Вирок № 83249588, 24.07.2019, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/2072/19

Провадження № 1-кп/740/220/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2019 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої-судді Ковальової Т.Г.,

секретаря судового засідання Кононяко С.А.,

з участю прокурора - Сірика І.В.,

обвинуваченої - ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Квацби Р.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ніжині Чернігівської області кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженки м.Ніжина Чернігівської області, громадянки України, раніше не судимої, яка має на утриманні малолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , проживає по АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

05.11.2018 близько 18 год. 00 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ-21011», реєстраційний номер НОМЕР_1 , за відсутності посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, тобто діючи всупереч вимогам підпункту «а» п.2.9 та підпунку «а» п.2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, рухаючись по вул.Миколаївська в с.Вертіївка Ніжинського району, на перехресті рівнозначних доріг по вул.Миколаївська та провулку Миколаївського у порушення вимог п.16.13 ПДР при виконанні повороту ліворуч не надала перевагу в русі мопеду марки «Mustang» без реєстраційного номера, який рухався в зустрічному напрямку прямо, у результаті чого допустила зіткнення з вказаним мопедом, унаслідок якого водій мопеду ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого уламкового перелому верхньої третини тіла лівої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків, забійної рани правого колінного суглобу, обох пахових ділянок, перенісся, забою м`яких тканин обличчя, кистей та стоп, забою сідального нерву, які згідно висновку експерта за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 визнала свою винуу вчиненні порушень підпункту «а» п.2.9 та підпунку «а» п.2.1 Правил дорожнього руху під час керування автомобілем марки «ВАЗ-21011» 05.11.2018 близько 18-00 год. по вул.Миколаївська в с.Вертіївка Ніжинського району, наслідком чого стало зіткнення з мопедом під керуванням ОСОБА_2 та спричинення йому тяжких тілесних ушкоджень. Вона надавала потерпілому першу допомогу, викликала швидку допомогу, відшкодувала йому завдані збитки. Заперечує факт алкогольного сп*яніння, оскільки алкогольні напої не вживала. В скоєному щиро кається.

Захисник обвинуваченої - адвокат Квацба Р.Д. відповідно до ст.ст.87, 89 КПК України заявив клопотання про визнання висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп*яніння ОСОБА_1 від 05.11.2018, складеного КЛПЗ «Ніжинська центральна міська лікарня ім.Миколи Галицького недопустимим, як отриманого всупереч вимогам ст.214 КПК України до внесення відомостей до ЄРДР 06.11.2018.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначає, що ОСОБА_1 повністю відшкодувала йому збитки та просить не позбавляти її волі.

Крім визнання вини обвинуваченою, її вина підтверджується також іншими доказами, які суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним досліджувати стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, що обвинувачена та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Заслухавши осіб, що з*явилися в судове засідання, та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 доказана і її дії необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тяжке тілесне ушкодження.

Суд вважає, що клопотання захисника щодо визнання висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп*яніння ОСОБА_1 від 05.11.2018, складеного КЛПЗ «Ніжинська центральна міська лікарня ім.Миколи Галицького недопустимим доказом, - обґрунтованим, оскільки висновок отриманий всупереч вимогам ст.214 КПК України до внесення відомостей до ЄРДР 06.11.2018.

Інші докази перебування обвинуваченої в стані алкогольного сп*яніння відсутні, тому слід виключити з обставин, які обтяжують покарання, - вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Суд виходить з того, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання обвинуваченій суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України є тяжким, особу винної, яка раніше не судима, до адміністративної відповідальності не притягувалася, позитивно характеризується за місцем проживання, обставини, що пом`якшують покарання, - щире каяття, відшкодування завданого збитку, знаходження на утриманні малолітньої дитини, відсутність обставин, що обтяжують покарання, і дійшов висновку про необхідність призначення покарання обвинуваченій у вигляді позбавлення волі у межах санкції ч.2 ст.286 КК України.

Але, з урахуванням висновку досудової доповіді органу пробації про те, що ОСОБА_1 не становить високої небезпеки для суспільства та можливе її виправлення без позбавлення або обмеження волі, думки потерпілого, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання, тому на підставі ст.75 КК України її необхідно звільнитивід відбування призначеного покарання з випробуванням та визначенням іспитового строку, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.

Суд вважає, що саме таке покарання є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення винної і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень відповідно до передбачених статтею 65 КК України загальних засад призначення покарання.

Відповідно до абзацу 3 п.28 постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі кримінальні правопорушення проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" суди не вправі застосовувати позбавлення права керування транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала, тому застосування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами неможливо відносно ОСОБА_1 , яка не має прав керування.

Згідно ч.2 ст.124 КПК України витрати на залучення експертів в сумі 3 768 грн. 24коп. підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.

Відповідно до ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення.

Цивільний позов прокурора про стягнення з ОСОБА_1 на користь комунального лікувально-профілактичного закладу «Ніжинська центральна міська лікарня імені Миколи Галицького» витрачених на лікування потерпілого ОСОБА_2 коштів в сумі 9 754 грн. 42 коп. законний, обґрунтований і підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і призначити їй покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти вказаний орган про зміну місця проживання, роботи або навчання;

не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не застосовувати.

В задоволення цивільного позову прокурора стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід місцевого бюджету (р/р 35417038029989 (КЕКВ 2220) в ГУДКСУ в Чернігівській області, код ЄДРПОУ 02774125, МФО 853592) на відшкодування витрат комунального лікувально-профілактичного закладу «Ніжинська центральна міська лікарня ім.М.Галицького» на лікування потерпілого кошти в сумі 9 754 (дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят чотири) грн. 42 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 3 768(три тисячі сімсот шістдесят вісім) грн. 28 коп. витрат за проведення експертиз.

Зняти арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 30 жовтня 2018 року на майно: автомобіль марки «ВАЗ-21011», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та мопед марки «Mustang», рама № НОМЕР_2 .

Речовий доказ: автомобіль марки «ВАЗ-21011», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться у Ніжинському ВП, - повернути ОСОБА_1 за належністю.

Речовий доказ: мопед марки «Mustang», який знаходиться у Ніжинському ВП, - повернути потерпілому ОСОБА_2 ..

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Головуюча суддя Ковальова Т.Г.