 за № 56-008 \1-1040 останній рекомендував їй звернутися до суду.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації. Мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.

Враховуючи, що строк виконання зобов'язання по її депозитному вкладу виник, коли вже була введена тимчасова адміністрація то на виконання зобов'язань банку за її договором в силу статті 85 Закону України „Про банки та банківську діяльність " від 07.12.2000 року № 2121-Ш дія мораторію не розповсюджується.

Позивачка просить суд стягнути з АКБ „Трансбанк" на її користь 10905,61 євро за договором № 477-4 від 09.04.2008 року .

Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, підтвердила обставини, на які посилається в позовній заяві.

Представник Акціонерного банку „Трансбанк” в судове засідання не з”явився, про час та місце розгляду справи банк повідомлений належним чином, із заявою про розгляд справи у відсутність їх представника не звертався. Відповідно до ст. ст. 169 ч. 4, 225 ЦПК України суд постановив ухвалу про проведення заочного розгляду справи.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

9 квітня 2008 року між позивачкою та відповідачем був укладений договір № 477-7 строкового банківського вкладу (депозиту) (а.с. 5). Згідно договору Банк відкрив вкладний (депозитний) рахунок № 263541504030477.978 на ім'я позивачки. На вкладний рахунок позивачкою було внесено 10000 Євро. Строк дії вкладу становив до 14 квітня 2009 року, процентна ставка становила 9 %. Банк зобов'язався: виплатити позивачці суму вкладу по закінченню строку депозиту (п. 2.8), при достроковому витребуванні депозиту (п.п. 2.6, 2.7).

9 квітня 2008 року позивачка внесла на вказаний депозитний рахунок грошові кошти в сумі 10000 євро по квитанції № 2219 від 09.04.2008 року (а. с. 6).

04.02.2009 року позивачка звернулася до відповідача з письмовою заявою з вимогою достроково розірвати договір та видати депозит (а. с. 7).

У відповідь на її повторну заяву від 6 квітня 2009 року про надання роз’яснень підстав невиконання зобов’язань (а. с. 9) відповідач надав відповідь листом від 6 квітня 2009 року, яким відмовив позивачці у видачі коштів та запропонував продовжити дію депозитного договору (а. с. 10).

У відповідь на звернення позивачки 22 травня 2009 року відповідач видав їй довідку від 22 травня 2009 року № 36/02-224 з зазначенням, що залишок коштів по її депозиту 15.04.09 року з рахунку № 26351504030477.978 перенесено на рахунок „вкладу на вимогу” в євро № 26209504030477 згідно Постанови НБУ та договору і залишок на ньому складає 10000 євро, сума нарахованих відсотків станом на 22.05.2009 року на рахунку № 26384504030477 складає 905,61 євро (а. с. 11).

Як встановлено в судовому засіданні з виписки по вищевказаному депозитному рахунку (а. с. 33), відповіді відповідача від 09.09.2009 року за № 36/02-393 (а. с. 35) станом на 9 вересня 2009 року вказані кошти позивачці не виплачені.

Згідно п. 2.2 договору по закінченню строку розміщення вкладу банк повертає вкладнику суму вкладу і нараховані проценти шляхом: виплати готівкою з каси банку вкладнику ( (п.п. 2.8.1), зарахування на поточний, картковий, депозитний рахунок вкладника, що відкриті у банку на підставі письмової заяви вкладника (п. 2.8.2).

Проте, як зазначила в судовому засіданні представник позивачки, позивачка як вкладник до відповідача зверталась лише з проханням повернути їм належні по депозитному договору суми, письмової заяви про зарахування суми вкладу і нарахованих процентів на будь-який інший рахунок позивачка в Банк не подавала.

Відповідач не надав суду доказів про подачу такої заяви.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться"

У відповідності зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Відповідно до ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Із відповіді відповідача від 06.04.09 року за № 36/02-129 (а. с. 10), письмових заперечень відповідача (а. с. 22-24), витягу з Постанови правління Національного банку України (а. с. 25) встановлено, що вказаною постановою Правління НБУ в АКБ „Трансбанк” призначено тимчасову адміністрацію з 2 березня 2009 по 01.03.2010 року та уведено мараторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 02.03.2009 по 01.09.2009 року.

Частинами 1, 2 ст. 85 Закону України „Про банки і банківську діяльність" встановлено, що з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців. Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Строк дії вкладу по вищевказаному договору депозиту від 9 квітня 2008 року становив до 14 квітня 2009 року, тобто, с трок виконання зобов’язання настав 14 квітня 2009 року (після призначення тимчасової адміністрації).

Тому, оскільки строк виконання зобов'язання по депозитному вкладу позивача виник, коли вже була введена тимчасова адміністрація, суд вважає, що на виконання зобов'язань банку за вищевказаним договором депозиту в силу статті 85 Закону України „Про банки та банківську діяльність " від 07.12.2000 року № 2121-Ш дія мораторію не розповсюджується.

Таким чином, враховуючи викладене, беручи до уваги, що строк дії договору закінчився , а сума вкладу та відсотки по вищевказаному договору відповідачем позивачці не виплачені, суд вважає, що з відповідача на користь позивачки слід стягнути 10000 євро депозиту та 905,61 євро відсотків за користування вкладом за депозитним договором № 477-4 від 09.04.2008 року, а всього 10905 євро, що по курсу валют, встановленому Національним банком України станом на 14.09.09 року становить 127276 гривень 68 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивачки витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн. та на користь органу місцевого самоврядування судовий збір в сумі 1272 грн. 76 коп.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 533 ч. 3, 1060 ч. 2, 1074 ЦК України, ч. ч. 1, 2 ст. 85 Закону України „Про банки і банківську діяльність" ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169 ч. 4, 213-215, 224, 225 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з Акціонерного банку "Трансбанк" (03150, місто Київ - 50, вулиця Фізкультури, 9, код ЄДРПОУ 16293211, МФО 300089, к/р НОМЕР_1 в Управлінні Національного Банку України по м. Києву та Київській області) на користь ОСОБА_2 10000 (десять тисяч) євро депозиту та 905 (дев’ятсот п’ять ) 61 євро відсотків за користування вкладом за депозитним договором № 477-4 від 09.04.2008 року, а всього 10905 (десять тисяч дев’ятсот п’ять) 61 євро, що еквівалентно 127276 гривням 68 копійкам по курсу Національного Банку України, та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 (тридцять) гривень.

Стягнути Акціонерного банку "Трансбанк" (03150, місто Київ - 50, вулиця Фізкультури, 9, код ЄДРПОУ 16293211, МФО 300089, к/р НОМЕР_1 в Управлінні Національного Банку України по м. Києву та Київській області) на користь органу місцевого самоврядування судовий збір в сумі 1272 (одна тисяча двісті сімдесят дві) гривні 76 копійок.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуте Ставищенським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя