Рішення № 83239085, 22.07.2019, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/4436/19

Провадження № 2/265/1452/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2019 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Вайновського А. М.,

за участю секретаря Злидіної Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В :

10 липня 2019 року позивач звернулася до суду із позовом до відповідачів про визнання осіб такою, що втратили право користування жилим приміщенням. В обґрунтування вимог зазначила, що є власником квартири АДРЕСА_1 . Відповідачі, які є її донькою та онукою, зареєстровані у квартирі, однак не проживають у ній з серпня 2014 року, виїхавши на постійне мешкання до Росії, де проживають до сьогодення. Особистих речей у помешканні відповідачі не мають, комунальні послуги не сплачують. Наявність реєстрації відповідачів у помешканні створює низку додаткових витрат з оплати житлово-комунальних послуг. Вважаючи, що відповідачі втратили право користування вказаним житлом, просила визнати їх такими.

Відповідно до ухвали суду від 11 липня 2019 року справа розглядається у спрощеному позовному провадженні за участю сторін.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не прибула, просила вирішувати справу у її відсутність, позовні вимоги підтримала.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не прибули. При цьому від ОСОБА_2 , діючої від свого імені, а також від імені неповнолітньої ОСОБА_3 , на адресу суду надійшла нотаріально посвідчена заява про визнання нею пред`явленого позову у повному обсязі. Зазначила, що вона та неповнолітня ОСОБА_3 зареєстровані та постійно проживають на території Російської Федерації. Просила вирішувати справу у їх відсутність.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що квартира АДРЕСА_1 на праві особистої приватної власності належить позивачеві ОСОБА_1 .

За інформацією, наданою Лівобережним відділом реєстрації місця проживання фізичних осіб ДАП Маріупольської міської ради від 14.06.2019, у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Пунктом 39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз`яснено, що суди повинні виходити з того, що стосовно права членів сім`ї власника житлового приміщення на користування ним підлягають застосуванню положення статті 405 ЦК. Оскільки інше не встановлено законом, договором чи заповітом, на підставі яких встановлено сервітут, то відсутність члена сім`ї понад один рік без поважних причин є юридичним фактом, що є підставою для втрати членом сім`ї права користування житлом.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Згідно ж із ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

В аспекті ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом за наявності двох юридичних фактів: по-перше, відсутність члена сім`ї власника понад 1 рік; по-друге, відсутність поважних причин його не проживання протягом вказаного періоду часу.

З акту, посвідченого ОСББ «Морський-68» від 08.05.2019, вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , будучи зареєстрованими у квартирі АДРЕСА_1 , фактично не проживає у ній з 15 серпня 2014 року і по сьогодення.

Відповідач ОСОБА_2 , діюча від свого імені, а також від імені неповнолітньої ОСОБА_3 , зазначені обставини визнала та не спростував згідно із її письмовою заявою, наданою на адресу суду.

При цьому, як вбачається з наданої відповідачем довідки , виданої ОВМ МО МВС Росії «Троицкий» м. Москви від 31.08.2017, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані та постійно проживають за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином наявності поважних причин відсутності відповідачем за місцем реєстрації у квартирі АДРЕСА_1 судовим розглядом не встановлено.

Отже, враховуючи, що відповідачі понад встановлені законодавством строки відсутні за місцем реєстрації без поважних причин, суд вважає можливим постановити рішення про визнання їх такими, що втратили право користування жилим приміщенням, тим самим задовольнивши пред`явлений позов по суті.

Крім того, у відповідності до положень ст.ст. 133, 141, 142 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягають стягненню 50% від понесених нею та документально підтверджених витрат з оплати судового збору у сумі 384,20 гривень. Інша частина витрат з оплати судового збору у сумі 384,20 гривень підлягає поверненню позивачеві з державного бюджету.

На підставі п. 39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», ст. 405 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 223, 259, 263-265, 280, 281, 285 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням - задовольнити.

2. Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .

3. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривень 20 копійок.

4. Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , з державного бюджету України 50 % від сплаченого нею при поданні позову судового збору у загальному розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок, що складає 384 (триста вісімдесят чотири) гривень 20 копійок, який було внесено на рахунок № 31217206005054, отримувач платежу - Маріупольське УК/Лівобережний р-н/22030101, код отримувача - 37989721, банк отримувача - Казначейство України, код банку - 899998, на підставі квитанції № 21006215 від 03.06.2019.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

6. Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

7. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо розгляду справи на офіційному веб-порталі судова влада України http://court.gov.ua/sud0538/.

8. Повний текст рішення складено 22 липня 2019 року.

Суддя _____