Вирок № 83252341, 24.07.2019, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/1811/19

Провадження № 1-кп/723/2290/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2019 року м.Сторожинець

Сторожинецький районний суд,

Чернiвецької областi, в складі:

головуючого суддi Якiвчика I.В.

за участю:

секретаря Крупчак М.І.

прокурора Романюка І.І.

потерпілої ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника Берника О.П.

розглянувши у вiдкритому судовому засiданні, в залi суду, в мiстi Сторожинець, кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018260000000404 від 03.10.2018 року, по обвинуваченню в скоєнні злочину, що передбачений ч.2 ст.286 КК України

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця за національністю, освiта середня, працюючого в ТОВ «Здоровий сон» оператором зміни, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, ранiше не судимого,

встановив:

Обвинувачений ОСОБА_2 , 03 жовтня 2018 року біля 08 години 45 хвилин керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ-2105», номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Головна в с. Панка Сторожинецького району Чернівецької області, зі сторони с. Стара Жадова в сторону м. Сторожинець на перевищеній швидкості більше 50 км/год., в районі будинку № 58, не виконуючи вимоги Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, а саме: - вимоги горизонтальної дорожньої розмітки 1.1. розділу 34 яка позначає межі прозної частини дороги на яку в`їзд заборонено; - п.1.5. щодо не вчинення дій по створенню небезпеки чи перешкоди для руху, загрози життю чи здоров`ю громадян, завдання матеріальних збитків; - п.2.3. (б) щодо уважності, стеження за дорожньою обстановкою та реагування на її зміну, не відволікання від керування транспортним засобом; - п.12.4 щодо не перевищення швидкості руху в населених пунктах більше 50 км.год.; - п.14.6 щодо не здійснення обгону на перехресті, здійснив такий обгін на перехресті, їдучого попереду нього невстановленого автомобіля, перетнув дорожню суцільну розмітку, створивши тим самим аварійну обстановку для водія автомобіля марки «ВМВ-725 номерний знак республіки Польща НОМЕР_2 ОСОБА_3 , який рухаючись зі сторони м. Сторожинець в напрямку с. Жадова, реагуючи на небезпеку, яку створив ОСОБА_2 , змінив напрямок свого руху праворуч на узбіччя, а згодом ліворуч з метою уникнення наїзду на пішоходів, які перебували на ньому, втратив керування над автомобілем перетнувши дві смуги руху, виїхав за межі проїзної частини дороги, де допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_4 , яка рухалась по лівому узбіччю в напрямку с. Жадова, яка від отриманої політравми у вигляді численних зламів кісток скелету, ушкодження внутрішніх органів та розвитком травматичного шоку змішаного ґенезу, померла.

Обвинувачений ОСОБА_2 , в судовому засiданнi свою вину в скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України визнав повністю, та давши показання підтвердив всі фактичні обставини обвинувачення, у вчиненому кається, просив пробачення у потерпілої і просить його суворо не карати та не позбавляти волі так як йому потрібно утримувати свою сім`ю та не позбавляти права керування транспортними засобами.

Потерпіла ОСОБА_5 направила до суду письмову заяву, якою просила здійснювати судовий розгляд кримінальної справи без її участі. Повідомила про часткове відшкодування їй нанесених збитків та про домовленість на остаточне їх відшкодування. Просила реально не позбавляти обвинуваченого ОСОБА_2 волі.

Потерпіла ОСОБА_1 будучи допитаною в судовому засіданні суду показала, що вона не була на місці пригоди і їй про обставини ДТП, де загинула її мати нічого не відомо. Їй відшкодована частково шкода, та домовлено з обвинуваченим про остаточне її відшкодування. претензій ні морального ні матеріального характеру до обвинуваченого вона не має і також просить не позбавляти його волі, а покарання призначити умовне.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Обвинувачений ОСОБА_2 погодився на скорочений порядок судового розгляду, без дослідження всіх доказів окрім тих які надає сторона обвинувачення, пояснивши, що рішення його є добровільним і наслідки, передбачені ч. 3 ст. 349 КПК України йому зрозумілі.

Розглянувши, в межах пред`явленого обвинувачення, кримінальне провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , з`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази треба дослідити та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорюються доведеність вини обвинуваченого та кваліфікацію його дій, а також з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає, що обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_2 , знайшло своє підтвердження і в судовому засіданні доведене в повному обсязі.

Дії ОСОБА_2 , суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_4 . При цьому аналізуючи об`єктивну сторону злочину, суд вважає, що саме між діями обвинуваченого ОСОБА_2 і наслідками у вигляді смерті ОСОБА_4 є причинний зв`язок оскільки такі неправомірні дії створили небезпеку для руху автомобіля «БМВ-725 під керуванням водія ОСОБА_3 внаслідок чого останній змінив напрямок свого руху і допустив наїзд на велопедиста ОСОБА_4 .

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд у відповідності зі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, суд враховує, що вина обвинуваченого, тобто його психічне ставлення до вчиненої ним дії та її наслідків, виражається у формі необережності, що характеризується таким її видом, як злочинна самовпевненість, а скоєний злочин відповідно до ст. 12 КК України класифікується, як тяжкий злочин. Обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий, злочин вчинив не в стані алкогольного чи іншого сп`яніння. За місцем проживання характеризується позитивно, на диспансерних обліках не перебуває, одружений, має на утриманні малолітню дитину, займається суспільно-корисною працею, працює в ТОВ «Здоровий сон» де характеризується позитивно.

Суд знаходить, що обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого є передбачені в ч.1 ст. 66 КК України:

- щире каяття обвинуваченого, яке полягає як у примиренні із потерпілими так і у визнанні обвинуваченим своєї винуватості і готовності нести кримінальну відповідальність що оцінюється, як критична оцінка обвинуваченим своєї злочинної поведінки;

- активне сприяння розкриттю злочину, яке полягає у не запереченні жодних обставин вчинення злочину, які мають істотне значення для повного розкриття злочину;

- добровільне відшкодування завданого збитку, що полягає у відшкодуванні матеріальних збитків та усунення заподіяної нематеріальної (моральної) шкоди.

Крім цього, згідно положень ч.2 ст.66 КК України, на думку суду, слід визнати такою, що пом`якшує покарання обвинуваченого, наявність на його утриманні малолітньої дитини - доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Обставин, що обтяжують покарання, обвинуваченого, передбачених в ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи вказані обставини, суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, внаслідок чого настала смерть однієї особи, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_2 , його позитивне характеризування за місцем проживання, зайнятість суспільно корисною працею і позитивну характеристику з місця роботи, його молодий вік, відсутність судимостей, а також не перебування його на диспансерних обліках, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст.75 КК України, тобто не пов`язаного із ізоляцією від суспільства.

Приймаючи таке рішення, суд також враховуєпозицію потерпілих осіб по справі, а саме доньок загиблої ОСОБА_4 - ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , які в судовому засіданні в письмовій формі та усно зазначили, що претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого не мають так як шкода їм реально, частково відшкодована та домовлено про термін повного відшкодування шкоди і вони просить не позбавляти обвинуваченого волі.

Суд враховує, що життя людини і її здоров`я є найвищою соціальною цінністю. Смерть людини має незворотний характер і наслідки у вигляді смерті не можуть бути виправлені, а шкоду неможливо відшкодувати. але суд враховує, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

З урахуванням всіх наведених обставин і обґрунтувань, в тому числі наявність чотирьох пом`якшуючих покарання обвинуваченого обставин та відсутність обставин, які обтяжують покарання суд знаходить, що покарання не пов`язане із ізоляцією від суспільства буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 і попередження вчинення ним нових злочинів.

На виконання п.п. 20, 21 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року « Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», обговорюючи питання щодо доцільності призначення обвинуваченому ОСОБА_2 додаткового покарання передбаченого санкцією ч.2 ст. 286 КК України у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд враховує характер та мотиви допущених обвинуваченим порушень правил безпеки дорожнього руху, його ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину.

Так судом враховується, що обвинувачений після вчинення дорожньо-транспортної пригоди не залишав місце пригоди, за домовленістю із потерпілими, відшкодував їм шкоду та обіцяв потерпілим в судовому засіданні до кінця життя допомагати, що свідчить про щире каяття та розуміння допущених порушень правил дорожнього руху, які призвели до непоправної втрати. Висновком експерта № 1327, який досліджений в суді, встановлено що ОСОБА_2 на час вчинення ДТП в стані алкогольного сп`яніння не знаходився, в його крові не виявлено етилового спирту. На обліку в лікарів нарколога і психіатра обвинувачений не знаходиться і до адміністративної відповідальності, з приводу порушень на транспорті, не притягувався.

На думку суду, всі зазначені обставини, а також сімейний стан обвинуваченого, необхідність утримання і виховання малолітньої дитини, а також наявність у обвинуваченого постійного місця роботи, місцезнаходження цієї роботи та її значна віддаленість від місця проживання обвинуваченого, в сукупності зумовлюють необхідність у використанні транспортного засобу.

З урахуванням цих обставин і висновків, а також враховуючи характер вчинених обвинуваченим, порушень правил дорожнього руху, негативне ставлення обвинуваченого до вчинених ним порушень, відсутність обтяжуючих покарання обставин та наявність декількох пом`якшуючих вину обвинуваченого обставин, а також зважаючи на неможливість перевірки судом мотивів вчинення порушень, оскільки органами досудового розслідування не було встановлено автомобіль, обгін якого, згідно обвинувального акту, здійснював ОСОБА_2 , суд знаходить що призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами є недоцільним.

Суд також вважає необхідним із обвинуваченого, згідно положень ч.2 ст.124 КПК України стягнути судовi витрати, пов`язанi iз проведенням судових експертиз та вирішити долю речових доказів у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 , визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченому ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді чотирьох років, позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На пiдставi ст.75 КК України засудженого ОСОБА_2

звiльнити вiд вiдбування покарання з випробуванням, якщо засуджений ОСОБА_2 протягом дворічного iспитового строку не вчинить нового злочину i виконає покладенi на нього судом обов`язки.

Зобов`язати засудженого ОСОБА_2 перiодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повiдомляти цей орган про змiну мiсця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межi України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації та виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 28.07.2006 року Сторожинецьким РВ УМВС України в Чернівецькій області, на користь держави судові витрати по справі, а саме витрати по проведенню судових експертиз в сумі 10582 (десять тисяч, п`ятсот вісімдесят дві) гривні, перерахувавши вказану суму на рахунок 31116115024227 в Казначействі України (ЕАП), отримувач Сторожинецьке УК/Сторожинецького району Чернівецької області 24060300, код 37835756, МФО 899998.

Речовi докази по справi, а саме:

- одежа ОСОБА_4 - куртка захисного кольору, светр № 1 бузкового кольору, светр № 2 бордового кольору, футболка жіноча білого кольору, штани № 1 чорного кольору, штани № 2 чорного кольору, рейтузи чорного кольору, шкарпетки чорного та сірого кольору, хустка № 1 зеленого кольору, босоніжки сірого кольору, які знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілих, залишити у потерпілих;

- велосипед синього кольору марки «АZIMUT", який знаходиться на відповідальному зберіганні на території спеціального майданчика Сторожинецького ВП ГУНП України в Чернівецькій області, передати у власність потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ;

- автомобiль марки «ВАЗ-2105», номерний знак НОМЕР_1 , який знаходиться на відповідальному зберіганні на території спеціального майданчика Сторожинецького ВП ГУНП України в Чернівецькій області, повернути власнику ОСОБА_7 або користувачу - обвинуваченому ОСОБА_2 ..

Арешт на автомобiль марки «ВАЗ-2105», номерний знак НОМЕР_1 накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04.10.2018 року - скасувати.

Арешт на автомобiль марки «BMW-725» номерний знак Республіки Польща НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_8 , із республіки Польща, який накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05.10.2018 року - скасувати.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. На вирок суду може бути подана апеляцiйна скарга до Чернівецького Апеляційного суду через Сторожинецький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Копію вироку, негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

СУДДЯ