Ухвала суду № 83238158, 23.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 липня 2019 року м. Київ № 640/13239/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенко К.С., ознайомившись з позовом б/н від 12.07.2019 і доданими до нього матеріалами

Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

доВідділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

про визнання протиправною та скасування постанови і зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ЄДРПОУ - 00022527) (в подальшому - позивач або ВО КМР КМДА) подав на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (адреса: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13) (у тексті - відповідач або Відділ примусового виконання рішень), у якому просить суд:

- визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілова В.О. від 12.06.2019 про закінчення виконавчого провадження ВП № 58157603;

- зобов`язати старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілова В.О. закрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва № 826/1384/18 від 10.01.2019 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Мотивуючи позовні вимоги ВО КМР КМДА звертає увагу на те, що дії державного виконавця щодо винесення постанови № 58157603/21 від 12.06.2019 про закінчення виконавчого провадження, є протиправними, оскільки закінчення виконавчого провадження мало бути здійснено на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», в зв`язку з тим, що Київською міською державною адміністрацією рішення Окружного адміністративного суду від 06.11.2018 у справі № 826/1384/18 виконано.

Спір виник із публічно - правових відносин, у яких відповідач є суб`єктом владних повноважень.

Зазначений спір згідно з ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України (по ухвалі скорочено - КАС України) відноситься до компетенції адміністративних судів та має розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

Пунктом 3 частини першої статті 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В той же час, як видно з позову та доданих до нього документів, ВО КМР КМДА не додано документу про сплату судового збору.

Разом з тим, позивачем в позові заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно із частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Суд зазначає, що Законом України «Про судовий збір» передбачені умови, коли враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Зокрема, якщо:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, підстави звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення чітко урегульовано законом.

В свою чергу, наведені позивачем у позовній заяві обставини не свідчать про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір». Більше того, позивачем не надано суду жодних доказів неможливості сплати судового збору.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року становить 1921,00 гривень.

Як вбачається з прохальної частини позову, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру.

Таким чином, судовий збір у даній справі становить 3 842,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 161 КАС України, суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви докази надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Суд відмічає, що з долученого позивачем до позову фіскального чеку № 215600426655 від 12.07.2019 не вбачається про направлення відповідачу копії відповідного позову та доданих до нього матеріалів.

Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 ст. 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи наведене, вказані судом недоліки повинні бути усунені шляхом подання позивачем до суду:

- квитанції про сплату судового збору в розмірі 3 842,00 грн.;

- доказів направлення відповідачу-2 позову з додатками.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 94, 160, 161, 169, 171, 172, 241 -243, 248 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відстрочення сплати судового збору.

2. Залишити позовну заяву Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) без руху.

3. Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

4. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4ст. 169 КАСУ.

Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Пащенко