Постанова № 83248803, 24.07.2019, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/1045/19

Провадження № 3/674/414/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2019 року

Суддя Дунаєвецького районного суду Хмельницької області Артемчук В.М., розглянувши матеріали УПП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

українця, громадянина України,

мешканця АДРЕСА_1 ,

-за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

02 липня 2019 року о 01 год. 30 хв., ОСОБА_1 , на автодорозі Н-03, в м. Дунаївці по вул. Шевченка 108, керував автомобілем «Toyota Land Cruiser» д.н. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, порушення координації рухів . Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судове засідання ОСОБА_2 не з`явився , про день та час розгляду справи повідомлявся шляхом направлення повісток за адресою мешкання, вказаною у протоколі, що збігається із зареєстрованим місцем проживання проте 17.07.2019 року, 24.07.2019 року в судове засідання не з`явився, повістки про виклик повернуті з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Із зазначеного вище вбачається, що ОСОБА_1 достеменно знав про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд його судом. Однак незважаючи на викладене, у судові засідання не з`являвся, будь-яких заяв та клопотань не надав, до суду за інформацією щодо стану розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності не звертався.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства. Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 §1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою. Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці , зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Каракуця проти України" Європейський суд прийшов до висновку про те, що права скаржників на справедливий розгляд справи не були порушені у зв`язку з тим, що вони не проявляли належної зацікавленості у результатах розгляду їх справи протягом тривалого строку, не звертаючись до суду за інформацією щодо стану розгляду їх скарги, незважаючи на те, що суд не повідомив їх про винесене рішення, що й унеможливило їх звернення зі скаргою у встановлені законом строки. Неналежна зацікавленість у розгляді справи може бути підставою для процесуальних наслідків.

Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Вказані обставини свідчать про ухилення правопорушника від отримання поштової кореспонденції з метою уникнення належної адміністративної відповідальності.

Аналіз викладених вище обставин, неявки в судове засідання ОСОБА_1 17.07.2019 року, про що його було повідомлено при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та повісткою та 24.07.2019 року, про розгляд справи доставлено за адресою його мешкання та реєстрації повідомлення про необхідність з`явитися на пошту для отримання судової повістки, яку він не забрав з пошти, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, що виразилися у відсутності інтересу до поданого до суду відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, та свідчить про умисне уникнення від явки до суду та затягування судового розгляду даної справи з метою уникнення відповідальності.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи вказані рішення ЄСПЛ та вимоги ст.268 КУпАП, зважаючи на те, що судом вичерпано усі можливі засоби для належного повідомлення притягуваного про дату, час і місце розгляду справи, з метою недопущення необґрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених ст.277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП, суд визнає причини неявки притягуваного у судові засідання неповажними та вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності, що відповідає приписам ст. 245 КУпАП.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що вина ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 166061 та відеозаписом.

Правилами дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується матеріалами адміністративної справи і є доведеною.

Відповідно до ст.ст.34, 35 КУпАП обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що достатнім та необхідним для виховання особи правопорушника, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень, буде безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки саме таке стягнення забезпечить досягнення мети зазначеної ст. 23 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 384,20 гривень.

Керуючись ст.ст.130 ч.1, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири ) грн. 20 коп.

Реквізити для здійснення перерахування коштів судового збору в Дунаєвецький районний суд Хмельницької області: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код за ЄДРПОУ:37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження (внесення подання прокурора) цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст.26 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом 10-ти днів з моменту її постановлення

Суддя:/підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя Дунаєвецького районного суду В. М. Артемчук