Рішення № 83243666, 16.07.2019, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2019 року м. Черкаси справа № 925/544/19

Господарський суд Черкаської області у складі головуючої судді Кучеренко О.І., із секретарем судового засідання Юхименко О.В., без виклику учасників справи, розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» про стягнення 35988 грн 32 коп,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулося з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» 35988 грн 32 коп, з яких: 22643 грн 98 коп 3% річних та 13344 грн 34 коп пені, обґрунтувавши позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору №2518/1617-ТЕ-36 від 30.09.2016 в частині своєчасного розрахунку за поставлений позивачем природний газ.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 16.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі. Справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Цією ж ухвалою було встановлено строки: відповідачу для надання відзиву на позовну заяву і заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження (у разі їх наявності) у строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття), позивачу – на подачу відповіді на відзив відповідача не пізніше 15.07.2019.

Відповідач, у встановлені судом строки, відзив на позов та заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного подання, суду не надав. Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі неподання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено, що 30 вересня 2016 року між Публічним акціонерним товариством Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (надалі – продавець, змінено на АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест», (надалі - покупець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу №2518/1617-ТЕ-36 (далі – договір), згідно з яким продавець зобов`язався протягом жовтня 2016 року до 31 березня 2017 року передати у власність покупцю, а останній – прийняти і оплатити природний газ в обсязі до 8965 тис куб. метрів для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Пунктом 5.2 договору сторони визначили ціну за 1000 куб. м природного газу у сумі 4942 грн , крім того ПДВ у сумі 20%, а усього з ПДВ у сумі 5930 грн 40 коп.

У пункті 6.1 договору встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 договору укладення договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до Постанови КМУ від 11.01.2005 №20 «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій» спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний гпз та теплопостачання, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором.

Відповідальність за прострочення сплати договірних зобов`язань сторони визначили у Розділі 8 договору, відповідно до якого, у разі прострочення споживачем оплати поставленого газу він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період , за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови КМУ від 11.01.2005 №20. Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 цього договору укладення договорів про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови КМУ від 11.01.2005 №20 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання не звільняє Споживача від обов`язку сплатити на користь Постачальника платежі відповідно до ст. 625 ЦК України, нараховані на всю суму заборгованості за цим договором.

У пункті 10.3 договору його сторони погоди строк у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, який становить п`ять років.

Відповідно до пункту 12.1 договору, він набуває чинності з дати підписання та скріплення печатками його сторін з 01.10.2016 до 31.03.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

Позивач виконав свої зобов`язання за договором, поставивши природний газ відповідачу у строки та в об`ємах, визначених договором та актами приймання-передачі від 30.11.2016, 31.12.2016, 31.01.2017 (а.с.31-33) на загальну суму 26816794 грн 35 коп.

Згідно з Спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання розподілу природного газу №3094 від 13.12.2016, №24 від 11.01.2017, №1501 від 13.03.2017 №880 від 13.02.2017, Головне управління ДЗК України у Черкаській області, Департаменту фінансів Черкаської облдержадміністрації, Фінансове управління виконавчого комітету Смілянської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» та НАК «Нафтогаз України» встановили порядок проведення взаєморозрахунків за природний газ (а.с. 34-44).

У зв`язку з простроченням строків оплати отриманого товару позивач нарахував відповідачу 22643 грн 98 коп 3% річних та 13344 грн 34 коп пені, які просить стягнути з відповідача у примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Судом встановлено, що між сторонами у справі був укладений договір купівлі-продажу природного газу. Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 Цивільного кодексу України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) та отримати розрахунок, а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка є різновидом відносин купівлі-продажу.

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору, позивач передав відповідачу протягом жовтня-грудня 2016 року та січня 2017 року природний газ, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу в обсягах, які визначені у договорі на загальну суму 26816794 грн 35 коп. За умовами договору, оплата за природний газ здійснюється покупцем шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу, остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу. Судом встановлено, що протягом зазначеного періоду відповідач отримав від позивача газ проте, своєчасно не розрахувався, допустивши прострочення сплати вартості отриманого товару на різні строки.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до статей 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі і грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Оскільки сторони у договорі погодили, що укладення договорів про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови КМУ від 11.01.2005 №20 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання не звільняє Споживача від обов`язку сплатити на користь Постачальника платежі відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу три проценти річних на суми заборгованості, які були не своєчасно сплачені відповідачем.

Перевіривши розрахунок 3% річних за зобов`язаннями листопада-грудня 2016 року та січня 2017 року, суд встановив, що позивач правильно вирахував суму відсотків, тому його розрахунок трьох відсотків річних у сумі 22643 грн 98 коп є вірним, а вимога про його стягнення обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 2 статті 193, частини 1 статті 216 Господарського Кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. А частина 4 статті 231 цього Кодексу встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідальність покупця за порушення строків оплати товару, передбачена у пункті 8.2 договору у вигляді пені у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України. Як встановлено вище відповідач прострочив оплату отриманого товару, у зв`язку з чим, позивачем нарахована пеня по кожному з щомісячно прострочених платежів за період з 27.12.2016 до 16.01.2017, з 26.01.2017 до 24.02.2017, з 28.02.2017 до 21.03.2017 на загальну суму 13344 грн 34 коп. Нарахування пені за зобов`язаннями листопада, грудня 2016 року здійснене позивачем без нарахування на суми оплат, проведених відповідно до Постанови КМУ від 11.01.2005 №20. Перевіривши розрахунок позивача, суд прийшов до висновку, що він виконаний вірно з врахуванням вимог законодавства та умов договору.

Отже, судом встановлено, що відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань за договором своєчасно не здійснив оплату отриманого природного газу, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача підлягають до повного задоволення у сумі 22643 грн 98 коп 3% річних та 13344 грн 34 коп пені.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволенні повністю, сплачена ним сума судового збору підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача у сумі 1921,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» (вул.Свердлова, буд. 94, м.Сміла, Черкаська область, 20700, код ЄДРПОУ 36779078) на користь Акціонерного товариства «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (вул.Б.Хмельницького, 6, м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 20077720) 22643 грн 98 коп три відсотки річних, 13344 грн 34 коп пені та 1921 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судового рішення судом апеляційної інстанції. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня ухвалення судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення підписане 23.07.2019.

Суддя О.І.Кучеренко