Ухвала суду № 83248110, 24.07.2019, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

Справа № 639/2250/19

Провадження № 2-с/639/60/19

24 липня 2019 року

м. Харків

Суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Єрмоленко В. Б., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу по цивільній справі за заявою Комунального підприємства «Жилкомсервіс» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій,-

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду звернувся заявник ОСОБА_1 з заявою про скасування судового наказу № 639/2250/19 (2-н/639/372/19) від 07.06.2019 за заявою Комунального підприємства «Жилкомсервіс» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

В обґрунтування зави зазначено, що між КП «Жикомсервіс» та ОСОБА_1 договірних відносин не існує. Доказів існування договору про надання ОСОБА_1 послуг та фактичного його виконання з Актами виконаних робіт КП «Жилкомсервіс» не додавав, оскільки вони не існують. А відповідно й не може виникнути чи існувати борг ОСОБА_1 перед КП «Жилкомсервіс», у зв`язку з чим ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідною заявою про скасування судового наказу.

Суд дослідивши матеріали заяви, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Проте, в порушення п. 2 ч. 3 ст. 170 ЦПК України, ОСОБА_2 не вказав у заяві про скасування судового наказу реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта боржника для фізичних осіб – громадян України. А також не зазначив повне найменування стягувача, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

До того ж, суд звертає увагу, що відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додаються: документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 2 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір не справляється за подання заяви про скасування судового наказу.

Разом з тим, 03 жовтня 2017 року Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, доповнено пп. 4-2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», яким встановлено, що за подання до суду заяви про скасування судового наказу сплачується судовий збір у розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пп. 4-2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду заяви про скасування судового наказу справляється судовий збір у 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 2019 рік складає 96,05 грн.

Враховуючи те, що за загальним правилом наступний закон з того ж питання скасовує дію попереднього закону, то суд вважає, що за подання до суду заяви про скасування судового наказу заявнику необхідно було сплатити судовий збір відповідно до пп. 4-2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Проте, всупереч вказаним вимогам закону, ОСОБА_1 до заяви про скасування судового наказу не надано квитанцію про сплату судового збору у встановленому законом розмірі, або докази щодо звільнення його від сплати судового збору.

Згідно ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне повернути заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу без розгляду.

Керуючись ст.ст. 170, 260, 354, 355 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суддя,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу по цивільній справі за заявою Комунального підприємства «Жилкомсервіс» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – повернути без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Повний текст ухвали складено 24.07.2019.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

СУДДЯ В. Б. Єрмоленко