
233 № 233/3161/16-к
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2019 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого
судді : Орчелоти А.В.,
суддів Наумик О.О.,
Каліуш О.В.,
за
участю
секретаря Петріщевої А.В.,
прокурора Калініч Т.А.,
захисника Соловйова В.Б.
обвинуваченого ОСОБА_1 (відеоконференція),
розглянув у судовому засіданні в режимі відеоконференції під час трансляції з ДУ (№6) «Бахмутська установа виконання покарань» в залі суду в м. Костянтинівка Донецької області в рамках окремої процесуальної дії, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016050380000585 від 12 травня 2016 рокуза обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України, «питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою», -
В С Т А Н О В И В :
У провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016050380000585 від 12 травня 2016 рокуза обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст. 187 КК України.
Прокурор Калініч Т.А. звернулась до суду з письмовим клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки не перестали існувати обставини та ризики, які були враховані при вирішенні питання щодо обрання та продовження запобіжного заходу останньому, яке підтримала в судовому засіданні та наполягала на його задоволенні.
Обвинувачений ОСОБА_1 , заперечував проти задоволення клопотання прокурора посилаючись на необґрунтованість його ризиків та безпідставність доказів обвинувачення, а також фальсифікацію матеріалів кримінального провадження та матеріалів клопотання.
Захисник Соловйов В.Б., вважаючи тривалим тримання обвинуваченого під вартою, підтримав думку свого підзахисного та просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
Вислухавши думку учасників судового засідання, суд встановив таке.
Відповідно до ч.1 та 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого(ч.1). Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу(ч.2)
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 04 червня 2019 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 01 серпня 2019 року.
На поточний час судове провадження відносно ОСОБА_1 не завершено та завершити до закінчення строку тримання під вартою останнього, тобто до 01 серпня 2019 року не можливо, у зв`язку із перебуванням захисника обвинуваченого адвоката Ружицького В.В. у щорічній відпустці.
За вимогами п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Обговоривши з учасниками кримінального провадження питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , суд вважає, що на час розгляду справи не зникли підстави вважати про існування ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду, підтверджується тим, що суворість покарання за вчинення особливо тяжких кримінальних правопорушень у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, може бути визнане ОСОБА_1 більш небезпечним ніж втеча, оскільки ОСОБА_1 до затримання, перебуваючи на волі, не мав стійких соціальних зв`язків, не працював, постійного заробітку не отримував, вів анти-суспільний спосіб життя та характеризувався з негативного боку; може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що свідок ОСОБА_5 пояснювала, що ОСОБА_1 погрожував їй фізичною розправою у разі невиконання його вказівок при наданні свідчення по даній справі; може вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується тим, що ОСОБА_1 раніше неодноразово був засуджений за різні категорії злочинів, на шлях виправлення не став, соціально не адаптувався та обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, що в сукупності свідчить про підвищений ступінь суспільної небезпечності його особи та високий ризик вчинення ним повторно кримінальних правопорушень.
Існуючи вищенаведені ризики, передбачені ст.177 КПК України, які суд оцінює у сукупності, а не окремо, унеможливлюють зміну обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу на більш м`який, який, як і раніше так, і на зараз, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 .
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків переховування від суду, незаконного спливу на свідка та вчинення інших кримінальних правопорушень, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_1 , судом на теперішній час не встановлено.
Тож зазначені та встановлені судом ризики виправдовують продовження обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи, що кримінальне провадження неможливо завершити до закінчення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, тобто до 01 серпня 2019 року, суд, не роблячи передчасних висновків щодо вини обвинуваченого ОСОБА_1 , не даючи оцінки зібраним доказам, приймаючи до уваги тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винним у його скоєнні; дані про особу обвинуваченого, а також наявність ризиків, які дають підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, зазначені у ч.1 ст. 177 КПК України, суд вважає необхідним продовжити строк тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 на строк шістдесят днів.
При цьому суд наголошує, що продовження застосованого запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.
За таких підстав, суд вважає, що клопотання прокурора є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
З урахуванням ч. 4 ст. 183 КПК України, зокрема із обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, підстав для визначення розміру застави у кримінальному провадженні немає.
Керуючись ст. 331 КПК України, суд -
У Х В А Л И В:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити дію обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст. 187 КК України, на строк 60 (шістдесят) днів, терміном до 22 вересня 2019 року.
Обвинуваченого ОСОБА_1 тримати під вартою в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору, а також направити начальнику ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з моменту проголошення, а особою, яка тримається під вартою з моменту отримання копії ухвали.
Головуючий А.В.Орчелота
Судді О.О.Наумик
О.В.Каліуш
Судове рішення № 83238992, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області було прийнято 25.07.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 233/3161/16-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: