Ухвала суду № 83241409, 25.07.2019, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/1742/15-ц

Провадження 4-с-27/19

ухвала

Іменем України

25 липня 2019 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Тиханського О.Б.

при секретарі Авсюкевич Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення приватного виконавця Трофименко Михайла Михайловича,

ВСТАНОВИВ:

До Обухівського районного суду Київської області 11.06.2019 року звернулась ОСОБА_1 з скаргою на постанову приватного виконавця Трофименко Михайла Михайловича, свою скаргу мотивує тим, що 16.05.2019 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника по ВП № 59137670.

Даною постановою приватного виконавця Трофименко Михайла Михайловича від 16.05.2019 року накладено арешт на грошові кошти та заблоковано картковий рахунок № НОМЕР_1 відкритого в банку АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Вважає, що Постанова приватного виконавця Трофименко М.М. від 16.05.2019 про арешт коштів боржника ОСОБА_1 незаконна та винесена з порушенням порядку накладення арешту на грошові кошти.

В судове засідання скаржник не з`явився, про причину неявки суду не повідомив, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Заяв чи клопотань до суду не надав.

Приватний виконавець Трофименко М.М. в судове засідання не з`явився, подав до суду письмові пояснення в яких просив в скарзі відмовити в повному обсязі, вважає, що державний виконавець діяв у межах закону України «Про виконавче провадження».

Приватний позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву в якій просить слухати справу за їх відсутності та відмовити в скарзі в повному обсязі.

Дослідивши матеріали скарги та надані суду матеріали суд вважає, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст. 450 ЦПК України неявка учасників справи не перешкоджає розгляду скарги, тому суд ухвалив розглянути скаргу у їх відсутності.

Згідно із ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що 16.05.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Трофименко Михайлом Михайловичем було відкрито виконавчі провадження №: ВП №59136438 за виконавчим листом 372/1742/15-ц від 28.01.2016 року виданого Апеляційним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 авансовий платіж в розмірі 167 853 грн. 167 845 грн. штрафу та судового збору у розмірі 3356 гри. 98 коп.; ВП №59135821 за виконавчим листом 372/1142/16-ц від 30.06.2016 року виданого Обухівським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 авансовий платіж у сумі 160 000 грн. інфляційні витрати в сумі 71360 грн. та судового збору у сумі 1587 грн. 20 коп.; ВП №59137046 за виконавчим листом 372/1781/15-ц від 07.09.2015 року виданого Обухівським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 авансовий платіж у сумі 499961 грн. 16 коп., штраф у сумі 187 004 грн. 37 коп. судовий збір 3654 грн.; ВП №591376 виконавчим листом 372/5143/15-ц від 26.05.2016 року виданий Обухівським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 авансовий платіж у сумі 819400 грн., штраф у сумі 79 930 грн., судовий збір у сумі 3197 грн. 20 коп.

Виконавчі провадження відкрито за заявою стягувачів, в межах строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

16.05.2019 року дані виконавчі провадження були об`єднані в одне виконавче провадження № 59137670. Дана постанова не оспорюється, визнається законною.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження» - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ст. 10 Закону України Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Того ж дня, 16.05.2019р. приватним виконавцем у ВП № 59137670 винесено постанову про накладення арешту на кошти, що належить боржнику ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, в тому числі, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно із ч. 7 вищевказаної статті Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

За змістом статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

З урахуванням наведеного вбачається, що приватним виконавцем 16.05.2019 року прийнято постанову, якою для забезпечення реального виконання рішення накладено арешт на кошти боржника ОСОБА_1 , і такі дії не суперечать вимогам ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» та направлені на виконання судового рішення в рамках виконавчого провадження.

Обґрунтовуючи доводи скарги, заявник посилався на те, що арешт його коштів порушує його права на вільне розпорядження користування та володіння своїм майном.

Однак, вищевказані доводи є безпідставними, оскільки питання зняття арешту із майна боржника може бути вирішеним у спосіб, визначений ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

У відповідності до ч.3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином, судом встановлено, що дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименко Михайла Михайловича вчинені своєчасно в межах чинного законодавства і відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», доводи заявника є безпідставними та необґрунтованими належними та допустимими доказами, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення скарги.

Керуючись ст.ст. 447, 450, 451 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення приватного виконавця Трофименко Михайла Михайловича, відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Суддя О.Б. Тиханський