Ухвала суду № 83239926, 01.07.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1870/13-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Лемак О.В.,

за участю секретаря судового засідання Сухан Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», про поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», звернулося до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

В обґрунтування поданої заяви зазначає, що 21 березня 2016 року Апеляційним судом Закарпатської області ухвалено рішення у цивільній справі № 308/1870/13-ц за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Також, ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 21.03.16 р було залишено без розгляду позов до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Зазначену ухвалу було оскаржено в касаційній інстанції. Відповідно матеріали судової справи було направлено до ВССУ. Ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 21.03.2016 р. було скасовано ухвалою ВССУ від 14.09.2016 року, справу в частині вирішення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки передано для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Вказує, що 21.07.2016 року вони зверталися із заявою до Ужгородського міськрайонного суду про видачу виконавчих листів на підставі рішення апеляційної інстанції від 21.03.2016 р., однак представнику було повідомлено, що видача є неможливою, оскільки матеріали справи перебувають в касаційній інстанції.

Рішенням апеляційної інстанції від 05.12.2016 року позов в частині звернення стягнення було задоволено частково. Зазначене рішення відповідачем ОСОБА_3 було оскаржено в касаційну інстанцію. Ухвалою від 27.06.2018 р. касаційної інстанції зазначено касаційну скаргу було залишено без задоволення.

Зазначає, що згідно супровідного листа ВСУ відправив матеріали судової справи до суду першої інстанції 16.07.2018 р. Копію зазначеного супровідного листа ТОВ «ОТП Факторинг Україна» отримало 20.07.18 р.

Пояснює, що 10.12.2018 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» повторно зверталося до Ужгородського міськрайонного суду про видачу виконавчих документів, а також надіслало виконавчі документи по зазначеній справі на підставі рішення Ужгородського міськрайонного суду від 29.12.2014 року.

Також вказує, що на виконання зазначеної заяви, їм 09.04.2019 року (відмітка міститься в журналі видачі виконавчих листів цивільної канцелярії суду), було видано виконавчі листи відносно боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на виконання рішення апеляційної інстанції від 21.03.2016 року. Водночас, 21.03.2019 року закінчився трирічний строк пред`явлення до виконання зазначених листів.

Відповідно вони позбавлені можливості пред`явити виконавчий документ до виконання у строки встановлені законодавством України.

Боржники, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , рішення Апеляційного суду Закарпатської області по зазначеній справі не виконали та з моменту винесення даного рішення не здійснили жодного платежу в рахунок погашення заборгованості, яка підлягає стягненню в примусовому порядку.

Також стверджують, що заяви про видачу виконавчих листів направлялися 21.07.2016 року та 10.12.2018 року, а самі листи видані представнику вже після строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання.

А тому, зважаючи на те, що строки визначені законодавством для пред`явлення виконавчих документів, пропущені не з вини позивача та з поважних причин, зокрема матеріали судової справи тривалий час перебували на розгляді касаційної інстанції, вважають, що є всі підстави поновити ТОВ «ОТП Факторинг Україна» строк для пред`явлення виконавчих листів по справі № 308/1870/13-ц виданих Ужгородським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості до виконання.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, однак, 01.07.2019 року через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив суд заяву задовольнити.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, однак їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Дослідивши матеріали справи за поданою заявою, суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 березня 2016 року Апеляційним судом Закарпатської області ухвалено рішення у цивільній справі № 308/1870/13-ц за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Також, ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 21.03.16 р було залишено без розгляду позов до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Судом встановлено, що ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 21.03.2016 року було скасовано ухвалою ВССУ від 14.09.2016 року, справу в частині вирішення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки передано для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Як вбачається з копії заяви від 21.07.2016 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» зверталося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області про видачу виконавчих листів на підставі рішення апеляційної інстанції від 21.03.2016 р, однак представнику було повідомлено, що видача є неможливою, оскільки матеріали справи перебувають в касаційній інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням апеляційної інстанції від 05.12.2016 року позов в частині звернення стягнення було задоволено частково. Зазначене рішення відповідачем ОСОБА_3 було оскаржено в касаційну інстанцію. Ухвалою від 27.06.2018 р. касаційної інстанції зазначено касаційну скаргу було залишено без задоволення.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи супровідного листа ВСУ відправив матеріали судової справи до суду першої інстанції 16.07.2018 р. Копію зазначеного супровідного листа ТОВ «ОТП Факторинг Україна» отримало 20.07.18 р.

Із наявної в матеріалах справи копії заяви від 07.12.2018 року вбачається, що ТОВ «ОТП Факторинг Україна» повторно зверталося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області про видачу виконавчих документів, а також надіслало виконавчі документи по зазначеній справі на підставі рішення Ужгородського міськрайонного суду від 29.12.2014 року.

Судом встановлено, що на виконання зазначеної заяви, їм 09.04.2019 року (відмітка міститься в журналі видачі виконавчих листів цивільної канцелярії суду), було видано виконавчі листи від 21.12.2018 року у справі № 308/1870/13-ц відносно боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на виконання рішення апеляційної інстанції від 21.03.2016 року.

Однак, встановлений ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» трирічний строк на його пред`явлення виконавчого документу вже минув.

Рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 21.03.2016 року набрало законної сили 21.03.2016 року, а відповідно строк пред`явлення виконавчого листа закінчився 21.03.2019 року.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Сферою регулювання ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є також виконання судового рішення. Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що п. 1 ст. 6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у ст. 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Горнсбі проти Греції» від 10.03.1997 року (п. 40) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «суду».

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26.06.2013 року по справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

У відповідності до ч. 1ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно зі ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Причина пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування; тобто, якщо свідчить про відсутність у заінтересованої особи об`єктивної можливості подати виконавчій документ до виконання у встановлені строки.

Таким чином, оцінюючи вищенаведені докази у їх сукупності, враховуючи, що рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 21.03.2016 року в цивільній справі № 308/1870/13-ц залишається не виконаним, а виконавчий лист неможливо пред`явити до виконання у зв`язку із закінченням строку для пред`явлення його до виконання, суд приходить до переконання, що строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання пропущений стягувачем з поважних причин, так як останній виданий стягувачу після закінчення строку на його пред`явлення до виконання, відтак, суд вважає обґрунтованою вимогу стягувача та такою, що підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 260,261,353-355,431,433, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», про поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання - задовольнити.

Визнати поважною причину пропуску строку, який надається для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчих листів № 308/1870/13-ц, виданих Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області на підставі рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 21.03.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Лемак О.В.