Рішення № 83243515, 15.07.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1141/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи - підприємця Кондратенко Ігоря Володимировича, м. Харків до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків про визнання недійсним рішення за участю представників:

позивача - Дикий Я.П.

відповідача - Калашник А.Б.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Кондратенко Ігор Володимирович (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (відповідач) про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №97-р/к від 04.09.2018 по справі №3/20-26-18, прийнятого стосовно ФОП Кондратенко І.В . Також, позивач просить суд судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову позивач посилається на існування обставин для визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №97-р/к від 04.09.2018 по справі №3/20-26-18, прийнятого стосовно ФОП Кондратенко І.В .

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.04.2019 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засідання на 13.05.2019 о 10:30.

Відповідач, через канцелярію суду 08.05.2019 за вх.№ 11217, надав відзив на позовну заяву, згідно якого просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки доводи позовної заяви є необґрунтованими, а сама позовна заява є такою, що не підлягає задоволенню. При цьому, відповідач вказував, що дії ФОП Кондратенко І.В. , які полягають у розміщенні на фасаді засобу тимчасового розміщення "Style" за адресою: 61033, м. Харків, вул. Шевченко , буд. 194/196 та на веб-сайті за адресою: "https://www.boking.com" в мережі Інтернет інформації про встановлення засобу тимчасового розміщення "Style" категорії "****" (чотири зірки), що не відповідає дійсності, є порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, а саме: повідомлення ФОП Кондратенком І.В. невизначному колу осіб неправдивих відомостей про стандарти, характеристики послуг, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, які можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) послуг з тимчасового розміщення ФОП Кондратенка І.В.

13.05.2019 підготовче засідання було відкладено на 03.06.2019 о 10:30.

03.06.2019 підготовче засідання було відкладено на 13.06.2019 о 11:30.

Позивач, через канцелярію суду 10.06.2019 за вх.№ 14193, надав відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої просив суд визнати недійсним рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №97-р/к від 04.09.2018 по справі №3/20-26-18, прийнятого стосовно ФОП Кондратенко І.В. , та судові витрати покласти на відповідача. При цьому, у відповіді на відзив на позовну заяву позивач вказував, що відповідачем не доведено порушення строків для звернення з позовом про визнання недійсним рішення; діюче законодавство України не передбачає можливості проведення відповідачем такої процесуальної дії як фотофіксація, створення скріншоту та можливість їх фіксації протоколом (в тому числі без участі позивача, іншої неупередженої особи). Щодо анкет - опитувань, якими відповідач здійснював аналіз певного сегменту ринку, позивач вказував, що таке опитування не є об`єктивним, оскільки в матеріалах справи відсутня інформація стосовно того хто, де та коли здійснював таке опитування, чи направлялись певні особи до певних локацій та чи уповноважувались на проведення дій в цій частині.

13.06.2019, без виходу до нарадчої кімнати, судом було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті на 19.06.2019 о 10:30.

19.06.2019 судом розгляд справи по суті було відкладено на 15.07.2019 о 10:30.

Присутній у судовому засіданні 15.07.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Присутній у судовому засіданні 15.07.2019 представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

В силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

04 вересня 2018 року за результатами розгляду справи № 3/20-26-18 Адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було постановлено рішення № 97-р/к "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" (надалі - рішення № 97-р/к), відповідно до якого:

- визнано, що ФОП Кондратенко І.В. вчинив порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбачене статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, а саме: повідомлення ФОП Кондратенком І.В. невизначному колу осіб неправдивих відомостей про стандарти, характеристики послуг, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, які можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) послуг з тимчасового розміщення у ФОП Кондратенка І.В. ;

- зобов`язано ФОП Кондратенка І.В. припинити порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, про що повідомити Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України в 2-х місячний строк з дня отримання цього рішення;

- за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, наведене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, на підставі статті 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" накладено на ФОП Кондратенка І.В. штраф у розмірі 49315 (сорок дев`ять тисяч триста п`ятнадцять) гривень.

Згідно відзиву на позовну заяву відповідач вказував, що копію рішення № 97-р/к із супровідним листом від 11.09.2018 № 02-26/3-4074, було направлено до ФОП Кондратенка І.В. для виконання рекомендованим листом № 6102222645459, за його місцем проживання: АДРЕСА_2 . У зв`язку з тим, що лист протягом місяця не був отриманий ФОП Кондратенком І.В. , його повернуто за закінченням терміну зберігання. Враховуючи положення абз. 5 ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" інформацію про рішення № 97-р/к було опубліковано в газеті "Слобідський край" від 22.11.2018 № 94 (22630). Таким чином, відповідач зазначав, що копія рішення № 97-р/к вважається такою, що отримана ФОП Кондратенком І.В. , з урахуванням статті 62 Закону України "Про захист економічної конкуренції", 03.12.2018, оскільки 02.12.2018 припадає на вихідний день (неділя). ФОП Кондратенко І.В. мав право оскаржити рішення №97-р/к, з урахуванням статті 62 Закону України "Про захист економічної конкуренції", до 04.02.2019 включно, оскільки 03.02.2019 припадає на вихідний день (неділя). Зазначені строки є присічними.

Згідно позову позивач вказує, що у березні 2019 року ФОП Кондратенко І.В. звернувся до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України із запитом про надання інформації. На вказаний запит відповідач відповів листом №70-02/3-2065 від 13 березня 2019 року, згідно з яким повідомив, що "за результатами збирання та аналізу доказів у справі №3/20-26-18 адміністративною колегією відділення прийнято рішення від 04.09.2018 року №97-р/к про порушення ФОП Кондратенком І.В. законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченого статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції". Також, відповідач повідомив про можливість ознайомлення з матеріалами відповідної справи №3/20-26-18. 21 березня 2019 року позивач через свого представника ознайомився з матеріалами справи №3/20-26-18, зробив відповідні фотокопії, в тому числі і копію рішення №97-р/к від 04.09.2018 року.

Відповідно до ч.1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

З урахуванням наявних обставин, позивач зазначає, що ним належним чином та своєчасно подано позов в межах встановлених строків, оскільки перебіг строку для оскарження розпочався 21 березня 2019 року і мав скінчитися 21 травня 2019 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в підтвердження направлення позивачу копії рішення №97-р/к надав до суду копію конверту з рекомендованим повідомленням № 6102222645459.

Кондратенко Ігор Володимирович зареєстрований 10 лютого 2004 року, як фізична особа-підприємець. Зареєстрована адреса його місця проживання: АДРЕСА_2 .

При цьому, суд зазначає, що належними доказами відправлення відповідачем на адресу позивача: АДРЕСА_2 , копії рішення №97-р/к може бути квитанція поштовою відправлення та опис вкладення до цінного листа, яким визначається зміст поштового відправлення. Однак, вказані документи відповідачем не надані до суду.

Крім того, суд зазначає, що з сайту "Укрпошти" в розділі "відстежити" вбачається відсутність даних про відправлення за номером 6102222645459.

Таким чином, суд вважає, що надана відповідачем копія конверту з рекомендованим повідомленням № 6102222645459 не підтверджує факт відправлення копії рішення №97-р/к на адресу позивача, у зв`язку з чим у відповідача були відсутні підстави для оприлюднення інформації про прийняте рішення в газеті "Слобідський край" від 22.11.2018 № 94 (22630) та вважати те, що рішення №97-р/к було отримано позивачем 03.12.2018.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позивачем не були порушені строки для звернення до суду з відповідним позовом, у зв`язку з чим посилання відповідача з приводу оскарження позивачем рішення №97-р/к, з урахуванням статті 62 Закону України "Про захист економічної конкуренції", до 04.02.2019 включно, підлягають відхиленню.

Згідно позову позивач вказує, що він здійснює діяльність за такими видами діяльності: Код КВЕД 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (основний); Код КВЕД 96.04 Діяльність із забезпечення фізичного комфорту; Код КВЕД 55.10 Діяльність готелів і подібних засобів тимчасовою розміщування; Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Серед неосновних видів діяльності послуги з тимчасового розміщування, надання в оренду нерухомого майна. Зокрема, по АДРЕСА_3 розташований комплекс нерухомого майна позивача, який серед іншого містить фонд з декількох готельних номерів, в яких надаються послуги з тимчасового розміщення згідно із встановленими нормативними вимогами.

У рішенні №97-р/к відповідач зазначав, що неправомірні дії ФОП Кондратенка І.В. полягають у розміщенні на фасаді засобу тимчасового розміщення "Стиль" за адресою: 61033, м. Харків, вул. Шевченко, 194/196 та на веб-сайті за адресою: "https://www.booking.com" в мережі Інтернет інформації про встановлення засобу тимчасового розміщення "Стиль" категорії "****" (чотири зірки), що не відповідає дійсності. За результатами розгляду справи №3/20-26-18, такі дії ФОП Кондратенко І.В. визнано недобросовісною конкуренцією у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення суб`єктом господарювання безпосередньо невизначеному колу осіб неправдивих відомостей, що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб`єкта господарювання, що є порушенням, передбаченим статтею 15-1 ЗУ "Про захист від недобросовісної конкуренції".

Відповідно до ст. 15-1 ЗУ "Про захист від недобросовісної конкуренції", поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб`єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб`єкта господарювання. Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які: містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору; містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб`єкта господарювання; приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають; містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.

Відповідно до Порядку встановлення категорій готелям та іншим об`єктам, що призначаються для надання послуг з тимчасового розміщення (проживання) (у редакції на 2011 рік), обов`язкову сертифікацію та оцінювання готелю здійснюють органи із сертифікації, що призначаються Держспоживстандартом для виконання у державній системі сертифікації УкрСЕПРО робіт із сертифікації (далі - органи із сертифікації). Власник або уповноважена ним особа (далі - заявник) надсилає заяву про встановлення відповідної категорії готелю органові із сертифікації, на території якого розміщений готель. Орган із сертифікації розглядає заяву та організовує проведення робіт із встановлення відповідної категорії готелю.

На виконання зазначених норм позивач у 2011 році звернувся до спеціалізованого органу для встановлення відповідності власного номерного фонду державним стандартам.

За результатами проведених дій, ДП "Полтавастандартметрологія" було видано позивачу Сертифікат відповідності з терміном дії з 04.02.2011 до 04.02.2014, в якому було зазначено, що продукція "готельні послуги з присвоєнням категорії чотири зірки (****), що надаються готелем "Стиль", відповідають вимогам ДСТУ 4268:2003, ДСТУ 4269:2003.

Згідно позову позивач вказує, що зважаючи на проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу "Євро 2012", позивачем впродовж 2011-2012 років у власних маркетингових заходах дійсно використовувалась інформація з Сертифікату відповідності ДП "Полтавастандартметрологія" щодо якісного рівня номерного фонду по вулиці Шевченка, 194/196 у м. Харкові. Після проведення зазначеного чемпіонату влітку 2012 року, враховуючи відсутність економічної доцільності, позивачем було припинено використання інформації щодо позначення категорії готелю. Жодні позначення у вигляді **** позивачем з цього часу не здійснювалось (не наносились на вивісках, не використовувались на інтернет-ресурсах тощо). Ресурси "www.gogle.com", "www.78.com.ua", "www.hotels.ru", "hotels.24.ua" містять найрізноманітнішу інформацію та зображення щодо "готелю "Стиль", як із зазначенням **** так і без такого позначення. Проте, позивач не має жодного відношення до такого інформаційного об`єму.

Як вбачається з рішення № 97-р/к, відповідач в підтвердження порушення відповідачем законодавства про захист від недобросовісної конкуренції посилається на протокол № 76 від 12.10.2017 та протокол № 95 від 28 листопада 2017 року.

Дослідивши вказані протоколи, судом було встановлено, що у протоколі № 76 від 12.10.2017 було зазначено про те, що працівники відповідача у складі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 склали цей протокол про те, що ними на веб-сайті "www.booking.com" зафіксовано інформацію про наявність у готелі "Стиль" категорії "чотири зірки" шляхом створення скріншотів відповідної веб-сторінки. У протоколі № 95 від 28.11.2017 було зазначено про те, що працівники відповідача у складі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 склали цей протокол про те, що ними на фасаді готелю "Stely", що розташований за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, буд. 194/196, зафіксовано вивіску з розміщенням зірок готелю шляхом створення відповідного фотознімку.

Згідно ч.1 ст. 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції", доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб га громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.

Відповідно до розділу VII Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, розгляд справи розпочинається відповідно до статті 37 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Повноваження службовців Комітету щодо збирання доказів під час розгляду справи стверджуються службовим дорученням, виданим державним уповноваженим, а зазначені повноваження службовців відділення - службовим дорученням, виданим державним уповноваженим, головою відділення. Службовцями Комітету, відділення, яким доручено збирання та аналіз доказів, проводяться дії, направлені на всебічне, повне і об`єктивне з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін. Зокрема у справах можуть проводитися такі дії: дослідження регіонального або загальнодержавного ринку; одержання від сторін, третіх осіб, інших осіб письмових та усних пояснень, які можуть фіксуватися в протоколі; вилучення письмових та речових доказів, зокрема документів, предметів чи інших носіїв інформації, що можуть бути доказами чи джерелами доказів у справі.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що діюче законодавство України не передбачає можливості проведення відповідачем такої процесуальної дії як фотофіксація, створення скріншоту та можливість їх фіксації протоколом. При цьому, суд зазначає, що в матеріалів справи відсутня інформація про те, що співробітники відповідача у складі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 уповноважувались на проведення відповідних дій з фотофіксації та протоколювання, а скріншоти, зроблені з веб-сайту "www.booking.com" не містить технічної інформації про дату створення.

Зважаючи на викладене, господарський суд приходить до висновку, що протокол № 76 від 12.10.2017 та протокол № 95 від 28.11.2017 були складені з порушенням діючого законодавства, у зв`язку з чим вони не підтверджують факт порушення позивачем законодавства про захист від недобросовісної конкуренції у справі № 3/20-26-18.

Щодо наданих відповідачем копій анкет - опитувань з матеріалів справи № 3/20-26-18, суд зазначає, що вони не підтверджують факти викладені у справі № 3/20-26-18, оскільки з матеріалів справи не вбачається того хто, де та коли здійснював таке опитування, та чи направлялись певні особи на проведення відповідних опитувань у встановленому порядку.

Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

У відповідності до частин третьої та п`ятої статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

Відповідно до статті 10bis Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року (набула чинності для України 25.12.1991) країни Союзу зобов`язані забезпечити ефективний захист від недобросовісної конкуренції; актом недобросовісної конкуренції вважається будь-який акт конкуренції, що суперечить чесним звичаям у промислових і торговельних справах; зокрема, підлягають забороні всі дії, здатні яким би то не було способом викликати змішування відносно підприємства, продуктів чи промислової або торговельної діяльності конкурента.

Частиною першою статті 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" встановлено, що недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

Згідно з статтею 4 цього Закону неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб`єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх, або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб`єкта господарювання.

Відповідно до приписів статті 27 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" процесуальні засади діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, зокрема, є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Верховний Суд у постанові від 04.04.2018 по справі № 904/7548/16 висловився щодо "обов`язку АМКУ навести відповідні докази у своєму рішенні, а суд покликаний дослідити та оцінити наведені докази, і, в разі їх підтвердження, вони можуть бути достатніми для висновків АМКУ, викладених у Рішенні АМК".

У свою чергу, обґрунтованим визнається рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Як свідчать надані позивачем обґрунтування по кожній позиції, зроблені відповідачем висновки суперечать об`єктивним обставинам справи, кожен факт має інше, крім наданого відповідачем, пояснення, яке відповідачем не спростовується, що, відповідно, виключає доведеність обставин, які мають значення для справи і визнання їх встановленими.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов до висновку, що дії позивача не є порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, а саме: повідомлення ФОП Кондратенком І.В. невизначному колу осіб неправдивих відомостей про стандарти, характеристики послуг, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, які можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) послуг з тимчасового розміщення у ФОП Кондратенка І.В. , у зв`язку з чим рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №97-р/к від 04.09.2018 по справі №3/20-26-18, прийняте стосовно Фізичної особи - підприємця Кондратенко Ігоря Володимировича , є протиправним та підлягає визнанню недійсним.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір у розмірі 1921,00 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №97-р/к від 04.09.2018 по справі №3/20-26-18, прийняте стосовно Фізичної особи - підприємця Кондратенко Ігоря Володимировича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Стягнути з Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 6 під`їзд, 1 поверх, ідентифікаційний код 22630473) на користь Фізичної особи - підприємця Кондратенко Ігоря Володимировича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 1921,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Позивач: Фізична особа - підприємець Кондратенко Ігор Володимирович ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Відповідач: Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 6 під`їзд, 1 поверх, ідентифікаційний код 22630473).

Повне рішення складено "25" липня 2019 р.

Суддя А.М. Буракова

справа № 922/1141/19