Вирок № 83247048, 25.07.2019, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/8887/18

Провадження № 1-кп/524/111/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2019 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області

у складі: головуючого судді: Олейнікової Г.М.

при секретарі: Денисенко Н.В.

за участю прокурора: Тютюнник Я.Л.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кременчука Полтавської області кримінальне провадження , внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018170090001339 від 25.04.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука, Полтавської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, не військовозобов`язаного , не одруженого, судимого:

1)04.08.2006 року Крюківським районним судом м. Кременчука за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у вигляді 7 років позбавлення волі. 29.03.2011 року звільнений із Полтавської ВК№64 умовно - достроково на невідбутий строк 1 рік 7 місяців 11 днів ,

2)04.09.2017 року Автозаводським районним судом м. Кременчука, за ч. 1,2 ст. 185, ч. 1 ст. 360 , ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

3)08.02.2019 року Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області за ст. 121 ч.2, ст.. 71 ч.1 КК України до покарання у вигляді 7 років 1 місяць позбавлення волі.

зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 395 КК України,

ВСТАНОВИВ:

19.06.2017 року ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області відносно ОСОБА_1 , встановлено адміністративний нагляд строком на 1 рік із застосуванням наступних обмежень:

- заборонити перебування у визначених місцях міста Кременчук (або іншого населеного пункту у випадку зміни у встановленому законом порядку місця мешкання), а саме заборонити перебування у місцях продажу алкогольних напоїв на розлив (в барах, кафе, ресторанах м.Кременчука);

- заборонити виїзд в особистих справах за межі міста Кременчук (або іншого населеного пункту у випадку зміни у встановленому законом порядку місця мешкання),

- заборонити вихід з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу, а саме зобов`язати знаходитись за місцем мешкання (у квартирі, кімнаті гуртожитку, а у випадку проживання у приватному будинку - у приміщенні даного приватного будинку або на прибудинковій території) у період часу з 22:00 годин до 06:00 год. наступного дня;

Про вказані вище обмеження ОСОБА_1 ознайомлений під підпис , тобто йому було достовірно відомо про встановлення адміністративного нагляду та застосування у зв`язку з цим обмежень відносно нього, а також попереджено про кримінальну та адміністративну відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду.

В період з 18.04.2018 року по 21.04.2018 року ОСОБА_1 ,порушуючи вищевказані обмеження , встановлені відносно нього ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 19.06.2017 року , маючи умисел на самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, без поважних причин та повідомлення працівників поліції, що здійснюють нагляд, зокрема дільничного офіцера поліції Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області , самовільно залишив місце свого проживання та межі м. Кременчука, Полтавської області, поїхавши до м. Чигирин, Черкаської області, де здійснив в період з 18.04.2018 року по 21.04.2018 року два адміністративні правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, від дачі показань по справі відмовився, підтвердив обставини вчинення злочину, які викладені в обвинувальному акті і на питання суду пояснив , що він знав , що відносно нього ухвалою суду був встановлений адміністративний нагляд і що йому заборонено без дозволу працівників поліції залишати місце свого проживання , але він без дозволу працівника поліції виїхав до м. Чигирин , де в період з 18.04.2018 року по 21.04.2018 року вчинив два адміністративні правопорушення . У скоєному щиро кається, просить його суворо не карати.

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ст.349 ч.3 КПК України. При цьому судом їм було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд, вважає, доказаним у судовому засіданні скоєння обвинуваченим злочину невеликої тяжкості і кваліфікує його дії за ст.. 395 КК України, як самовільне залишення особою ,щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі, місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особистість обвинуваченого, який задовільно характеризується за місцем проживання , на момент вчинення правопорушення та під час судового розгляду офіційно не працював,має непогашені судимості , стан здоров`я обвинуваченого , який на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання.

Суд також при призначенні обвинуваченому покарання враховує практику Європейського суду з прав людини у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.), в яких Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». Крім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) суд встановив, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

У п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено про те, що досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.

При призначенні обвинуваченому покарання враховується судом і те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Судом також враховується поведінка обвинуваченого за час досудового розслідування, де він активно сприяв розкриттю злочину, а також під час судового розгляду, де він щиро покаявся у вчиненому злочині.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого у відповідності зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, знаходився на лікуванні в Голопристанській ВК№ 7, яка є лікувальним закладом середнього рівня безпеки (для чоловіків, засуджених до позбавлення волі на певний строк, які хворі на туберкульоз) згідно повідомлення в.о. начальника Кропивницького слідчого ізолятора О.І.Іскра ( а.с. 63) .

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого у відповідності до ст.67 КК України судом не встановлені.

Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, одночасно враховуючи зазначені обставини, з урахуванням особи винного, суд прийшов до висновку про доцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання в межах санкції статті, по яких кваліфіковані дії обвинуваченого у вигляді арешту, так як обвинуваченим скоєний злочин невеликої тяжкості, у скоєному щиро кається. Також покарання обвинуваченому ОСОБА_1 повинно бути призначено із застосуванням ст. 70 ч.4 КК України, оскільки він судимий 08.02.2019 року Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області за ст. 121 ч.2, ст.. 71 ч.1 КК України до покарання у вигляді 7 років 1 місяць позбавлення волі, і після постановлення вироку встановлено, що ОСОБА_1 винен ще в іншому злочині вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, тому суд вважає шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком більш суворим призначеним за вироком Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08.02.2019 року , остаточно призначити покарання у вигляді 7 років 1 місяць позбавлення волі. Призначення такого покарання відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_1 рахувати з 31.10.2018 року згідно вироку Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08.02.2019 року.

Судові витрати по справі відсутні .

Речові докази по справі відсутні .

Керуючись ст.ст.368,370,374 КПК України , суд,-

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 395 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5( п,яти ) місяців арешту .

Відповідно до ст. 70 ч.4 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за цим вироком більш суворим покаранням, призначеним за вироком Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08.02.2019 року остаточно призначити покарання у вигляді 7 років 1 місяць позбавлення волі .

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 рахувати згідно вироку Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08.02.2019 року.

Вирок може бути оскаржений в Полтавський апеляційний суд, через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий суддя: