Рішення № 83238162, 25.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 липня 2019 року № 826/17293/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерелектро»

до Державної фіскальної служби України,

третя особа, яке не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області

про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро" звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України від 20.09.2018 № 30494/6/99-99-11-03-01-25 про результати розгляду скарги та про зобов"язання Державну фіскальну службу України здійснити внесення змін до облікових даних платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро" шляхом виключення з обліку штрафну санкцію, яка накладена на підставі податкового повідомлення-рішення від 18.06.2018 № 0066754603 у розмірі 251237,82 грн. за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.

В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Податковий кодекс України та зазначає, що Державною фіскальною службою України не розглянуто скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро" на податкове повідомлення-рішення від 18.06.2018 № 0066754603 протягом 20 днів з дня отримання скарги, а тому скарга вважається задоволеною, а податкове повідомлення-рішення скасованим.

Відповідачем відзив на позов не подано.

Від Головного управління ДФС у Донецькій області надійшли письмові пояснення, в яких третя особа посилається на Податковий кодекс України та зазначає про правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 18.06.2018 № 0066754603.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області проведено камеральну перевірку дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро" за період складання березень, квітень, травень, червень та липень 2017 року.

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області складено акт від 04.05.2018 № 691/05-99-46-03/40914220, яким встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

На підставі складеного акту перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.06.2018 №0066754603, яким застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро" штраф у розмірі 251 237,82 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, скарга позивача отримана Державною фіскальною службою України 23.07.2018.

Враховуючи, що за станом на 22.08.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро" не отримало рішення про результати розгляду скарги, позивач звернувся до Головного управління ДФС у Донецькій області із повідомленням про задоволення скарги, в якому просив здійснити внесення змін до облікових даних платника податків щодо штрафних санкцій накладених податковим повідомленням-рішенням від 18.06.2018 № 0066754603 у розмірі 251237,82 грн. за звітний період: березень, квітень, травень, червень, липень 2017 року, за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних: на суму ПДВ 829 576,41 грн. (термін порушення від 31 до 60 календарних днів) штраф у розмірі 30% - 248 873,11 грн., та на суму ПДВ 5 911,78 грн. (термін порушення від 61 і більше календарних днів) штраф у розмірі 40% - 2 364,71 грн.

Доказів розгляду Головним управлінням ДФС у Донецькій області звернення позивача матеріали справи не містять.

20.09.2018 Державною фіскальною службою України прийнято рішення №30494/6/99-99-11-03-01-25, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 18.06.2018 № 0066754603, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи, що, на думку позивача, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро" вважається повністю задоволеною, а рішення Державною фіскальною службою України прийняте з порушенням строку його прийняття, позивач звернувся до суду з метою його скасування.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (пункт 56.2 статті 56 ПК України).

Пунктом 56.3 статті 56 ПК України визначено, що скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку (пункт 56.8 статті 56 ПК України).

Відповідно до пункту 56.9 статті 56 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті (пункт 56.9 статті 56 ПК України).

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Як встановлено судом, скарга позивача на податкове повідомлення-рішення отримана Державною фіскальною службою України 23.07.2018, а тому суд приймає до уваги позицію позивача, що скарга підлягала розгляду у строк до 13.08.2018. Проте, рішення про результати розгляду скарги прийнято Державною фіскальною службою України 20.09.2018.

При цьому, суд зазначає наступне.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що рішенням Державної фіскальної служби України від 03.08.2018 № 25470/6/99-99-11-03-01-25 продовжено строк розгляду скарги до 20.09.2018 (включно).

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем доказів прийняття вказаного рішення та доказів його надіслання позивачу не надано. Як зазначив позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро" рішення про продовження строку розгляду скарги не отримувало.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

В контексті наведеного суд зазначає, що під час розгляду справи відповідачем не доведено дотримання строків розгляду скарги платника податків на податкове повідомлення-рішення.

Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Отже, неподання відповідачем відзиву на позов та доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення свідчать про визнання позову відповідачем.

З урахуванням наведеного та враховуючи положення пункту 56.9 статті 56 ПК України суд приходить до висновку про визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України від 20.09.2018 № 30494/6/99-99-11-03-01-25, яким відмовлено у задоволенні скарги позивача, оскільки на час його прийняття скарга вважалася повністю задоволеною на користь платника податків.

Відносно позовних вимог про зобов"язання Державну фіскальну службу України здійснити внесення змін до облікових даних платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро" шляхом виключення з обліку штрафну санкцію, яка накладена на підставі податкового повідомлення-рішення від 18.06.2018 № 0066754603 у розмірі 251237,82 грн. за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 63.1 статті 63 Податкового кодексу України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 63.3 статті 63 Податкового кодексу України визначено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Згідно з пунктами 63.11, 63.12 контролюючі органи забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться контролюючими органами згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.

Інформація, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв`язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних.

Відповідно до підпунктів 19-1.1.8-19-1.1.10 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19 3 цього Кодексу:

забезпечують достовірність та повноту обліку платників податків та платників єдиного внеску, суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням;

формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи;

формують та ведуть Реєстр отримувачів бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України";

забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів.

Відповідно до статті 19-2 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в частині забезпечення формування та реалізації податкової та митної політики виконує такі функції:

здійснює координацію діяльності контролюючих органів;

затверджує нормативно-правові акти з питань, що належать до компетенції контролюючих органів;

прогнозує, аналізує надходження податків, зборів, платежів, визначених Податковим та Митним кодексами України, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", джерела податкових надходжень, вивчає вплив макроекономічних показників, законодавства, угод про вступ до міжнародних організацій, інших міжнародних договорів України на надходження податків, зборів, платежів, надає пропозиції щодо збільшення їх обсягу та зменшення втрат бюджету;

узагальнює практику застосування законодавства з питань оподаткування, законодавства з питань сплати єдиного внеску, розробляє проекти нормативно-правових актів;

видає узагальнюючі податкові консультації відповідно до цього Кодексу;

виконує інші функції, передбачені законом.

Згідно з статтею 19-3 Податкового кодексу України державні податкові інспекції:

здійснюють сервісне обслуговування платників податків;

здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням;

формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи;

виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

З урахуванням наведених норм права, суд зазначає, що обов"язком внесення змін до облікових даних платника податків наділений відповідний орган за місцезнаходженням юридичних осіб та не належить до повноважень Державної фіскальної служби України, як центрального органу виконавчої влади.

За таких обставин, суд зазначає про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов"язання Державну фіскальну службу України здійснити внесення змін до облікових даних платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро" шляхом виключення з обліку штрафну санкцію, яка накладена на підставі податкового повідомлення-рішення від 18.06.2018 № 0066754603 у розмірі 251237,82 грн. за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.

Як встановлено судом, позивач звертався до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням з метою внесення змін до облікових даних, проте в межах даної справи позивачем не оскаржено бездіяльності Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області по вирішенню викладених у запиті питань та не заявлено вимог до вказаного суб`єкта владних повноважень.

З урахуванням наведеного та враховуючи положення частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню частково.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 139, 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерелектро» (місцезнаходження: 87510, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Ушакова, 8, поштова адреса: 04073, м. Київ, п/в 73, а/с 106, КОД ЄДРПОУ 40914220) до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197), третя особа, яке не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 20.09.2018 № 30494/6/99-99-11-03-01-25 про результати розгляду скарги.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерелектро» (місцезнаходження: 87510, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Ушакова, 8, поштова адреса: 04073, м. Київ, п/в 73, а/с 106, КОД ЄДРПОУ 40914220) судові витрати у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева