Вирок № 83247752, 25.07.2019, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Провадження № 1-кп/639/427/19

Справа № 639/4308/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2019 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Чижиченко Д.В.

за участю секретаря Косенко С.М.

прокурора Макарова О.Г.,

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню зареєстрованому 16 грудня 2018 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12018220500002304 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого 04.08.2017 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого: 25.07.2017 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.2 ст.309 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 разом зі своїм братом, ОСОБА_2 , 24.11.2018 року о 20 годині перебував поблизу станції метро «Холодна гора» м. Харкова, де помітив раніше йому незнайомого ОСОБА_3 Саме в той час у ОСОБА_1 без попередньої змови із ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на вчинення хуліганства, спрямованого на грубе порушення громадського порядку, поєднаного зі спричиненням тілесних ушкоджень ОСОБА_3 будь-якого ступеня тяжкості. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1 , діючи одноособово, умисно, не узгоджуючи свої дії з братом, проявляючи зневажливе ставлення до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи зі злочинним умислом, безпричинно почав викрикувати на адресу ОСОБА_3 образи, висловлюючись при цьому ненормативною лексикою, а потім, діючи зухвало, застосовуючи фізичне насилля, безпричинно, силою штовхнув руками в груди потерпілого, завдавши тому фізичного болю. Надалі ОСОБА_1 , продовжуючи свої одноособові хуліганські дії, не реагуючи на правомірні зауваження пересічних громадян та їх вимогу припинити хуліганські дії, проявляючи зневажливе ставлення до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи зухвало, умисно, із застосуванням фізичної сили, безпричинно наніс один удар кулаком правої руки в ділянку обличчя ОСОБА_3 . Від отриманого удару ОСОБА_3 упав на асфальтне покриття. Саме в той час, ОСОБА_2 , оцінивши ситуацію, що склалася, перебуваючи поряд, в епіцентрі подій, бажаючи підтримати злочинні дії брата, ОСОБА_1 , вирішив також приєднатись до останнього з метою вчинення хуліганства, поєднаного зі спричиненням тілесних ушкоджень раніше йому незнайомому ОСОБА_3 будь-якого ступеня тяжкості. При цьому ОСОБА_2 , проявляючи зневажливе ставлення до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, висловлюючись на адресу ОСОБА_3 ненормативною лексикою, діючи умисно, у групі зі своїм братом, ОСОБА_1 , проявляючи особливу зухвалість, застосовуючи фізичну силу, узгоджено, безпричинно, почергово нанесли приблизно 10 ударів ногами в ділянку голови потерпілого, який перебував у положенні лежачи на асфальті і не чинив їм будь-якого опору. Після цього ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , досягнувши бажаного результату та злочинної мети, а саме побиття ОСОБА_3 у громадському місці, в присутності пересічних громадян, очевидців вказаних подій, на правомірні зауваження яких вони на протязі здійсненного ними хуліганства не реагували, припинили свої протиправні хуліганські дії, які тривали більше 5 хвилин, та з місця скоєння злочину зникли, залишивши потерпілого лежати на асфальтному покритті. В результаті хуліганства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в результаті грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю у відношенні ОСОБА_3 , у групі спричинили потерпілому тілесні ушкодження у вигляді саден та синців на голові, обличчі, лівій руці, синець на тулубі, які у сукупності за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, тривалість яких не перевищує 6-ти діб, а забитої рани на носі, яка підлягає хірургічній обробці з накладанням швів відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше як 3 (три) тижні (21 день), що підтверджено висновком судово-медичної експертизи № 09-698/2019 від 18.06.2019.

Дотримуючись засад кримінального судочинства, а саме доступу до правосуддя і змагальності сторін та свободи в поданні ними доказів, відповідно до вимог ст. 351 КПК України, допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , свою провину в інкримінованому їм злочині визнали повністю, пояснили суду, що дійсно вони, вчинили злочин відносно потерпілого ОСОБА_3 при цьому детально вказали про механізм та спосіб вчинення злочину. Фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, кваліфікацію злочину не оспорюють.

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином, в порядку вимог ст.135 КПК України, що відповідно до вимог ст. 325 КПК України не є перешкодою для проведення судового розгляду. Відповідно до наданої ним заяви до суду просить розглядати справу без його участі. На підтвердження наведеного вище, матеріали провадження містять повістки з відміткою отримання потерпілим судових повідомлень.

Обвинувачені вважали недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ними не оспорюються. Цю позицію підтримала і сторона обвинувачення. Щодо можливості розгляду справи без участі потерпілого ОСОБА_3 обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не заперечували, такої думки дотримувався і прокурор.

Сторони кримінального провадження під час судового розгляду клопотань про визнання доказів недопустимими не подавали.

Судом роз`ясненні положення ч. 3 ст. 349 КПК України, учасникам процесу вони зрозумілі, з`ясувавши правильність розуміння сторонами цих обставин.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , своєї вини, а також те, що сторони не піддають сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченими змісту цих обставин, добровільності та істинності їх позиції, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз`яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинувачених, дослідженням матеріалів досудового розслідування, зокрема даних, що характеризують особу обвинувачених.

Суд проводив розгляд даного кримінального провадження лише стосовно осіб, яким висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в обсязі пред`явленого обвинувачення (ст. 337 КПК України) є доведеною. Дії обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд кваліфікує за ч. 2 ст. 296 КК України, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю (хуліганство), вчинене групою осіб.

Така юридична оцінка дій обвинувачених відповідає фактичним обставинам, встановленим по справі.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працює, раніше судимий, має постійне місце реєстрації та мешкання, не одружений.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працює, раніше судимий, має постійне місце реєстрації та мешкання, не одружений.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає сприяння розкриттю злочину та щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України та враховує роз`яснення Верховного Суду України, викладені в постанові №7 від 04 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», а саме з принципів справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів та враховує характер і ступень тяжкості скоєного злочину, обставини що пом`якшують покарання, особу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , їх відношення до скоєного злочину та вважає, що виправлення обвинувачених та попередження скоєння ними нових злочинів не можливо без відбуття покарання в місцях позбавлення волі, а тому їм слід обрати покарання пов`язане з ізоляцією від суспільства.

Приймаючи до уваги, що 04 серпня 2017 року Жовтневим районним судом м. Харкова ОСОБА_1 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, в силу ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки, ОСОБА_2 засуджений за ч. 2 ст. 309 КК України до 4 років позбавлення волі, в силу ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки, проте в зазначений період скоїли злочин, який є предметом теперішнього розгляду, суд призначаючи покарання, виходить з положення ч. 1 ст. 71 КК України, застосовуючи принцип часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 серпня 2017 року та за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 липня 2017 року.

Визначаючи покарання суд враховує, що воно має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими так і іншими особами.

Керуючись ст.ст.370, 374, 377 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

В силу ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 серпня 2017 року та остаточно ОСОБА_1 призначити до відбуття 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Взяти ОСОБА_1 під варту по набранню вироком законної сили.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з дня фактичного його затримання.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

В силу ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 липня 2017 року та остаточно ОСОБА_2 призначити до відбуття 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Взяти ОСОБА_2 під варту по набранню вироком законної сили.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з дня фактичного його затримання.

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченим. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя Д.В. Чижиченко