Ухвала суду № 83245291, 25.07.2019, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/1042/17

Провадження № 2-а/456/87/2019

УХВАЛА

про самовідвід

25 липня 2019 року суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Гула Л. В. , розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Стрийської міжрайонної прокуратури про зобов`язання вилучити недостовірну інформацію,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить зобов`язати Стрийську міжрайонну прокуратуру вилучити з відповіді № 44-181-13 від 06.11.13. недостовірну інформацію, за якою вважається, що на момент вчинення конфлікту в жовтні 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 були членами сім`ї за умови спільного проживання.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.07.2019 дана справа розподілена судді ОСОБА_4 Л ОСОБА_5 . Підстави передачі : для продовження розгляду.

Дана справа не може бути прийнята до розгляду та розглянута даним складом суду з наступних підстав.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до статті 9 Конституції України, ст.ст. 3, 10 ЦПК України, статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом. При цьому, наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких у сторін не виникало б будь-яких сумнівів у безсторонності судді та всього складу суду при розгляді даної заяви.

Право на розгляд справи незалежним та неупередженим судом, встановленим законом, закріплене як на конституційному, так і галузевому рівнях. Так, ч. 1 ст. 124 Конституції встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Конституційний Суд України в резолютивній частині свого Рішення від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень частин 1, 2 ст. 126 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про статус суддів» (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) зазначив, що незалежність суддів є невід`ємною складовою їхнього статусу. Вона є конституційним принципом організації та функціонування судів, а також професійної діяльності суддів, які при здійсненні правосуддя підкоряються лише закону. Недоторканність суддів — один із елементів їхнього статусу. Вона не є особистим привілеєм, а має публічно-правове призначення — забезпечити здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Положення ч. 2 ст. 126 Конституції України «вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється» треба розуміти як забезпечення незалежності суддів у зв`язку із здійсненням ними правосуддя, а також як заборону щодо суддів будь-яких дій незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, фізичних та юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов`язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення тощо.

На рівні галузевого законодавства гарантії незалежності та неупередженості суддів містяться у статтях 36-41 ЦПК України, які визначають підстави відводу (самовідводу) суддів, порядок вирішення заяви про відвід та наслідки відводу суддів.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 9 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України» (справа щодо гарантій розгляду справи незалежним і безстороннім судом) зазначено : «Наявність безсторонності судді відповідно до п. 1 ст.6 Конвенції має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду. Що стосується суб`єктивного критерію, то особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного. За об`єктивним критерієм слід визначити окремо поведінку судді, чи існували переконливі факти, які б давали підстави для сумнівів у його безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини сумніватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція відповідного судді є важливою, але не вирішальною. Головним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. З огляду на це навіть зовнішні вияви можуть мати певне значення, або іншими словами, «правосуддя повинно не тільки здійснюватися, повинно бути також видно, що воно здійснюється». Важливим питанням є забезпечення у демократичному суспільстві довіри громадськості до суду»... «Що стосується розгляду справи у розумні строки, то тільки ті затримки, які сталися з вини держави, можуть виправдати висновок стосовно недотримання вимоги «розумного строку».

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

З цих підстав їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відповідно до ч. 1, ч. 9 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Згідно з п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

З матеріалів справи встановлено, що ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24.12.2018 в цивільній справі № 456/1042/17 за позовом ОСОБА_1 до Стрийської міжрайонної прокуратури про зобов`язання вилучити недостовірну інформацію, якою закрито провадження у справі, скасовано постановою Львівського апеляційного суду від 28.05.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

Враховуючи наведене, оскільки цивільну справу № 456/1042/17 протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду передано головуючій судді Гулі Л.В. після скасування ухвали про закриття провадження у справі, а не в порядку повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, що не відповідає порядку визначення судді для розгляду справи, приходжу до висновку, що для забезпечення умов, за яких в учасників справи не виникало б будь-яких сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, розгляд справи даним складом суду не відповідатиме критерію законності складу суду, а тому слід заявити самовідвід по даній справі.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 36, ст.ст. 39-41 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заявити самовідвід по справі № 456/1042/17, провадження № 2-а/456/87/2019 за позовом ОСОБА_1 до Стрийської міжрайонної прокуратури про зобов`язання вилучити недостовірну інформацію.

Справу передати до канцелярії суду.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.В.Гула